Головна

Юридичний енциклопедичний словник / М. О. Буянова [и др.]; відп. ред. М. Н. Марченко. - М .: Изд-во Проспект, 2006. С. 691-692.

  1. I. Прочитайте текст. Складіть словник невідомих вам термінів,
  2. Vocabulary (Словник)
  3. Vocabulary (Словник)
  4. Алфавіт, словник, ідентифікатори
  5. АНГЛ О-РОСІЙСКИЙ СЛОВАРЬ 1 сторінка
  6. АНГЛ О-РОСІЙСКИЙ СЛОВАРЬ 2 сторінка
  7. АНГЛ О-РОСІЙСКИЙ СЛОВАРЬ 3 сторінка

СУД -орган гос-ва, який здійснює судову владу і охороняє інтереси суспільства, а також окремих громадян шляхом здійснення правосуддя, застосування заходів гос-ного примусу до осіб, які порушують встановлений правопорядок. С. виникає і розвивається разом з д-вою, поступово виділяючись в самостійний орган. У додержавні період функції судів виконували ради старійшин, вожді племен, зборів пологів і т.п. Широке поширення отримали на ранніх стадіях розвитку суспільства принцип таліона і кровна помста.

У рабовласницькому д-ві судові функції поряд з Длугим держ-ними функціями були зосереджені в руках привілейованого класу. У міру зживання родових відносин стала складатися судова система, і С. перетворився в самостійний гос-ний орган. Наприклад, в Афінах і в Др. Римі в III-I ст. до н.е. С. були вже відокремлені від органів управління, складалися судові колегії і інститут судового захисту. Для судів феодальних гос-в характерні клановість, широкі повноваження великих землевласників. Централізація судової системи пов'язана із загальним зміцненням гос-ной влади і становленням абсолютизму. У цей період виникають вищі судові органи (С. Королівської лави в Англії, Імператорський С. в Німеччині). Буржуазні революції XVI-XVIII ст. привнесли в розвиток С. ряд демократичних принципів: рівність усіх перед законом і С., гласність і усність судочинства, С. присяжних, відмова від системи формальних доказів, принцип виборності суддів, принцип презумпції невинності. Історія С. в Росії бере свій початок з часів Київської Русі, коли судові функції здійснювалися князем або його представниками - посадниками і тиунами. У Новгородської феодальної республіці судову владу здійснювали віче, князь, посадники, архієпископ, староста, братчина. У Московській Русі XV-XVII ст. суд здійснювали князь, Боярська дума, деяких наказів, на місцях - намісники, вотчинники. Переви спроби відокремити С. від органів виконавчої влади були зроблені за Петра I в 1713 р Були також створені військовий і духовний С. Вищою судовою інстанцією став Сенат. При Катерині II створюється система повітових і земських С. ??- для дворян; міських і губернських С. ??- для городян; нижня і верхня розправа С. - для вільних селян. У 1864 р в Росії була проведена судова реформа, в результаті якої були засновані С. присяжних, виборний мировий суддя, адвокатура.

В даний час відповідно до ФЗ від 31.12.1996 р «Про судову систему РФ» судову систему РФ утворюють федеральні С. і С. суб'єктів РФ. До федеральним С. відносяться: КС РФ, ВС РФ, крайові, обласні С. міст федерального значення, С. автономної області і автономних округів, районні С., військові та спеціалізовані С., а також ВАС РФ, федеральні арбітражні С. округів, арбітражні С. суб'єктів РФ. До С. суб'єктів РФ ставляться конституційні С. суб'єктів РФ, світові С. Принципами судочинства є: законність, публічність, забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина, незалежність суддів, народних і присяжних засідателів і підпорядкування їх тільки закону, рівність усіх перед законом і С., гласність в діяльності С., мова судочинства, презумпція невинуватості, забезпечення права на захист, всебічність, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, безпосередність дослідження доказів С., усність судового розгляду, змагальність і рівноправність сторін.



Попередня   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

РОСІЙСЬКА МОВА ТА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ | ВСТУП | I. Розділи курсу | РОСІЙСКA МОВА СЕРЕД ІНШИХ МОВ СВІТУ | РОСІЙСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОВУ | РОСІЙСКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ МОВУ | Сучасний словник іншомовних слів. - М .: Російська мова, 1999. С.61. | Тлумачний словник російської мови з включенням відомостей про походження слів / Відп. ред. Н. Ю. Шведова. - М .: Азбуковник, 2008. С. 956. | Біріх А. К., Мокієнко В. М., Степанова Л. І. Словник російської фразеології: історико-етимологічний довідник. - СПб .: Фоліо-прес, 1999. С. 556-558. | Частушка, черемха, частка, щадити, щетина, щелкунчик, залізо, жакет, шедевр, шістсот, шоколад, цілющий, цемент. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати