Головна

Ухвалення нематеріальних активів до обліку та їх оцінка

  1. D. Наступні дії і оцінка
  2. VI.3.4) Прийняття спадщини; особливі спадкові права.
  3. А) Оцінка рівня підготовленості нового працівника.
  4. Адекватність, еквівалентному і оцінка перекладу
  5. Амортизація нематеріальних активів
  6. Амортизація нематеріальних активів
  7. Аналіз зовнішніх активів і зобов'язань країни: приклад Росії

На практиці нематеріальні активи відносять до необоротних в силу приписів оновленого бухгалтерського положення ПБО 14/2007 «Облік нематеріальних активів». У ньому встановлено перелік умов, одноразова наявність яких дозволяє віднести той чи інший актив до нематеріальних:

1) організація здійснює контроль над об'єктом, в тому числі має належним чином оформлені документи, що підтверджують існування самого активу і права організації на результат інтелектуальної діяльності або засіб індивідуалізації (патенти, свідоцтва, інші охоронні документи, договір про відчуження виключного права на результат інтелектуальної діяльності або на засіб індивідуалізації і т. п.);

2) здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) у майбутньому;

3) використання у виробництві продукції при виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації;

4) можливість ідентифікації (виділення, відділення) організацією від іншого майна;

5) організацією не передбачається подальший перепродаж даного активу;

6) використання протягом тривалого часу, т. Е. Терміну корисного використання, тривалістю понад 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців;

7) первісна вартість об'єкта може бути достовірна визначена;

8) відсутність матеріально-речової форми.

Відповідно до ПБО 14/2007 до нематеріальних активів не належать:

а) що не дали позитивного результату науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи;

б) незакінчені і не оформлені у встановленому законодавством порядку науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи;

в) матеріальні носії (речі), в яких виражені результат інтелектуальної діяльності або засіб індивідуалізації;

г) фінансові вкладення.

До складу нематеріальних активів не включаються також інтелектуальні і ділові якості персоналу організації, їх кваліфікація і здатність до праці, оскільки вони невіддільні від своїх носіїв і не можуть бути використані без них.

Спеціальним правилом ПБО 14/2007 встановлює, що до нематеріальних активів не відносяться організаційні витрати (витрати, пов'язані з утворенням юридичної особи, визнані у відповідності з установчими документами частиною вкладів засновників в статутний капітал організації). [4]4

До 31 грудня 2007 року відповідно до чинних на той час положеннями ПБО 14/2000 організаційні витрати включалися до складу нематеріальних активів.


 [Закрити]

Одиницею бухгалтерського обліку нематеріальних активів є інвентарний об'єкт. Інвентарним об'єктом нематеріальних активів вважається сукупність прав, що виникають з одного патенту, свідоцтва, договору про відчуження виключного права на результат інтелектуальної діяльності або на засіб індивідуалізації і т. П., Призначена для виконання певних самостійних функцій.

Як інвентарного об'єкта нематеріальних активів також може визнаватися складний об'єкт, що включає кілька охоронюваних результатів інтелектуальної діяльності (кінофільм, інше аудіовізуальний твір, театрально-видовищна вистава, мультимедійний продукт, єдина технологія).

До нематеріальних активів належать:

- Твори науки, літератури і мистецтва;

- Програми для електронних обчислювальних машин - об'єктивна форма сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних пристроїв;

- Програми для ЕОМ, бази даних - об'єктивна форма представлення та організації сукупності даних (статей, розрахунків та ін.), Систематизованих з метою знаходження та обробки цих даних;

- Винаходи, корисні моделі;

- Селекційні досягнення, секрети виробництва (ноу-хау);

- Товарні знаки і знаки обслуговування - позначення, що дозволяють розрізняти відповідно однорідні товари і послуги різних юридичних і фізичних осіб;

- Ділова репутація фірми (гудвіл) - визначається розрахунково як різниця між сумою, що сплачується продавцю за організацію (майновий комплекс), і сумою всіх активів і зобов'язань з бухгалтерського балансу цієї організації на дату її покупки. У бухгалтерському обліку ділова репутація відбивається тільки при здійсненні операцій купівлі-продажу організації. При цьому ділова репутація може бути позитивною або негативною. Позитивну ділову репутацію необхідно розглядати як надбавку, яка виплачується покупцем у забезпечення майбутньої потенційної прибутковості придбаної організації. Це означає, що кошти, витрачені на придбання ділової репутації, принесуть економічну вигоду в майбутньому. Негативну ділову репутацію слід розглядати як знижку з ціни, що надається покупцеві у зв'язку з відсутністю у організації стабільних покупців, навичок маркетингу і збуту, ділових зв'язків, досвіду управління і т. Д.

Особливістю нематеріальних активів є, з одного боку, їх об'єктно, т. Е. Можливість передачі іншим користувачам, з іншого боку, необхідність вжиття заходів щодо їх захисту. Доцільно розробити особливі внутрішні правила охорони таких об'єктів, передбачивши в них список осіб, які мають право на ознайомлення з ними, зобов'язання цих осіб не розголошувати відповідні відомості.

Нематеріальні активи згідно з вимогою ПБО 14/2007 повинні бути належним чином документально оформлені. Виключне право на винахід, корисну модель, товарний знак оформляється патентом (свідченням) або договором поступки патенту, який видається (реєструється) Російським агентством з патентів і товарних знаків. Виключне право на програму для ЕОМ, бази даних оформляється свідоцтвом (договором уступки майнових прав), яке може бути отримано (договір уступки - зареєстрований) в Російському агентстві по правовій охороні програм для ЕОМ, баз даних. Виключне право на селекційні досягнення оформляється патентом, який видається Державною комісією РФ по випробуванню та охороні селекційних досягнень.

При оформленні ділової репутації як нематеріального активу складаються документи, які свідчать про придбання організації в цілому як майнового комплексу (договір купівлі-продажу, передавальний акт).

Згідно з чинним законодавством в бухгалтерській звітності відображаються первісна вартість і сума нарахованої амортизації нематеріальних активів на початок і кінець звітного року, вартість списання і приросту, інші випадки руху нематеріальних активів.

У складі інформації про облікову політику організації в бухгалтерській звітності підлягають розкриттю як мінімум такі відомості:

- Способи оцінки нематеріальних активів, придбаних не було за кошти;

- Прийняті організацією терміни корисного використання нематеріальних активів (за окремими групами);

- Способи нарахування амортизації по окремих групах нематеріальних активів;

- Способи відображення в обліку амортизаційних відрахувань по нематеріальних активах.

Нематеріальний актив приймається до бухгалтерського обліку за фактичною (первісної) вартості, визначеної за станом на дату прийняття його до бухгалтерського обліку. порядок визначення первісної вартості нематеріальних активів залежить від способу їх надходження в організацію:

- Здійснення довгострокових інвестицій організації - придбання або створення нематеріальних активів;

- Надходження в рахунок внеску інвесторами в статутний капітал;

- Безоплатне одержання від третіх осіб;

- Надходження для здійснення спільної діяльності.

Фактичної (первісної) вартістю нематеріального активу визнається сума, обчислена в грошовому вираженні, що дорівнює величині оплати в грошовій і іншій формі або величині кредиторської заборгованості, сплачена або нарахована організацією при придбанні, будівництві активу і приведення його у стан, придатний для використання в запланованих цілях.

Фактична (первісна) вартість нематеріальних активів, внесених в якості внеску до статутного капіталу організації, визначається виходячи з їх грошової оцінки, узгодженої засновниками (учасниками) організації.

Фактична (первісна) вартість нематеріальних активів, придбаних за плату, визначається як сума фактичних витрат на придбання, за винятком ПДВ і інших відшкодовуються податків.

До фактичних витрат на придбання нематеріальних активів можна віднести наступні основні види витрат:

- Суми, що сплачуються згідно з договором про відчуження виключного права на результат інтелектуальної діяльності або на засіб індивідуалізації правовласнику (продавцю);

- Митні збори і митні збори;

- Невозмещаемие податки, державні, патентні та інші мита, що сплачуються у зв'язку з придбанням виняткового права на нематеріальний актив;

- Винагороди, що сплачуються посередницькій організації та іншим особам, через яку придбаний нематеріальний актив;

- Суми, що сплачуються за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням нематеріального активу;

- Інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням нематеріального активу та приведенням його до стану, придатного для використання в запланованих цілях.

При придбанні нематеріальних активів можуть виникати додаткові витрати на приведення їх у стан, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях. Такими витратами можуть бути суми оплати зайнятих цим працівників, відповідні відрахування на соціальне страхування та забезпечення, матеріальні та інші витрати. Додаткові витрати збільшують первісну вартість нематеріальних активів.

При безоплатному отриманні нематеріального активу або отриманні його за договором поступки з оплатою негрошовими засобами фактична (первісна) вартість оцінюється виходячи з ринкової вартості аналогічного активу.

Фактична (первісна) вартість нематеріальних активів, створених самою організацією, визначається як сума фактичних витрат на створення, виготовлення (витрачені матеріальні ресурси, оплата праці, послуги сторонніх організацій, патентні мита, пов'язані з одержанням патентів, свідоцтв і т. П.), За винятком ПДВ і інших відшкодовуються податків. До таких витрат належать:

- Суми, що сплачуються за виконання робіт або надання послуг стороннім організаціям за замовленнями, договорами підряду, договорами авторського замовлення або договорами на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських або технологічних робіт;

- Витрати на оплату праці працівникам, безпосередньо зайнятим при створенні нематеріального активу або при виконанні науково-дослідних, дослідно-конструкторських або технологічних робіт за трудовим договором;

- Відрахування на соціальні потреби (в тому числі єдиний соціальний податок);

- Витрати на утримання та експлуатацію науково-дослідного обладнання, установок і споруд, інших об'єктів основних засобів та іншого майна;

- Амортизація об'єктів основних засобів і нематеріальних активів, використаних безпосередньо при створенні нематеріального активу, фактична (первісна) вартість якого формується;

- Інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням нематеріального активу та приведенням його до стану, придатного для використання в запланованих цілях.

Фактична (первісна) вартість нематеріальних активів, отриманих за договорами, які передбачають виконання зобов'язань в негрошовій формі, визначається виходячи з вартості майна, переданого в обмін. А вартість цього майна відповідає ціні, за якою у порівнянних обставин організація визначає вартість аналогічних товарів (цінностей). При неможливості встановити вартість товарів (цінностей), переданих чи які підлягають передачі організацією за такими договорами, величина вартості нематеріальних активів, отриманих організацією, встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин купуються аналогічні нематеріальні активи.

Фактична (первісна) вартість нематеріального активу, що належить кільком організаціям спільно, визначається кожною організацією пропорційно її частці, встановленої угодою між цими організаціями.

Не включаються до фактичні витрати на придбання, створення нематеріальних активів загальногосподарські та інші витрати, за винятком випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням активів.

Нематеріальні активи можуть бути придбані організаціями із залученням позикових коштів. В цьому випадку витрати по обслуговуванню позик і кредитів (у вигляді належних процентних платежів) належать організацією-позичальником на збільшення дебіторської заборгованості, що утворилася у зв'язку з попередньою оплатою, що випливає з п. 15 ПБО 15/01 «Облік позик і кредитів і витрат по їх обслуговування ».

Вартість нематеріального активу, за якою він прийнятий до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством Російської Федерації та ПБО 14/2007.

Зміна фактичної (первісної) вартості нематеріального активу, за якою він прийнятий до бухгалтерського обліку, допускається у випадках переоцінки та знецінення нематеріальних активів.

Переоцінка нематеріальних активів проводиться шляхом перерахунку їх фактичної (первісної) вартості або поточної ринкової вартості, якщо ці активи переоценивались раніше, і суми амортизації, нарахованої за весь час використання таких активів. Сума дооцінки нематеріальних активів в результаті переоцінки зараховується в додатковий капітал організації. Сума уцінки нематеріального активу в результаті переоцінки відноситься на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритий збиток). Сума дооцінки нематеріального активу, що дорівнює сумі уцінки його, проведеної в попередні звітні періоди, зараховується на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Сума уцінки нематеріального активу відноситься на зменшення додаткового капіталу організації, утвореного за рахунок сум дооцінки цього активу, проведеної в попередні звітні періоди.

Перевищення суми уцінки нематеріального активу над сумою дооцінки його, зарахованої в додатковий капітал організації в результаті переоцінки, проведеної в попередні звітні періоди, відноситься на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритий збиток). Сума, віднесена на рахунок обліку нерозподіленого прибутку (непокритий збиток), повинна бути розкрита в бухгалтерській звітності організації.

При вибутті нематеріального активу сума його дооцінки переноситься з додаткового капіталу організації в нерозподілений прибуток організації.

Результати переоцінки приймаються при формуванні даних бухгалтерського балансу на початок звітного року. Результати переоцінки не включаються до дані бухгалтерського балансу попереднього звітного року, але розкриваються організацією в пояснювальній записці до бухгалтерської звітності попереднього звітного року.

Проводити переоцінку нематеріальних активів комерційна організація може не частіше ніж один раз на рік (на початок звітного року). При цьому переоцінка проводиться за поточною ринковою вартістю, яка визначається виключно за даними активного ринку аналогічних нематеріальних активів.

При прийнятті рішення про переоцінку нематеріальних активів, що входять в однорідну групу, слід враховувати, що в подальшому ці активи повинні переоцінюватися регулярно, щоб вартість, за якою вони відображаються в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності, істотно не відрізнялася від поточної ринкової вартості.

Нематеріальні активи можуть перевірятися на знецінення в порядку, визначеному МСФЗ, прийнятими Радою з міжнародних стандартів фінансової звітності. [5]5

Раніше - Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності.



Попередня   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   Наступна

Принципи бухгалтерського обліку та його завдання | Система регулювання бухгалтерського обліку в Росії | Характеристика основних груп користувачів бухгалтерської інформації | Характеристика об'єктів бухгалтерського обліку та їх класифікація | Оборотні кошти за функціональною їх ролі | Особливості різних видів капіталу | Документування господарських операцій і їх відображення в обліку | За ___ 200__р. | За ___ 200__р. | Бухгалтерські рахунки, їх класифікація |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати