загрузка...
загрузка...
На головну

Відмінність держави від первісного суспільства

  1. Amp; 6. Типологія історичного розвитку суспільства
  2. Amp; 7 Політична сфера суспільства
  3. Amp; 8. Держава - ядро ??політичної організації суспільства
  4. I. Держава і право. Їх роль в житті суспільства.
  5. III. Взаємозв'язок держави і права.
  6. А) максимально відповідати уявленням суспільства про справедливість;
  7. А) теорія держави і права (як одна з історико-теоретичних юридичних наук) ________________________________________________________________________________

Держава, яка прийшла на зміну родоплемінної організації в умовах антагоністичного суспільства, істотно відрізняється від родової організації.

Влада в первісному суспільстві ґрунтувалася на родоплеменном устрої суспільства, традиціях і єдності інтересів всіх членів роду. Перше, на що слід звернути увагу, - це те, що влада спиралася на силу авторитету, його носія і не мала територіального характеру. Влада в державі поширюється тільки на тих, хто перебуває на його території, таким чином, виникає питання про державні кордони. Населення стало об'єднуватися за територіальною ознакою: волостях, графствам, адміністративно-територіальним одиницям. Для держави стає важливим проживання людини, а не його приналежність до роду Людина реалізує свої права і виконує обов'язки за місцем проживання. Таким чином, територія стає найважливішим відмітною ознакою держави.

Організація суспільного життя при родовому ладі забезпечувалася самоврядуванням. В умовах державності для керування суспільними справами створюється особлива організація - публічна влада, що височіє над суспільством, представлена ??спеціальним апаратом, що складається зі службовців, які професійно займаються управлінням і отримують за це грошову винагороду. Публічна влада спирається на примус (з'являється поліція, в'язниці, армія) щодо тих, хто не виконує приписи державної влади.

Утримання апарату державної влади передбачає кошти, які збираються з населення у вигляді податків (обов'язкові платежі) та зборів (обов'язкових внесків). Суспільству ставиться в обов'язок утримувати державний апарат, сплачуючи частину своїх доходів у державну скарбницю. Податки, збори, мита необхідні для утримання армії, поліції, в'язниць, державних чиновників - словом, державного апарату. Вони беруться як з громадян, так і з організацій. Це також один з найважливіших характерних ознак держави.

З метою управління суспільством держава активно використовує правові норми, їх розробляє і видає. Починає складатися система права як встановлених державою і обов'язкових для населення правил. Між державою і правом виникає тісний взаємозв'язок. Вони не можуть існувати одне без одного і багато в чому припускають один одного.

Право набуває все більшого значення. Воно юридично оформляє державу, закріплює систему державних органів, їх компетенцію, встановлює межі здійснення державної влади, забезпечує права і свободи громадян, тобто надає державної діяльності легітимний характер.

До ознак, що відрізняють державу від первісного суспільства, відносять і державний суверенітет - незалежність держави при вирішенні внутрішніх і зовнішніх питань його життя. Дане поняття з'являється лише в епоху Середньовіччя, коли державна влада придбала незалежність від церковної, звільнилася від її претензій на виключне управління мирськими справами * (13).

Міста-держави. Міста-держави багато вчених, у тому числі і такий геній філософсько-правової думки давнини, як Арістотель, відносили до перших форм державних утворень. Це були якісь "острівці" державності в епоху родової організації. Про містах-державах до нашого часу дійшли дуже убогі відомості. В силу цього багато в чому цей феномен залишається маловивченим. Перші міста-держави виглядали поселення за територіальним принципом. Такі громади називають сусідськими і принцип спорідненості тут не діяв. Місто-держава був адміністративно-господарський центр з чітким територіальним розселенням населення. Кожен житловий квартал розташовувався за принципом спеціалізації праці (зброярі, ковалі і т.д.). У містах-державах вже тоді проглядалося поділ публічної влади - представницька влада в особі зборів, сходів общинників, їх представників; вони вибирали посадових осіб (правителів), осіб, які здійснюють правосуддя. У містах-державах приймалися нормативні правові акти.

Міста-держави виникали в силу об'єктивних причин (міста ремісників, і міста - морські бухти, і міста - центри торгових шляхів і т.п.).

 



Попередня   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   Наступна

Тема 5. Держава і громадянське суспільство | Тема 15. Правомірне поведінка, правопорушення та юридична відповідальність | Поняття і система юридичної науки | Поняття, структура і функції теорії держави і права | Об'єкт дослідження юридичних наук. Предмет теорії держави і права | Метод теорії держави і права. Принципи наукового пізнання. Загально методи. частнонаучние методи | Роль практики в науці про державу і право | Теорія держави і права в системі юридичних наук | Теорія держави і права, ідеологія і партійність | Перспективи розвитку теорії держави і права як науки |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати