На головну

Виникнення і становлення педагогічної професії

  1. XI. Призупинення або обмеження надання комунальних послуг
  2. А) виникнення і основні риси
  3. Аксіологічного КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
  4. Алгоритм вирішення педагогічного завдання.
  5. Аналіз психолого-педагогічної діяльності вчителя технології
  6. Безробіття зумовлене негнучкістю, характерною для ринку праці; така негнучкість ускладнює встановлення необхідного співвідношення між попитом і пропозицією.
  7. Найважливіші принципи педагогічної теорії і практики А. С. Макаренка

Частина перша. 1

Аналіз пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв. 1

Розділ перший. ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖІ.. 1

В ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ виробництв.. 1

глава 1. горючого середовища ВСЕРЕДИНІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ.. 1

§ 1.1. Апарати з нерухомим рівнем рідини.. 1

§ 1.2. Апарати з рухомим рівнем рідини.. 4

§ 1.3. Апарати з газом.. 5

§ 1.4. Апарати з пилом, порошками і волокнами.. 6

Глава 2. ВИХІД ГОРЮЧИХ РЕЧОВИН НАЗОВНІ З НОРМАЛЬНО ЩО ДІЮТЬ АПАРАТІВ 8

§ 2.1. Апарати з відкритою поверхнею випаровування. 9

§ 2.2. Апарати з дихальними пристроями.. 11

§ 2.3. Апарати періодичної дії. 15

§ 2.4. Вихід пилу в приміщення. 15

Глава 3. ВИХІД ГОРЮЧИХ РЕЧОВИН НАЗОВНІ З ПОШКОДЖЕНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ.. 17

§ 3.1. Характеристика аварійної ситуації.. 17

§ 3.2. Локальне і повне пошкодження апаратів. 18

§ 3.3. Обмеження витоків горючих речовин. 21

§ 3.4. Освіта вибухонебезпечної суміші в приміщенні і на відкритому майданчику. 24

Глава 4. ПРИЧИНИ ПОШКОДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ.. 24

§ 4.1. Основи міцності і класифікація причин пошкодження обладнання. 24

§ 4.2. Пошкодження технологічного оборудованіяі результаті. 25

механічних впливів.. 25

§ 4.3. Пошкодження технологічного обладнання в результаті. 35

температурного впливу. 35

§ 4.4. Пошкодження технологічного обладнання в результаті. 39

хімічного впливу. 39

Глава 5. ВИРОБНИЧІ ДЖЕРЕЛА ЗАПАЛЮВАННЯ.. 45

§ 5.1. Поняття джерела запалювання. 45

§ 5.2. Відкритий вогонь, розпечені продукти горіння. 47

і нагріті ними поверхні - виробничі. 47

джерела запалювання. 47

§ 5.3. Теплове прояв механічної енергії як.. 52

виробничий джерело запалювання. 52

§ 5.4. Теплове прояв хімічних реакцій -... 60

виробничий джерело запалювання. 60

§ 5.5. Теплове прояв електричної енергії -... 64

виробничий джерело запалювання. 64

Глава 6. ПІДГОТОВКА ОБЛАДНАННЯ До ремонтних вогневих робіт... 65

§ 6.1. Використання природної вентиляції устаткування перед. 66

проведенням ремонтних вогневих робіт. 66

§ 6.2. Використання примусової вентиляції.. 68

обладнання перед проведенням ремонтних. 68

вогневих робіт. 68

§ 6.3. Пропарювання апаратів перед проведенням ремонтних вогневих робіт. 71

§ 6.4. Промивання апаратів водою і миючими розчинами перед. 72

проведенням ремонтних вогневих робіт. 72

§ 6.5. Флегматизація середовища в апаратах. 72

інертними газами - спосіб підготовки їх. 72

до проведення ремонтних вогневих робіт. 72

§ 6.6. Заповнення апаратів піною при проведенні.. 74

ремонтних вогневих робіт. 74

§ 6.7. Організація ремонтних вогневих робіт. 74

Розділ другий. ЗАПОБІГАННЯ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖІ.. 75

Глава 7. ОБМЕЖЕННЯ КІЛЬКОСТІ ГОРЮЧИХ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВ, звертатися до ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ.. 75

§ 7.1. Вибір технологічної схеми виробництва. 75

§ 7.2. Режим експлуатації технологічного процесу виробництва. 77

.§ 7.3. Зменшення кількості горючих відходів. 78

виробництва, їх видалення. 78

§ 7.4. Заміна горючих речовин, які звертаються у виробництві, негорючими.. 79

§ 7.5. Аварійний злив рідин.. 79

§ 7.6. Аварійний випуск горючих парів і газів. 86

глава8. Вогнезатримувальних пристроїв НА ВИРОБНИЧИХ комунікації 88

§ 8.1. сухі вогнеперепинювачів.. 88

§ 8.2. Рідинні вогнеперепинювачів (гідрозатвори) 94

§ 8.3. Затвори з твердих подрібнених матеріалів. 99

§ 8.4. Автоматичні заслінки і засувки.. 100

§ 8.5. Захист трубопроводів від горючих відкладень.. 101

§ 8.6. Ізоляція виробничих приміщень від траншей і.. 103

лотків з трубопроводами.. 103

Глава 9. ЗАХИСТ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ І ЛЮДЕЙ ВІД ВПЛИВУ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ ПОЖЕЖІ.. 103

§ 9.1. Небезпечні фактори пожежі. 103

§ 9.2. Захист людей та технологічного обладнання від теплового. 104

впливу пожежі. 104

§ 9.3. Захист технологічного обладнання від руйнувань під час вибуху. 107

§ 9.4. Захист людей та технологічного обладнання від агресивних середовищ. 111

Частина друга. 112

Пожежна профілактика основних. 112

технологічних процесів. 112

глава 10. ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА ПРОЦЕСІВ.. 112

МЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ ТВЕРДИХ РЕЧОВИН.. 112

І МАТЕРІАЛІВ.. 112

§ 10.1. Пожежна профілактика процесів механічної обробки металів. 112

§ 10.2. Пожежна профілактика процесів подрібнення твердих речовин. 115

§ 10.3. Пожежна профілактика процесів механічної обробки.. 118

деревини і пластмас. 118

§ 10.4. Заміна Л ВЖ і ГР пожежобезпечними.. 120

миючими засобами в технологічних процесах. 120

знежирення і очищення поверхонь.. 120

глава 11. ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА ЗАСОБІВ.. 123

ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ РЕЧОВИН.. 123

І МАТЕРІАЛІВ.. 123

§ 11.1. Пожежна профілактика засобів переміщення горючих рідин.. 123

§ 11.2. Пожежна профілактика засобів переміщення. 126

і стиснення газів. 126

§ 11.3. Пожежна профілактика засобів переміщення твердих речовин. 128

§ 11.4. Пожежна профілактика технологічних трубопроводів. 132

§ 11.5. Пожежна профілактика зберігання горючих речовин. 134

Глава 12. ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА ПРОЦЕСІВ НАГРІВАННЯ І ОХОЛОДЖЕННЯ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВ.. 135

§ 12.1. Пожежна профілактика процесу нагрівання. 136

водяною парою.. 136

§ 12.2. Пожежна профілактика процесу нагрівання горючих речовин. 143

полум'ям і топковим газами.. 143

§ 12.3. Пожежна профілактика тепловироблювальних установок, 152

використовуваних в сільському господарстві. 152

§ 12.4. Пожежна профілактика процесу нагрівання. 152

високотемпературними теплоносіями.. 152

Глава 13. ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА ПРОЦЕСУ ректифікації.. 157

§ 13.1. Поняття процесу ректифікації.. 157

§ 13.2 Ректифікаційні колони: їх пристрій. 160

і робота. 160

§ 13.3. Принципова схема безперервно діючої.. 165

ректифікаційної установки.. 165

§ 13.4. Особливості пожежної небезпеки процесу ректифікації.. 166

§ 13.5. Пожежна профілактика процесу ректифікації.. 168

Глава 14. ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА ПРОЦЕСІВ.. 178

СОРБЦІЇ І рекуперації.. 178

§ 14.1. Пожежна небезпека процесу абсорбції.. 178

§ 14.2. Пожежна профілактика процесів адсорбції і рекуперації.. 182

глава 15. ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА ПРОЦЕСІВ ФАРБУВАННЯ І СУШІННЯ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВ 191

§ 15.1. Пожежна небезпека і профілактика процесу забарвлення.. 191

§ 15.2. Пожежна небезпека і профілактика процесів сушіння.. 196

Глава 16. ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА процеси, які у ХІМІЧНИХ РЕАКТОРАХ 210

§ 16.1. Призначення і класифікація хімічних реакторів. 210

§ 5. За конструктивним оформленням теплообмінних пристроїв. 210

§ 16.2. Пожежна небезпека і протипожежний захист хімічних реакторів. 212

Глава 17. ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА.. 219

Екзотермічні І Ендотермічний.. 219

ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ.. 219

§ 17.1. Пожежна профілактика екзотермічних процесів. 219

§ 17.2. Пожежна профілактика ендотермічних процесів. 226

Частьтретья. 231

Методи пожежного нагляду. 231

за технологічними процесами. 231

виробництв. 231

Глава 18. ВИВЧЕННЯ технологічних процесів.. 232

виробництв.. 232

§18.1. Інформація про технології виробництв, необхідна працівникові пожежної охорони.. 232

§ 18.3. Методи вивчення технології виробництв. 235

глава 19. ДОСЛІДЖЕННЯ І ОЦІНКА.. 238

пожежевибухонебезпечної ТЕХНОЛОГІЧНИХ.. 238

ПРОЦЕСІВ виробництв.. 238

§ 19.1. Категорії пожежовибухонебезпеки виробництв. 238

згідно з вимогами СНиП. 238

§ 19.2. Відповідність технології виробництв системі стандартів безпеки праці. 242

§ 19.3. Розробка пожежно-технічної карти.. 244

Глава 20. ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА.. 245

Технологічних процесів НА СТАДІЇ.. 245

ПРОЕКТУВАННЯ виробництв.. 245

§ 20.1. Особливості пожежного нагляду на стадії проектування технологічних процесів виробництв 245

§ 20.2. Використання норм проектування по забезпеченню.. 247

пожежної безпеки технологічних процесів. 247

виробництв. 247

§ 20.3. Завдання і методика пожежно-технічної експертизи проектних матеріалів. 248

§ 20.4. Основні рішення пожежної безпеки, що розробляються на стадії проектування виробництв 250

Глава 21. ПОЖЕЖНО-ТЕХНІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ технологічних процесів ЩО ДІЮТЬ виробництв.. 252

§ 21.1. Завдання і організація пожежно-технічного обстеження. 252

§ 21.2. Бригадний метод пожежно-технічного обстеження. 254

§ 21.3. Комплексне пожежно-технічне обстеження підприємств галузі.. 256

§21.4. Нормативно-технічні документи пожежно-технічного обстеження. 257

§ 21.5. Пожежно-технічна анкета як методичний документ обстеження. 258

§ 21.6. Взаємодія держпожнагляду з іншими наглядовими органами.. 258

Глава 22. НАВЧАННЯ РОБІТНИКІВ І ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ОСНОВАМ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ технологічних процесів виробництв.. 260

§ 22.1. Організація і форми навчання. 260

§ 22.2. Навчальні програми.. 261

§ 22.3. Методика і технічні засоби навчання. 262

§ 22.4. програмоване навчання. 263

ЛІТЕРАТУРА.. 268

С79 (03) -00

ISBN 5-88527-171-2

a B.А.Сластенін, І.Ф.Ісаев, А.І.Міщенко, Е.Н.Шіянов, 1997.

a Видавництво «Школа-Пресс», 1997

ЗМІСТ

Слово до майбутнього педагогу........................................................................................................................................................................... 2

Розділ I ВСТУП У педагогічній ПРОФЕССИЮ.................................................................................................................. 4

Глава 1. Загальна характеристика педагогічної профессии............................................................................................................... 4

Глава 2. Професійна діяльність і особистість педагога....................................................................................................... 13

Глава 3. Професійна компетентність педагога........................................................................................................................ 21

Глава 4. Підготовка і професійне становлення особистості педагога ......................................... ........................................ 29

Розділ II ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГИКИ..................................................................................... 37

Глава 5. Педагогіка в системі наук про человеке..................................................................................................................................... 37

Глава 6. Методологія і методи педагогічних исследований....................................................................................................... 47

Глава 7. Аксиологические основи педагогики....................................................................................................................................... 56

Глава 8. Розвиток, соціалізація і виховання личности................................................................................................................... 62

Глава 9. Зміст освіти як засіб розвитку особистості та формування її базової культури ..................... 69

Розділ III ТЕОРІЯ ЦІЛІСНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕССА............................................................................................ 77

Глава 10. Педагогічний процес як система і цілісне явление............................................................................................. 77

Глава 11. Закономірності та принципи цілісного педагогічного процесу ......................................... ................................. 85

Глава 12. Навчання в цілісному педагогічному процессе............................................................................................................... 92

Глава 13. Навчально-виховний колектив як форма функціонування цілісного педагогічного процесу. 105

Глава 14. Виховання в цілісному педагогічному процессе........................................................................................................ 112

Глава 15. Формування базової культури особистості в цілісному педагогічному процесі ....................................... ..... 119

Глава 16. Форми організації педагогічного процесса............................................................................................................... 136

Глава 17. Методи здійснення цілісного педагогічного процесу .......................................... ....................................... 147

Розділ IV ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ЦІЛІСНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ........................................... .............. 163

Глава 18. Педагогічна технологія і майстерність учителя.......................................................................................................... 163

Глава 19. Технологія конструювання педагогічного процесса............................................................................................. 171

Глава 20. Технологія здійснення педагогічного процесса................................................................................................. 184

Глава 21. Технологія педагогічного спілкування і встановлення педагогічно доцільних взаємин. 195

Розділ V ОСНОВИ управління педагогічним СИСТЕМАМИ................................................................................... 208

Глава 22. Сутність і основні принципи управління педагогічними системами ........................................ .................... 208

Глава 23. Основні функції управління школой.............................................................................................................................. 217

Глава 24. Взаємодія соціальних інститутів в управлінні педагогічним процесом ........................................ ... 231

Глава 25. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів ............................................... .... 244

Слово до майбутнього педагогу

Кожен будівельник, кожен творець знає той особливий, прекрасну мить в роботі, коли одного разу з нагромадження дощок, каменю, заліза - з усього робочого, буденного, звичного раптом проступає чіткий контур виросла громади - завжди трохи несподіваний і несхожий на той, який багато разів малювала уяву, але вже реальний, близький, існуючу дерев'яну ...

"Будівельний матеріал", над яким працюємо ми, педагоги, - це молоді, сприйнятливі, спраглі уми. Використовуючи властивості, а іноді долаючи опір цього матеріалу, ми надаємо йому досконалу форму. Так людський дух стає більш стійким, ніж мармур і метал. Може бути, в цьому і полягає рукотворне щастя вчителя - бачити, як під твоїм початком йде людина в зростання, як втілюється в ньому твоя думка, енергія, воля? Може бути, саме тому праця педагога без всяких перебільшень - професія на всі часи? І чи є справа на землі більш відповідальне, ніж те, що педагоги відважно обрали своєю долею? Тому що цієї долі судилося тисячократно повторитися в інших долях.

Учитель, образно кажучи, здійснює зв'язок часів. Він ніби передає естафету з сьогодення в майбутнє. Так було вчора, так буде завтра. І все-таки немає - буде інакше. Все повторюється - але на іншому витку історії. Школа і вчитель не можуть не відображати змін, що відбуваються.

Життя в педагогічній професії - це невпинна праця душі. Нелегким хліб, що видобувається на вчительській ниві, але воістину гідний загальної подяки педагог, який обрав свою професію за покликанням і високому громадянському обов'язку. Його праця, повний тривог і хвилювань, радощів і печалей, дерзань і пошуків, - це вічне випробування на мудрість і терпіння, професійну майстерність та людську непересічність.

Учитель не тільки професія, суть якої дати знання. Це висока місія, призначення якої - створення особистості, утвердження людини в людині. Великий чеський педагог Я. А. Коменський приводив ряд блискучих аналогій між учителем і садівником, любовно вирощують рослини в саду, учителем і архітектором, який дбайливо забудовує будівлями усі куточки людського існування. Він уподібнював вчителя скульптору, ретельно розписує і шліфують уми і душі людей. Нарешті, він порівнював учителя з полководцем, енергійно провідним наступ проти варварства і невігластва.

Різного роду знання, якими володіє і професійно володіє педагог, чи не рядоположени і не існують самі по собі. Систематизація цих знань в цілісне і рухоме утворення в самій практичній діяльності обумовлена ??її спрямованістю, змістом тих завдань, вирішення яких вимагає цих знань в їх певної взаємозв'язку. Ось чому неодмінною ознакою професійної компетентності вчителя виступає вміння співвіднести наявні знання з цілями, умовами і способами педагогічної діяльності.

Як не складна область педагогічної творчості, як ні нескінченно різноманітні індивідуальні випадки, що вимагають кажцо раз свого рішення, немає і не може бути сумніву в тому, що в основі всіх цих явищ і процесів лежать свої особливі, зовсім певні закони, розкриття яких і є завданням педагогіки як науки.

Ми найменше прагнули до того, щоб забезпечити вас вказівками, рецептами, правилами. Навпаки, вам треба дуже добре розуміти, що "вивчання педагогічних правил не приносить нікому ніякої користі і що самі правила ці не мають ніяких кордонів: все їх можна вмістити на одному друкованому аркуші, можна скласти з них кілька томів. Це одне вже свідчить, що головна справа зовсім не у вивченні правил, а у вивченні тих наукових основ, з яких ці правила випливають "(К. Д. Ушинський).

Правда, наша педагогічна наука поки що серйозно відстає від життя, слабо відгукується на що відбуваються в суспільстві зміни, не проявляє соціальної пильність і сміливості в аналізі протиріч і в розробці шляхів вирішення назрілих проблем. За це вона піддається справедливій критиці. Однак відставання педагогіки не дає ніяких підстав нехтувати нею і навіть заперечувати її як особливу, самостійну науку. Учитель, якщо він хоче бути справжнім педагогом, розуміє, що складний педагогічний процес підпорядковується об'єктивним закономірностям і що, лише строго дотримуючись їх, можна домогтися успіху в своїй праці. Така переконаність змушує вчителя наполегливо шукати ці закономірності, міркувати над фактами, намагатися за окремими успіхами або невдачами знаходити загальні внутрішні причини. Тим самим процес накопичення досвіду набуває творчий характер, пробуджує живу педагогічну думку, веде від часткового до загального, від практики до теорії, і навпаки.

У педагогіці, як і у всякій іншій науці, є чимало питань, давно і однозначно вирішених, але життя висуває нові проблеми, що вимагають нових підходів. "У педагогіці, яка була зведена в ступінь мистецтва, як і у всякій іншій мистецтві, не можна міряти дії всіх діячів за однією міркою, не можна поневолювати їх в одну форму, але, з іншого боку, не можна і допустити, щоб ці дії були абсолютно довільні, неправильні і діаметрально протилежні "(М. І. Пирогов). І тут на допомогу вчителю повинна прийти педагогічна наука.

У цьому укладено пафос книги, яку ви відкрили.

Розділ I ВСТУП В педагогічної професії

Державна посаду ... складається у всілякому опікою і вихованні хлопчиків і дівчаток ... - ця посада набагато значніше найвищих посад у державі.

Платон

Глава 1. Загальна характеристика педагогічної професії

- Виникнення і становлення педагогічної професії - Особливості педагогічної професії - Перспективи розвитку педагогічної професії - Специфіка умов праці та діяльності вчителя сільської школи

Виникнення і становлення педагогічної професії

У далекій давнині, коли ще не було поділу праці, всі члени громади або племені - дорослі і діти - брали участь на рівних в добуванні їжі, що становило головний сенс існування в ті далекі часи. Передача накопиченого попередніми поколіннями досвіду дітям в допологової громаді була "вплетена" в трудову діяльність. Діти, з ранніх років включаючись в неї, засвоювали знання про способи діяльності (полювання, збиральництво і ін.) І опановували різними вміннями і навичками. І лише в міру вдосконалення знарядь праці, що дозволяло здобувати їжі більше, з'явилася можливість не залучати до цього хворих і старих членів громади. Їм ставилося в обов'язок бути хранителями вогню і здійснювати нагляд за дітьми. Пізніше, в міру ускладнення процесів свідомого виготовлення знарядь праці, які спричинили необхідність спеціальної передачі трудових умінь і навичок, старійшини роду - найбільш шановані і навчені досвідом - утворили в сучасному розумінні першу соціальну групу людей - вихователів, прямий і єдиним обов'язком яких стала передача досвіду , турбота про духовне зростання підростаючого покоління, його моральності, підготовка до життя. так виховання стало сферою діяльності і свідомості людини.

Виникнення педагогічної професії тому має об'єктивні підстави. Суспільство не могло б існувати і розвиватися, якби молоде покоління, що приходить на зміну старшому, змушене було починати все спочатку, без творчого освоєння і використання того досвіду, який воно отримало в спадок.

Цікава етимологія російського слова "вихователь". Воно походить від основи слова "живити". Слова "виховувати" і "вигодовувати" не без підстави зараз нерідко розглядаються як синоніми. У сучасних словниках вихователь визначається як людина, що займається вихованням когось, що приймає на себе відповідальність за умови життя і розвиток особистості іншої людини. Слово "вчитель", мабуть, з'явилося пізніше, коли людство усвідомило, що знання є цінність сама по собі і що потрібна спеціальна організація діяльності дітей, спрямована на придбання знань і умінь. Така діяльність отримала назву навчання.

У Стародавньому Вавилоні, Єгипті, Сирії вчителями найчастіше були жерці, а в Давній Греції - найбільш розумні, талановиті вільнонаймані громадяни: педономи, педотрібов, дідаскали, педагоги. У Стародавньому Римі від імені імператора вчителями призначалися державні чиновники, які добре знали науки, але головне, багато подорожували і, отже, багато бачили, знали мови, культуру і звичаї різних народів. У стародавніх китайських хроніках, що дійшли до наших днів, згадується, що ще в XX ст. до н. е. в країні існувало міністерство, що відав справами освіти народу, який призначається на посаду вчителя наймудріших представників суспільства.

У середні століття педагогами, як правило, були священики, монахи, хоча в міських школах, університетах ними все частіше ставали люди, які отримали спеціальну освіту.

У Київській Русі обов'язки вчителя збігалися з обов'язками батька і володаря. У "Повчанні" Мономаха розкривається основний звід правил життя, яким слідував сам государ і яким радив слідувати своїм дітям: любити свою Батьківщину, дбати про народ, творити добро близьким, не грішити, ухилятися від злих справ, бути милостивим. Він писав: "Що вмієте добре, то не забувайте, а чого не вмієте, цього вчіться ... Лінощі адже всьому мати: що хто вміє, то забуде, а що не вміє, тому не навчиться. Ласкаво ж творячи, не лінуйся ні на що хороше ... "*

* Див .: Антологія педагогічної думки Київської Русі і Московської держави XIV - XVII ст. / Упоряд. С.Д.Бабшін, Б.Н.Мітюров. - М., 1985. - С. 167.

У Древній Русі вчителів називали майстрами, підкреслюючи цим повага до особистості наставника підростаючого покоління. Але і майстрів-ремісників, які передавали свій досвід, називали і зараз, як відомо, називають шанобливо - Учитель.

З моменту виникнення педагогічної професії за вчителями насамперед закріпилася виховна, єдина і неподільна, функція. Учитель - це вихователь, наставник. У цьому його громадянське, людське призначення. Саме це мав на увазі О. С. Пушкін, присвячуючи своєму улюбленому вчителеві професору моральних наук А.П.Куніціну (Царськосельський ліцей) такі рядки: "Він створив нас, він виховав наш полум'я ... Закладено їм наріжний камінь, їм чиста лампада возжена ". *

* Пушкін А.С. Повна. зібр. соч .: В 10 т. Т. 2. - Л., 1977. - С. 351.

Конфуцій (Кун-цзи) (бл. 551 - 479 до н.е.) - стародавній китайський мислитель, засновник конфуціанства. Основні погляди викладені в книзі "Лунь юй" ( "Бесіди і судження").

Завдання, що вставали перед школою, істотно змінювалися на різних етапах розвитку суспільства. Цим пояснюється періодичний перенесення акцентів з навчання на виховання і навпаки. Однак державна політика в галузі освіти практично завжди недооцінювала діалектичну єдність навчання і виховання, цілісність особистості, що розвивається. Як не можна навчати, не надаючи виховного впливу, так не можна і вирішувати виховні завдання, що не озброївши вихованців досить складною системою знань, умінь і навичок. Передові мислителі всіх часів і народів ніколи не протиставляли навчання і виховання. Більш того, вони розглядали вчителя перш за все як вихователя.

Видатні вчителі були у всіх народів і в усі часи. Так, великим учителем китайці називали Конфуція. В одній з легенд про це мислителя наводиться його розмова з учнем:

"Ця країна велика й густо населена. Що ж їй бракує, вчитель?" - Звертається до нього учень. "Збагати її", - відповідає вчитель. "Але вона і так багата. Чим же її збагатити?" - Запитує учень. "Навчи її!" - Вигукує учитель.

Я.А.Коменский (1592 - 1670) - чеський мислитель-гуманіст, педагог, письменник. В основі його педагогічної системи - принципи матеріалістичного сенсуалізму. Основоположник дидактики. Вперше обгрунтував ідею загального навчання рідною мовою. Основні праці: "Велика дидактика", "Відкриті двері до мов", "Материнська школа" та ін.

Людиною важкою і завидною долі є чеський педагог-гуманіст Ян Амос Коменський. Він був першим, хто став розробляти педагогіку як самостійну галузь теоретичного знання. Коменський мріяв дати своєму народові зібрану воєдино мудрість світу. Він написав десятки підручників для школи, понад 260 педагогічних творів. І сьогодні кожен учитель, користуючись словами "урок", "клас", "канікули", "навчання" і т.д., не завжди знає, що всі вони увійшли в школу разом з ім'ям великого чеського педагога.

І. Г. Песталоцці (1746 - 1827) -швейцарскій педагог-демократ, основоположник теорії початкового навчання. У своїй теорії елементарного навчання пов'язав навчання з вихованням і розвитком дитини, педагогіку з психологією. Основні праці: "Лингард і Гертруда", "Як Гертруда вчить своїх дітей", "Лебедина пісня".

Я.А.Коменский стверджував новий, прогресивний погляд на вчителя. Ця професія була для нього "чудова, як ніяка інша під сонцем". Він порівнював учителя із садівником, любовно вирощують рослини в саду, з архітектором, який дбайливо забудовує знаннями всі куточки людської істоти, зі скульптором, ретельно обтісує і шліфують уми і душі людей, з полководцем, енергійно провідним наступ проти варварства і невігластва. *

* Див .: Каменський Я.А. Обр. пед. соч. - М., 1995. - С. 248 - 284.

Швейцарський педагог Йоганн Генріх Песталоцці витратив усі свої заощадження на створення дитячих притулків. Своє життя він присвятив сиротам, намагався зробити дитинство школою радості і творчої праці. На його могилі стоїть пам'ятник з написом, яка закінчується словами: "Все - для інших, нічого - для себе".

Великим педагогом Росії був Костянтин Дмитрович Ушинський - батько російських вчителів. Створені ним підручники витримали небувалий в історії тираж. Наприклад, "Рідне слово" перевидавався 167 разів. Його спадщина становить 11 томів, а педагогічні твори мають наукову цінність і сьогодні. Він так охарактеризував суспільне значення професії вчителя: "Вихователь, котрий у з сучасним ходом виховання, відчуває себе живим, діяльним членом великого організму, що бореться з невіглаством і вадами людства, посередником між усім, що було благородного і високого в минулій історії людей, і поколінням новим, хранителем святих заповітів людей, які боролися за істину і за благо ", а його справу," скромне по зовнішності, - одне з найбільших справ історії. На цій справі грунтуються держави і це живуть цілі покоління "*.

* Ушинський К.Д. Собр. соч .: В 11 т. Т. 2. - М., 1951. - С. 32.

К. Д. Ушинський (1824 - 1870/71) -російський педагог-демократ, основоположник наукової педагогіки в Росії. Основа його педагогічної системи - вимога демократизації народної освіти і ідея народності виховання. У дидактиці проводив ідею виховує навчання. Основні праці: "Дитячий світ", "Рідне слово", "Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології".

А.С.Макаренко (1888 - 1939) - радянський педагог і письменник. Розробив теорію і методику виховання в колективі, провів досвід з'єднання навчання з продуктивною працею учнів, розвинув теорію сімейного виховання. Основні праці: "Педагогічна поема", "Прапори на баштах", "Книга для батьків", статті.

Пошуки російських теоретиків і практиків 20-х рр. XX ст. багато в чому підготували новаторську педагогіку Антона Семеновича Макаренка. Незважаючи на утвердилися в освіті, як і в усьому по країні, в 30-і рр. командно-адміністративні методи управління, він протиставив їм педагогіку, гуманістичну по суті, оптимістичну по духу, сповнену вірою в творчі сили і можливості людини. Теоретична спадщина і досвід А.С.Макаренко придбали всесвітнє визнання. Особливе значення має створена А.С.Макаренко теорія дитячого колективу, яка органічно включає в себе тонку з інструментування і своєрідну по способам і прийомам здійснення методику індивідуалізації виховання. Він вважав, що робота вихователя найважча, "можливо, найвідповідальніша і вимагає від особистості не тільки найбільшої напруги, але і великих сил, великих здібностей". *

* Макаренко А.С. Соч .: В 7 т. Т. V. - М., 1958. - С. 178.

 



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Гуманістична функція педагогічної професії | Колективний характер педагогічної діяльності | Творча природа праці вчителя | Перспективи розвитку педагогічної професії | Специфіка умов праці та діяльності вчителя сільської школи | Сутність педагогічної діяльності | Основні види педагогічної діяльності | Структура педагогічної діяльності | Учитель як суб'єкт педагогічної діяльності | Професійно обумовлені вимоги до особистості педагога |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати