Головна

Соціально-культурної сфери

  1. Аерозольна забруднення атмосфери.
  2. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ. концепції ноосфери
  3. Побут і деякі інші сфери
  4. Залежно від сфери прояву класової суті держави розрізняють функції внутрішні і зовнішні.
  5. В окремих секторах сфери послуг
  6. В.І. Вернадський (1863 - 1945) - великий російський і радянський вчений і філософ-косміст. Детально обгрунтував теорію ноосфери.
  7. Види мережевих технологій, а також сфери їх застосування.

Соціально-культурна сфера - головна сфера спілкування. В іншій сфері, наприклад, на роботі, спілкування, як правило, жорстко регламентовано. Саме в соціально-культурній сфері особистість має можливість діяти в своїх власних інтересах, тоді як у сфері професійної діяльності вона служить інтересам усього суспільства і нерідко держави, а в побутовій сфері - крім того, і забезпечує своє біологічне існування. Звичайно, для багатьох людей ці сфери зливаються, робота і відпочинок сприймаються такими суб'єктами як діяльність в одному і тому ж руслі, але таких щасливчиків не так багато. Тому особистість використовує дозвілля як засіб доступу до тих цінностей, які неможливо отримати в процесі праці.

У соціально-культурній сфері виявляється справжній вигляд особистості, її сутність. Дозвільна діяльність у набагато більшому ступені, ніж професійна, виявляє ієрархію цінностей суб'єкта, його ставлення до питання про сенс життя, цілі людського існування. Тому працівники клубів та інших дозвіллєвих закладів повинні самі мати розгорнуті і відчуті уявлення про основні екзистенціальних проблемах. Тільки в цьому випадку вони будуть сприяти усвідомленню цінності життя у суб'єктів дозвільної діяльності, особливо підлітків та молоді. Адже не секрет, що головна причина алкоголізму і наркоманії - зтрата сенсу життя.

У теорії соціально-культурної діяльності розглядаються такі форми міжособистісного спілкування, як повсякденне, ігрове, творче, інтимно-дружнє і т.д. Вивчаються специфіка спілкування дітей, підлітків, молоді, людей середнього та похилого віку; технології спілкування в різних соціально-культурних умовах (клуби та Будинку культури, посиденьки, салони та вітальні, клубні кафе, театри-клуби, підліткові клуби та клуби молоді, сімейні вечори і клуби ветеранів тощо); технології організації діяльності та спілкування людей при проведенні різних заходів. наприклад,


Е.В. Соколов так згрупував ситуації спілкування за ступенем серйозності їх змісту: бесіда, відпочинок, розваги, свято. Щоб розмовляти, треба знати предмет розмови, вміти слухати і говорити. Під час відпочинку, ігор, на святі головним стає невимушеність, почуття гумору.

Технологія як алгоритм, що веде до мети, як чітка сукупність і послідовність методів, форм, прийомів, засобів впливу розпадається на ряд конкретних взаємопов'язаних технологічних компонентів: діагностики, планування, початкового етапу роботи і спілкування, створення ситуації успіху, корекції, попередження та розв'язання конфліктів, регулювання професійного самопочуття.

При розробці конкретних технологій враховуються перш за все мета і завдання, зміст діяльності і спілкування, всі зв'язки і контакти, розподіл ролей, ресурсне та нормативне забезпечення, аналіз результатів. Так, в життєдіяльності підліткових клубів за місцем проживання головними є наступні компоненти:

- Взаємодія підліткових клубів з усіма навчально-виховними, культурними, правозахисними, оздоровчими установами, що перебувають в мікрорайоні;

- Діагностика соціального становища кожного підлітка, який відвідує клуб (діти, передані під опіку, діти-інваліди, підлітки з «важких сімей», правопорушники);

- Виявлення сутності соціальних проблем кожного підлітка, знання того, кому і яка допомога, перш за все, потрібна;

- Проектування педагогами спільно з дітьми та їх батьками конкретних заходів, спрямованих на вирішення виявлених проблем, накопичення банку колективних ідей;

- Спільне планування досягнення спільної мети, пошук оптимальних способів вирішення загального завдання (наприклад, через «мозкову атаку»);

- Включення підлітків в різні види діяльності: спортивно-туристичну, художньо-естетичну, оздо-ровчих-валеологічних, освітню, комунікативну, культурно-дозвільної, соціально-педагогічну, прикладна творчість, технічна творчість;

194 ,,.


- Розподіл ролей, пошук виконавців колективної діяльності, включення бажаючих в роботу з підлітками, самих підлітків в роботу з молодшими, хворими, літніми людьми;

- Ресурсне та нормативне забезпечення життєдіяльності клубу;

- Спостереження і корекція групової та індивідуальної діяльності підлітків, апробація механізмів реалізації задуманого;

- Взаємна допомога і підтримка;

- Аналіз результатів, спільне оцінювання діяльності, переживання успіхів і невдач;

- Організація діалогічного спілкування, позитивно-емоційних довірчих відносин. Орієнтація в спілкуванні з підлітками на вищі моральні цінності.

Технологія розвитку соціальної захищеності підлітків девіантної поведінки включає в себе перш за все наступні завдання: формування моральних уявлень і понять, зниження емоційної напруги, розвиток здатності розуміти стан іншої людини й уміння висловити свої думки, передати свій емоційний стан, навчання саморелаксаціі. Основні етапи технології: знайомство з підлітком і визначення конкретної ситуації умов соціального розвитку; вивчення соціального середовища і найближчого оточення, тобто соціальна діагностика; аналіз інформації, проектування і планування напрямів, форм, методів і засобів роботи і спілкування з підлітком; корекція (игротерапия, арттера-Пія, музикотерапія. хоротерапія, кольоротерапія, библиотерапия, трудотерапія і т.п.),

М. Садовський і С. Семенов запропонували технологію окультурення підлітків, у яких життя в дитинстві була вкрай одноманітним і тому у них знижена соціальна компетентність, загублена здатність до маневру, відсутні уявлення про засоби комунікації, про ефективні способи вирішення конфліктів. Головне завдання - допомогти підліткам придбати більш різноманітний соціальний досвід, розширити рамки соціальної компетенції. Принципи роботи: 1. Включення рефлексії, тобто придбання підлітками навичок осмислення ситуації і собст-


венного поведінки протягом прожитого дня. 2. безоціночно в підході до аналізу поведінки підлітка. Скоєний вчинок обговорюється як зроблений вибір одного з можливих варіантів поведінки, розглядаються позитивні і негативні наслідки цього вибору і альтернативні способи поведінки в даній ситуації, більш підходящі. При цьому необхідно відчуження ситуації скоєння вчинку, що дозволяє зняти емоційну напругу і психологічний захист. 3. Створення успішності підлітку в різних видах діяльності при включенні його до широкого кола соціальних відносин. 4. Четвертий принцип передбачає формувати нормативність поведінки підлітка за допомогою зразків, що демонструються педагогами в ставленні до дітей і один одному. Мета - вивести підлітка з позиції дитини в позицію дорослого. Це означає не тільки присвоїти чергові способи спілкування, взаємодії з оточуючими, властиві дорослим (аргументування прохань і вимог, вибір інтонацій і т.п.), але і прийняти на себе відповідальність за вчинені дії та вчинки.

Відповідальність за впровадження нових технологій соціально-культурної діяльності несуть не тільки працівники даної сфери, а й керівники освітніх установ, вихователі. Саме на базі освітніх установ за останні роки створені десятки громадських центрів, які працюють за оригінальними технологіями: соціально-педагогічна служба «Довіра», «Турбота», «Милосердя», «Школа соціальних ініціатив», «Школа малюків», «Школа виживання», «Фотоательє додому} '». «Громадська перукарня», «Солодкий стіл», «Модельний будинок Дімс» і ін.

Соціально-культурна сфера існує в конкретному громадському механізмі і функціонує як його частина. Суспільство нав'язує особистості певні стандарти поведінки, які іноді можуть сприяти руйнуванню самого суспільства. Стихійний процес формування масових переваг потребує контролю з боку установ культури, які значно послабили свою роль в останні десятиліття. Необхідне підвищення виховної ролі даних установ, які повинні керуватися ідеалами формирова-


ня вільної особистості, яка послужить фундаментом сво ¦ Бодня суспільства. Недолік державного фінансування сприяє тому, що дана робота тримається тільки на ентузіазмі працівників соціально-культурної сфери.

Існуючі форми дозвіллєвого спілкування необхідно вдосконалювати, підвищувати їх рівень. В іншому випадку суспільство неминуче чекає деградація.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність спілкування як феномена культури.

2. Дайте поняття про міжособистісному взаємодії як соціально-педагогічному процесі.

3. Охарактеризуйте основні стилі, види, рівні педагогічного спілкування.

4. Яка вікова динаміка спілкування? У чому специфіка спілкування підлітків?

5. Назвіть технологічні прийоми організації дозвіллєвого спілкування в установах соціально-культурної сфери.

6. Міжособистісні взаємодії як соціально-педагогічна проблема.

7. У чому сутність спілкування як феномена культури?

8. Назвіть технологічні прийоми організації спілкування в сфері вільного часу.

9. Охарактеризуйте основні стилі і види педагогічного спілкування.

10. Що розуміється під одиницями комунікативного спілкування?

11. Дайте характеристику типів комунікативного спілкування.

12. У чому полягає техніка комунікативного спілкування?




Попередня   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   Наступна

Список рекомендованої літератури | Список рекомендованої літератури | І різновид аматорського об'єднання | Поняття гри та ігрової діяльності | Класифікація ігор | Список рекомендованої літератури | Сутність і особливості міжособистісного спілкування в сфері вільного часу | Стилі і види педагогічного спілкування | Основні одиниці комунікативного спілкування | Список рекомендованої літератури |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати