На головну

ЗВУКИ. Склади. наголос

  1. Звуки в упаковці, або що таке наголос
  2. Використовуючи орфоепічні словники, розставте наголос.
  3. Особливості та функції наголоси вивчає розділ мовознавства, який називається акцентологія (від лат. Accentus - наголос).
  4. Позиційні зміни. Наголос. редукція
  5. Проверяемая наголосом безударная гласний від початку слова
  6. синтагматичний наголос

Мовний апарат. Його робота при утворенні звуків мови. Звуки мови утворюються мовним апаратом (органами мови) людини.

Мовний апарат складається з п'яти основних частин: 1) дихального апарату, 2) гортані, 3) надставной труби (порожнини рота і порожнини носа), 4) органів вимови, 5) центральної нервової системи (див-рис. 1).

Склад. Коли ми говоримо, то видихаємо повітря не відразу, а маленькими поштовхами. Скільки ми зробимо при проголошенні слова таких поштовхів, на стільки частин, або складів, воно і розіб'ється; наприклад, в слові і-дуть - два склади, в слові ма-ши-ни - три склади, в слові стіл - один склад.

З л о г - це звук або кілька звуків, які вимовляються одним поштовхом повітря, що видихається.

У складі може бути один або кілька звуків. Як правило, в складі є голосний звук, тому число складів в слові відповідає кількості голосних звуків; наприклад, в слові учень три голосних звуку і, отже, три склади (У-че-ник).

За кількістю складів слова поділяються на односкладові (Я, ми, жар), двоскладові (Ау, ура, море) і багатоскладові (Рибалки, наснагу).

склад, який закінчується голосним звуком, називається про т до р и т и м (Ми, ри-ба-ки); склад, який закінчується згодним звуком, називається з а к р и т и м (Мор-ської, мілину-ник).

Наголос. Коли ми говоримо, то одні склади вимовляємо з більшою силою і довготою, з більш значним напругою органів мови, ніж інші; наприклад, в слові урагaн вимовляється з більшою силою третій склад (-ган).

Сильніший вимова складу називається у д а р е н і е м, і цей склад називається у д а р я - е м и м або у д а р н и м.

На листі наголос позначається знаком ?, Який ставиться над літерою, що позначає голосний звук. Цей знак вживається тільки в разі потреби, щоб не помилитися при читанні, наприклад: недоuмка, портфeль, мукa (Порівняйте: борошно). над літерою е, яка буває тільки в ударному складі, знак наголосу не ставиться, наприклад: молодь.

У російській мові наголос разноместное, т. Е. В одному складному слові воно може бути на першому складі (Виписати), в іншому - на останньому складі (Разигрaть), в третьому-на складі в середині слова (Купaться, уважaемий). Крім того, російське наголос рухоме, т. Е. В деяких словах при їх зміні наголос пересувається з одного складу на інший, наприклад: рука (Ім. П. Од. Ч.) - руку (Вин. П. Од. Ч.), вікна (Рід. П. Од. Ч.) - вікна (Ім. І вин. П.мн. ч.).

У потоці мовлення не всі слова мають наголос. Зазвичай наголос мають самостійні слова і деякі службові, що складаються з двох або декількох складів, наприклад:

/) Когдa йде пeрвий снeг, приємно бачити бeлую зeмлю, бeлие даху. (Ч.) 2) Обoз нeсколько задержaлся вслeдствіе снeжних занoсов. У цих двох прикладах наголос мають всі самостійні слова, а також двоскладових союз когдa і трискладових привід вслeдствіе. 3) Дверіп е р е д нею отворuлісь нaстежь. (П.) У цій пропозиції двоскладових привід перед не має наголоси.

Зазвичай не мають ударёнія односкладові службові слова, наприклад: Вuктор НЕ знaл, що в товариша бoлен отeц. У цьому реченні частка НЕ, Союзщо і привід у вимовляються без наголосу.

Однак іноді односкладові прийменники і часткаНЕ вимовляються з наголосом, і тоді наступне за ними самостійне слово втрачає своє наголос, наприклад: Отцa н e було дoма. Брaт н e дав мені

кнuгі. Мaть взялa дитини н a руки.

Як правило, слово має одне наголос; проте є слова (найчастіше складні), які мають два наголоси: одне більш виразне, основне, і інше - другорядне, наприклад: грязелікарня, ідолопоклoннік, чёрносморoдіновое (В цих словах є другорядне наголос на першому складі).

Разноместних і рухливість російського наголоси дозволяє використовувати його:

по-перше, для розрізнення слів, наприклад: замок и замок, підлоги и підлоги, прірва и прірву, вже и вже;

по-друге, для розрізнення граматичних форм слова, наприклад:

1) немає вікна (Рід. П. Од. Ч.), вікна розкриті, (Ім. П. Мн. Ч.); 2) зрізати (Соверш. Вид дієслова), зрізати (Несоверш. Вид дієслова); 3) любите (2-е особа мн. Ч.), любите (Накаже, нахил).

Деякі слова мають двояке наголос, наприклад: сир - сир, далеко - далеко, під мостом - під мостом.

У деяких випадках вживання слова то з одним, то з іншим наголосом не пов'язане ні з якими додатковими значеннями і обидва варіанти вживаються в літературній мові, наприклад: А дружок мій милийдалеко далеко. (А. К. Т.) В інших випадках вживання слова з одним наголосом вказує на сучасне вимова, а з іншим - на вимову кілька застаріле, наприклад: /) алескелі, і таємні мілини, і бурі йому [Кораблю] дарма. (Л.) (Сучасне вимова); 2) Дробясь про похмуріскелі,шумлять і піняться вали. (П.) (Застаріле вимова).

Вправа 61. Прочитайте вголос із зазначеними наголосами; потім вкажіть, скільки складів у кожному слові. Запам'ятайте правильну вимову цих слів.

Найкрасивіше, вільніше, розсердився, дзвонить, жорстоко, циган, столяр, ступінь, ремінь, кремінь, кожух, випадок, верба, кошти, злість, оздоблення, єдність, клопотання, видобуток, кропива, молодь, сирота, ненависть, зрідка, недоїмка, ковадло, попелище, намір, предмет, алфавіт, терор, шофер, партер, роман, відсоток, портфель, квартал, колос, гектар, магазин, каучук, інструмент, документ, аргумент, диспансер, кілометр, технікум, атмосфера, президія.

62. Прочитайте вголос із зазначеними наголосами; вкажіть: 1) де зміна місця наголосу служить для розрізнення слів; 2) де - для розрізнення граматичних форм слова; 3) де воно не пов'язане зі зміною значення слова.

Козли - козли, орган - орган, вугільний - вугільний, верхи - верхи, пахнути - пахнути, досипати - досипати, бегом- бігом, вже - вже, підрізати - підрізати, хати - хати, женіть - женіть, здалеку - здалеку, інакше - інакше, козаки - козаки.

63. Прочитайте вголос уривки з віршів. Поставте над словами знак наголоси; вкажіть кількість складів у кожному рядку.

1) Сміливий до перемоги прагне,

Сміливим - дорога вперед,

Сміливого куля боїться,

Сміливого багнет НЕ берет.

(А. С у р к о в.)

2) Хто російський до серця, той бадьоро, і сміливо,

І радісно гине за праве діло!

(К. Р и л е е в.)

64. Спишіть наступний уривок з повісті А. С. Пушкіна «Капітанська дочка». Вставте пропущені букви і розділові знаки. Поставте над словами знак наголоси.

Ямщик поск ... кал але все погляд ... вал на схід. Коні бігли дружно. Вітер тим часом годину від годину ... ставав сильнішим. Хмарка обр ... тілось в білу хмару яка важко піднімалася р..сла і поступово обл ... гала небо. Пош ... л невеликий сніг - і раптом заговорили українською ... лив пластівцями. В одну мить темне небо см ... шалось зі сніговим морем. Все і ... зникло. Ну пан закричав ямщик біда: буран!

Я вигл ... нул з кибитки: все було морок і вихор. Вітер вив з такою св ... ріпою виразністю що здавався одуш ... влё ... им, сніг засипав мене і Савельїча; коні йшли кроком - і скоро стали.

Поняття про фонетичної транскрипції. Для точної передачі усного мовлення на письмі кожен звук зображується однією строго певної буквою, наприклад: звук а зображується тільки буквою а (д [а] р, в [а] та замість вода); звук о-тільки буквою про (д [о] м, ш [о] л замість йшов), т. е. кожна буква є однозначною. Точна запис усного мовлення, при якій кожному звуку відповідає одна буква, називається ф о н е т і ч е с ь к о ї т р а н с ь к р і п ц і е й. Слово в фонетичної транскрипції записується в квадратних дужках. Так як звуків в російській мові більше, ніж букв, то в фонетичної транскрипції, з одного боку, вживаються додаткові букви (наприклад, буква j), з іншого боку, букви нашого алфавіту вживаються з додатковими знаками, наприклад: м'який приголосний звук зображується буквою з додатковим знаком ', який ставиться вгорі, праворуч від букви: [кін'] (кінь).

Літераь, яка в звичайному алфавіті не має власного звукового значення, в фонетичної транскрипції використовується для позначення звуку, вимовного на місці а и о після твердих приголосних у всіх ненаголошених складах, крім першого предударного: [Плaв'т '] (плавати), [в'давoс] (водовоз).

Літера ь позначає в фонетичної транскрипції звук, вимовний в заударних і не першому предударном складах на місці буквя, е після м'яких приголосних: [Пьтачoк] (п'ятачок), [кoльт] (коле). Детальніше про це див. § 74.

Довгі приголосні, вимовлені, наприклад, на місці подвійних н, м, з, д і т. д. або на місці поєднаньс ш, з с, д т і под., позначаються рисою над відповідною буквою: ванна = [Ван'], посилання = [Силк'], з шумом = [Шум'м], підштовхнути = [П'талкнут '] і т.д.

знак ц використовується для позначення звуку j ні перед ударної гласною: [6'ел'ць чацк'] (= біла чайка); в положенні перед ударної гласною в фонетичної транскрипції пишеться буква j.

Вправа65. Затранскрібіруйте наступні слова:

Пароплав, головний, затемна, зшити, гамма, відштовхувати, косовиця, наволочка, синього.

 



Попередня   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   Наступна

Міжнародний фонд слів. | Іншомовна лексика в області науки, техніки і в художній літературі. | ЛЕКСИКА СУЧАСНОГО РОСІЙСЬКОЇ МОВИ | ВИКОРИСТАННЯ | Загальне поняття про фразеології. З лексикою найтіснішим чином пов'язана фразеологія. | СЛОВАРИ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ | Словник російської мови »С. І. Ожегова. Перше видання словника вийшло в 1949 р | Словник сучасної російської літературної мови »Академії наук СРСР. З 1950 по 1965 р виходив словник сучасної російської мови Академії наук. Його обсяг - 17 томів. | Словники синонімів. | СТИЛІСТИКА І КУЛЬТУРА МОВИ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати