Головна

Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

  1. A. Характеристика фінансової діяльності підприємства
  2. Cedil;Приведенная характеристика насоса
  3. Divide;Характеристика трубопровода
  4. I. Общая характеристика международных отношений в Новое время.
  5. II.7.1. Общая характеристика внимания
  6. III. 10.1. Понятие о восприятии и характеристика основных его особенностей
  7. III. 12.1. Общая характеристика мышления

Мінерально-сировинні ресурси.Комплекс мінеральних ресурсів Поліського району представлено паливно-енергетичними, нерудними корисними копалинами, окремими металорудними ресурсами. Серед паливно-енергетичних ресурсів головне місце посідають кам'яне вугілля Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, газ та нафта Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області, газ Волинської області. Промислове значення мають також буре вугілля Дніпровського басейну (у Житомирській області) та поклади торфу, які поширені практично по всій території Поліської природно-географічної зони району.

Промислова сировинна база мінеральних рудних ресурсів району обмежується запасами поліметалічних руд - 9,4 % загальноукраїнських запасів. Певні перспективи щодо розробки в майбутньому мають поклади мідних руд Волині, у цьому ж регіоні можливим є промисловий видобуток золота.

Нерудні корисні копалини представлено сировиною для металургії, хімічної промисловості й промисловості конструкційних матеріалів. Серед областей Полісся виділяються потенціалом нерудних ресурсів Житомирська та Рівненська області. Найбільшу частку в потенціалі нерудних копалин займає сировина для виготовлення конструкційних матеріалів, у тому числі - для скляної, фарфорової, цементної, силікатної промисловості, різноманітні будівельні матеріали та сировина для будівельної промисловості: будівельне та декоративно-облицювальне каміння, крейда, глини, вапно та ін. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів Полісся переважає потенціал паливно-енергетичних ресурсів Чернігівської області.


У Поліссі знаходиться один з розроблюваних в України кам'яновугільних басейнів - Львівсько-Волинський. Хоча розвідані запаси кам'яного вугілля в Поліссі становлять менше сотої частини від загальноукраїнських, вони мають для самого району істотне значення. Запаси бурого вугілля, що зосереджені в чотирьох родовищах Житомирської області, дозволили створити у свій час на їх базі підприємства видобувної та паливної промисловості. Торфова промисловість району добуває місцеву сировину, запаси якої становлять більше половини загальноукраїнських запасів торфу. Помітну роль у розвитку продуктивних сил регіону мають родовища нафти та горючих газів. Важливе промислове значення відіграють нафтові та нафтогазові родовища півдня Чернігівської області поблизу міста Прилуки: Прилуцьке, Леляківсь-ке, Богданівське, Гнідинцівське, Малодівицьке та ін. Запаси поліської нафти становлять десяту частину від загальноукраїнських. Після проведеного у 2000 р. закриття ЧАЕС джерелами покриття дефіциту паливно-енергетичних ресурсів, крім ввозу з-за меж району, виступають енергія теплових та Рівненської атомної електростанцій. Джерелами поповнення енергетичного балансу регіону може стати гідроенергія малих річок (відзначається потенціалом цього виду ресурсів Чернігівська область), вітру, енергія біогазу тощо. Основними споживачами електроенергії Полісся є галузі спеціалізації: електроенергетика, хімічна і нафтохімічна промисловість, транспорт, сільське господарство, харчова промисловість та машинобудування і металообробка.

Земельні ресурси.Порівняно з Україною в цілому Полісся характеризується більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. Досить високою є питома вага пасовищ та природних кормових угідь. Найбільшою є освоєність сільськогосподарських угідь у Чернігівській та Житомирській областях, найнижчою - у Рівненській. Порівняно з Україною в цілому нижчу бальну оцінку за середньоукраїнською шкалою мають землі Волинської та Чернігівської областей; близькими до середніх в Україні є значення оцінки сільськогосподарських угідь Житомирської та Рівненської областей.

З усієї площі земель 56 % належать до сільськогосподарських угідь, з яких 72 % забруднено радіонуклідами. Осушені болотні і перезволожені землі втратили природний стан і швидко деградують: 43 % мають підвищену кислотність, 8 - засолені, 18 - ушкоджені вітровою і 5 % - водною ерозією. Заболоченість зросла в 2,5 раза і становить 13 %, перезволожені 18 % загальної площі сільськогосподарських угідь регіону.


Водні ресурси.Природно-кліматичні та фізико-географічні умови Полісся зумовили особливості його водних ресурсів, якими є вагома частка запасів підземних вод та вод озер і боліт, цінних гідромінеральних ресурсів. Основною складовою водних ресурсів Полісся є ресурси річкового стоку. Враховуючи зростаючі потреби у воді в період найменшого стоку, з метою ефективного регулювання сезонного режиму річок та раціонального використання водних ресурсів стік річок у Поліссі значною мірою заврегульовано водосховищами. Порівняно високою є заврегульованість стоку в Житомирській та Рівненській областях. У господарстві також використовуються ресурси штучних водоймищ (ставків), багато боліт та озер, серед яких виділяються як за розмірами водних запасів (301 млн м3), так і за екологічними характеристиками Шацькі озера, а також Біле озеро Рівненщини. Водозабезпеченість одного жителя регіону місцевим стоком та експлуатаційними запасами підземних вод у середньому у два рази перевищує відповідні характеристики в Україні і становить 1,5-2 тис. м3. На 1 км2 площі регіону припадає, таким чином, 75-100 тис. м3 води на рік.

Лісові ресурси.Враховуючи особливості розвитку і розміщення продуктивних сил, а також техногенне та антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище, розподіл лісового фонду за групами на території Поліського регіону помітно розрізняється по областях. Найнижчою є частка лісів першої групи (з відтворювальними функціями) в областях із підвищеною лі-систістю - у Волинській та Рівненській. У структурі лісів першої групи в регіоні переважають зелені зони, у лісах другої групи переважною є частка експлуатаційних лісів.

Забезпеченість загальними запасами деревини на одного жителя перевищує середній показник у країні у два рази. Середній показник лісистості території економічного району сягає при цьому 25 %. Більш залісеними є території Поліської природно-географічної провінції на півночі району. Ліси району складаються в основному із соснових лісів (більше 60 % загальної площі лісового фонду), з домішками дубу, ялини, осики та грабу. Лісові ресурси Поліського району відзначаються переважанням у віковому складі молодняку, з одночасно зниженою питомою вагою стиглих деревостоїв. Порівняно великою є частка в лісових ресурсах штучних насаджень. Площа посадок лісу в середньому вдвічі перевищує площу вирубок. Специфікою лісів Полісся є високий рівень заболоченості та пере-зволоженості насаджень, що ускладнює лісокористування.

Рекреаційні ресурси.Чинниками, які сприяють розвитку рекреації, для Полісся є наявність унікальних мальовничих ландша-


фтів та місцевостей курортно-оздоровчого типу, багатого лісового фонду, луків, численних озер та річок. Унікальні мінеральні води району, у тому числі мінеральні радонові води Житомирської (Корбутовське та Денешське родовища) та Рівненської областей, лікувальні грязі дозволяють розвивати на їх основі діяльність лікувально-оздоровчих закладів.

Забезпеченість району цим видом ресурсів у Волинській області перевищує потреби населення в рекреації більше ніж у 7 разів, для Рівненської області індекс задоволення рекреаційних потреб населення дорівнює 4,0. Для Житомирської та Чернігівської областей ці індекси дорівнюють відповідно 3,8 та 3,5. Загалом площа потенційно рекреаційних територій району сягає 1,5 млн га і становить близько 15 % усієї території Полісся.

Демографічний потенціал.Розвиток демографічного потенціалу Полісся значною мірою зумовлюється наслідками аварії на ЧАЕС. Цей чинник особливо вплинув на динаміку чисельності населення, посиливши інтенсивність міграційних процесів, що відрізняє Поліський район від інших регіонів України.

Якщо порівнювати національний склад населення Полісся і України, то відзначається фактично рівномірне співвідношення чисельності основних національностей - українців та росіян - в усіх областях району за більш помітної, ніж у країні в цілому, перевазі українців. Серед інших компактно проживаючих народів треба відзначити поляків у західних та центральних областях Полісся, у тому числі порівняно великі компактні ареали в Житомирській області, в прикордонних населених пунктах Волинської області. Привертають увагу особливі етнічні групи українського народу - поліщуки (як самоусвідомлена етнічна група відомі з XVII ст.), литвини, що їх самобутність сягає часів Давньої Русі. Серед населення деяких районів Чернігівщини (у минулому ця етнічна група іменувалася «севрюками») помітним є антропологічний вплив народів тюркського походження

Загальноцивілізаційні тенденції до зростання частки міського населення на Поліссі проявились повною мірою. Так, для більшості областей регіону перевага міського населення над сільським або визначилась нещодавно - у другій половині 1980-х pp. (у Житомирській області зараз міського населення 56,5 %), або кількість міського і сільського населення є близькою до 50 % (Волинська, Рівненська та Чернігівська області).

Природний рух населення району також має характерні риси на тлі загальних для України тенденцій. З другої половини 1990-х pp. почалося абсолютне скорочення населення Полісся. Причиною


цього явища стало зменшення народжуваності та зростання смертності в результаті дії чинників соціально-економічного характеру - економічної кризи, падіння життєвого рівня населення, відсутності соціальних гарантій та через наслідки Чорнобильської катастрофи.

Разом з тим, показник народжуваності в районі вищий, ніж у середньому по Україні і становить на 1000 чоловік населення у Волинській області 11,3, у Житомирській області - 8,8, у Рівненській - 11,7. Винятком у цьому випадку є Чернігівська область, де вказаний показник становить 6,9.

Що стосується смертності, то її динаміка на Поліссі також має свої особливості. Так, позитивною ознакою є те, що показник дитячої смертності як в районі в цілому, так і по кожній з областей є нижчим, ніж у країні. Свою роль тут відіграє посилення охорони материнства й дитинства в областях району після аварії на ЧАЕС. Загалом показники кількості померлих на 1000 чол. населення становили в 2000 р. у Волинській області - 14,1, у Житомирській - 16,2, у Рівненській - 13,1, у Чернігівській - 19,7 чол. Відносно високий загальний показник смертності в Чернігівській області пов'язаний головним чином із негативною віковою структурою населення, з високою часткою осіб пенсійного віку, а на Житомирщині, вочевидь, з наслідками аварії на ЧАЕС. Отже, ближчими до оптимальних ознаками природного відтворення населення характеризується західне Полісся - Волинська та Житомирська області.

Розселення.На території Поліського району розташовано 77 районів, 46 міст, з них 15 обласного підпорядкування, 113 селищ міського типу, 5182 села та 1820 сільрад. Сучасна система розселення в Поліському районі характеризується відносно низьким рівнем економічних, виробничих, наукових та культурних зв'язків. Саме вони визначають взаємопов'язаність розвитку міських та сільських поселенських мереж у системах розселення водночас із загальною територіальною структурною незбалансованістю розселення. Розташовані в природно-географічній зоні Полісся території району мають менш розвинуту (як територіально, так і за рівнем соціального розвитку) систему розселення, ніж райони лісостепу.

Трудовий потенціал.Кількість зайнятого населення становить 42,5 % від загальної кількості населення району. Чисельність трудових ресурсів у 2000 р. становила 57,8 % всього населення району (табл. 4.30). Відносна частка трудових ресурсів у всій кількості населення у Поліссі є меншою, ніж у країні в цілому через більшу відносну кількість населення у непрацездатному віці. Питома вага трудових ресурсів, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, у загальній чисельності населення в районі є


нижчою, ніж в Україні. Частка населення, зайнятого у сферах економічної діяльності, є вищою, ніж у середньому в країні. Найменша чисельність зайнятих відносно чисельності населення спостерігається у Волинській та Житомирській областях. У структурі зайнятості населення більшу ніж в Україні частку становлять працюючі у сфері аграрного виробництва, а чисельність зайнятих у галузях суто сільського господарства перевищує 0,5 млн чол.

Найвищими є показники зайнятості в сільському господарстві для Чернігівської та Волинської областей, які перевищують 40 %. Частка зайнятих у промисловості в результаті зростання безробіття скорочується значнішими темпами, ніж у сільському господарстві. З початку 1990-х pp. чисельність трудових ресурсів і зайнятого населення у Поліському районі збільшилася на 54,6 тис. чол., у результаті чого у 2000 р. чисельність трудових ресурсів становила 102,0 %, а чисельність зайнятих лише 88,9 % від рівня 1990 р.

Таблиця 4.30



  158   159   160   161   162   163   164   165   166   167   168   169   170   171   172   173   Наступна

У СХІДНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ у 2000р* тис т | Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного району | Місце і роль Центрального економічного району в економіці країни | ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р. | Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу | ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ПРОМИСЛОВОСТІ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ в 2000 р. | У господарствах усіх категорій), тис. т | ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р. | Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району | Місце і роль Поліського економічного району в економіці країни |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати