Головна

Форми організації спеціального навчання

  1. Amp; 8. Держава - ядро ??політичної організації суспільства
  2. I. НОРМАТИВНА БАЗА ДЛЯ РОЗРОБКИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕРВИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФСПІЛКИ
  3. II. 8.4. Розвиток мови в процесі навчання
  4. II.4.1) Історичні форми одноосібної влади.
  5. III. Нормативно-правова база щодо організації та проведення діагностичної діяльності.
  6. III. Принципи, які стверджують реалізацію в процесі навчання закономірностей пізнавальної діяльності учнів
  7. III.1.1) Форми кримінального процесу.

Навчання дітей і дорослих з особливими освітніми потребами починалося як індивідуальне. Історія спеціальної освіти наводить численні приклади спорадичних спроб індивідуального навчання глухих і сліпих дітей, переважно в домашніх умовах або в монастирях. Значна своєрідність порушення розвитку у кожного учня, дослідно-експериментальний шлях знаходження методі1ескіх прийомів спеціального навчання для кожного конкретного випадку, нечисленність прецедентів спеціального навчання - все це визначало організацію індивідуального навчання стосовно до дітей з особливими освітніми потребами. Індивідуальним було ремісниче і художнє навчання. У сучасній спеціальній педагогіці індивідуальна форма організації навчання застосовується в наступних випадках: коли який навчається має важкі і множинні порушення в розвитку і в навчанні і вихованні рекомендований саме індивідуальний підхід, тому що людина не здатна до навчання в умовах групової та колективної роботи. У зв'язку з особливостями його пізнавальної діяльності навчання дитини вимагає безперервної індивідуальної психолого-педагогічної підтримки і покрокового контролю, многократности повторення, сенсорні і моторні системи відчувають значні труднощі у взаємодії з навколишнім світом. Таким чином організовується навчання дітей з важкими формами розумової відсталості і супутніми порушеннями, сліпоглухих дітей на початкових стадіях їх навчання; коду відповідно до специфіки освітнього процесу, особливостями відхилень у розвитку, віковими особливостями (ранній вік) дитина потребує індивідуальної психологічної, логопедичної та іншої корекційної допомоги, яка допоможе доповнювати фронтальні заняття. Тут враховуються всі тонкощі і глибоке своєрідність розвитку порушених систем, рівень індивідуальних досягнень і індивідуальні можливості просування конкретної дитини. Так, стосовно до дітей з порушеним слухом проводяться індивідуальні заняття з формування і розвитку у них произносительной боку усного мовлення, розвитку залишкового слуху. Мовні, порушення у різних категорій дітей коригуються переважно на індивідуальних заняттях. У ряді випадків психологічна допомога, психокорекційна та психотерапевтична допомога виявляються також в умовах індивідуальної роботи; якщо дитина навчається в домашніх умовах. Тривалість індивідуальних занять зазвичай близько 20 -30мінут. Індивідуально-групова форма організації навчання в спеціальну освіту використовується в якості продовження індивідуальної. Коли досягнутий певний корекційно-педагогічний ефект на індивідуальних заняттях. Наприклад, корекційні заняття (розвиток мови, навичок самообслуговування, орієнтування в просторі та ін.), Особливо в умовах інтегрованого навчання, припускають можливість роботи з ми в малих групах. На більш пізніх етапах навчання, по заходів? досягнення певного корекційно-педагогічного ефекту, індивідуально-групова форма організації навчання застосовується в роботі з дітьми, що мають комбіновані порушення, важкі форми розумової відсталості. Класно-урочна система, урок є одними з основних форм організації навчального процесу. Урок, як і в загальноосвітній масовій школі, дозволяє організувати не тільки навчально-пізнавальну, а й інші види розвиваючої діяльності дітей. Урок надає можливості для поєднання фронтальної, групової та в меншій мірі індивідуальної роботи школярів. Його відмінності від інших організаційних форм навчальної роботи полягають у наступному: склад групи учнів постійний (хоча в умовах інтегрованого навчання можливе тимчасове об'єднання учнів в робочі групи за ознакою подібності рівня розвитку, темпів навчальної діяльності, характеру порушення в розвитку, характеру уроку. Сталість складу груп при цьому порушується: за одними ознаками діти працюють в одній групі, за іншими - об'єднуються в іншій групі); діяльністю всіх учнів з урахуванням можливостей і особливостей кожного з них керує вчитель; Вона допомагає оволодіти знаннями безпосередньо на уроці. У той же час в спеціальну освіту існує система пропедевтичної роботи, завдяки якій підготовка до освоєння будь-яких нових знань на тому чи іншому уроці готується педагогом заздалегідь, через систему підготовчих вправ, включених в структуру інших уроків, індивідуальних занять, додаткових форм організації навчання. У більшості випадків, особливо на початкових етапах навчання, уроки в спеціальній школі будуються по змішаного або комбінованого типу. Це пояснюється тим, що молодші школярі з відхиленнями у розвитку не можуть засвоювати новий матеріал великими порціями; поясненню нового матеріалу передує підготовчо-Пропедевтична робота, спрямована на актуалізацію відповідних знань іопита учнів або формування такого досвіду; кожна порція нового матеріалу вимагає негайного його закріплення в діяльнісних, практичних формах вправ; на всіх етапах уроку необхідні покроковий, часто індивідуальний контроль засвоєння матеріалу, виявлення виникаючих освітніх труднощів. У середніх і старших класах уроки набувають класичні риси. Уроки в спеціальній школі характеризуються широким використанням групових форм роботи. Це робота парами, бригадами. В основному це диференційовано-групові форми роботи, коли діти об'єднуються в групи в залежності від їх пізнавальних можливостей, темпів навчальної діяльності, завдань корекційно-освітнього процесу, а також бригадні, коли діти об'єднуються (за власним бажанням або за вказівкою педагога) в тимчасові групи для виконання будь-якого навчального завдання. Широко поширені такі форми роботи на спеціальних (корекційних) уроках, наприклад на уроках предметно-практичного навчання. Групові форми роботи сприяють активізації діяльності дітей, більш повного залучення їх в навчальний процес, практичного освоєння умінь колективної діяльності і навичок соціальної поведінки, активізації мовної, розумової і комунікативної діяльності в умовах природної, ситуаційної мотивації спілкування, пізнання, міжособистісної взаємодії. Робота парами, бригадами дозволяє здійснювати взаємонавчання дітей, розвиває самостійність, ініціативність, відповідальність, почуття товариськості, партнерства, готовності до взаємодопомоги. Індивідуалізована форма роботи на уроці застосовується щодо тих учнів, які значно відрізняються за своїми пізнавальним можливостям, темпами та обсягом пізнавальної діяльності від інших дітей. До числа додаткових форм організації педагогічного процесу в системі спеціальної освіти відносяться екскурсії, додаткові заняття, позакласні форми педагогічної роботи (наприклад. Позакласне читання), самопідготовка (приготування уроків у спеціальній школі-інтернаті). До числа допоміжних форм організації педагогічного процесу в спеціальній школі-інтернаті відносяться проведення факультативів, гурткової та клубної роботи, епізодичні заходи позакласної роботи (олімпіади, змагання. Огляди, конкурси, тематичні вечори, походи і експедиції). Як і основні, допоміжні і додаткові форми організації навчального процесу в спеціальних школах-інтернатах будуються з урахуванням особливих освітніх потреб учнів, їх можливостей участі в різних організаційних формах навчальної та виховної роботи.

Запитання і завдання

1. В яких випадках в спеціальну освіту передбачена індивідуальна форма навчання? 2. Які можливості індивідуально-групової форми роботи? З. Чим відрізняється урок в спеціальній школі від уроку в масовій загальноосвітній школі?



Попередня   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   Наступна

Розвиток організму дитини. Найважливіші показники, значущі для виявлення відхилень у розвитку | Предмет і завдання спеціальної психології | Діагностика в спеціальній психології | Лінгвістичні та психолінгвістичні основи спеціальної педагогіки | Глава З. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ (соціокультурні, КОНТЕКСТ) | Розділ II. СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА ОСІБ з особливими освітніми потребами | Принципи спеціальної освіти | Принцип ранньої педагогічної допомоги | Технології та методи спеціальної освіти | Методи навчання |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати