загрузка...
загрузка...
На головну

Глава 6. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ

  1. III. Взаємозв'язок держави і права.
  2. IV етап (з середини XX ст. По теперішній час) психологія як наука, що вивчає факти, закономірності та механізми психіки
  3. V. Механізм реалізації Національної стратегії протидії корупції
  4. А) теорія держави і права (як одна з історико-теоретичних юридичних наук) ________________________________________________________________________________
  5. А. Взаємини між державами
  6. А. Фінансова діяльність держави і муніципальних утворень як сфера фінансово-правового регулювання
  7. Агенти, стадії і механізми політичної соціалізації

1. Поняття і структура державного механізму. Співвідношення понять «механізм держави» і «державний механізм»

2. Державний апарат, державний орган, посадова особа - представник державної влади

3. Недержавні елементи державного механізму

1. Поняття і структура державного механізму. Співвідношення понять «механізм держави»

і «державний механізм»

державний механізм - Це система об'єднаних структурними і функціональними зв'язками інститутів, діяльність яких спрямована на досягнення цілей і рішення задач, що визначаються системою функцій держави.

До недавнього часу в теорії держави і права поняття «механізм держави» вживалося як адекватне феномену «державний апарат».[153] При цьому сам державний апарат розглядався як в широкому, так і у вузькому сенсі.

Вузький підхід містить в собі уявлення про структуру державного апарату як сукупності органів державної влади і управління, в основу діяльності яких покладено механізм державного примусу. Дана позиція як першооснови використовує концептуальний підхід, сформульований В. І. Леніним, на думку якого, під державним апаратом мається на увазі, перш за все, постійна армія, поліція і чиновництво.

Прихильники широкого розуміння державного апарату включають в нього органи державної влади, а також державні органи та установи, що не володіють самостійними владними повноваженнями, однак життєво необхідні державі для ефективної реалізації владних приписів. Такі органи (установи) отримали в науці назву «матеріальних придатків державного апарату». Як правило, до матеріальних придатків держави відносять інститути, за допомогою яких реалізується державний примус: збройні сили, поліцію (міліцію), органи безпеки, виправні установи і т. Д. Так, на думку М. І. Марченко, «державний механізм розглядається як сукупність різних державних органів, організацій, збройних сил, матеріальних засобів державної влади, а державний апарат обмежується лише системою державних органів ».[154] Подібну точку зору висловлюють В. С. Афанасьєв і В. В. Лазарєв, які вважають, що «в державний механізм входять законодавчі органи, судові та інші органи, а також силові структури, які здійснюють в разі необхідності заходи примусу (армія, внутрішні війська, в'язниці т. п.) ».[155]

На думку В. М. Боєра і Н. Г. Янгола, матеріальні придатки держави - «це, як правило, озброєні формування, що наділяються в особливих випадках надзвичайними повноваженнями і, що має велике значення, в силу озброєності можуть вийти з під контролю тих державних органів , якими вони створюються і якими керуються ».[156]

На думку авторів даного підручника, ототожнення «матеріальних придатків» з силовими структурами держави виглядає не зовсім точним. Звісно ж, що до числа «матеріальних придатків» державної влади поряд з органами, за допомогою яких здійснюється державний примус, доцільно відносити підприємства, установи, організації, що здійснюють матеріальне, технічне, фінансове та інше забезпечення діяльності, спрямованої на реалізацію функцій держави. У цьому сенсі цілком прийнятним є визначення механізму держави, сформульоване М. К. Ісакової: «Механізм держави - законодавчо закріплена система, що володіє необхідними матеріальними придатками державних органів, за допомогою яких здійснюються завдання і функції держави».[157]

Поряд з науковими підходами, які передбачають ототожнення понять «державний механізм» і «державний апарат», в сучасній юридичній літературі висловлюються й інші точки зору, автори яких звертають увагу перш за все на етимологію даних понять. Дійсно, слово «апарат» стосовно до юридичної науки означає «установа або ряд установ, які обслуговують якусь галузь управління або господарства».[158] Слово ж «механізм» визначається як система, в якій рух одного викликає рух іншого.[159]

На підставі цього стверджується, що поняття «державний апарат» та «механізм держави» лежать в різних площинах і співвідносяться між собою як річ, що знаходиться в спокої, в статиці (державний апарат), і ця ж річ, що знаходиться в русі, в динаміці ( механізм держави).[160]

Аналіз перерахованих вище підходів дозволяє говорити про те, що їх загальним недоліком є ??змішування структурних і функціональних аспектів державної організації суспільства і як наслідок, ототожнення двох типів розуміння держави: політичного, в рамках якого держава розглядається як апарату публічної політичної влади і соціологічного, в рамках якого держава представляється як форма соціальної організації суспільства. Причому, якщо в умовах етатізаціі політико-правової науки радянського періоду практичне значення названої теоретичної неточності було незначним (в силу фактичного одержавлення всіх сфер суспільного життя), то в умовах плюралістичної демократичної системи, визначеної Конституцією 1993 року в якості ідеальної моделі державного ладу Росії, подібний підхід представляється одностороннім і в силу цього не відповідним потребам сучасного теоретичного державознавства.

Зміни, що відбулися в останні роки в політико-правовій системі Росії, зумовили посилення впливу недержавних інститутів (органи місцевого самоврядування, політичні партії, що увійшли до парламенту, ЗМІ і т. Д.), Яким держава передає частину своїх функціональних повноважень і які в різних сферах суспільної життєдіяльності досить активно впливають на процеси реалізації функцій держави. У ситуації, що склалася видається доречним розмежування структурних і функціональних складових держави і, як наслідок, розрізнення феноменів «механізм держави» і «державний механізм». Структуру механізму держави утворюють державні органи та установи, що створюються з волі держави і діють переважно в загальнодержавних інтересах. Таким чином, поняття «механізм держави» тотожне поняттю «апарат держави» в його широкому сенсі. Категорія «державний механізм» включає в себе крім механізму (апарату) держави систему недержавних органів, яким держава делегувала право реалізації окремих державних функцій і наділило їх відповідними державними повноваженнями (перш за все повноваженнями, пов'язаними з правозастосовчої діяльністю).

Відносини між державними і недержавними інститутами в державному механізмі можуть бути умовно названі «відносинами соціального симбіозу» (взаємної корисності). Держава визначає і закріплює за допомогою правових норм загальнозначущі правила поведінки, реалізує монополію на правосуддя і державний примус. Разом з тим недержавні інститути впливають на правотворчі та правозастосовні процеси, конкурують з державою в економічній сфері, обмежують (за допомогою громадських правозахисних організацій) можливості застосування державного примусу.

 



Попередня   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   Наступна

Глава 3. ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ | Наявність державної території | Апарат публічної політичної влади | державний суверенітет | Соціальна сутність держави | Проблеми типології держав | Формаційний підхід до типології держав | Цивілізаційний підхід до типології держави | Поняття та ознаки функції держави | Критерії класифікації функцій держави |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати