Головна

Марксизм як ідеологія пролетаріату

  1. Зовнішня політика та ідеологія держави
  2. Глава 9. Ідеологія виборчих кампаній
  3. Глава I. Марксизм і психологічна наука.
  4. Державна влада і ідеологія
  5. Гроші та ідеологія
  6. Діалектика марксизму і науки про людину
  7. ДИКТАТУРА ПРОЛЕТАРІАТУ

У 40-ті роки XIX століття виникає марксизм як теоретичне вираження пролетарського руху. К. Маркс (1818-1883 рр.) І Ф. Енгельс (1820-1895 рр.) Створили філософську, економічну і соціально-політичну теорію, яка справила величезний вплив на історію людства другої половини XIX і XX століть. Марксизм і комуністична ідеологія стали синонімами.

Комуністичне суспільство в марксистському розумінні - це не відкрита ідеальна модель щасливого ладу, а закономірний результат прогресу цивілізації. Капіталізм сам створює передумови для соціальної революції, ліквідації приватної власності і переходу до соціалізму. Головне протиріччя, яке підриває капіталізм зсередини - це протиріччя між суспільним характером праці, сформованим промисловістю та ринком, та приватною власністю на засоби виробництва. Капіталізм, як вважали марксисти, створює і свого соціального могильника - пролетаріат. Звільнення пролетаріату - лейтмотив соціальної революції. Але, звільняючи себе, пролетаріат звільняє і всіх трудящих від будь-яких форм експлуатації. Досягнення соціалізму можливе лише в результаті історичного творчості пролетаріату, здійснення пролетарської революції і встановлення диктатури пролетаріату. Гасло "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!" став мобілізуючим закликом в боротьбі з експлуататорами. Марксизм як ідеологія перетворив соціалізм в боротьбу мільйонів, на багато десятиліть ця ідеологія стала духовною зброєю експлуатованих і пригноблених.

Розвиток комуністичної формації проходить, вважали Маркс Енгельс, ряд етапів: перехідний період, перша фаза і вища фаза. Це тривалий процес перетворення життя суспільства на справді гуманістичних засадах, коли людина стає вищою істотою для людини. Комунізм в своєму вищому розвитку - це суспільство вільних свідомих трудівників, де встановиться суспільне самоврядування, а держава відімре; де не буде класів, і соціальна рівність досягне втілення в принципі "Від кожного за здібностями, кожному - за потребами". У марксистській трактуванні комунізму є рух до безмежного розквіту особистості в умовах свободи від експлуатації. Комунізм - це початок справжньої історії людства.

Революційний пафос марксизму знайшов своє втілення в теорії і практиці ленінізму, який став теоретичною основою пролетарської революції в Росії і соціалістичного будівництва в СРСР.

Незважаючи на серйозні поразки, викликані розпадом Радянського Союзу, ліквідацією Східного блоку соціалістичних держав, ортодоксальний марксизм зберігає значний вплив на окремі соціальні групи в пострадянському суспільстві. Це обумовлено привабливістю ідей соціальної рівності, справедливості і соціальних гарантій з боку держави на працю, безкоштовну освіту, медичне обслуговування, житло.

Одночасно з революційним напрямом в соціалістичній думці формувалося і інший напрямок, який теж спирався на марксизм, але намагалося пристосуватися до нових історичних реалій не шляхом форсованої революційності, а шляхом соціальних реформ. У XX столітті цей напрям став називатися соціал-демократичним на противагу комуністичному.



Попередня   185   186   187   188   189   190   191   192   193   194   195   196   197   198   199   200   Наступна

Мажоритарна система відносної більшості | Переваги та недоліки мажоритарних систем | пропорційна система | Переваги і недоліки пропорційної системи | Концепції ролі депутата | Політична свідомість і політична ідеологія | Сутність політичної ідеології | Функції політичної ідеології | лібералізм | ліберальний реформізм |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати