Головна

ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ЗГІДНО ДІЮЧИХ НАКАЗІВ МОЗ УКРАЇНИ

  1. I. 3.2. Залежність психічних функцій від середовища і будови органів
  2. I. САМОСТІЙНІСТЬ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЇХ ФІНАНСОВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
  3. I. Етіологія гнійно-септичних захворювань (ДСЗ) у дітей.
  4. I.Суб'ектівние методи дослідження органів жовчовиділення і підшлункової залози.
  5. I.Суб'ектівние методи дослідження органів сечовиділення.
  6. II. Об'єктивні методи дослідження органів дихання. Особливості загального огляду. Місцевий огляд грудної клітки.
  7. II.Інструментальние методи дослідження органів кровообігу. Функціональні методи дослідження.

Додаток 1: Зразки основних вузлів, що застосовуються при підготовці

повітряно-десантної техніки до застосування. . . . . . . . . . . . . 413

Додаток 2: Характеристика стрічок, шнурів і ниток. . . . . . . . . . . . . . . . . . .414

Додаток 3: Список літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ... . . . . . . . . . 416

Про р л а в л е н і е. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 418

АЛГОРИТМ ПОСТАНОВКИ ДИАГНОЗА

1.2.1. Визначення попереднього клінічного діагнозу

1. Підвести короткі підсумки суб'єктивного (дані розпитування, анамнезу хвороби та анамнезу життя) і об'єктивного (фізикального) обстеження пацієнта.

2. Згрупувати наявні у пацієнта симптоми в синдроми.

3. Виділити провідний клінічний синдром.

4. На підставі провідного синдрому сформулівать попередній діагноз, який по можливості повинен відповідати сучасній класифікації хвороб (МКБ-10) і стандартам надання медичної допомоги пацієнтам із захворюваннями внутрішніх органів (Накази МОЗ України - Модуль 2: змістовний модуль (СМ) 1 - ревматологія (від 12.10.2006 № 676); см2 - нефрологія (); СМ3 - пульмонологія (від 19.03.2007 № 128); СМ4 - гастроенерологія (від 13.06.2005 № 271).

5. Якщо немає можливості оформити попередній діагноз у вигляді нозологічної форми захворювання, можна попередній діагноз формулювати у вигляді провідного синдрому (наприклад, лихоманка неясного генезу, нефротичний синдром, нефрогенна артеріальна гіпертензія, синдром бронхіальної обструкції).

ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ЗГІДНО ДІЮЧИХ НАКАЗІВ МОЗ УКРАЇНИ

Модуль 2 - СМ1 - ревматологія: наказ МОЗ України № від: 12.10.2006 № 676

Перелік обов'язкових обстежень:

Лабораторні дослідження:

1. Оцінка наявності запалення і ступеня його активності (аналіз крові загальний - еритроцити, гемоглобін, ШОЕ, лейкоцити, лейкоцитарна формула; білки гострої фази запалення - СРБ, серомукоїд, фібриноген, протеінограмма)

2. Специфічні маркери захворювань:

- Ревматоїдний артрит: діагностичний титр ревматоїдного фактора (більш 1:64), циклічний цитрулінованого виментин;

- Системний червоний вовчак: антинуклеарних фактор, антитіла до нативної ДНК, LE-клітини в титрі 6: 1000 і більше; позитивне RW більше 4-х місяців при відсутності сифілісу; Sm - антитіла до антигену Сміта;

- Системна склеродермія: антитіла до топізомеразе-1 (Scl-70), антіцентромерние антитіла

- Поліміозитом: креатинфосфокиназа загальна

- Системні васкуліти: антінейтрофільние цітоплазаматіческіе антитіла (гранулематоз Вегенера), антитіла до базальної мембрани клубочків нирок (синдром Гудпасчера), антитіла до фосфоліпідів (первинний антифосфоліпідний синдром)

- Подагра (сечова кислота)

- Ревматична лихоманка (титр антистрептолизина О)

- Реактивні артрити (антитіла до специфічних збудників).

  1. Оцінка вісцеральних уражень:

- Аналіз сечі загальний, проба 3-х склянок, Нечипоренко

- Біохімічний аналіз крові з оцінкою функції нирок, печінки, коагулограма

Інструментальні дослідження:

1. Рентгенолоіческіе дослідження:

1.1. Оцінка суглобового синдрому:

- Ревматоїдний артрит: зміна ширини суглобової щілини, епіфізарний кістовідний остепороз, ерозії, узури, кістковий анкілоз;

- Подагра: синдром «подагричного пробійника»;

- Анкілозуючий спондилоартрит (двосторонній сакроілеіт, хребет - синдром «бамбуковій палиці;

- Реактивні артрити (олігоартріт).

1.2. Оцінка вісцеральних проявів:

- Органи грудної клітини (кардіомегалія, плеврит, пульмоніт, фіброзуючий альвеоліт, пневмосклероз)

2. ЕКГ

3. ЕхоКГ

4. УЗД органів черевної порожнини, нирок і щитовидної залози, суглобів.

5. Біопсія шкірно-м'язового клаптя.

Перелік додаткових обстежень:

- КТ органів грудної клітки

- Біопсія синовіальної оболонки

- Пункція ураженого суглоба з дослідженням синовіальної рідини

- Посів крові на стерильність

Модуль 2 - см2 - нефрологія:наказ МОЗ України №593 від 02.12.2004

Перелік обов'язкових обстежень:

Лабораторні дослідження:

1. Оцінка наявності запалення і ступеня його активності (аналіз крові загальний - еритроцити, гемоглобін, гематокрит, ШОЕ, лейкоцити, лейкоцитарна формула; білки гострої фази запалення - СРБ, серомукоїд, фібриноген, протеінограмма)

2. Оцінка наявності ниркової патології:

- Загальний аналіз сечі, аналіз сечі по Нечипоренко, аналіз сечі по Амбюрже, добова екскреція білка, 3-склянки проба, аналіз сечі за Зимницьким (концентраційна і видільна функція нирок; за показаннями кожна порція досліджується за програмою загального аналізу сечі); при наявності бактеріурії - лейкоцитарна формула сечі, бактеріологічне дослідження сечі (виявлення мікрофлори з визначенням її чутливості до антимікробних препаратів);

- Біохімічне дослідження крові: загальний білок крові, ліпідограма, креатинін, сечовина, швидкість клубочкової фільтрації; глюкоза крові; коагулограма;

- Контроль побічних ефектів патогенетичної і симптоматичної терапії: АСТ, АЛТ, білірубін і його фракції; амілаза крові; електроліти крові (калій, натрій, хлор, кальцій) - при форсованому діурезі, терапії глюкокортикоїдами (крім того, необхідні при нефротичному кризі, азотемії)

3. Імунологічне дослідження крові: титр АСЛ-О, комплемент (С3-фракція), циркулюючі імунні комплекси (ЦВК); аутоантитіла до базальних мембран гломерулярного апарату (GMB), аутоантитіла до еритропоетину; антитіла до базальної мембрані трубчастого апарату.

Інструментальні дослідження:

1. Контроль рівня артеріального тиску, ваги.

2. ЕКГ.

3. УЗД органів черевної порожнини та нирок.

4. Рентгенологічне дослідження легенів, нирок, кісток.

5. Офтальмоскопія.

6. Радіонуклідне дослідження: непряма реноангіографія, реносцинтіграфія.

7. Ангіографія судин нирки.

8. Пункційна біопсія нирки.

Перелік додаткових обстежень:

Лабораторні дослідження:

1. Дослідження рівня бета-2-мікроглобуліну в крові та сечі.

2. Електрофорез білків крові і сечі

3. Дослідження осмолярності сечі.

4. Екскреція кальцію з сечею; рівень 17-ОКС і 17-КС в сечі

5. альдестерона, ренін, ангиотензинпревращающий фермент.

6. ПСА загальний у чоловіків.

7. Дослідження кислотно-лужної рівноваги.

8. Дослідження гормонального профілю (стан наднирників, щитовидної і паращитовидної залоз).

9. Дослідження букального змиву.

10. вірусологічні дослідження для виявлення: маркерів вірусного гепатиту, TORCH-інфекції.

11. Імунологічне дослідження: антинуклеарних антитіла, LE-клітини, ANCA

Інструментальні дослідження:

1. ЕхоКГ.

2.Екскреторная урографія (в період ремісії), мікційна цистографія (в період ремісії).

4. Ехоенцефалограма.

Модуль 2 - СМ3 - пульмонологія:наказ МОЗ України №128 від 19.03.2007

Перелік обов'язкових обстежень:

Лабораторні дослідження:

1. Оцінка наявності запалення і ступеня його активності (аналіз крові загальний - еритроцити, гемоглобін, ШОЕ, лейкоцити, лейкоцитарна формула; білки гострої фази запалення - СРБ, серомукоїд, фібриноген, протеінограмма).

2. Біохімічне дослідження крові: загальний білок і його фракції, рівень глюкози, печінкові і ниркові проби (АЛТ, АСТ, ЛФ, креатинін, азот сечовини) - при наявності плеврального випоту

2. Загальний аналіз харкотиння, мікробіологічне дослідження мокротиння.

3. Алергологічне дослідження: шкірні проби з алергенами; рівень загального і специфічного Ig E

4. Оцінка характеру плеврального випоту: співвідношення уровеня білка в плевральній рідині до рівня білка в плазмі або проба Рівальта, біохімічне дослідження: ЛДГ, глюкоза плеврального вмісту, цитологія, мікробіологічне дослідження

5. Мікробіологічні і культуральні дослідження біоптатів

інструментальні:

1. Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД), пікфлуометрія

2. Рентгенограма органів грудної клітки: пряма і бічні проекції.

3. ЕКГ

4. Пункція плевральної рідини

додаткові:

1. Гази артеріальної крові (при ОФВ1 <40% або наявності клініки легеневої недостатності, недостатності правих відділів серця)

2. Визначення гіперреактивності бронхів (проводяться у пацієнтів з клінічними симптомами бронхіальної астми, але без характерних змін ФЗД): провокаційні тести з гістаміном, метахолином, фізичним навантаженням.

3. Внутрішньошкірні проби з використанням специфічних антигенів (діагностика туберкульозу, гистоплазмоза, трихінельозу, аспергиллеза, бластомікозу, кокцидіомікозу)

4. Серологічне дослідження: визначення специфічних антитіл і антигенів в сироватці крові (для верифікації атипової пневмонії)

5. УЗД грудної порожнини (виявлення невеликих за обсягом випотів - 200-300 мл)

6. Бронхографія

7. Фибробронхоскопия

8. КТ органів грудної (висока роздільна здатність по відношенню до парехіми легких) і черевної порожнини: при підозрі на пухлинну природу випоту)

9. МРТ: при підозрі на наявність об'ємних утворень в середостінні і коренях легень

10. Ангіографія легких: при підозрі на емболію легеневої артерії, судинні аномалії

11. Радіоізотопне сканування Тс99 : Для виявлення легеневої емболії

12. Біопсія: парієтальної плеври (трансторакальная або відкрита), трансбронхиальная або аспіраційна біопсія легені

Модуль 2 - СМ4 - гастроентерологія: Наказ МОЗ України № 271 від 13.06.2005 р:

- Захворювання стравоходу:

Перелік обов'язкових обстежень:

1. ЕКГ.

2. ІПП-тест

Перелік додаткових досліджень:

1. Загальний аналіз крові і біохімічні дослідження (печінковий проби, амілаза)

2. ендоскоп, показана:

u При неефективності емпіріческого лікування

u При наявності тривожних симптомів (дисфагія, одінофагія, втрата ваги, шлунково-кишкова кровотеча, анемія, нудота і блювота)

u Хворим старше 40 років

u При тривалому перебігу хвороби (5 років і більше)

u У випадку спірного діагнозу

u Хромоендоскопія з метиленовим синім (для виявлення стравоходу Баррета)

u Біопсія (при підозрі на кишкову метаплазию)

2. 24-годинний внутріпіщеводного рН-моніторинг або рН-моніторинг за допомогою радіотелеметричної системи "Bravo"

3. Рентгенологічне дослідження стравоходу (при підозрі на діафрагмальну грижу)

4. Тест на Helicobacter pylori (Нр)

- Захворювання гастродуоденальної зони:

Перелік обов'язкових обстежень:

Лабораторні дослідження:

1. Оцінка наявності запалення і анемії (аналіз крові загальний - еритроцити, гемоглобін, MCV, MCH, ШОЕ, лейкоцити, лейкоцитарна формула; тимолова проба, сироваткового заліза).

2. Виключення біліарної і панкреатичної патології (загальний білок, АсТ, АлТ, білірубін, ГГТ, амілаза крові)

3. Аналіз калу на приховану кров.

Інструментальні методи:

1. Езофагогастродуоденоскопія з біопсією для морфологічекого підтвердження хронічного гастриту і наявності інфекції H.pylori (гістологія або швидкий уреазний тест)

2. Тест на наявність інфекції H.pylori - обов'язковий у кожного хворого на виразкову хворобу (13З-уреазний дихальній тест, серология)

2. Дослідження секреторної функції шлунка (інтрагастральна рН-метрія).

3. УЗД органів черевної порожнини (для виключення біліарної та панкреатичної патології)

Перелік додаткових обстежень:

4. Серологічні тести: дослідження рівнів сироваткового пепсиногену I і гастрину-17, антитіл до парієтальних клітин

5. УЗД щитовидної залози і органів малого тазу

ЗАХВОРЮВАННЯ ТОНКОЇ КИШКИ

Перелік обов'язкових досліджень.

Лабораторні дослідження:

1. Оцінка наявності запалення і анемії (аналіз крові загальний - еритроцити, гемоглобін, MCV, MCH, ШОЕ, лейкоцити, лейкоцитарна формула; сироваткового заліза).

2. Оцінка наявності синдрому мальабсорбції (біохімія крові: загальний білок, альбумін, протромбіновий час, холестерин)

3. Оцінка наявності біліарної і панкреатичної патології (тимолова проба, АсТ, АлТ, білірубін, ГГТ, амілаза крові, копрограма, панкреатична ліпаза, фекальні еластаза-1).

4. Серологічне визначення антитіл для виявлення целіакії (антіендомізіальние і антитіла до тканинної трансглютаміназа)

Інтструментальние:

1. Ендоскопія і біопсія залуковічного простору

Перелік додаткових досліджень:

1. Оцінка вираженості синдрому мальабсорбції: електроліти (калій, кальцій, магній, фосфор) і мікроелементи крові.

2. ПЛР биоптата для визначення рибосомальної РНК Tropheryma whippeli (виявлення хвороби Уиппла).

2. УЗД органів черевної порожнини і щитовидної залози

3. Колоноскопія.

4. Рентгенологічне дослідження токой кишки (ентероклізіс).

5. КТ з контрастуванням тонкої кишки.

6. Денситометрія кісток для ранньої діагностики остеопорозу.

7. Відеокапсульная ендоскопія.

ЗАХВОРЮВАННЯ товстого кишечника

Перелік обов'язкових досліджень

Лабораторні дослідження:

1. Оцінка наявності запалення і анемії (аналіз крові загальний - еритроцити, гемоглобін, MCV, MCH, ШОЕ, лейкоцити, лейкоцитарна формула; білкові фракції, СРБ).

2. Загальний аналіз сечі.

3. Виключення гепатобіліарної і ниркової патології (загальний білок, АсТ, АлТ, білірубін, ГГТ, креатинін, сечовина, глюкоза крові).

4. Дослідження калу: 3-х -кратноє дослідження калу на приховану кров, копрограма, повторні посіви калу на патогенну мікрофлору і яйця глист (для виключення інфекційної або паразитарної природи).

Інструментальні дослідження:

1. ЕКГ

2. УЗД органів черевної порожнини

3. Ендоскопія з морфологічним дослідженням біоптатів

4. Рентгенологічні дослідження:

- Іригоскопія (для визначення поширеності процесу і наявності ускладнень (фістул, кишкової непрохідності і т.д.))

- Рентгеноскопія органів грудної клітини

Перелік додаткових досліджень:

1. Аналіз калу на еластазу 1 (для виключення зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози).

2. Визначення антігліадінових і антрітрансглютаміназних антитіл (при підозрі на целіакію)

3. Ендоскопія з біопсією спадного відділу 12-палої кишки (при підозрі на целіакію, хвороба Уипла, надлишковий бактеріальний ріст).

4. Відеокапсульная ендоскопія тонкої кишки.

5. УЗД щитовидної залози, органів малого таза.

6. КТ або МРТ показані для виключення кишкових конгломератів і міжкишкових абсцесів, а також при періанальних ураженнях.

ЗАХВОРЮВАННЯ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ:

Перелік обов'язкових досліджень.

Лабораторні дослідження:

1. Оцінка мезенхимально-запального синдрому та анемії: аналіз крові загальний, тимол, білкові фракції, фібриноген; сироваткового заліза, феритин)

2. Оцінка цитолитического синдрому: АлТ, АсТ, ГГТП.

3. Оцінка синдрому холестазу: загальний білірубін і його фракції, ЛФ, холестерин, ЛПНЩ.

4. Оцінка синдрому гепатодепрессіі: загальний білок, альбумін, ПТІ (маркерами гепатодепрессіі також є холестерин і фібриноген).

5. Оцінка гепаторенального синдрому: загальний аналіз сечі, сечовина, креатинін, підрахунок СКФ

6. Оцінка залучення в процес підшлункової залози: амілаза, глюкоза крові, інсулін, HbA1C.

7. Сироваткові маркери вірусних гепатитів іммунноферментним методом. При позитивному результаті проводять ПЛР: ПЛР-HBV DNA, ПЛР-HCV РНК

8. При наявності біліарної патології: білірубін, жовчні кислоти, сеча: уробилин, кал: стеркобилин, яйця глист, мікроскопічне і бактеріологічне дослідження жовчі.

9. При підозрі на аутоімунний характер захворювання: антиядерні, антимітохондріальні, Антігладкомишечние антитіла.

10. При підозрі на гепатому: альфа-фетопротеїн

Інструментальні методи:

1. УЗД органів черевної порожнини.

2. Езофагогастродуоденоскопія з прицільною оглядом дистального відділу стравоходу і кардіального відділу шлунку (при підозрі на цироз печінки).

3. ЕКГ.

4. При наявності біліарної патології: УЗД з оцінкою стану жовчного міхура (після жовчогінного сніданку - пацієнт випиває 20 г сорбіту, розчиненого в 100 мл води) для виявлення дискінезії, многомоментное дуоденальне зондування.

Печінка додаткових досліджень:

1. Біохімічне, бактеріологічне та цитологічне дослідження асцитичної рідини.

2. При підозрі на хворобу Коновалова-Вільсона: церулоплазмін крові, мідь в сечі (24-годинна екскреція міді).

3. Іммуноферментное дослідження крові на лямбліоз, антитіла до антигенів гельмінтів.

4. Колоноскопія.

5. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (при підозрі на холелітіаз і хвороба Клацкіна)

6. КТ органів черевної порожнини (точніше виявляє щільність конкрементів).

7. Сцинтиграфия печінки.

8. Пунціонная біопсія печінки і морфологічне дослідження.

Захворювання підшлункової залози.

Перелік обов'язкових досліджень.

Лабораторні дослідження:

1. ?-амілаза крові, діастаза сечі.

2. Білірубін, ЛФ (для встановлення зв'язку з біліарної патологією).

3. Глюкоза крові, глікемічний профіль, інсулін, HbA1C.

4. Панкреатическая еластаза, ліпаза, еластаза-1 в калі.

5. Копрограма.

Інструментальні дослідження:

1. УЗД орагнов черевної порожнини.

2. КТ підшлункової залози.

Перелік додаткових досліджень:

- Рівень кальцію в крові (зв'язок з гиперпаратиреозом)

- Ліпідний профіль (зв'язок з гіпертригліцеридемією)

- 13З-дихальні тести (трігліцерідной, амілазний)

- Рівень інсуліну, С-пептиду, панкреатичного поліпептиду, глюкагону в крові

- Добове виділення жиру з калом

- Визначення рівня бікарбонатів, ферментів в дуоденальному вмісті.

- Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (при підозрі на холелітіаз)



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

гонартроз | Діагностичні критерії. | К74.6 портальної гіпертензії | ревматоїдний артит | Поліміозит / Дерматомиозит | пієлонефрити | пневмонії | цирози печінки | хронічні панкреатити | Постановка алергічних проб (внутрішньошкірна, скарификационная) перед введенням лікарських засобів |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати