На головну

Оцінка інноваційного потенціалу України та її регіонів

  1. Австро-німецька окупація України у 1918 р. та її наслідки для української державності.
  2. Адміністративно-територіальний устрій України
  3. Активізація міжнародної туристської діяльності України як складової зовнішньоекономічної діяльності
  4. Андрій: ч.1 ст.14 - ч.1 ст.115; ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України.
  5. БУДІВЕЛЬНІ ТА МОНТАЖНІ РОБОТИ ПО РЕГІОНАХ УКРАЇНИ у 1990-2000 pp.
  6. Бюджетна система складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.
  7. Види обставин, що усувають злочинність діяння, передбачені Конституцією України

Інноваційний потенціал України та її регіонів відображає територіальні особливості багатогранних процесів розробки, створення, впровадження та експлуатації інновацій. З огляду на особливості свого економіко-географічного положення та історичного розвитку кожний регіон України бере участь у територіальному поділі праці, набуває своєї спеціалізації у сфері науково-технічного розвитку.

Регіональний розріз оцінки інноваційного потенціалу розглядається як основа формування нового економічного, соціально-культурного та екологічного обличчя регіону і кожної його області, з власною стратегією якісного оновлення. Вона фіксує основні принципи та орієнтири перспективної науково-технічної політики регіону, служить джерелом інформації для розроблення територіальних цільових комплексних планів та програм, наукових та інвестиційних проектів, які розробляються в регіоні. Така оцінка дає змогу виявити реальну базу подальшого економічного, екологічного та соціально-культурного розвитку регіону, його областей, районів і міст, а також врахувати можливі ресурсні, демографічні та екологічні обмеження. Вона повинна надавати вихідну інформацію при визначенні регіональних пріоритетів науково-технічного розвитку.

На сучасному етапі науково-технічного розвитку України та її регіонів проблеми ефективності інноваційної діяльності та проблеми використання нових технологій стають ключовими з погляду прогнозування національної довгострокової стратегії розвитку економіки, виводу її з кризи. Інноваційний розвиток будь-якого регіону та його підприємств має здійснюватися комплексно в усіх напрямах прогресивного розвитку і забезпечувати ефективну та динамічну їх діяльність в умовах ринкової економіки.

З метою органічного включення інноваційних чинників у процеси економічних перетворень важливе значення має узгодження показників розвитку науково-технологічної сфери зі структурними змінами в економіці України та її регіонів. Головною метою структурних зрушень в економіці є переорієнтація вітчизняного виробництва на нарощування випуску продукції з високою часткою доданої вартості за рахунок використання сучасних інновацій. У цілому має поступово збільшуватися частка переробної промисловості у загальному випуску промислової продукції за


рахунок зменшення частки видобувних і сировинних галузей виробництва. Зокрема, частка легкої промисловості за рахунок цього чинника може збільшитись у 2 рази і досягти у 2005 році 6 %; частка машинобудівної галузі та харчової промисловості може збільшитися кожна на 15-16 %. За цей самий строк (2000- 2005 pp.) цілком імовірним є зменшення частки чорної металургії, паливної промисловості та електроенергетики.

За своєю галузевою структурою економіка України наблизиться до показників 1990 p., але при цьому має підвищитися технологічний рівень галузей, особливо переробної промисловості. Завдяки цьому обсяги продукції на одного зайнятого повинні зрости на кінець періоду у машинобудуванні у 3,5-4 рази, а в інших галузях - 1,5-3 рази. Технічне переозброєння приведе до зменшення частки зношених основних фондів у середньому на 10 %.

Аналіз показників стану і динаміки інноваційної діяльності в Україні свідчить, що ситуація, яка склалась у цій сфері, є незадовільною. Якщо держава не здійснить термінових заходів, національна економіка може втратити навіть той потенціал, який вона сьогодні має. Позитивні зрушення, які відбулися в останні роки, не відповідають тим можливостям виробничої, науково-технічної, ресурсної сфер, які Україна мала у своєму розпорядженні на початку шляху реформування економіки. Модель ринкової економіки, яка запроваджувалася в Україні протягом десяти років, не відповідала фундаментальним вимогам сучасної економіки - органічному її поєднанню з ринком на основі всебічного використання наукових знань та нових технологій.

Для визначення перспектив наближення економіки України до сучасних цивілізованих стандартів важливо проаналізувати стан, проблеми та можливості вітчизняної системи виробництва наукових знань та ефективного їх використання. На основі цього аналізу стануть більш очевидними проблеми, які гальмують глибинні перетворення в Україні. На цій основі з'являться можливості окреслити шляхи переходу нашої країни до сучасної моделі інноваційного розвитку економіки.




  31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   Наступна

Та його регіональні особливості | Міграція населення та її види | Рівень життя населення та його регіональні відмінності | Етнічний1 склад населення та його територіальні особливості | Міське і сільське населення | Трудові ресурси та їх структура | Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості | Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості | Економічна сутність виробничого та науково-технічного потенціалу | Етапи його формування і розвитку |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати