Головна

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості організації

  1. Amp; 8. Держава - ядро ??політичної організації суспільства
  2. CR-аналіз журналу «Дипломат», №3-2005
  3. GAP-аналіз.
  4. I. Аналіз завдання
  5. I. Аналіз чутливості ПРОЕКТУ
  6. I. НОРМАТИВНА БАЗА ДЛЯ РОЗРОБКИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕРВИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФСПІЛКИ
  7. I. САМОСТІЙНІСТЬ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЇХ ФІНАНСОВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Однією з ключових завдань аналізу фінансового стану підприємства є вивчення показників, що відображають його фінансову стійкість. Вона характеризується стабільним перевищенням доходів над витратами, вільним маневруванням грошовими коштами та ефективним їх використанням в процесі поточної діяльності. Аналіз фінансової стійкості на певну дату дозволяє встановити, наскільки раціонально підприємство управляє власними і позиковими засобами протягом періоду, що передує цій даті. Важливо, щоб стан джерел власних і позикових коштів відповідало стратегічним цілям розвитку підприємства, так як недостатня фінансова стійкість може привести до його неплатоспроможності, тобто відсутності грошових коштів, необхідних для розрахунків з внутрішніми і зовнішніми партнерами, а також з державою. У той же час наявність значних залишків вільних грошових коштів ускладнює діяльність підприємства за рахунок їх іммобілізації в зайві матеріально-виробничі запаси і витрати. Отже, зміст фінансової стійкості характеризується ефективним формуванням і використанням грошових ресурсів, необхідних для нормальної виробничо-комерційної діяльності [8]. До власних фінансових ресурсів, якими володіє підприємство, відносяться перш за все чиста (нерозподілений) прибуток і амортизаційні відрахування. Зовнішнім ознакою фінансової стійкості виступає платоспроможність господарюючого суб'єкта.

Платоспроможність - це здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання, що випливають з комерційних, кредитних та інших операцій платіжного характеру. Задовільна платоспроможність підприємства підтверджується такими формальними параметрами, як:

1) наявність вільних грошових коштів на розрахункових, валютних та інших рахунках в банках;

2) відсутність тривалої простроченої заборгованості постачальникам, банкам, персоналу, бюджету, позабюджетних фондів і іншим кредиторам;

3) наявність власних оборотних коштів (чистого оборотного капіталу) на початок і кінець звітного періоду.

Низька платоспроможність може бути як випадковою, тимчасовою, так і тривалої (хронічної). Останній її тип може привести підприємство до банкрутства. Вищим типом фінансової стійкості є здатність підприємства розвиватися переважно за рахунок власних джерел фінансування. Для цього вона повинна мати гнучку структуру фінансових ресурсів і можливість при необхідності залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним вважається підприємство при наявності в нього передумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути кредитору взяту позику зі сплатою належних відсотків за рахунок власних фінансових ресурсів. За рахунок прибутку підприємство не тільки погашає позичкову заборгованість перед банками, зобов'язання перед бюджетом по податку на прибуток, а й інвестує кошти на капітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості необхідний зростання не тільки абсолютної маси прибутку, але і її рівня щодо вкладеного капіталу або операційних витрат, тобто рентабельності. Слід мати на увазі, що висока прибутковість пов'язана зі значним рівнем ризику. На практиці це означає, що замість прибутку підприємство може понести істотні збитки і навіть стати неспроможним (неплатоспроможним). Отже, фінансова стійкість господарюючого суб'єкта - це такий стан його фінансових ресурсів, яке забезпечує розвиток підприємства переважно за рахунок власних коштів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності при мінімальному рівні підприємницького ризику [8]. На фінансову стійкість підприємства впливає безліч факторів:

* Положення підприємства на товарному і фінансовому ринках;

* Випуск і реалізація конкурентоспроможної і користується попитом;

* Його рейтинг в діловій співпраці з партнерами;

* Ступінь залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів;

* Наявність неплатоспроможних дебіторів;

* Величина і структура витрат виробництва, їх співвідношення з грошовими доходами;

* Розмір сплаченого статутного капіталу;

* Ефективність комерційних і фінансових операцій;

* Стан майнового потенціалу, включаючи співвідношення між необоротні та оборотними активами;

* Рівень професійної підготовки виробничих і фінансових менеджерів, їх вміння постійно враховувати зміни внутрішнього та зовнішнього середовища.

Джерелом інформації для аналізу показників фінансової стійкості є дані бухгалтерське звітності (форма № 1).

В ході виробничого процесу на підприємстві відбувається постійне поповнення запасів товарно-матеріальних цінностей. З цією метою використовуються як власні оборотні кошти, так і позикові джерела (короткострокові кредити і позики). Вивчаючи надлишок або нестачу коштів для формування запасів, встановлюються абсолютні показники фінансової стійкості.

Аналіз фінансового стану за даними балансу можна провести на основі абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники виводяться з балансової моделі рівності активів і пасивів:

F '+ Е з + Ер = С с + З дк + З кк + Зр,

де F '- необоротні активи;

Е з - Виробничі запаси;

Ер- Грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, розрахунки (дебіторська заборгованість та інші активи);

С с - Джерела власних коштів;

С дк - Позикові кошти (довгострокові);

С кк - Позикові кошти (короткострокові);

Ср - Розрахунки (кредиторська заборгованість та інші пасиви).

Виходячи з того, що довгострокові позикові кошти використовуються в основному для придбання основних засобів і на капітальні вкладення, то співвідношення вартості виробничих запасів і величини власних і позикових джерел їх формування визначає стійкість фінансового стану організації.

Таким чином, забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок чи недолік джерел коштів для формування запасів, який визначається як різниця між величинами джерел коштів і запасів.

Загальна величина запасів організації дорівнює стр.1210 і 1220 розділу II активу балансу (Ез)

Для оцінки джерел формування запасів А.Д. Шеремет пропонує використовувати два показники [24]:

1) наявність власних оборотних коштів (Ес), Що дорівнює різниці між величиною джерел власних коштів плюс довгострокові позикові кошти і величиною необоротних активів:

Ес = Сс + Здк - F ',

де Сс - Підсумок розділу III пасиву балансу;

Сдк - Розділ IV пасиву балансу;

F '- підсумок розділу I активу балансу;

2) загальна величина основних джерел формування запасів (Зз), Що дорівнює сумі попереднього показника і величини короткострокових кредитів і позикових коштів для формування запасів, передбачених у фінансовому плані (в яких в даному випадку не враховуються позики, не погашені в строк):

Сз = Ес + Зкк + Зн,

де Скк - Короткострокові кредити і позикові кошти, не об'єднані в даному випадку з простроченими позиками;

Сн - Позики, не погашені в строк (неплатежі за позиками).

Виходячи з цього, маємо показники забезпеченості запасів джерелами формування:

1) надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів:

ДЕс = Ес - Е з;

2) надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів:

з = Сз - Ез

Фінансову ситуацію можна класифікувати за ступенем її стійкості з використанням показників забезпеченості запасів джерелами формування. Метод базується на аналізі доцільності витрат, тобто на визначенні потенційних зон підприємницького ризику.

виділяються наступні типи фінансової стійкості.

1) абсолютна стійкість фінансового стану, в сучасній Росії зустрічається дуже рідко:

Ез <Ес + Зкк, Або Ез з;

2) нормальна стійкість фінансового стану організації, яка гарантує виконання фінансових зобов'язань організації:

Ез = Ес + Зкк, Або Ез = Сз;

3) нестійкий фінансовий стан, пов'язана з порушенням нормальної платоспроможності, при якому проте зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок залучення додаткових джерел фінансування:

Ез = Ес + Зкк + Зо, Або Ез = Сз + Зо,

де З - додаткові джерела фінансування;

4) кризовий фінансовий стан, при даній ситуації підприємство є повністю неплатоспроможним і знаходиться на межі банкрутства, так як ключовий елемент оборотних активів «Запаси» не забезпечений джерелами фінансування

Ез > Ес + Зкк + Зо, Або Ез > Зз + Зо.

На основі викладеної класифікації фінансових ситуацій проводиться оцінка тенденцій зміни стійкості фінансового стану підприємства. Оскільки позитивним чинником фінансової стійкості є наявність джерел формування запасів, а негативним - величина запасів, то основними способами виходу з нестійкого і кризового фінансових станів будуть поповнення джерел формування запасів і оптимізація їх структури, а також обґрунтоване зниження рівня запасів [25]. Найменш ризикованим способом пополененія джерел формування запасів можна припустити збільшення реального власного капіталу за рахунок накопичення нерозподіленого прибутку за умови зростання частини прибутку та резервного капіталу, що не вкладеної у необоротні активи. Зниження рівня запасів відбувається шляхом постановки системи планування залишків запасів, а також в результаті реалізації невикористаних товарно-матеріальних цінностей. Початковий ознайомлення зі станом запасів здійснюється за даними бухгалтерського балансу. Поглиблений аналіз стану запасів виступає в якості складової частини внутрішнього аналізу фінансового стану, оскільки передбачає використання інформації про запаси, які не міститься в бухгалтерській звітності й потребує даних аналітичного обліку. Аналіз забезпеченості запасів джерелами проводиться за даними бухгалтерського балансу, за формою табл. 11.3.1.

Таблиця 11.3.1.



Попередня   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   Наступна

Аналіз джерел формування оборотних активів | Аналіз власних оборотних коштів і оцінка забезпеченості ними підприємства | Аналіз оборотності оборотних коштів. | Показники оцінки ефективності використання оборотних коштів | Система показників рентабельності і методи їх визначення. | Розрахунок чистих активів і їх роль в оцінці використання власного капіталу | Розрахунок оцінки вартості чистих активів, тис. Руб. | Методи факторного аналізу рентабельності активів і власного капіталу | Глава 11. Фінансовий стан комерційної організації і методи його аналізу | Загальна оцінка структури і динаміки статей бухгалтерського балансу. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати