Головна |
Поряд з множинністю визначень поняття функ-
ций держави в юридичній літературі зустрічається і
безлічкласифікацій функцій. Головна причина такої
множинності криється у відмінності класифікаційних кри-
Класифікація функцій держави 59
теріев, тобто найрізноманітніших ознак, що обираються для віднесення
тих чи інших функцій до певних груп, а саме: тер
риториальному масштаб1, Об'єкти впливу2, Сфери общест-
кої життя3, цілі4, завдання5 і т.п.
На особливу увагу заслуговують цілі і завдання держави,
які найчастіше і є інтегруючим фактором дер-
дарчим діяльності, нерідко охоплюючи багато інших
критерії. Ці основоположні критерії (цілі і завдання)
лежать в основі поділу функцій держави на постійні і
тимчасові, внутрішні і зовнішні, основні і неосновні.
Найбільш стійка і сформована класифікація функ-
ций держави це їх поділ на внутрішні і зовнішні,
тобто на напрями діяльності держави по відношенню до
власному суспільству, особливою організацією якого являет-
ся держава (внутрішні функції), і по відношенню до інших
державам (зовнішні функції).
В даний час розподіл функцій на внутрішні і зов-
ня кілька втрачає своє догматичне значення. вдосконалення-
шенно очевидно, що внутрішні і зовнішні функції будь-якого
держави взаємопов'язані, оскільки діяльність держав-
ства всередині країни - в сферах економіки, політики, культури
і екології - залежить значною мірою і від зовнішніх умов.
Коли виникають такі утворення, як Європейський
Союз, Співдружність Незалежних Держав, Союз Росії і
Білорусії і т.п., старі підходи до поділу функцій на
внутрішні і зовнішні без відповідних пояснень примі
нять не можна, оскільки перераховані освіти складаються з
'Див .: Денисов А. І. Радянська держава: виникнення, розвиток, сутність і
функції С. 136-137.
див .: Загайнов Л. І Економічні функції Радянського держави. - М.,
1 968 З 15.
3див.- Хропанюк В. Н. Теорія держави і права. - М, 1995. С. 119.
див: Каск Л. І, Миколаєва Л В. Про деякі питання понять функцій
держави // Вісник ЛДУ: Економіка, філософія, право. - 1974 Вип 2.
s З 107-110.
Див .: Марксистсько-ленінська загальна теорія держави і права: Основні
інститути і поняття. С. 217.
Глава III. Функції сучасної держави
суверенних держав, але їх функції, особливо зовнішні, по-
одержують зовсім інше, ніж раніше, зміст.
Продовжує залишатися дискусійним розподіл функцій
держави на основні та неосновні. до теперішнього
часу критерій такого розмежування чітко не позначено.
У певних історичних умовах всі види діяльності
держави можуть бути однаково важливі, стають для дер-
дарства основними. Розглядаючи цю проблему, М. І. Байтін
виділив такі риси, сукупність яких, на його дум
ню, визначає таке поняття, як основна функція дер-
ства: по-перше, в ній найбільш опукло виявляється сутність
і соціальна роль держави; по-друге, вона здійснюється
всім державним механізмом в цілому; по-третє, основним
ної функції притаманний комплексний, збірний, тобто
системний характер '.
На особливу увагу заслуговує положення про системний ха-
рактер основних функцій. Очевидно, що для основної функ-
ції як для системи характерні зв'язок і відносини між обра-
зующий її елементами, якими і є неосновні
функції. Іншими словами, основна функція - це качествен-
але нова сукупність однорідних неосновних функцій. В ті-
оретіческом плані сказане можна представити таким
чином: неосновна функція виступає в ролі складеного еле
мента системи вищого порядку (основної функції),
яка, в свою чергу, є елементом системи функцій
держави в цілому. Значення будь-якої неосновної функції
для основної не є величиною постійною і найчастіше
змінюється разом із завданнями держави в нових історичних
умовах. В результаті окремі неосновні функції виділялися
ються в сильні самостійні напрямки державної
діяльності, знаходячи статус основних функцій, а інші з ос
основних можуть перетворитися в неосновні або взагалі зникнути
(Наприклад, придушення опору повалених класів для
держави диктатури пролетаріату).
1 див .: Байтін М. І. Сутність ... С. 207-209.
Класифікація функцій держави 61
У світлі радикальних соціальних перетворень, происхо-
дящих в даний час в світовій спільноті, особливо ак-
ТУАЛ більш об'єктивний підхід до розподілу функцій дер-
дарства на загальносоціальні (загальних справ) і класові.
Тим більше що наукова розробка проблеми функцій дер-
ства вітчизняною наукою велася до недавнього минулого толь
до з позицій класового підходу.
, Держава, незалежно від того, до якого типу воно відно
сится, поряд з класовими завданнями виконує так званою
мие «загальні» справи, обумовлені інтересами, значущими для
всіх членів суспільства. На це звертали увагу ще К. Маркс і
Ф. Енгельс, стверджуючи, що держава як особлива політична
організація змушена одночасно вирішувати як класові,
так і загальносоціальні завдання1. «Суспільство породжує певні
загальні функції, без яких воно не може обійтися », - визна
повільно висловився з цього приводу Ф. Енгельс. причому співвідносячи
шення «загальних» і суто класових функцій змінюється в процес-
се історичного розвитку держави, тому не завжди легко
відрізнити класові функції від загальносоціальних.
Класові функції - це напрями діяльності дер-
дарства, в яких найбільш очевидно і повно виражаються
класові інтереси, воля класу, що здійснює дер-
ственную влада. Однак прояв влади далеко не у всіх
випадках носить чисто класовий характер.
У процесі вирішення державою класових завдань так чи
інакше вирішуються і соціальні проблеми. Причому в даний
час майже у всіх держав з'являються такі загальні справи, від
успішного або невдалого вирішення яких може залежати
гУцьба самої держави (наприклад, екологія, здоров'я нації
і т.п.). Таким чином, в сучасних державах общесоці-
альні і класові завдання бувають досить тісно взаімосвяза-
ни і не завжди протиставлені один одному. все вишесказан-
ве дає підстави для класифікації функцій держави по
єдиного общеглобальному критерієм, незалежно від його классо-
1 див .: Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 25. Ч. 1. З 422; Т. 37. С. 394,415-422.
Глава III. Функції сучасної держави
виття природи1. При такому підході можна виділити шість комп
Лексне функцій, які в даний час має осущес-
твлять будь-яке сучасне держава:
економічна (забезпечення нормального функціону-
вання і розвитку економіки, в тому числі за допомогою охорони
існуючих форм власності, організації внешнееко-
номических зв'язків та ін.);
політична (забезпечення державної і гро
кої безпеки, соціального і національного згоди, ох-
рана суверенітету держави від зовнішніх зазіхань і т.п.);
соціальна (здійснення заходів щодо задоволення з-
ціальних потреб людей, підтримці необхідного
рівня життя населення, забезпечення необхідних умов
праці і т.д.);
ідеологічна (підтримка певної ідеології,
організація освіти, підтримка науки, культури та ін.);
екологічна (охорона навколишнього середовища, раціональне
ве використання природних ресурсів, відновлення по-
шенной навколишнього середовища та ін.). виділення екологічної
функції викликано тим, що екологічна криза в останні
роки катастрофічно поглиблюється, що обумовлює необ
ність по-новому оцінювати основні і неосновні направ-
лення діяльності держави. Колишні визначення і крите-
рії в даному випадку недоречні. підтримка сприятливих
умов існування громадян на власній території -
це вже не другорядна, а безумовна, головна функція го-
сударства;
охоронна (охорона прав та інтересів особистості,
охорона громадського порядку, боротьба з правопорушеннями).
Державно-правова охорона суспільних відносин
необхідна завжди, оскільки ідея беспреступного суспільства
залишається не більше ніж мрією окремих романтиків. охорона
різноманітних за видами, соціальної цінності, природи загально-
жавних відносин вимагає різних засобів, форм і мето
1 Див .: Загальна теорія права і держави / Під ред. В. В. Лазарєва. С. 335.
Класифікація функцій держави ___ 63
дов. Виходячи з цього, механізм охорони суспільних відносин
ний слід розглядати комплексно, чітко розрізняючи суб'єктів
ти охорони, її засоби, об'єкти. На жаль, в науковій літе-
ратуре при описі змісту охоронної функції
держави ці вимоги часто не враховуються, що приво-
дит до її неповної або невірної характеристиці.
В охоронній діяльності держави слід разли-
чать:
- Функціональну охоронну діяльність (правоох-
ранітельную, правозастосовчу і правотворчу), коли
видаються і застосовуються акти, спрямовані на охорону загально-
жавних відносин;
- Об'єктну охоронну діяльність - безпосередній
ву охорону власності, громадського порядку, прав і сво-
бод громадян, навколишнього середовища і т.д.
Найменування функції «охорона правопорядку, громадських
ної власності, прав, свобод і законних інтересів грома-
дан », що зустрічається в більшості підручників з теорії дер-
дарства і права, потребує уточнення. Воно, по-перше,
недосконале з точки зору формальної логіки, по-друге (і
це більш важливо) не охоплює багатьох найважливіших сторін і
об'єктів охоронної діяльності держави. по крайней
міру, тут резонно виникають наступні питання. якщо поня-
нення «правопорядок» розглядається в його найбільш повному зна-
ченіі, то навіщо вказуються такі напрямки діяльності,
як охорона власності, прав, свобод і законних інтересів
громадян? Перше поняття охоплює всі інші. Якщо ж
«Правопорядок» трактується у вузькому сенсі, то чому не названі
такі важливі напрямки державно-правової охорони, як
державний і суспільний лад, природні ресурси і
навколишнє середовище, багато видів економічної діяльності
громадян, культурну й духовну спадщину народу і т.д.
Таким чином, потрібно знайти такий підхід до характерис-
тику розглянутої функції, який більш повно відображав
б зміст охоронної діяльності держави. вмес-
ті з тим прагнення до максимально широкого визначення мо-
Глава III. Функції сучасної держави
може призвести до описів занадто загальних характеристик і
властивостей. Іншими словами, занадто загальна одиниця виміру
функціональної діяльності держави так само несовершен-
на, як і занадто вузька.
Більш правильним представляється структурний підхід до
аналізу охоронну функцію (як це робиться при роз-
рении, наприклад, економічної функції держави). так
можна буде уникнути зайвої абстрактності, більш повно
охарактеризувати її і виділити наступні напрямки (під-
функції) основний охоронну функцію:
- Охорона конституційного (державного) ладу;
- Охорона прав і свобод людини;
- Охорона власності;
- Охорона громадського порядку;
- Охорона природних ресурсів і навколишнього природного
середовища;
- Боротьба зі злочинністю.
Зрозуміло, наведений структурний аналіз охранітель-
ної функції не є вичерпним, може бути роз-
рен за рахунок виділення інших важливих напрямків охранітель-
ної діяльності держави, які можуть проявлятися в
Залежно від конкретних умов історичного розвитку.
ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА | ВСТУП | Предмет теорії держави і права-це держава і пра- во в цілому. | МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА | Частнонаучние методи пізнання держави і права | ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ | СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ | СОЦІАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ | Правовий статус особистості | Правовий статус особистості 73 |