Головна

складовою канал

  1. IA клас - блокатори натрієвих каналів, що подовжують ЕРП
  2. IB клас - блокатори натрієвих каналів, що скорочують ЕРП
  3. III КЛАС - БЛОКАТОРИ КАЛІЄВИХ КАНАЛІВ, подовжує ЕРП
  4. IV КЛАС - БЛОКАТОРИ КАЛЬЦІЄВИХ КАНАЛІВ
  5. Альтернативні канали розподілу і їх функції
  6. Аналіз факторів, що впливають на вибір каналів.
  7. Аналіз ефективності ЗБУТОВА каналу та Критерії его Вибори. Основні етапи формирование каналів розподілу

Зв'язок, побудовану шляхом комутації (з'єднання) елементарних каналів, називають складовим каналом.

У розглянутому прикладі для з'єднання абонентів А и В був створений складовою канал «товщиною» в два елементарних каналу. Якщо змінити наше припущення і вважати, що запропоноване навантаження гарантовано не перевищить Р біт / с, то абонентам буде досить мати в своєму розпорядженні складовою канал, «товщиною» в один елементарний канал. У той же час абоненти, інтенсивно обмінюються даними, можуть пред'явити і більш високі вимоги до пропускної здатності складеного каналу. Для цього вони повинні в кожній лінії зв'язку зарезервувати за собою більшу (але неодмінно однакове для всіх ліній зв'язку) кількість елементарних каналів.

Підкреслимо наступні властивості складеного каналу:

- Складовою канал на всьому своєму протязі складається з однакового кількості елементарних каналів;

- Складовою канал має постійну і фіксовану пропускну здатність на всьому своєму протязі;

- Складовою канал створюється тимчасово на період сеансу зв'язку двох абонентів;

- На час сеансу зв'язку все елементарні канали, що входять в складовою канал, надходять в виняткове користування абонентів, для яких був створений цей складовою канал;

- Протягом усього сеансу зв'язку абоненти можуть посилати в мережу дані зі швидкістю, що не перевищує пропускну здатність складеного каналу;

- Дані, що надійшли в складовою канал, гарантовано доставляються абонента без затримок, втрат і з тією ж швидкістю (Швидкістю джерела) незалежно від того, чи існують в цей час в мережі інші сполуки чи ні;

- Після закінчення сеансу зв'язку елементарні канали, що входили до відповідного складовою канал, оголошуються вільними і повертаються в пул розподіляються ресурсів для використання іншими абонентами.

У мережі може одночасно відбуватися кілька сеансів зв'язку (звичайна ситуація для телефонної мережі, в якій одночасно передаються розмови сотень і тисяч абонентів). Поділ мережі між сеансами зв'язку відбувається на рівні елементарних каналів. Наприклад (див. Рис. 3.2), ми можемо припустити, що після того як в лінії зв'язку 52-53 було виділено два канали для зв'язку абонентів Аі В, що залишилися три елементарних каналу були розподілені між трьома іншими сеансами зв'язку, що проходили в цей же час і через цю ж лінію зв'язку. таке мультиплексування дозволяє одночасно передавати через кожен фізичний канал трафік декількох логічних з'єднань.

Мультиплексування означає, що абоненти змушені конкурувати за ресурси, в даному випадку за елементарні канали. Можливі ситуації, коли деяка проміжна лінія зв'язку вже вичерпала вільні елементарні канали, тоді новий сеанс зв'язку, маршрут якого пролягає через дану лінію зв'язку, не може відбутися.

Для того щоб розпізнати такі ситуації, обмін даними в мережі з комутацією каналів передує процедурою встановлення з'єднання. Відповідно до цієї процедурою абонент, який є ініціатором сеансу зв'язку (наприклад, абонент А в нашій мережі), посилає в комутаційну мережу запит, Що представляє собою повідомлення, в якому міститься адреса абонента, наприклад абонента В [12].

Мета запиту - перевірити, чи можна утворити складовою канал між викликає і викликається абонентами. А для цього потрібне дотримання двох умов: наявність необхідного числа вільних елементарних каналів в кожній лінії зв'язку, що лежить на шляху від A до В, і незайнятість абонента в іншому поєднанні.

Запит переміщається по маршруту, Визначеному для інформаційного потоку даної пари абонентів. При цьому використовуються глобальні таблиці комутації, що ставлять у відповідність глобальному ознакою потоку (адресою абонента) ідентифікатор вихідного інтерфейсу комутатора (як уже згадувалося, такі таблиці часто називають також таблицями маршрутизації).

Якщо в результаті проходження запиту від абонента А до абонента В з'ясувалося, що ніщо не перешкоджає встановленню з'єднання, відбувається фіксація складеного каналу. Для цього у всіх комутаторах уздовж шляху від A до В створюються записи в локальних таблицях комутації, В яких вказується відповідність між локальними ознаками потоку - номерами елементарних каналів, зарезервованих для цього сеансу зв'язку. Тільки після цього складовою канал вважається встановленим, і абоненти А и В можуть почати свій сеанс зв'язку.

Таким чином, просування даних в мережах з комутацією каналів відбувається в два етапи:

1. У мережу надходить службове повідомлення - запит, який несе адреса абонента і організовує створення складеного каналу.

2. За підготовленому складеному каналу передається основний потік даних, для передачі якого вже не потрібно ніякої допоміжної інформації, в тому числі адреси абонента. Комутація даних в комутаторах виконується на основі локальних ознак - номерів елементарних каналів.

Запити на встановлення з'єднання не завжди завершуються успішно. Якщо на шляху між викликає і викликається абонентами відсутні вільні елементарні канали або викликається вузол зайнятий, то відбувається відмова у встановленні з'єднання. Наприклад, якщо під час сеансу зв'язку абонентів A и В абонент С пошле запит в мережу на встановлення з'єднання з абонентом D, То він отримає відмову, тому що обидва необхідних йому елементарних каналу, що складають лінію зв'язку комутаторів 53 і 54, вже виділені з'єднанню абонентів А и В (Рис. 3.3).


Мал. 3.3. Відмова у встановленні з'єднання в мережі з комутацією каналів

При відмові у встановленні з'єднання мережу інформує абонента спеціальним повідомленням [13]. Чим більше навантаження на мережу, тобто чим більше сполук вона в даний момент підтримує, тим більша ймовірність відмови в задоволенні запиту на встановлення нового з'єднання.

Ми описали процедуру встановлення з'єднання в автоматичному динамічному режимі, Заснованому на здатності абонентів відправляти в мережу сервісних повідомлень - запити на встановлення з'єднання і здатності вузлів мережі обробляти такі повідомлення. Подібний режим використовується телефонними мережами: телефонний апарат генерує запит, посилаючи в мережу імпульси (або тони дзвінків), що кодують номер абонента, що викликається, а мережа або встановлює з'єднання, або повідомляє про відмову сигналами «зайнято».

Однак це - не єдино можливий режим роботи мережі з комутацією каналів, існує й інший статичний ручний режим встановлення з'єднання. Цей режим характерний для випадків, коли необхідно встановити складовою канал не на час одного сеансу зв'язку абонентів, а на довший термін. Створення такого довгострокового каналу не можуть ініціювати абоненти, він створюється адміністратором мережі. Очевидно, що статичний ручний режим мало придатний для традиційної телефонної мережі з її короткими сеансами зв'язку, проте він цілком виправданий для створення високошвидкісних телекомунікаційних каналів між містами і країнами на більш-менш постійній основі.

Технологія комутації каналів орієнтована на мінімізацію випадкових подій в мережі, тобто це технологія, яка прагне до детермінізму. Щоб уникнути будь-яких можливих невизначеностей значна частина роботи по організації інформаційного обміну виконується заздалегідь, ще до того, як почнеться власне передача даних. Спочатку по заданому адресою перевіряється доступність необхідних елементарних каналів на всьому шляху від відправника до адресата. Потім ці канали закріплюються на весь час сеансу для виняткового використання двома абонентами і коммутируются в один безперервний «трубопровід» (складовою канал), що має «шлюзові засувки» на стороні кожного з абонентів. Після цієї вичерпної підготовчої роботи залишається зробити найменше: «відкрити шлюзи» і дозволити інформаційного потоку вільно і без перешкод «перетікати» між заданими точками мережі (рис. 3.4).

Мал. 3.4. Мережа з комутацією каналів як система трубопроводів



Попередня   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   Наступна

Адресація вузлів мережі | комутація | Визначення інформаційних потоків | маршрутизація | просування даних | Мультиплексування і демультиплексування | Поділюване середовище передачі даних | типи комутації | ГЛАВА 3. Комутація каналів і пакетів | комутація каналів |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати