На головну

ЧАСТИНА I. ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ: СТАНОВЛЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН

  1. I. Вступна частина ЗАНЯТТЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 хвилин.
  2. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 хвилин.
  3. SELECT ім'я_стовпця FROM ім'я_таблиці WHERE частина умови IN
  4. А. Щастя Д. Справедливість
  5. агональному стані
  6. АГРЕГАТНЕ СТАН РЕЧОВИНИ
  7. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

Васильєв В. В. Інформаційне забезпечення управління загальноосвітньою школою. - Воронеж, 1990.

Ерошин В. І. Економічний довідник директора школи. -М., 1995..

Поташник М. М., Лазарєв В. С. Управління розвитком школи. - М., 1995.

Портнов М. Л. Азбука шкільного управління. - М., 1994..

Третьяков П. І. Практика управління сучасною школою. - М., 1995.

Уланов В. В. Логіка організації школи: Бібл. журналу «Директор школи». - Вип. 4. - М., 1998..

Авторитарна педагогіка 115-146

Авторитет педагога 72

анкетування 18

Антропологічний підхід у педагогіці 16

Базового навчального плану 162, 163 Бесіда 18, 177, 178, 183, 316, 317

Позакласна виховна робота 398-417 Навіювання 62, 63 Виховання 8, 39, 326-415

- І навчання 328-329

-Методи 301-344

Державний освітній стандарт 398-405 Гуманізація освіти 34, 37, 109 Гуманізм 30, 31,32 Гуманність 32, 33

Діяльнісний підхід у педагогіці 15

діяльність 432-442

дискусія 195,317,318

Домашня робота 219-225

Дошкільний навчальний заклад (ДНЗ) 398-416

Занкова Л. В. система 264-274 Запам'ятовування 134, 135

Гра в навчанні 132, 190, 191, 438-440 Ідентифікація 41

Інновації в російській школі 80 - 90 років 451 -469 Интроекция 41

Когнітивний досвід особистості 149, 159 Колектив 326-344

- І особистість 336

Комунікативна культура педагога 78, 79 Контрольна робота 199 Конфлікт 87, 88

-деструктівний 68,69

- Продуктивний 69 Культурологічний підхід у педагогіці 16

Зимова І. А.

педагогічна психологія

зміст

Звернення до студента - майбутнього педагога (замість передмови) 3

ЧАСТИНА I. ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ: СТАНОВЛЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН 5

Глава 1. Педагогічна психологія - міждисциплінарна галузь наукового знання 5

§ 1. Загальнонаукова характеристика педагогічної психології 5

§ 2. Історія становлення педагогічної психології 9

Глава 2. Педагогічна психологія: основні характеристики 14

§ 1. Предмет, завдання, структура педагогічної психології 14

§ 2. Методи дослідження в педагогічній психології 17

ЧАСТИНА II. ОСВІТА - ГЛОБАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ 25

Глава 1. Освіта в сучасному світі 25

§ 1. Освіта як багатоаспектний феномен 25

§ 2. Основні напрями навчання в сучасній освіті 33

§ 3. Особистісно-діяльнісний підхід як основа організації освітнього процесу 45

Глава 2. Придбання людиною індивідуального досвіду в освітньому процесі 55

§ 1. Двостороння єдність навчання - навчання в освітньому процесі 55

§ 2. Навчання і розвиток 58

§ 3. Розвивальне навчання у вітчизняній освітній системі 69

ЧАСТИНА III. ПЕДАГОГ І УЧНІ - СУБ'ЄКТИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ 74

Глава 1. Суб'єкти освітнього процесу 74

§ 1. Категорія суб'єкта 74

§ 2. Специфічні особливості суб'єктів освітнього процесу 77

Глава 2. Педагог як суб'єкт педагогічної діяльності 78

§ 1. Педагог в світі професійної діяльності 78

§ 2. Суб'єктні властивості педагога 81

§ 3. Психофізіологічні (індивідуальна) передумови (задатки) діяльності педагога 84

§ 4. Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності 86

§ 5. Особистісні якості в структурі суб'єкта педагогічної 90

діяльності 90

Глава 3. Навчається (учень, студент) суб'єкт навчальної діяльності 99

§ 1. Вікова характеристика суб'єктів навчальної діяльності 99

§ 2. Школяр як суб'єкт навчальної діяльності Молодший школяр як суб'єкт навчальної діяльності 103

§ 3. Студент як суб'єкт навчальної діяльності 108

§ 4. Учитися - найважливіша характеристика суб'єктів навчальної діяльності 110

ЧАСТИНА IV. НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ 114

Глава 1. Загальна характеристика навчальної діяльності 114

§ 1. Навчальна діяльність - специфічний вид діяльності 114

§ 2. Предметна зміст навчальної діяльності Предмет навчальної діяльності 115

§ 3. Зовнішня структура навчальної діяльності Компонентний склад зовнішньої структури навчальної діяльності 116

Глава 2. Навчальна мотивація 130

§ 1. Мотивація як психологічна категорія Основні підходи до дослідження мотивації 130

§ 2. Навчальна мотивація 134

Глава 3. Засвоєння - центральна ланка навчальної діяльності того, хто навчається 140

§ 1. Загальна характеристика засвоєння Підходи до визначення засвоєння 140

§ 2. Навичка в процесі засвоєння 144

Глава 4. Самостійна робота - вища форма навчальної діяльності 149

§ 1. Загальна характеристика самостійної роботи 149

§ 2. Самостійна робота як навчальна діяльність Основні вимоги до самостійної роботи 150

ЧАСТИНА V. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В РІЗНИХ ОСВІТНІХ СИСТЕМАХ 157

Глава 1. Загальна характеристика педагогічної діяльності 157

§ 1. Педагогічна діяльність: форми, характеристики, зміст 157

§ 2. Мотивація педагогічної діяльності Загальна характеристика педагогічної мотивації 158

Глава 2. Педагогічні функції та уміння 162

§ 1. Основні функції педагогічної діяльності Функції та дії (вміння) 162

§ 2. Педагогічні вміння Загальна характеристика педагогічних вмінь 163

Глава 3. Стиль педагогічної діяльності 167

§ 1. Загальна характеристика стилю діяльності 167

§ 2. Стиль педагогічної діяльності Загальна характеристика стилю педагогічної діяльності 168

Глава 4. Психологічний аналіз уроку (заняття) як єдність проектно-рефлексивних умінь педагога 172

§ 1. Психологічний аналіз уроку в діяльності педагога 172

§ 2. Рівні (етапи) психологічного аналізу уроку я випередив психологічний аналіз 175

§ 3. Схема психологічного аналізу уроку 178

ЧАСТИНА VI. НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО І СПІЛКУВАННЯ В ОСВІТЯНСЬКЕ ПРОЦЕСІ 184

§ 1. Загальна характеристика взаємодії Взаємодія як категорія 184

§ 2. Взаємодія суб'єктів освітнього процесу Освітній процес як взаємодія 186

Глава 2. Навчально-педагогічне співробітництво 188

§ 1. Загальна характеристика навчального співробітництва Співробітництво як сучасна тенденція 188

§ 2. Вплив співпраці на навчальну діяльність 190

Глава 3. Спілкування в освітньому процесі 195

§ 1. Загальна характеристика спілкування Спілкування як форма взаємодії 195

§ 2. Педагогічне спілкування як форма взаємодії суб'єктів освітнього процесу 200

Глава 4. "Бар'єри" в педагогічній взаємодії, спілкуванні і учбово-педагогічній діяльності 209

§ 1. Визначення і загальна характеристика утрудненого спілкування 209

§ 2. Основні області труднощі в педагогічній взаємодії 210

Додаток 221

ЛІТЕРАТУРА 222


Ми не говоримо педагогам - робіть так чи інакше; але говоримо їм: вивчайте закони тих психічних явищ, якими ви хочете керувати, і робіть, порівнюючи з цими законами і тими обставинами, в яких ви хочете їх прикласти.

КД. Ушинський. Людина як предмет виховання

Звернення до студента - майбутнього педагога (замість передмови)

Добре відомі основні морально-етичні, професійні заповіді медиків, співвідносні із застереженням великого мислителя і цілителя Сходу Ібн Сини (Авіценни) (980-1037): «Не нашкодь». Вони виражені в клятві Гіппократа (IV ст. До н.е.), яку дають випускники медичних вузів. Виникає питання, чи існують в педагогіці професійні заповіді, які визначають характер і ефективність педагогічного впливу. На наше глибоке переконання, в якості таких можна назвати дві поради початківцям педагогам: «зрозумій учня» і «допоможи йому навчитися». Проходження їм з урахуванням всієї складності освітнього процесу, знання механізмів і закономірностей педагогічного впливу сприяють виконанню основного завдання освіти - розвитку і становлення особистості учня.

Складність освітнього процесу полягає в тому, що він, займаючи значне місце в житті людини, не дає відчутно зримого конкретного результату відразу по його завершенні. Результатом освіти (звичайно, з урахуванням впливу та інших факторів, зокрема спадковості, сімейного виховання, самовиховання та ін.) Є все подальшу поведінку, діяльність, спосіб життя людини. Тому вплив педагогічного впливу будь-якого освітнього закладу не може контролюватися безпосередньо.

Кожен, хто обирає професію педагога, бере на себе відповідальність за тих, кого він буде вчити і виховувати, разом з тим відповідаючи за самого себе, свою професійну підготовку, своє право бути Педагогом, Учителем, Вихователем. Гідне виконання професійного педагогічного боргу вимагає від людини прийняття низки зобов'язань.

По-перше, слід об'єктивно оцінювати власні можливості, знати свої слабкі і сильні сторони, значимі для даної професії якості (особливості саморегуляції, самооцінки, емоційні прояви, комунікативні, дидактичні здібності і т.д.). Наприклад, таке позитивне професійну якість, як вміння людини адекватно оцінювати і коригувати свою поведінку, є одна з передумов адекватного впливу на інших людей. Формування цієї якості вимагає від майбутнього педагога розвитку рефлексивного мислення, високого рівня пізнавальної активності і вольової саморегуляції.

По-друге, майбутній педагог повинен опанувати загальною культурою інтелектуальної діяльності (мислення, пам'яті, сприйняття, уявлення, уваги), культурою поведінки, спілкування і педагогічного спілкування зокрема. Педагог - це приклад, який свідомо, а частіше несвідомо, наслідують учні, переймаючи те, що робить учитель. Відповідно відрефлексувати і коректований образ «Я» студента - майбутнього педагога вимагає постійного особистісного, комунікативного та професійного тренінгу.

По-третє, обов'язковою передумовою і основою успішної діяльності педагога є повага, знання і розуміння свого учня як «Іншого». Учень повинен бути зрозумілий педагогом і прийнятий ним незалежно від того, чи збігаються їхні системи цінностей, моделі поведінки та оцінок; це також передбачає знання психологічних механізмів і закономірностей поведінки, спілкування.

По-четверте, педагог є організатором навчальної діяльності учнів, їх співпраці і в той же час виступає в якості партнера і людини, що полегшує педагогічне спілкування, тобто «Фасилітатор», по К. Роджерсу. Це зобов'язує студента - майбутнього педагога розвивати свої організаторські, комунікативні здібності для того, щоб вміти управляти процесом засвоєння учнями знань, включаючи їх в активні форми навчальної взаємодії, що стимулює пізнавальну активність його учасників. Розвиток таких професійних умінь передбачає не тільки глибокі психолого-педагогічні знання, але і постійний, систематичний професійний тренінг студентів.

Таким чином, професійні якості педагога повинні співвідноситися з наступними постулатами - заповідями його психолого-педагогічної діяльності:

- Поважай в учні Людини, Особистість (що є конкретизацією золотого правила давнини - стався до інших так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе);

- Постійно шукай можливість саморозвитку та самовдосконалення (бо відомо, що той, хто не вчиться сам, не може розвивати смак до навчання, «розумовий апетит» у інших);

- Передавай учневі знання так, щоб він хотів і міг їх освоювати, був готовий їх використовувати в різних ситуаціях і в своєму самоосвіті.

Ці постулати суть конкретизація загальновідомого тези: тільки особистість виховує особистість, тільки характер формує характер. Педагог зобов'язаний бути Особистістю, це його професійна характеристика.

Розглянуті нами проблеми педагогічної психології аналізуються на основі особистісно-діяльнісного підходу в загальному контексті основних тенденцій розвитку сучасної освіти. Відповідно до цього підходу, а) в центрі освітнього процесу знаходиться сам навчається, формування його особистості засобами даного конкретного навчального предмета, б) навчальний процес має на увазі організацію і управління навчальною діяльністю учнів, спрямованої на їх всебічний розвиток і освоєння ними предметних знань. Відповідно до особистісно-діяльнісних підходом до навчання в книзі розглянуто ряд проблем, які сьогодні складають фундамент педагогічної психології. З них ключовими є: взаємодія викладача і учнів як навчальний співробітництво рівних партнерів, спрямоване на рішення навчально-пізнавальних завдань; психологічна характеристика педагога і учнів як суб'єктів навчальної діяльності та педагогічного спілкування; психологічні особливості самої навчальної діяльності; психологічні механізми і закономірності засвоєння та ін.

На закінчення відзначимо, що будь-який підручник являє собою структуровану сукупність наукових знань, точок зору, концепцій і теорій, що викладаються з певною авторської позиції, в даному випадку з позиції особистісно-діяльнісного підходу. Цей підхід сформувався у вітчизняній психології завдяки зусиллям таких вчених, як К. Д. Ушинський, М. Я. Басов, П. Ф. Каптерев, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, А. Н. Леонтьєв та багато інших . Даний підхід співзвучний і основних положень гуманістичної психології К. Роджерса.

Вибачаючись читачеві за допущені в тексті першого видання опечатки, смислові спотворення і інші видавничі похибки, автор пропонує звернути увагу на цілий ряд уточнень і доповнень, внесених до тексту другого видання і на іншу форму цитування та подання літератури.

При повному або частковому посиланнях на текст підручника автор просить користуватися другим його виданням.

Автор вдячний всім, хто висловив своє зацікавлене ставлення до подальшого доопрацювання початкового тексту книги.


ЧАСТИНА I. ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ: СТАНОВЛЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН

Педагогічну психологію слід розглядати як самостійну науку, особливу галузь прикладної психології.

Л. С. Виготський. педагогічна психологія



Моделі організації загальноосвітніх установ | поняття науки
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати