загрузка...
загрузка...
На головну

Проектування технологічних процесів обробки даних в діалоговому режимі.

  1. Jsj Вибір формату даних
  2. OLAP: оперативна аналітична обробка даних.
  3. Trading Techniques Inc. надає місячні, тижневі, денні і погодинні (60 хвилин) дані по всіх ф'ючерсах за допомогою сервісу завантаження даних.
  4. Trading Techniques Inc. надає погодинні (60-хвилинні) дані по всіх ф'ючерсах за допомогою сервісу завантаження даних.
  5. V. УПРАВЛІННЯ ПОТОКАМИ ДАНИХ
  6. А. Порушення процесів всмоктування жирів
  7. Автоматизація технологічних процесів

Вибір стратегії проектування діалогової системи залежить від основних параметрів завдань обробки даних, типу ЕОМ, операційного середовища, а також від наявності коштів автоматизації проектування і інших чинників. Наприклад, проектувальник може прийняти рішення про встановленні діалогових модулів в основне тіло програми або в обчислювальні модулі, якщо економічне завдання має невелику кількість діалогових блоків, пов'язана з нескладним за структурою діалогом і виконанням великої кількості математичних дій.

Якщо обрана стратегія вбудовування діалогових компонентів в тіло програми, то далі будуть виконуватися наступні роботи:

1. складання «Технічного завдання» на розробку програмного забезпечення задачі;

2. розробка «Постановки завдання»;

3. Розробка інформаційного забезпечення задачі, включаючи розробку системи класифікаторів, документації по завданню, екранних форм введення і виведення даних і файлів ІБ;

4. Виконання функціонального аналізу завдання і отримання функціональної блок-схеми рішення завдання;

5. розробка блок-схем алгоритмів по кожному функціональному блоку і схеми взаємозв'язку програмних модулів і інформаційних файлів;

6. розробка екранів повідомлень і опис їх структури;

7. вибір мови програмування і написання текстів програми;

8. налагодження програмних модулів, комплексне налагодження всієї програми і розробка програмної та технологічної документації.

Якщо проектувальнику належить розробити в завданню велика кількість діалогових блоків, а сама задача характеризується складним алгоритмом обробки з багаторазовим зверненням до інформаційної бази, то в цьому випадку йому необхідно приймати рішення про проектування автономної діалогової системи. Розробка автономної діалогової системи, яка передбачає відділення програмних блоків, пов'язаних з діалоговими процедурами, від блоків, пов'язаних з обробкою даних, має такі переваги:

1. забезпечується концептуальна цілісність діалогу і дотримується єдність мови спілкування, що дозволяє скоротити час освоєння діалогової системи;

2. спрощуються розробка, налагодження, супровід великої кількості діалогових процедур завдяки функціональної опрацюванні їх вузькоспеціалізованими фахівцями, які не знають деталі проблемних програм, що, в свою чергу, дозволяє спростити управління проектом;

3. забезпечується незалежність прикладних програм від діалогових процедур, від способу діалогової взаємодії з користувачем і від типу використовуваних термінів, що тягне за собою скорочення витрат на розробку і супровід прикладних програм;

4. забезпечуються хороші адаптивні характеристики діалогу до накопичення досвіду користувачів і з'являється можливість надання широких сервісних засобів діалогу (типу видачі довідок, підказок документації). Крім цього для такої системи характерна хороша пристосовність до зміни функцій управління і операцій обробки.

Якщо проектувальником обрана стратегія побудови автономної діалогової системи обробки даних, то виникає проблема визначення сфери застосування діалогових процедур для одного завдання або для завдань деякої предметної області. У цьому випадку застосовують або підхід розробки індивідуальних діалогових систем для окремих завдань або універсальної діалогової системи типу оболонки або генератора, що настроюються на обслуговування всіх завдань цієї предметної області.

Далі слід здійснити вибір методу проектування і інструментального кошти проектування. Наявність інструментальних засобів проектування або їх відсутність дозволяє застосовувати метод оригінального проектування за допомогою таких засобів програмування, як СУБД, мови Паскаль, С та інші, або автоматизованого проектування з використанням, наприклад, діалогової оболонки або генераторів діалогу. Технологічна мережа проектування діалогових систем з мовою спілкування типу «меню» в разі вибору методу оригінального проектування представлена ??на рис. 9.3. На рис. 9.3 прийняті наступні позначення: Д 1.1 - технічне завдання; Д 1.2 - матеріали обстеження; Д 1.3 - документ «Постановка завдання»; Д 2.1 - функціональна структура завдання; U 3.1 - універсум мов спілкування; Д 3.1 - сценарій діалогу; Д 4.1-дерево програмних модулів; Д 5.1 - класифікатори та документи; Д 5.2 - система екранних кадрів; Д 5.3 - інформаційна база; Д 6.1 - Укрупнений алгоритм рішення задачі; U7.1 - універсум мов програмування; Д 7.1 - коди програмних модулів; Д 8.1 - сукупність налагоджених модулів; Д 9.1 - вихідні дані контрольного прикладу; Д 9.2 - комплекс налагоджених програмних модулів; Д 9.3 - результати реалізації контрольного прикладу; Д 10.1 - сукупність програмних документів; Д11.1 - блок-схеми ТП; Д 12.1 - комплект технологічної документації та інструкційних карт.

Першою операцією є розробка документа «Постановка завдання» (Ш). На вхід даної операції надходить документ «Технічне завдання» (Д1.1) і матеріали обстеження (Д1.2). Результатом виконання операції є отримання документа «Постановка завдання» (Д1.3).

Далі здійснюється операція (П2) «Функціональний аналіз завдання», виконання якої дозволяє визначити склад функціональних блоків. Результатом цієї операції служить функціональна блок-схема задачі (Д2.1).

Наступною операцією є «Вибір мови спілкування і розробка сценарію діалогу» (ПЗ). На вхід операції надходять універсум мов спілкування (U3.1) і функціональна структура завдання (Д2.1). На виході отримують «сценарій діалогу»

(Д3.1).

Далі виконується операція (П4) «Розробка структури програмного забезпечення». В результаті виконання цієї операції будується дерево програмних модулів (Д4.1).

Операція (П5) «Розробка інформаційного забезпечення» повинна включати проектування системи класифікаторів та документів (Д5Л), системи екранних кадрів (Д5.2) і інформаційної бази (Д5.3).

Елементи інформаційного забезпечення та склад програмних модулів дозволяють виконати операцію «Розробка блок-схеми роботи системи» (П6) і отримати документ «Укрупнений алгоритм рішення задачі» (Д6.1).

Операція «Розробка кодів програмних модулів і вибір алгоритмічної мови» (П7) здійснюється на основі універсуму мови програмування (U7.1). На виході отримують документи з кодами програмних модулів (Д7.1).

Розроблені програмні модулі (Д7.1) піддаються «локальної налагодженні» (П8), в результаті чого отримують сукупність налагоджених модулів (Д8.1), а потім на базі вихідних даних «Контрольного прикладу» (Д9Л) проходять «комплексне налагодження» (П9 ), в результаті чого отримують результатні дані (Д9.3) і налагоджений комплекс програмних модулів (Д9.2).

Далі йдуть «Розробка програмної документації» (П10) і отримання всієї сукупності документів (Д10.1), після якої розробляється блок-схема технологічного процесу рішення задачі в діалоговому режимі отримують документ - блок-схему ТП (Д11.1), що містить перелік ручних , машинно-ручних і автоматичних операцій, які виконуються в певній послідовності користувачем при вирішенні задачі.

Заключною операцією (П12) є розробка і отримання повного комплекту технологічної документації та інструкційних карт (12.1).

При використанні засобів автоматизації проектування діалогової обробки даних, тобто ППП генеруючого або інтерпретує типу розроблені виконавчі програми за допомогою діалогових процедур об'єднуються в єдину програмну систему. В цьому випадку проектувальники будуть виконувати такі додаткові роботи:

1. розробку керуючої таблиці, що відбиває структуру сценарію діалогу, макетів повідомлень, виконавських програм;

2. генерацію сценарію і формування файлу сценарію для кожного завдання або налаштування системи на параметри предметної області;

3. формування контрольних прикладів та їх налагодження по кожній задачі;

4. підготовку програмної і технологічної документації.

Основні поняття і методи захисту даних в ІБ.

 



1   2   3   4   5   6

Типи інформаційних систем, функціональні і забезпечують підсистеми в архітектурі АІС. | Поняття уніфікованої системи документації, етапи роботи при проектуванні. | Особливості проектування форм первинних і результатних документів. | Проектування екранних форм електронних документів. |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати