загрузка...
загрузка...
На головну

Частина третя 6 сторінка

  1. 1 сторінка
  2. 1 сторінка
  3. 1 сторінка
  4. 1 сторінка
  5. 1 сторінка
  6. 1 сторінка
  7. 1 сторінка

 №л / л операції   Кореспондуючі рахунки  
Дебет   кредит  
   Здано з каси грошові кошти для зачіс-    
   лення на розрахунковий і валютний рахунки, для при-    
   набуття грошових документів і на грошові    
   переклади    
   Видані з каси заробітна плата, підзвітності    
   ні суми, нараховані дивіденди стороннім    
   працівникам, суми за виконавчими доку-    
   ментам    
   Оплачені з каси некомпенсируемое витрати,    
   пов'язані зі стихійними лихами    
   Виявлено при інвентаризації каси недостача    
   грошових коштів і грошових документів    
   Перераховано з розрахункового рахунку в погашення    
   заборгованості по кредитах і позикових орга    
   тельствам    
   Оплачені з каси витрати, здійснені    
   за рахунок коштів цільового призначення    
   Виставлено акредитив за рахунок власних    
   засобів і кредитів банку    
   Оплачено за рахунок акредитивів заборгованість    
   постачальникам і іншим кредиторам    
   Невикористана сума акредитивів направ-    
   лена на відновлення відповідного    
   рахунки    
   Оплачено зі спеціальних рахунків заборгованість    
   ність перед бюджетом    

Перевірка виконання завдання

 сторони рахунки  номери операцій
               
 Дебет  50,51,52, 55            50, 51, 52, 55
 кредит  62, 76, 90, 91  51,52,55  70,71  73, 75, 76      66,67
 сторони рахунки  номери операцій
               
 Дебет  07,08,10, 15,20,23, 25, 26, 29, 97, 44, 90, 91  51,52,50, 57  70,71, 75,76      66,67  
 кредит              
                 

 сторони рахунки  номери операцій
               
 Дебет      60,76  50,51,52, 66,67      
 кредит    50,51,52, 66,67          

13.12. Запитання і завдання

1. Якими документами оформляються касові операції?

2. Чи завжди обов'язкова на видаткових касових ордерах під. пись керівника?

3. Чи допускаються виправлення в прибуткових і видаткових касових ордерах?

4. Назвіть основні особливості ведення касової книги.

5. Яким чином здійснюється облік грошових документів?

6. Які субрахунки відкриваються до рахунку 52 «Валютні рахунки»?

7. Чи відкриваються субрахунка до рахунку 50 «Каса»?

8. Яким чином здійснюється облік переказів в дорозі?

9. На яких рахунках враховують курсові різниці?

10. Що таке курсова різниця?

11. Складіть бухгалтерські записи із продажу валютної виручки.

12. Чи є відмінності в бухгалтерських записах по обов'язкової і вільному продажу іноземної валюти?

13. Складіть бухгалтерські записи з купівлі іноземної валюти.

14. Які розділи містяться в звіті про рух грошових коштів?

15. Яка інформація про рух грошових коштів повинна розкриватися в бухгалтерській звітності?


Глава 14 Облік фінансових вкладень

14.1. Поняття і класифікація фінансових вкладень

Відповідно до ПБО 19/02 «Облік фінансових вкладень» до фінансових вкладень відносяться:

· Державні та муніципальні цінні папери, цінні папери інших організацій, в тому числі боргові цінні папери, в яких дата і вартість погашення визначена (облігації, векселі);

· Вклади до статутних (складеному) капітали інших організацій (в тому числі дочірніх і незалежних господарських товариств);

· Вклади організації - товариша за договором простого товариства;

· Надані іншим організаціям позики, депозитні вклади в кредитні організації, дебіторська заборгованість, придбана на підставі поступки право вимоги, і ін.

Для прийняття до бухгалтерського обліку активів в якості фінансових вкладень необхідні наступні умови: наявність документів, що підтверджують право організації на фінансові вкладення;

· Перехід до організації фінансових ризиків, пов'язаних з фінансовими вкладеннями (ризиків зміни ціни, неплатоспроможності, ліквідності та ін.);

· Здатність приносити організації економічні вигоди в майбутньому. До фінансових вкладень не належать:

· Власні акції, викуплені організацією у акціонерів;

· Векселі, видані організацією продавцеві при розрахунках за товари, роботи і послуги;

· Вкладення в основні засоби, нематеріальні активи, а також у майно, яке потім надається в тимчасове користування третім особам.

Фінансові вкладення класифікують за різними ознаками: в зв'язку зі статутним капіталом, за формами власності, термінів, на які вони вироблені, і ін.

Залежно від зв'язку суглобовим капіталом розрізняють фінансові вкладення з метою утворення статутного капіталу та боргові.


К вкладенням з метою утворення статутного капіталу

сят акції, вклади в статутні капітали інших організацій і стиційного сертифікати, що підтверджують частку участі в інвестиційному фонді і дають право на отримання доходу від цінні »паперів, що становлять інвестиційний фонд.

К борговими цінними паперами відносять облігації, заставні, депозитні і ощадні сертифікати, казначейські зобов'язання векселі.

за формам власності розрізняють державні та недержавні цінні папери.

Залежно від терміну, на який зроблено фінансові вкладення, вони поділяються на довгострокові (Коли установ-ний термін їх погашення перевищує один рік або вкладення здійснені з наміром отримувати доходи по них більше года) і короткострокові (Коли встановлений термін їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше года).

Довгострокові і короткострокові фінансові вкладення обліковують на активному рахунку 58 «Фінансові вкладення», до якого можуть бути відкриті такі субрахунки:

- 1 «Паї й акції»;

- 2 «Боргові цінні папери»;

- 3 «Надані позики»;

- 4 «Внески за договором простого товариства» та ін.

За дебетом рахунка 58 відображають фінансові вкладення організації з кредиту відповідних рахунків (51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки», 10 «Матеріали» та інших рахунків). З кредиту рахунку 58 списують фінансові вкладення на рахунок 91 «Інші доходи і витрати».

Одиницею бухгалтерського обліку фінансових вкладень може бути серія, партія і інша однорідна сукупність фінансових вкладень. Вона вибирається організацією самостійно і повинна забезпечити формування повної і достовірної інформації про наявність та рух фінансових вкладень.

14.2. Оцінка фінансових вкладень

Первісна оцінка. Фінансові вкладення приймаються до обліку за первісною вартістю. Первісною вартістю фінансових вкладень, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат на їх придбання, за винятком ПДВ і інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством).

Фактичними витратами на придбання цінних паперів можуть бути суми, що сплачуються згідно з договором продавцю, сумою


ми сплачуються спеціалізованим організаціям та іншим особам за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням цінних паперів, винагороди, що сплачуються посередницьким організаціям, за участю яких придбані цінні папери; витрати по сплаті відсотків за позиковими коштами, використовуваним на придбання цінних паперів до прийняття їх до бухгалтерського обліку інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням цінних паперів.

Фактичні витрати з придбання фінансових вкладень визначаються з урахуванням сумових різниць, що виникають при оплаті в рублях у сумі, еквівалентній сумі в іноземній валюті (умовних грошових одиницях).

Якщо за придбаними цінними паперами основну частину витрат становлять суми, що сплачуються за договором продавцю, то інші витрати з придбання цінних паперів можуть визнаватися організацією в якості операційних витрат, тобто обліковуватися на рахунку 91 «Інші доходи і витрати», а не на рахунку 58 «Фінансові вкладення».

Первісною вартістю перерахованих нижче фінансових вкладень визнається:

- За вкладами до статутного капіталу організації - грошова оцінка, погоджена засновниками (учасниками організації);

- Отриманим безоплатно - їх ринкова вартість на дату прийняття до обліку;

- Внесених в рахунок внеску організації - товариша за договором простого товариства - їх грошова оцінка, узгоджена товаришами в договорі простого товариства;

- Придбаних за договорами, які передбачають виконання зобов'язань негрошовими засобами, - вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією. При оплаті фінансових вкладень іноземною валютою їх первісна вартість визначається в рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом ЦБ РФ, що діє на дату прийняття до обліку.

Цінні папери, які не належать організації, але знаходяться в її користуванні або розпорядженні відповідно до умов договору, приймаються до обліку в оцінці, передбаченої в договорі.

Подальша оцінка фінансових вкладень. Первісна вартість фінансових вкладень, за якою вони прийняті до обліку, може змінюватися. Для цілей наступної оцінки фінансових вкладень вони поділяються на дві групи: вкладення, за якими може бути визначена поточна ринкова вартість (придбання акцій і ін.);


- Вкладення, за якими ринкова вартість не визначається (вклади в статутні капітали інших організацій, надані позики, відступлених дебіторська заборгованість, облігації та ін.)

Фінансові вкладення першої групи відображаються в бухгалтерській звітності на кінець звітного періоду за поточною ринковою вартістю шляхом коригування їх оцінки на попередню звітну дату. Такі коригування можуть проводитися щомісяця або щокварталу. Результати коригування списуються на фінансові результати комерційної організації в якості операційних доходів і витрат.

Фінансові вкладення другої групи відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною вартістю. При цьому за борговими цінними паперами дозволяється різницю між первісною і номінальною вартістю рівномірно списувати на фінансові результати.

Крім того, з цінних боргових паперів і наданими позиками організації можуть складати розрахунки їх оцінки за дисконтованою вартістю без здійснення записів у бухгалтерському обліку.

Оцінка фінансових вкладень при їх вибутті (погашенні, продажу, безоплатної передачі, передачі в рахунок внеску до статутного капіталу іншої організації та ін.).

Фінансові активи, за якими визначається поточна ринкова вартість, оцінюються на момент вибуття, виходячи з останньої оцінки.

Фінансові вкладення, за якими поточна ринкова вартість не визначається, в момент вибуття оцінюють одним із таких способів:

- За первісною вартістю кожної одиниці обліку;

- По середньої початкової вартості;

- За первісною вартістю перших за часом придбання

фінансових вкладень (спосіб ФІФО).

За первісною вартістю кожної одиниці обліку списують вклади в статутні капітали інших організацій (за винятком акцій акціонерних товариств), надані іншим організаціям позики, депозитні вклади в кредитних організаціях, дебіторську заборгованість, придбану на підставі поступки права вимоги.

Цінні папери при їх вибутті можуть оцінюватися за середньою первісної вартості, яка визначається за даними вартості і кількості кожного виду цінних паперів на початок місяця і надійшли протягом місяця цінних паперів (табл. 14.1).


Таблиця 14.1 РДСЧет СЕРЕДНЬОЇ ПЕРВІСНОЇ вартість цінного папера

 Дата   прихід     витрата    залишок
  Кількість, шт.    Ціна за одиницю, крб.  Сума, тис. Руб. Кількість, шт.   Ціна за одиницю, крб.    Сума, тис. Руб. Кількість, шт.    Ціна за одиницю, руб.    Сума, тис. Руб.
 Залишок на 1-е число                  
                   
                   
         -          
 Разом:                  

За даними наведеного прикладу середня первісна вартість одного цінного паперу склала в даному місяці 1047 руб. (314000 руб .: 300 шт.). Вартість вибулих цінних паперів склала 178000 крб., А що залишилися на кінець місяця - 136000 руб.

При використанні методу ФИФО вибули цінні папери (за даними наведеної таблиці) оцінюють наступним чином:

100 шт. по 1000 руб. = 100000 руб.

50 шт. по 1040 руб. = 52000 руб.

20 шт. по 1050 руб. = 21000 руб.

Разом 170 шт. на 173000 руб.

Решта на кінець місяця цінні папери оцінюють наступним чином:

40 шт. по 1050 руб. = 42000 руб.

90 шт. по 1100 руб. = 99000 руб.

Разом 130 шт. на 141000 руб.

14.3. Облік доходів і витрат за фінансовим вкладенням

Доходи з фінансових вкладень визнаються в якості:

- Доходів від звичайних видів діяльності;

- Операційних доходів.


У першому випадку доходи відображаються за кредитом рахунка 90 «продажу», у другому випадку - за кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати».

Наприклад, в організаціях, предметом діяльності яких є участь у статутних капіталах інших організацій, нарахування доходу (виручки) від ражается за дебетом рахунка 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» і кредиту рахунок 90 «Продажі». Якщо предмет діяльності організацій інший, то нарахування доходу за внесками до статутного капіталу іншої організації відображають за дебетом рахунка 76 і кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати».

Витрати з фінансових вкладень також можуть визнаватися як:

- Витрат по звичайних видах діяльності;

- Операційних витрат.

У першому випадку вони враховуються за дебетом рахунка 90, у другому випадку - за дебетом рахунка 91.

Основна частина витрат, пов'язаних з обслуговуванням фінансових вкладень (оплата послуг банку і депозитарію за зберігання фінансових вкладень, надання виписки з рахунку депо і т.п.), визнається в якості операційних. Операційними визнаються також витрати, пов'язані з наданням організацією позик іншим організаціям.

14.4. Знецінення фінансових вкладень і створення резерву під знецінення

під знеціненням фінансових вкладень розуміють стійке істотне зниження їх вартості. Різниця між балансовою вартістю фінансових вкладень і сумою зниження їх вартості називається розрахунковою вартістю фінансових вкладень. Даний показник обчислюють за тими фінансових вкладень, за якими не визначають поточну ринкову вартість.

Стійке зниження вартості фінансових вкладень характеризується наявністю наступних умов:

- На звітну дату і на попередню звітну дату облікова вартість фінансових вкладень істотно перевищує їх розрахункову вартість;

- Протягом звітного року розрахункова вартість фінансових вкладень істотно зменшувалася;

- На звітну дату відсутні ознаки істотного підвищення розрахункової вартості.

Знецінення фінансових вкладень відбувається при появі у організацій - емітентів цінних паперів ознак банкрутства, вчиненні на ринку цінних паперів угод з цінними паперами за ціною, яка є істотно нижчою їх вартості, відсутності або су-


суспільній зниження надходжень від фінансових вкладень і ін. При виникненні вказаних або подібних ситуацій організація бязана перевіряти наявність умов стійкого зниження вартості фінансових вкладень.

Якщо перевіркою буде підтверджено стійке істотне зниження вартості фінансових вкладень, то на різницю між їх облікової та розрахункової вартістю організація утворює резерв під знецінення фінансових вкладень.

Освіта резерву відображається за дебетом рахунка 91 «Інші доходи і витрати» і кредиту рахунку 59 «Резерви під знецінення фінансових вкладень». Сума резерву використовується для формування балансової вартості фінансових вкладень, яка виступає як різниця між обліковою вартістю і створеним резервом. Разом з тим створений резерв забезпечує покриття можливих збитків по операціях з фінансовими вкладеннями.

Перевірка на знецінення фінансових вкладень проводиться не рідше одного разу на рік за станом на 31 грудня звітного року при наявності ознак знецінення; вона може проводитися на звітні дати проміжної бухгалтерської звітності.

Якщо за результатами перевірки виявляється подальше зниження розрахункової вартості фінансових вкладень, то сума створеного резерву відповідно збільшується. При підвищенні розрахункової вартості фінансових вкладень на суму підвищення зменшують створений резерв.

При цьому дебетують рахунок 59 «Резерви під знецінення фінансових вкладень» і кредитують рахунок 91 «Інші доходи і витрати». Аналогічний запис робиться при списанні з балансу фінансових вкладень, за якими раніше були створені відповідні резерви. Аналітичний облік за рахунком 59 «Резерви під знецінення фінансових вкладень» ведеться по кожному резерву.

Якщо до кінця року, наступного за роком створення резерву під знецінення фінансових вкладень, цей резерв в якійсь частині не буде використаний, то невитрачені суми приєднуються при складанні бухгалтерського балансу на кінець року до фінансових результатів організації відповідного року (дебетують рахунок 59 і кредитують рахунок 91).

14.5. Облік вкладів до статутних капіталів інших організацій

Вклади в статутні капітали інших організацій враховують на рахунку 58 «Фінансові вкладення», субрахунок I «Паї й акції».

Вклади можуть бути внесені в грошовій формі або у вигляді майна. Передане майно оцінюється за домовленістю сторін на основі реальних ринкових цін.


Грошові вклади списують з кредиту рахунку 51 «Розрахункові рахунки» або 52 «Валютні рахунки» в дебет рахунку 58. Валютні кошти перераховують в рублі за офіційним курсом ЦБ РФ, дію, щему на день передачі коштів, незалежно від суми в рублях, зарахованої до статутного капітал проінвестованої організації.

При передачі майна дебетують рахунок 58 і кредитують рахунки 01 «Основні засоби», 04 «Нематеріальні активи», 10 «Матеріали» 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжні виробництва» 29 «Обслуговуючі виробництва та господарства», 41 «Товари», 43 "Готова продукція".

Передане майно відбивається на рахунку 58 в узгодженою оцінкою. З рахунків 01 і 04 майно списується за залишковою вартістю. Одночасно суму амортизації за переданими основними засобами та нематеріальними активами списують в дебет рахунків 02 «Амортизація основних засобів», 05 «Амортизація нематеріальних активів» з кредиту рахунків 01 і 04.

З рахунків 10, 20, 23, 29, 41, 43 майно списують за фактичною собівартістю або в інший оцінці, прийнятої організацією.

Різниця між оцінкою вкладу, відображеної по рахунку 58, і вартістю переданого майна відбивається на рахунку 91 «Інші доходи і витрати» в якості операційного доходу або операційного витрати.

Приклад.

Передано в рахунок внеску до статутного капіталу в узгодженою оцінкою матеріали на 100000 руб. і готова продукція по 100000 крб. Вартість матеріалів за обліковими цінами - 80000 руб., А готової продукції - 110000 руб.

Передача майна оформляється наступними бухгалтерськими записами:

за матеріалами:

Дебет рахунку 58-100000 руб.

Кредит рахунку 10-80000 руб.

Кредит рахунку 91-20000 руб.

по готової продукції:

Дебет рахунку 58 - 100000 руб.

Дебет рахунку 91 - 10000 руб.

Кредит рахунку 43 - 110000 руб.

Нарахування доходів на вклади в статутні капітали інших організацій відображається за дебетом рахунка 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунок «Розрахунки за належними дивідендах та інших прибутків», і кредитом рахунку 91 «Інші доходи і витрати».

При надходженні доходів дебетують рахунки 51 «Розрахункові рахунки» або 52 «Валютні рахунки» і кредитують рахунок 76.

Організація може отримати доходи від пайової участі в інших організаціях у формі продукції (робіт, послуг) цих організацій. У цьому випадку нарахування доходів оформляють вже зазначеної


бухгалтерським записом. Надходження дивідендів відображають за дебетом наступних рахунків:

· 08 «Вкладення у необоротні активи» - на вартість які поступили основних засобів і устаткування щодо встановлення і нематеріальних активів;

· 10 «Матеріали» - на що надійшли матеріали та інших рахунків обліку майна з кредиту рахунку 76.

Операції з повернення учаснику його вкладу до статутного капіталу організації при її ліквідації або виході організації-вкладника зі складу її учасників у вигляді грошових коштів або іншого майна відображаються за дебетом рахунків 50, 51, 52, 01, 04, 10, 41 та інших рахунків з кредиту рахунку 58.

14.6. Облік фінансових вкладень в цінні папери

Цінні папери - це грошовий документ, що засвідчує майнове право або відношення позики власника документа до особи, видало такий документ.

Відповідно до ст. 143 ГК РФ до цінних паперів відносяться державна облігація, облігація, вексель, чек, депозитний і ощадний сертифікати, банківська ощадна книжка на пред'явника, коносамент, акція, приватизаційні цінні папери та інші документи, які законами про цінні папери або у уста, новленном ними порядку віднесено до цінних паперів.

Оцінка цінних паперів

При оцінці цінних паперів враховують такі показники:

- Номінальна вартість - сума, позначена на бланку цінного паперу. Сумарна вартість всіх акцій за номінальною вартістю відображає величину статутного капіталу організації;

- Емісійна вартість - ціна продажу цінного паперу при її первинному розміщенні, яка може не збігатися з номінальною вартістю. Різниця між зазначеними видами оцінки цінних паперів, помножена на їх кількість, становить емісійний дохід організації;

- Курсова (ринкова) вартість - ціна, яка визначається як результат котирування цінних паперів на вторинному ринку. Вона відображає рівновагу між сукупним попитом і пропозицією в певному інтервалі часу;

- Ліквідаційна вартість акцій і облігацій - вартість реалізованого майна ліквідованої організації у фактичних цінах, що виплачується на одну акцію чи облігацію;


- Викупна вартість - сума, що виплачується акціонерним товариством за придбання власних акцій або при достроковому погашенні облігацій (вартість так званих «відкличні» акцій і облігацій);

- Балансова вартість акцій - визначається за даними балансу розподілом власних джерел майна на кількість випущених акцій;

- Облікова вартість - сума, за якою цінні папери відображаються в балансі організації в даний момент часу. Відповідно до Положення по веденню бухгалтерського обліку

і бухгалтерської звітності фінансові вкладення приймаються

до обліку в сумі фактичних витрат для інвестора.

облік акцій

акція - це цінний папір, що підтверджує внесення її власником коштів до статутного капіталу акціонерного товариства, що дає право на отримання доходу від його діяльності, розподіл залишків майна при ліквідації товариства і, як правило, на участь в управлінні цим товариством. Акції є приватними цінними паперами, випускаються тільки недержавними організаціями на тривалий період і не мають встановлених строків звернення.

Акції бувають іменними і на пред'явника; звичайними і привілейованими.



Попередня   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Частина третя 1 сторінка | Частина третя 2 сторінка | Частина третя 3 сторінка | Частина третя 4 сторінка | Частина третя 8 сторінка | Частина третя 9 сторінка | Частина третя 10 сторінка | Частина третя 11 сторінка | Частина третя 12 сторінка | Частина третя 13 сторінка |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати