Головна |
Земельні спори- Це суперечки, що виникають між
власниками землі і землекористувачами з приводу
володіння, користування або розпорядження земельною навчаючи-
СТком.
Органи, що вирішують земельні спори:
1) суди вирішують земельні спори з приводу владе-
ня, користування і розпорядження земельними ділянками,
знаходяться в приватній власності, а також спори
щодо розмежування територій сіл, селищ, го-
пологів, районів і областей;
2) органи місцевого самоврядування дозволяють три
виду земельних спорів у межах населених пунктів:
щодо меж земельних ділянок, що знаходяться в
власності громадян; щодо дотримання граж-
данами правил добросусідства; щодо размежева-
ня меж районів у містах;
3) органи виконавчої влади з питань зе-
мельних ресурсів вирішують земельні спори відноси
кові меж земельних ділянок за межами населеного
них пунктів, розміщення зон санітарної охорони, охран-
них, санітарно-захисних зон і земельних сервітутів.
Сторони в земельній суперечці:
1) власники землі, землекористувачі, в тому числі
орендарі;
2) фізичні та юридичні особи, які порушили права
і законні інтереси власників або користувачів
землі або претендують на отримання права пользова-
ня чужою земельною ділянкою.
Однією зі сторін у земельному спорі можуть виступати
органи виконавчої влади з питань земельних
ресурсів або органи місцевого самоврядування.
Земельні спори розглядаються за участю заін-
тересованних сторін, які повинні бути повідомлені
про час і місце розгляду спору. У разі від-
наслідком однієї зі сторін при першому вирішенні питання
розгляд спору переноситься. Відсутність однієї з
сторін без поважних причин при повторному рас
смотрении спору не зупиняє його розгляд і
прийняття рішення.
Рішення органу виконавчої влади з питань
земельних ресурсів або органу місцевого самоврядування
щодо земельного спору може бути оскаржене в суді.
18.8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
ЗЕМЕЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Земельний кодекс України встановлює три види
юридичних наслідків порушення земельного законо-
ства:
1) недійсність угод щодо земельних
ділянок, укладених з порушенням установленого
го законом порядку. Наприклад, договір купівлі-продажу
земельної ділянки, що не засвідчений нотаріусом, по ре-
шению суду визнається недійсним;
2) цивільна, адміністративна або кримінальна
відповідальність за:
- Укладення угод з порушенням земельного зако
ства;
- Самовільне зайняття земельних ділянок;
- Псування і забруднення земель;
- Розміщення, проектування, будівництво, введення
в дію об'єктів, що негативно впливають на з-
стояння земель;
- Використання земель не за цільовим призначенням;
- Порушення термінів повернення тимчасово займаних
земель;
- Знищення межових знаків, а також інші по-
шення;
3) повернення самовільно зайнятих земельних навчаючи-
стков. Самовільно зайняті ділянки землі підлягають віз
поверненню власникам землі або землекористувачам без
відшкодування витрат, понесених порушником. Крім того,
на рахунок порушника відноситься приведення земельної навчаючи-
стка в придатне для користування стан.
ПОНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА | ДІЯЛЬНОСТІ | ДІЯЛЬНОСТІ | Глава 17. | Принципи охорони навколишнього природного середовища - | До природокористування | ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД | ЧЕРВОНА КНИГА | Нормативні джерела | КАТЕГОРІЇ ЗЕМЕЛЬ УКРАЇНИ |