Головна |
Щоб мова була зрозумілою і легко сприймалася аудиторією, оратор використовує різноманітні прийоми викладу і пояснення. Він може ілюструвати свій виступ показом таблиць, схем, графіків, креслень, діапозитивів, фотографій і т.д. У наведеному вище прикладі виступу на 100-річному ювілеї письменника-дисидента його біограф показав ряд фотографій Бориса Антоненко-Давидовича. На перших знімках він в центрі літературної групи прозаїків, згодом розгромленої і виключеною з літературного процесу; далі - фотографія відомих літераторів на квартирі у ювіляра, який знову-таки в центрі гуртка; його портрет з «Літературної енциклопедії» почала 20-х років; нарешті, тюремні знімки: анфас і профіль виснаженого, замученого «доходяги» і останні фотографії сивочолого але бадьорого і цілеспрямованого старого, готового до нових ударів долі.
Оратор може використовувати різні форми викладу, в числі яких найважливіші - аналіз і синтез. Аналіз (грец. analysis - Розкладання, розчленування, розбір) дозволяє шляхом розчленування поняття, явища глибше проникнути в його сутність. Наприклад, роз'яснюючи, що таке репресивні заходи проти письменника, можна сказати про його замовчуванні, про відмову публікації його творів, про звільнення з роботи без поважних причин, нарешті, про арешт, необгрунтованому звинуваченні, засланні і так далі.
Синтез - це уявне з'єднання в одне ціле частин об'єкта, явища або їх ознак, отриманих в результаті аналізу. Так, розповівши про репресивні заходи проти неугодного письменника, його біограф може зробити висновок про те, що влада мали на меті виключити з літературного процесу цю творчу особистість.
Репресії спрямовані на знищення непокірних. Цей висновок є наслідком індукції - логічного методу, що складається в узагальненні приватних, одиничних випадків, в отриманні загального висновку, зробленого на підставі вивчення окремих фактів.
Інший логічний метод, протилежний наведеному вище, - дедукція. Це логічне умовивід від загального до конкретного, від загальних суджень до приватних висновків. Наприклад: У тоталітарній державі особистість не захищена від необґрунтованих звинувачень і переслідувань, тому кожному вільнодумцем громадянину загрожують репресії.
Оратор обирає індуктивний або дедуктивний метод пояснення в залежності від складу слухачів. Підготовлена ??і доброзичлива аудиторія дає можливість оратору відразу приступити до головної тези в його мови і потім, використовуючи дедуктивний метод, просуватися від загального до конкретного. Якщо ж перед виступаючим стоїть завдання завоювати довіру слухачів, подолати атмосферу упередження, він вдасться до індуктивному методу. Наприклад, в заводському клубі виступає юрист з лекцією «Про боротьбу з злочинністю», а на пам'яті у слухачів недавнє кримінальне вбивство, вчинене в їхньому мікрорайоні. Звичайно, оратору слід почати виступ з аналізу трагічного випадку, добре відомого аудиторії. Слухачі, спочатку не схильні доброзичливо приймати виступаючого, стануть уважно слухати його судження про те, що сталося, і він поступово підведе їх до головної тези свого виступу, який він хоче відстояти. Індуктивний метод переконання в цьому випадку найбільш виправданий.
Для роз'яснення того чи іншого положення оратор може використовувати і вельми поширений прийом викладу - аналогію (від грец. analogia -сходний, відповідний) - умовивід про належність предмета, явищу тих чи інших ознак на підставі подібності в суттєвих ознаках цих предметів, явищ з іншими. Так, розповідаючи про трагічний випадок, відомому слухачам в заводському клубі, оратор згадає і ряд інших подібних епізодів, що дозволить йому зробити висновок за аналогією: кримінальні вбивства в наш час не рідкість, тому розслідування таких злочинів особливо важливо.
Граматична правильність мови | Порядок слів у реченні | Правильна побудова речень | Вимова ненаголошених голосних звуків | Як звучать імена та по батькові | літературні наголоси | Логічні помилки в слововживанні | Логічні помилки в синтаксичних конструкціях | Дотримання законів логіки | Оратор і його аудиторія |