Головна

Зміна і розірвання договору

  1. III. Умови договору, що містить положення про надання комунальних послуг, і порядок його укладення
  2. IV. зміна капіталу
  3. V. ЗМІНА І РОЗВИТОК МОВИ
  4. VIII.2.2) Умови дійсності договору (угоди).
  5. Авторитетна думка. Дане зобов'язання (доставка і видача багажу) виникає з єдиного договору перевезення (В. В. Витрянский).
  6. Авторитетна думка. Договір перестрахування є різновидом договору майнового страхування (К. Ю. Бубнова).
  7. Аналіз реакції ринку на зміну ситуації

1. Обставини, що впливають на виконання договору. Після укладення договору можуть виникнути різні обставини, що вимагають перегляду умов відбувся договору (їх зміни) або навіть припинення його дії (розірвання). Ці обставини двоякого роду: по-перше, поведінка самих учасників договору (недотримання його умов або намір переглянути договір), і, по-друге, наступ не залежать від контрагентів подій, що впливають на хід виконання договору (дія непереборної сили, державні заборони, різке зміна господарської кон'юнктури).

Зміна договору - це перегляд ряду його умов при збереженні самого договору в силі. Розірвання договору - це повне припинення раніше відбувся договору і всіх належних з нього для сторін зобов'язань і прав * (290). За своїм змістом і правовими наслідками зміна і розірвання договору мають практично важливі відмінності. Однак їм притаманні також спільні риси, зокрема для зміни і розірвання договору на вимогу одного боку необхідно звернутися в суд, і ГК об'єднує регулювання цих двох інститутів в рамках однієї гол. 29 "Зміна та розірвання договору" (ст. 450-453). Додаткові правила з цього питання містяться в нормах ГК про окремі договори (оренди, підряду, доручення, ренти та ін.), А також в законах про договори (перевезення, поставки товарів для державних потреб, лізингу).

Від зміни і розірвання договору, регламентованих в гл. 29 ГК, слід відрізняти інші близькі до них інститути договірного права, також впливають на долю договору: а) одностороння відмова від виконання договору і б) припинення договору у зв'язку з настанням обставин, передбачених в гл. 26 ГК "Припинення зобов'язань".

Одностороння відмова від виконання договору, якщо він допускається законом або умовами договору, є зазвичай мірою оперативного впливу на іншу сторону, наприклад відмова від прийняття простроченого виконання (п. 2 ст. 405 ЦК). Він не вимагає звернення до суду і здійснюється за одностороннім заявою зацікавленої сторони при порушенні контрагентом договору, а в деяких, наприклад довірчих, договорах - по вільному заявою будь-якого з учасників (ст. 977 ЦК). Правові наслідки таких дій учасника договору різні: поряд зі зміною (припиненням) договору може також виникати обов'язок відшкодування збитків або проведення між контрагентами відповідних розрахунків. Правила з цього питання містяться в нормах ГК про окремі договори.

Випадки припинення зобов'язань, названі в гл. 26 ГК, також не вимагають звернення до суду, але їх правові наслідки більш різноманітні і залежать від підстав припинення договору. Іноді це тільки припинення договору (при відступне - ст. 409, збіг в одній особі боржника і кредитора - ст. 413, прощення боргу - ст. 415), в інших ситуаціях можливе виникнення між сторонами нових правовідносин (при новації - ст. 414) .

Передбачені законом випадки односторонньої відмови від виконання договору досить численні і з огляду на їх особливостей повинні розглядатися стосовно окремих видів договорів. Порядок припинення договору в силу наявності загальних підстав припинення зобов'язань також має особливості і викладається в гл. 27 Підручника.

Зміна і розірвання договору слід також відрізняти від часткової та повної недійсності укладеного договору. Відмінності між цими двома зовні близькими інститутами вельми істотні і складаються як в різних підставах зміни (розірвання) і недійсність договору, так і в різних їх наслідки. Недійсність договору підпорядкована правилам про недійсність угод, які були розглянуті в гл. 11 Підручника.

2. Випадки і порядок зміни і розірвання договору. Відповідно до загальних засад цивільного права укладені договори повинні бути надійними і строго виконуватися. Тому ЦК передбачає в ст. 450, 451 вичерпний перелік випадків, в яких зміна і розірвання договору допускаються. Це можливо в силу угоди сторін, при істотному порушенні договору контрагентом, а також в інших випадках, передбачених ГК та іншими законами.

У п. 2 ст. 451 ГК дано визначення істотного порушення договору: їм визнається порушення, яке тягне для іншої сторони така шкода, що вона значною мірою позбавляється того, на що мала право розраховувати при укладенні договору.

Іноді ГК прямо називає істотними деякі порушення умов договору, наприклад при поставках - це неодноразове недотримання термінів поставки і оплати товарів, наявність недоліків за якістю, що вимагають значного часу для їх усунення (п. 2 ст. 523). Ця норма в порядку аналогії закону може бути використана при порушенні інших договорів. В інших випадках при виникненні суперечок оцінку допущеного порушення як істотного повинен давати суд.

У ГК названі також деякі інші порушення договірних зобов'язань, які визнаються достатньою підставою для права вимагати розірвання договору. Таке право надається орендарю і орендодавцю (ст. 619, 620), замовнику в договорі підряду (п. 6 ст. 709), замовнику в договорі побутового підряду (п. 2 ст. 732), а також одержувачу ренти (п. 3 ст . 587).

При досягненні між сторонами згоди про модифікацію договору угоду про його зміну та розірвання повинно бути зроблено у такій самій формі, що і раніше укладений договір. При наявності спору, що практично буває частіше, зацікавлена ??сторона вправі звернутися до суду. Однак вимога про зміну або розірвання договору може бути передано до суду тільки після одержання від іншої сторони відмови змінити (розірвати) договір або при неотриманні від неї відповіді в 30-денний термін (п. 2 ст. 452 ЦК).

3. Наслідки зміни і розірвання договору. Такі наслідки різні й залежать від підстави перегляду договору. Загальне правило таке: при зміні договору зобов'язання сторін зберігаються в оновленому вигляді, а при його розірвання зобов'язання припиняються. Крім того, в ст. 453 ГК передбачені правила проведення між сторонами розрахунків, необхідність яких при зміні та розірванні договорів зазвичай виникає.

По-перше, сторони не вправі вимагати повернення того, що було виконане ними до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не передбачено законом або угодою сторін. По-друге, при істотному порушенні договору інша сторона має право вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Заборона вимагати, за загальним правилом, раніше виконаного за договором до моменту його зміни або розірвання обумовлений, очевидно, складністю виникають при цьому взаємовідносин: виконане за договором вже використано і не існує. Однак нормами про окремі договори встановлено обов'язок повернення раніше отриманого майна в разі припинення договору, наприклад оренди (ст. 622 ЦК). У разі припинення договору підряду до здачі-приймання робіт замовник має право вимагати передачі йому незавершеною роботи з компенсацією підряднику зроблених ним витрат (ст. 729 ЦК). Аналогічне правило було б обґрунтовано і при припиненні договору поставки.

4. Істотна зміна обставин. Особливим підставою зміни та розірвання договору є ситуація, яку ст. 451 ГК називає істотною зміною обставин. Найчастіше істотні зміни лежать в економічній сфері, і ця норма означає позитивне ставлення нового цивільного законодавства РФ до відомої цивилистической концепції про економічну неможливості виконання як особливому підставі для зміни договору * (291).

Таке рішення є важливою новелою, бо раніше діюче законодавство СРСР, практика його застосування та доктрина виходили з того, що при плановому господарстві економічних коливань, що впливають на долю договору, бути не повинно. В умовах переходу до ринку потрібно більш гнучке рішення, яке враховує серйозні коливання ринкової кон'юнктури, що неминуче вимагає відповідних коректив раніше укладених договорів.

Істотна зміна обставин, що впливає на долю договору, може бути пов'язано не тільки з економічною сферою, а й, наприклад, з виданням державними органами актів заборонного характеру, а також з істотною зміною законодавства, що впливає на права та обов'язки учасників раніше укладеного договору.

Однак зміна або розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин можливі лише за наявності перелічених у п. 2 ст. 451 ГК вимог, серед яких чотири вимоги: а) при укладанні договору сторони не припускали істотної зміни обставин; б) їх причини зацікавлена ??сторона не могла подолати; в) залишення договору в колишньому вигляді вабило б для зацікавленої сторони значної шкоди; г) зацікавлена ??сторона не повинна нести ризик зміни обставин.

Тягар доведення наявності таких умов лежить на зацікавленій стороні, що вимагає зміни або розірвання договору, що зробити непросто. Тому даний інститут на практиці, навіть в умовах мінливої ??ринкової кон'юнктури Російської Федерації, чи отримає широке застосування. Судові рішення вищих судових інстанцій з цього питання відсутні.

Крім того, у випадках істотної зміни обставин закон обмежує можливість коригування договору і віддає перевагу його розірвання. Це випливає з тексту п. 4 ст. 451 ГК, згідно з яким зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках: коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на змінених судом умовах.

При розірванні договору внаслідок істотно змінилися обставин суд на вимогу будь-якої зі сторін визначає наслідки такого рішення, виходячи з необхідності справедливо розподілити між сторонами витрати, понесені ними у зв'язку з виконанням цього договору (п. 3 ст. 451 ЦК). Відшкодування інших понесених втрат в цьому випадку не передбачається.



Попередня   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   Наступна

Глава 20. Захист права власності та інших речових прав | Віндикаційний позов власника | Негаторний позов власника | Захист власника майна, який не є власником | Інші способи захисту права власності | Поняття і види зобов'язань | Особи, які беруть участь у зобов'язанні | Підстави виникнення і зміни зобов'язань | Поняття і роль договору | види договорів |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати