загрузка...
загрузка...
На головну

Види джерел фінансування інвестицій

  1. А) грошовий ринок; б) ринок інвестицій; в) ринок товарів і послуг
  2. аналіз інвестицій
  3. Аналіз джерел формування оборотних активів
  4. Ефективніших джерел світла
  5. Залежно від способу закріплення та існування норм права виділяють наступні види джерел постачання.
  6. У пасиві балансу відображаються рішення компанії за вибором джерела фінансування.
  7. В системі джерел права навколишнього середовища

1. Стосовно суб'єкту інвестування:

- Зовнішні;

- Внутрішні.

Внутрішні і зовнішні джерела фінансування утворюють так
 званий потенціал фінансування, Що складає реальні
 можливості господарюючих суб'єктів здійснювати інвестиції в ті
 або інші проекти, що забезпечують грошові надходження протягом
 певного періоду часу.

2. За національну приналежність інвестора:

- Вітчизняні;

- Іноземні.

3. За титулу власності:

- Власні - кошти підприємства, що забезпечують инвести-
 ционную діяльність, належать йому на правах власності;

- Позикові - грошові ресурси, отримані на певний
 термін, що підлягають поверненню, як правило, зі сплатою відсотків.

Можна виділити три основних економічних суб'єкта - потре-
 ча інвестиційних ресурсів:

- Держава в особі органів державного управління;

- Підприємства і підприємці;

- Населення у вигляді сукупності домашніх господарств.

Визначення і дослідження джерел фінансування інвести
 ций - основне питання всіх інвестиційних проектів. необходи-
 ність диференціації та обліку джерел визначається різною сто
 тю їх залучення. Системна класифікація джерел
 інвестицій передбачає, перш за все, поділ рівнів фінан
 сування. Виділяється макрорівень (національна економіка)
 і мікрорівень (підприємство) фінансування інвестицій.

На макроекономічному рівні до внутрішніх джерел фінан
 сування інвестицій відносяться накопичення, здійснювані коммер-
 тичними і некомерційними організаціями і громадянами, а також цін-
 тралізованние асигнування, до зовнішніх - кошти, одержувані через
 кордони, що включають фінансові кошти резидентів, перекладні з-
 за кордону (репатрійованих капітали) і іноземні джерела.

Державі інвестиції необхідні для вкладення в соціально
 культурну сферу, науку, освіту, оборону, державні
 об'єкти інфраструктури, охорону навколишнього середовища, забезпечення
 внутрішньої безпеки, фінансування федеральних і регіональних
 них інвестиційних програм і ін. Основні джерела дер-
 жавних інвестицій представлені на рис. 12.2.

На мікроекономічному рівні внутрішніми джерелами інвестування виступають власні кошти підприємств, а зовнішніми - залучені і позикові кошти. Центральним агентом залучення і використання виробничих інвестицій служать підприємства різних форм власності, компанії, фірми, підприємці.

Всі джерела формування інвестиційних ресурсів підприємства можна розділити на наступні групи (рис. 12.3): зовнішні і внутрішні; власні, залучені і позикові.

Під власними інвестиціями розуміються кошти юридичних і фізичних осіб, що направляються на фінансування на умовах участі в прибутку. До власних джерел інвестицій відносяться: реінвестований частина чистого прибутку, амортизаційні відрахування, страхові відшкодування збитків та ін. Розглянемо основні джерела власного фінансування інвестиційних ресурсів.

Статутний капітал - сума коштів, наданих власниками для забезпечення статутної діяльності підприємства. Його зміст залежить від організаційно-правової форми підприємства.

Статутний капітал виступає основним і, як правило, єдиним
 джерелом фінансування на момент створення комерційної орга-
 нізації. Його величина оголошується підприємствами, а зміна раз-
 міра статутного капіталу допускається в порядку, передбаченому дей
 ствующим законодавства та установчих документів. отавностью
 капітал організації визначає мінімальний розмір її майна,
 який гарантує інтереси кредиторів.

Додатковий капітал як джерело коштів підприємства отра-
 жує приріст вартості необоротних активів в результаті переоцінки
 ки основних фондів та інших матеріальних цінностей з терміном по-
 корисного використання понад 12 місяців. Він також може включати
 суму перевищення фактичної ціни розміщення акцій над їх но-
 номінальної вартістю (емісійний дохід акціонерного товариства).

Резервний капітал може створюватися на підприємстві або
 в обов'язковому порядку, або в тому випадку, якщо це передбачено
 в установчих документах. Створення резервних фондів зобов'язання
 але для відкритих акціонерних товариств та підприємств з іноземним
 капіталом.

Чистий прибуток - Кошти, що залишаються у підприємства після
 виплати всіх обов'язкових платежів. Чистий прибуток, що спрямовується на
 інвестування, може або акумулюватися в фонді накопичення (або
 інших фондах аналогічного призначення), або бути реінвестовані в ак
 тиви підприємства як нерозподілений залишок прибутку.

Амортизаційні відрахування. Амортизація - процес пере-
 носа вартості основних фондів протягом нормативного терміну їх
 служби на собівартість продукції, що випускається. нарахування амор-
 тизации здійснюється для відшкодування витрат на придбання ос
 основних фондів, і відповідно амортизаційні відрахування
 призначені для інвестування заміщення основних фондів,
 вибулих внаслідок фізичного і морального зносу. величина на-
 накопичених амортизації залежить від вартості основних фондів перед-
 ємства і застосовуваних методів нарахування амортизаційних відра-
 лений. Амортизаційні відрахування на підприємстві повинні
 використовуватися на фінансування капітальних вкладень.

позиковими називаються кошти юридичних і фізичних осіб,
 які спрямовуються на фінансування інвестицій на умовах позики на
 певний термін і підлягають повернення) - зі сплатою відсотків. за-
 позикові кошти включають кошти, отримані від випуску обліга-
 ций. інших боргових зобов'язань, а також кредити банків, інших
 фінансово-кредитних інститутів, підприємств, держави.

К залученими відносяться кошти, надані на посто-
 начення основі, за якими може здійснюватися виплата власникам
 цих коштів доходу (у вигляді відсотка, дивіденду). У їх числі можна
 назвати кошти від емісії акцій, додаткові внески (паї)
 в статутний капітал, цільове державне фінансування та ін.

Переваги та недоліки позикових і залучених джерел
 фінансування інвестицій наведені в табл. 12.1.

До власних джерел відносяться всі внутрішні джерела
 і емісія акцій (зовнішнє джерело), ??інші джерела - заем-
 ні засоби. Співвідношення власних і позикових джерел фор
 мірует струюуру фінансування інвестицій і залежить від таких

факторів, як розвиненість фінансового ринку, технічна складність
 і тривалість реалізації проекту, що склалася практика реа-
 лизации проектів на підприємстві, рівень фінансової устойчіво-
 сті підприємства і ін.

Вибір джерел фінансування інвестицій повинен бути ори
 ентірован на оптимізацію їх структури. При цьому слід ураховувати
 вать достоїнства і недоліки кожної групи джерел фінансу-
 вання (табл. 12.2).

Вибір джерел формування інвестиційних ресурсів здій-
 ється з урахуванням наступних чинників.

1. Галузеві особливості виробничої діяльності
 підприємства,
 які визначають структуру активів і ліквідність
 підприємства. Так, підприємства з високою часткою необоротних акти-
 вов, як правило, мають низький кредитний рейтинг і змушені ори
 ентіроваться на власні джерела.

2. Розмір підприємства. Чим менше розмір підприємства, тим
 більшою мірою слід орієнтуватися на власні источни-
 ки. і навпаки.

3. Вартість капіталу, що залучається з різних дже
 ників.
 В цілому вартість позикового капіталу зазвичай нижче вартості
 власного. Однак за окремими джерелами позикових инвестици-
 ційних ресурсів вартість може суттєво коливатися в залежність

мости від кредитоспроможності підприємства, форми забезпечення кре
 дита і ін.

4. Свобода вибору джерел фінансування. Не всі источ-
 ники однаково доступні для підприємств. Наприклад, бюджетні
 інвестиції, цільові та пільгові державні кредити можуть по-
 лучити лише окремі найбільш значимі підприємства.

5. Кон'юнктура ринку капіталу впливає на зміну вар-
 сти позикового капіталу. При суттєвому зростанні цієї вар-
 сти залучення банківських кредитів стає для підприємств
 збитковим.

6. Рівень оподаткування прибутку. В умовах низьких ста-
 вок податку на прибуток більш привабливим є формиро-
 вання інвестиційних ресурсів підприємства за рахунок власних
 джерел, при високій ставці оподаткування прибутку підви-
 ється ефективність залучення капіталу з позикових джерел.

7. Міра прийнятого ризику при формуванні инвестицион-
 них ресурсів.
 Неприйняття високих рівнів ризиків формує консервацію
 ватівний підхід до фінансування інвестицій, при якому їх осно-
 ву складають власні кошти, і навпаки.

8. Задається рівень концентрації власного капіталу
 для забезпечення необхідного рівня фінансового контролю.
 цей
 фактор важливий для акціонерних товариств. Він характеризує пропорції
 ції в обсязі підписки на акції, придбані засновниками і про-
 чімі інвесторами (акціонерами).

 



Попередня   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   Наступна

За пріоритетними цілями інвестування. | Основні етапи формування портфеля реальних інвестиційних проектів | ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ В УМОВАХ раціонування КАПІТАЛУ | ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ І РИЗИКУ. ВИДИ РИЗИКІВ ІНВЕСТУВАННЯ | Класифікація ризиків | ВИМІР ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ | МЕТОДИ ОБЛІКУ ФАКТОРІВ РИЗИКУ І НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ПРИ ОЦІНЦІ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ | I. Аналіз чутливості ПРОЕКТУ | II. МЕТОДИ ПЕРЕВІРКИ СТІЙКОСТІ ПРОЕКТУ | VI. Метод розрахунку поправки на ризик норми дисконту |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати