Головна

Вроджені вади розвитку

  1. Amp; 6. Типологія історичного розвитку суспільства
  2. I РЕГІОНИ проривного розвитку
  3. II. Поняття про вроджені дефекти розвитку (ВДР)
  4. II. Тип циклічного цивілізаційного розвитку (східний тип).
  5. III група - захворювання з аліментарних чинників ризику розвитку патології.
  6. IPO в Росії. Перспективи розвитку ринку
  7. " Акмеологический підхід "в дослідженні розвитку професіонала

До вродженим вадам розвитку (ВВР) відносять стійкі морфологічні зміни, які потягли за собою грубі порушення функції органу, тканини або всього організму. Виділяють подібні з ВПР поняття:

- вроджені аномалії - Пороки розвитку, які не супроводжуються порушенням функції органу.

- асоціації - Стійкі поєднання вроджених вад, якщо є підстави припускати кілька механізмів виникнення такого комплексу.

- деформація - Зміна структури спочатку правильно сформованого органу.

- Аномалад - Комплекс порушень, що виникають в результаті однієї помилки морфогенезу, тобто один первинний порок і ланцюг його наслідків.

- дисплазія - Порок розвитку певного органу або тканини.

ВПР можуть виникати в результаті виникнення порушень на різних етапах розвитку організму. За часом виникнення все ВВР діляться на: 1) гаметопатії; 2) бластопатії; 3) ембріопатіі; 4) фетопатии.

Під гаметопатії розуміють пошкодження статевих клітин, найчастіше в результаті мутацій.

Бластопатії (бластоз) - порушення в бластоцисти, тобто в зародку перших 15 днів після запліднення (до закінчення процесу дроблення).

Ембріопатії - пороки, що виникли в результаті пошкодження ембріона (з 16 дня після запліднення до кінця 10-го тижня вагітності). Це період органогенезу і максимальної чутливості до тератогенні.

Фетопатії - пошкодження плоду (з 11-го тижня вагітності до пологів). Цей період характеризується в основному зростанням і збільшенням розмірів органів, крім головного мозку і статевих залоз.

З етіологічної точки зору все ВВР можна віднести до однієї з трьох груп: 1) спадкові; 2) екзогенно обумовлені; 3) мультифакторіальні.

Спадкові ВВР виникають в результаті мутацій (генних, хромосомних, геномних) найчастіше на рівні гамет, рідше в зиготі

Екзогенно обумовлені ВВР виникають в результаті впливу тератогенних факторів під час вагітності на ембріон або плід.

Мультифакторіальні ВВР є результатом спільної дії спадкових і факторів зовнішнього середовища.

Із загальної кількості ВВР спадкові ВВР становлять 20-30%. З них екзогенні ВВР становлять 2-5%, мультифакторіальні - 30-40%, ВВР неясної етіології - 25-50%.

Тератогенні фактори, за аналогією з мутагенними факторами, підрозділяють на: 1) фізичні, 2) хімічні і 3) біологічні. Вони не викликають стійких змін генетичного апарату.

До фізичних факторів тератогенеза можна віднести іонізуючу радіацію, електро-магнітні та СВЧ поля, підвищену температуру вагітної жінки, механічні фактори, наприклад, здавлення.

До хімічних факторів тератогенеза відносять лікарські препарати, засоби побутової і промислової хімії, гіпоксію і неповноцінне або незбалансоване харчування.

Всі лікарські препарати поділяє на три групи, в залежності від ступеня ризику розвитку ембріотоксичної і тератогенної ефекту: 1) високий ступінь ризику; 2) значна ступінь ризику; 3) помірна ступінь ризику.

До препаратів першої групи відносяться:

- Цитостатичні засоби (метотрексат, циклофосфамід, вінкристин, фторурацил); порушуючи обмін фолієвої кислоти, вони надають ембріотоксичну або тератогенну дію універсального характеру (деформація лицьової частини черепа, порушення його окостеніння і т.д.), мають ембріолетальним і фетотоксичним дією;

- Протигрибкові і протипухлинні антибіотики (даунорубіцин);

- Імунодепресанти (азатіоприн), які впливають також і на статеві клітини, тобто діють і до зачаття. Дія зазначених препаратів зберігається до 3 місяців у чоловіків і до 6-12 місяців у жінок. При неможливості відмови від прийому препаратів першої групи показано переривання вагітності.

До препаратів другої групи відносяться:

- Антибіотики (аміноглікозиди, тетрацикліни, рифампіцин);

- Протипротозойні кошти - похідні амінохіноліну (гидроксихлорохин), препарати хініну;

- Протисудомні засоби (фенітоїн-гидантоин, депакин, триметин);

- Протипаркінсонічні засоби;

- Солі літію;

- Глюкокортикоїди;

- Нестероїдні протизапальні препарати;

- Пероральні гіпоглікемічні засоби;

- Нейролептичні засоби;

- етиловий спирт;

- Антикоагулянти непрямої дії (варфарин);

- Антитиреоїдні кошти (тиамазол; йодиди).

Застосування препаратів другої групи в перші 3-10 тижнів вагітності може стати причиною загибелі ембріона і / або самовільного викидня.

 До препаратів третьої групи відносяться:

- Протимікробні сульфаніламідні препарати;

- Метронідазол;

- Транквілізатори;

- Статеві гормони (естроген).

До біологічних факторів тератогенеза слід віднести деякі перенесені під час вагітності інфекції:

- Краснуха,

- Внутрішньоутробна цитомегаловірусна інфекція,

- Грип,

- Герпес,

- Гепатит,

- Токсоплазмоз,

- Сифіліс.

Морфогенетические варіанти розвитку та їх значення



Попередня   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   Наступна

АНОТАЦІЯ | від авторів | Глава 6. МУЛЬТІФАКТЕРІАЛЬНИЕ ХВОРОБИ | Клітка - основна одиниця біологічної активності | Правила хромосом | Життєвий цикл клітини. | овогенез | Медична генетика в структурі | спадкових хвороб | Класифікація спадкових хвороб |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати