На головну

Аналіз продуктивності праці

  1. CR-аналіз журналу «Дипломат», №3-2005
  2. GAP-аналіз.
  3. I. Аналіз завдання
  4. I. Аналіз чутливості ПРОЕКТУ
  5. I. Ситуаційний аналіз внутрішньої діяльності.
  6. III. «Наприклад» в аналізі
  7. III. Аналіз продукту (вироби) на якість

Під продуктивністю живого праці прийнято розуміти його здатність виробляти в одиницю часу певну кількість продукції. Для оцінки рівня продуктивності праці застосовується система узагальнюючих, приватних та допоміжних показників.

До узагальнюючих показників відносяться середньорічна, середньоденна і середньогодинна вироблення продукції одним робочим, а також середньорічне вироблення продукції на одного працюючого у вартісному вираженні.

Приватні показники - Це витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду в натуральному вираженні за один людино-день або людино-годину.

Допоміжні показники характеризують витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.

Таким чином, вироблення продукції в одиницю витраченого часу - це прямий показник, а зворотний йому показник - трудомісткість (витрати робочого часу на одиницю виробленої продукції). Найбільш важливим з узагальнюючих показників продуктивності праці є середньорічне вироблення продукції одним працюючим.Величина її залежить не тільки від вироблення робочих, а й від питомої ваги останніх в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості відпрацьованих ними днів і тривалості робочого дня.

Середньорічне виробництво продукції одним працівником обчислюється за формулою:

ГВ = УД · Д · П · СВ

Взаємозв'язок факторів, що визначають середньорічну вироблення продукції працівника підприємства можна простежити за допомогою схеми (рис. 7.1):

Вплив зростання (зниження) продуктивності праці на економічний результат роботи підприємства можна визначити двома способами: оцінкою зростання (зниження) випуску при даній кількості працівників і оцінкою кількості вивільняються (втягуються у виробництво) працівників при даному обсязі випуску.

1) Продуктивність праці, обчислена за різні одиниці часу, має різний зміст. Так, годинна вироблення не враховує впливу внутрізмінних втрат і зміни середньої тривалості зміни, а пов'язана лише з часом роботи протягом робочого дня. Продуктивність, розрахована на один чол.-день, залежить також від наявності внутрізмінних втрат і простоїв, що впливають на «чисте» час роботи протягом дня. На річну продуктивність праці впливають не тільки ступінь використання робочого часу протягом дня, але і розмір цілоденних втрат робочого часу протягом року з різних причин (хвороба, виконання громадських обов'язків тощо.)

Наприкінці даної глави необхідно зупинитися на факторах росту продуктивності праці на підприємстві.

Домогтися підвищення продуктивності праці можна за рахунок:

· Зниження трудомісткості продукції, тобто скорочення витрат праці на її виробництво шляхом впровадження заходів НТП комплексної механізації і автоматизації виробництва, заміни застарілого обладнання більш прогресивним, скорочення втрат робочого часу і інших відповідно до плану організаційно-технічних заходів.

· Більш повного використання виробничої потужності підприємства, тому що при нарощуванні обсягів виробництва збільшується лише змінна частина витрат робочого часу, а постійна залишається без зміни. В результаті витрати часу на випуск одиниці продукції зменшуються.

· та ін.



Попередня   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   Наступна

Факторний аналіз, класифікація факторів | порівняння | Використання відносних і середніх величин в аналізі | Графічний і табличний способи уявлень даних в аналізі | Евристичні методи в аналізі | Порядок організації аналітичної роботи на підприємстві | Інформаційне забезпечення аналізу | Документальне оформлення результатів аналізу | Значення і завдання аналізу використання трудових ресурсів підприємства. Інформаційна база аналізу | Вивчення динаміки показників і причин плинності кадрів |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати