Головна

КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

  1. Список похідних найпростіших елементарних функцій
  2. Hайти межі функцій, користуючись правилом Лопіталя (для випадків, коли воно є).
  3. I. 3.2. Залежність психічних функцій від середовища і будови органів
  4. I. Класифікація іменників
  5. I.2.2) Класифікація юридичних норм.
  6. II. Класифікація документів
  7. II. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОНЯТЬ З ВИКОРИСТАННЯМ КОНЛАНГА Огір

Поряд з множинністю визначень поняття функ-
 ций держави в юридичній літературі зустрічається і
 безлічкласифікацій функцій. Головна причина такої
 множинності криється у відмінності класифікаційних кри-


Класифікація функцій держави 59

теріев, тобто найрізноманітніших ознак, що обираються для віднесення
 тих чи інших функцій до певних груп, а саме: тер
 риториальному масштаб1, Об'єкти впливу2, Сфери общест-
 кої життя3, цілі4, завдання5 і т.п.

На особливу увагу заслуговують цілі і завдання держави,
 які найчастіше і є інтегруючим фактором дер-
 дарчим діяльності, нерідко охоплюючи багато інших
 критерії. Ці основоположні критерії (цілі і завдання)
 лежать в основі поділу функцій держави на постійні і
 тимчасові, внутрішні і зовнішні, основні і неосновні.

Найбільш стійка і сформована класифікація функ-
 ций держави це їх поділ на внутрішні і зовнішні,
 тобто на напрями діяльності держави по відношенню до
 власному суспільству, особливою організацією якого являет-
 ся держава (внутрішні функції), і по відношенню до інших
 державам (зовнішні функції).

В даний час розподіл функцій на внутрішні і зов-
 ня кілька втрачає своє догматичне значення. вдосконалення-
 шенно очевидно, що внутрішні і зовнішні функції будь-якого
 держави взаємопов'язані, оскільки діяльність держав-
 ства всередині країни - в сферах економіки, політики, культури
 і екології - залежить значною мірою і від зовнішніх умов.

Коли виникають такі утворення, як Європейський
 Союз, Співдружність Незалежних Держав, Союз Росії і
 Білорусії і т.п., старі підходи до поділу функцій на
 внутрішні і зовнішні без відповідних пояснень примі
 нять не можна, оскільки перераховані освіти складаються з

 'Див .: Денисов А. І. Радянська держава: виникнення, розвиток, сутність і

функції С. 136-137.

див .: Загайнов Л. І Економічні функції Радянського держави. - М.,

1 968 З 15.
3див.- Хропанюк В. Н. Теорія держави і права. - М, 1995. С. 119.

див: Каск Л. І, Миколаєва Л В. Про деякі питання понять функцій

держави // Вісник ЛДУ: Економіка, філософія, право. - 1974 Вип 2.
s З 107-110.

Див .: Марксистсько-ленінська загальна теорія держави і права: Основні

інститути і поняття. С. 217.



Глава III. Функції сучасної держави


 суверенних держав, але їх функції, особливо зовнішні, по-
 одержують зовсім інше, ніж раніше, зміст.

Продовжує залишатися дискусійним розподіл функцій
 держави на основні та неосновні. до теперішнього
 часу критерій такого розмежування чітко не позначено.
 У певних історичних умовах всі види діяльності
 держави можуть бути однаково важливі, стають для дер-
 дарства основними. Розглядаючи цю проблему, М. І. Байтін
 виділив такі риси, сукупність яких, на його дум
 ню, визначає таке поняття, як основна функція дер-
 ства: по-перше, в ній найбільш опукло виявляється сутність
 і соціальна роль держави; по-друге, вона здійснюється
 всім державним механізмом в цілому; по-третє, основним
 ної функції притаманний комплексний, збірний, тобто
 системний характер '.

На особливу увагу заслуговує положення про системний ха-
 рактер основних функцій. Очевидно, що для основної функ-
 ції як для системи характерні зв'язок і відносини між обра-
 зующий її елементами, якими і є неосновні
 функції. Іншими словами, основна функція - це качествен-
 але нова сукупність однорідних неосновних функцій. В ті-
 оретіческом плані сказане можна представити таким
 чином: неосновна функція виступає в ролі складеного еле
 мента системи вищого порядку (основної функції),
 яка, в свою чергу, є елементом системи функцій
 держави в цілому. Значення будь-якої неосновної функції
 для основної не є величиною постійною і найчастіше
 змінюється разом із завданнями держави в нових історичних
 умовах. В результаті окремі неосновні функції виділялися
 ються в сильні самостійні напрямки державної
 діяльності, знаходячи статус основних функцій, а інші з ос
 основних можуть перетворитися в неосновні або взагалі зникнути
 (Наприклад, придушення опору повалених класів для
 держави диктатури пролетаріату).

1 див .: Байтін М. І. Сутність ... С. 207-209.


Класифікація функцій держави 61

У світлі радикальних соціальних перетворень, происхо-
 дящих в даний час в світовій спільноті, особливо ак-
 ТУАЛ більш об'єктивний підхід до розподілу функцій дер-
 дарства на загальносоціальні (загальних справ) і класові.
 Тим більше що наукова розробка проблеми функцій дер-
 ства вітчизняною наукою велася до недавнього минулого толь
 до з позицій класового підходу.

, Держава, незалежно від того, до якого типу воно відно
 сится, поряд з класовими завданнями виконує так званою
 мие «загальні» справи, обумовлені інтересами, значущими для
 всіх членів суспільства. На це звертали увагу ще К. Маркс і
 Ф. Енгельс, стверджуючи, що держава як особлива політична
 організація змушена одночасно вирішувати як класові,
 так і загальносоціальні завдання1. «Суспільство породжує певні
 загальні функції, без яких воно не може обійтися », - визна
 повільно висловився з цього приводу Ф. Енгельс. причому співвідносячи
 шення «загальних» і суто класових функцій змінюється в процес-
 се історичного розвитку держави, тому не завжди легко
 відрізнити класові функції від загальносоціальних.

Класові функції - це напрями діяльності дер-
 дарства, в яких найбільш очевидно і повно виражаються
 класові інтереси, воля класу, що здійснює дер-
 ственную влада. Однак прояв влади далеко не у всіх
 випадках носить чисто класовий характер.

У процесі вирішення державою класових завдань так чи
 інакше вирішуються і соціальні проблеми. Причому в даний
 час майже у всіх держав з'являються такі загальні справи, від
 успішного або невдалого вирішення яких може залежати
гУцьба самої держави (наприклад, екологія, здоров'я нації
 і т.п.). Таким чином, в сучасних державах общесоці-
 альні і класові завдання бувають досить тісно взаімосвяза-
 ни і не завжди протиставлені один одному. все вишесказан-
 ве дає підстави для класифікації функцій держави по
 єдиного общеглобальному критерієм, незалежно від його классо-

1 див .: Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 25. Ч. 1. З 422; Т. 37. С. 394,415-422.



Глава III. Функції сучасної держави


 виття природи1. При такому підході можна виділити шість комп
 Лексне функцій, які в даний час має осущес-
 твлять будь-яке сучасне держава:

економічна (забезпечення нормального функціону-
 вання і розвитку економіки, в тому числі за допомогою охорони
 існуючих форм власності, організації внешнееко-
 номических зв'язків та ін.);

політична (забезпечення державної і гро
 кої безпеки, соціального і національного згоди, ох-
 рана суверенітету держави від зовнішніх зазіхань і т.п.);

соціальна (здійснення заходів щодо задоволення з-
 ціальних потреб людей, підтримці необхідного
 рівня життя населення, забезпечення необхідних умов
 праці і т.д.);

ідеологічна (підтримка певної ідеології,
 організація освіти, підтримка науки, культури та ін.);

екологічна (охорона навколишнього середовища, раціональне
 ве використання природних ресурсів, відновлення по-
 шенной навколишнього середовища та ін.). виділення екологічної
 функції викликано тим, що екологічна криза в останні
 роки катастрофічно поглиблюється, що обумовлює необ
 ність по-новому оцінювати основні і неосновні направ-
 лення діяльності держави. Колишні визначення і крите-
 рії в даному випадку недоречні. підтримка сприятливих
 умов існування громадян на власній території -
 це вже не другорядна, а безумовна, головна функція го-
 сударства;

охоронна (охорона прав та інтересів особистості,
 охорона громадського порядку, боротьба з правопорушеннями).
 Державно-правова охорона суспільних відносин
 необхідна завжди, оскільки ідея беспреступного суспільства
 залишається не більше ніж мрією окремих романтиків. охорона
 різноманітних за видами, соціальної цінності, природи загально-
 жавних відносин вимагає різних засобів, форм і мето

1 Див .: Загальна теорія права і держави / Під ред. В. В. Лазарєва. С. 335.


Класифікація функцій держави ___ 63

дов. Виходячи з цього, механізм охорони суспільних відносин
 ний слід розглядати комплексно, чітко розрізняючи суб'єктів
 ти охорони, її засоби, об'єкти. На жаль, в науковій літе-
 ратуре при описі змісту охоронної функції
 держави ці вимоги часто не враховуються, що приво-
 дит до її неповної або невірної характеристиці.

В охоронній діяльності держави слід разли-
 чать:

- Функціональну охоронну діяльність (правоох-
 ранітельную, правозастосовчу і правотворчу), коли
 видаються і застосовуються акти, спрямовані на охорону загально-
 жавних відносин;

- Об'єктну охоронну діяльність - безпосередній
 ву охорону власності, громадського порядку, прав і сво-
 бод громадян, навколишнього середовища і т.д.

Найменування функції «охорона правопорядку, громадських
 ної власності, прав, свобод і законних інтересів грома-
 дан », що зустрічається в більшості підручників з теорії дер-
 дарства і права, потребує уточнення. Воно, по-перше,
 недосконале з точки зору формальної логіки, по-друге (і
 це більш важливо) не охоплює багатьох найважливіших сторін і
 об'єктів охоронної діяльності держави. по крайней
 міру, тут резонно виникають наступні питання. якщо поня-
 нення «правопорядок» розглядається в його найбільш повному зна-
 ченіі, то навіщо вказуються такі напрямки діяльності,
 як охорона власності, прав, свобод і законних інтересів
 громадян? Перше поняття охоплює всі інші. Якщо ж
 «Правопорядок» трактується у вузькому сенсі, то чому не названі
 такі важливі напрямки державно-правової охорони, як
 державний і суспільний лад, природні ресурси і
 навколишнє середовище, багато видів економічної діяльності
 громадян, культурну й духовну спадщину народу і т.д.

Таким чином, потрібно знайти такий підхід до характерис-
 тику розглянутої функції, який більш повно відображав
 б зміст охоронної діяльності держави. вмес-
 ті з тим прагнення до максимально широкого визначення мо-



Глава III. Функції сучасної держави


 може призвести до описів занадто загальних характеристик і
 властивостей. Іншими словами, занадто загальна одиниця виміру
 функціональної діяльності держави так само несовершен-
 на, як і занадто вузька.

Більш правильним представляється структурний підхід до
 аналізу охоронну функцію (як це робиться при роз-
 рении, наприклад, економічної функції держави). так
 можна буде уникнути зайвої абстрактності, більш повно
 охарактеризувати її і виділити наступні напрямки (під-
 функції) основний охоронну функцію:

- Охорона конституційного (державного) ладу;

- Охорона прав і свобод людини;

- Охорона власності;

- Охорона громадського порядку;

- Охорона природних ресурсів і навколишнього природного
 середовища;

- Боротьба зі злочинністю.

Зрозуміло, наведений структурний аналіз охранітель-
 ної функції не є вичерпним, може бути роз-
 рен за рахунок виділення інших важливих напрямків охранітель-
 ної діяльності держави, які можуть проявлятися в
 Залежно від конкретних умов історичного розвитку.




Попередня   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   Наступна

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА | ВСТУП | Предмет теорії держави і права-це держава і пра- во в цілому. | МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА | Частнонаучние методи пізнання держави і права | ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ | СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ | СОЦІАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ | Правовий статус особистості | Правовий статус особистості 73 |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати