загрузка...
загрузка...
На головну

Зміст і завдання статистичних групувань

  1. Б) Цілі і завдання.
  2. Види дієздатності та їх зміст
  3. Види і значення узагальнюючих статистичних показників
  4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
  5. Виникнення, сутність і зміст STP-маркетингу
  6. Графіки порівняння статистичних величин.
  7. Графічне зображення динаміки статистичних показників.

Під час оброблення статистичних матеріалів виникає потреба виділення однорідних груп, типів, а вже потім їх описання за допомогою відповідних кількісних характеристик. Застосування таких узагальнюючих показників, як відносні і середні величини, індекси та інші, можливе лише після того, як статистичний матеріал буде розподілений на однорідні групи.

Групуванняму статистиці називається розподіл усіх одиниць досліджуваної сукупності на групи за певними суттєвими для них ознаками. Серед багатьох методів, які роблять статистику одним із наймодніших знарядь соціального пізнання, групування вважається найбільш ефективним. Воно є центральним моментом будь-якого зведення, завдяки чому матеріал статистичного спостереження набуває систематизованого виду.

За статистичного вивчення соціально-економічних явищ і процесів групування є одним із основних методів аналізу і синтезу.

Ознаки, покладені в основу групування, називаються групувальними. Групування одиниць досліджуваної сукупності за будь-якою ознакою веде до рядів розподілу.

Групувальні ознаки можуть мати кількісний вираз (наприклад, вік працівника, стаж роботи, заробітна плата і т.п.), тому вони називаються кількісними, а ряди їхнього розподілу -варіаційними рядами.

Якщо групувальні ознаки відображають певні властивості одиниць сукупності (наприклад, стать, національність, освіту і т.п.), вони називаються якісними, а ряди розподілу - атрибутивними.

При групуванні одиниць сукупності за територіальною ознакою отримують географічніабо територіальніряди розподілу. Вони дають уяву про розміщення або ступінь розповсюдження тих або інших явищ у просторі.

Особливим видом групувань у статистиці є класифікація.

Класифікацієюв статистиці називається стійке і фундаментальне групування одиниць сукупності за атрибутивною ознакою на подібні і відмінні групи і підгрупи. Перелік цих груп і підгруп розглядається як своєрідний статистичний стандарт, затверджений Державним комітетом статистики України. Наприклад, класифікація галузей економіки, класифікація основних фондів, класифікація професій і т.д. Статистичні класифікації ґрунтуються на таких суттєвих ознаках, які мало змінюються й існують тривалий час.

Групування, будучи першою сходинкою статистичного аналізу, одночасно є підготовчою стадією для більш глибокого аналізу досліджуваного статистичного матеріалу.

Із багатьох задач, які розв'язуються за допомогою статистичних групувань, можна виділити три основні: 1) розподіл усієї сукупності на якісно однорідні соціально-економічні типи; 2) вивчення структури явищ і структурних зрушень у них; 3) виявлення і характеристика взаємозв'язку між ознаками досліджуваного явища.

Статистичні групування дозволяють вирішувати різні завдання. Залежно від вирішуваних завдань, етапів і прийомів побудови розрізняють наступні види групувань: за завданнями і цілями дослідження групування діляться на три види: типологічні, структурні, аналітичні за етапами побудови - на первинні і вторинні; за прийомами групувань: за однією ознакою і за двома і більше ознаками, узятими в комбінації.

Аналізуючи розвиток суспільних явищ і процесів у часі, потрібно виділити соціально-економічні типи, тому що в зародженні, розвитку, боротьбі і відмиранні різних соціально-економічних типів є суть історичного процесу розвитку будь-якого суспільства. Виділення соціально-економічних типів при дослідженні певного явища є одним із головних і вирішальних завдань методу статистичних групувань.

Типологічниминазиваються групування, за допомогою яких проводять розподіл досліджуваного суспільного явища на класи або соціально-економічні типи.

Типологічні групування в статистичних дослідженнях займають одне з центральних місць. На основі всебічного теоретичного аналізу досліджуваної сукупності виділяють її головні і найхарактерніші типи або групи, вивчають суттєві відмінності між ними, а також спільні ознаки для всіх груп.

За допомогою типологічних групувань вивчають класовий склад населення, розподіл підприємств за формами власності, поділ економіки на сферу матеріального виробництва і невиробничу сферу та ін.

Типологічне групування дає можливість простежити тенденції зрушень в структурі досліджуваної сукупності за низку років.

Без типологічного групування важко зрозуміти і статистично правильно охарактеризувати процеси розвитку промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі, питання виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту в будь-якому суспільстві без урахування класової структури, виділення соціально-економічних типів явищ і однорідних у класовому відношенні груп.

Користуючись методом статистичних групувань досліджують утворення і розвиток нових економічних типів явищ.

У випадках, коли статистика характеризує явища, які складаються з різних соціально-економічних типів і мають різні закони розвитку, зведені статистичні характеристики у вигляді середніх величин будуть правильно характеризувати розвиток явища тільки в тому випадку, якщо попередньо виділені за допомогою групувань якісно однорідні типи явищ.

Типологічні групування дають можливість аналізувати своєрідні особливості і розвиток окремих типів, зміну їх співвідношення у загальному обсязі певного явища. Такі групування містять цілу систему статистичних показників, які дозволяють глибоко і всебічно проаналізувати відмінності окремих типів та їх питому вагу за низкою показників у загальній сукупності.

Важливим питанням методу будь-яких групувань є правильний вибір групувальної ознаки, від якої залежать результати групування. Типологічні групування вимагають особливого підходу до вибору групувальної ознаки. Якщо такими ознаками виступають атрибутивні ознаки, наприклад, класовий склад населення, форма власності, галузь виробництва, то утворення числа груп та їх назви визначаються самою ознакою.

Однак часто доводиться виділяти типи на основі групувань за кількісною ознакою. Наприклад, виділяючи із підприємств великі, середні і малі, або передові і відстаючі, ми групуємо їх відповідно за вартістю основних виробничих фондів, рівнем виконання плану, тобто за кількісною ознакою. Тут важливо правильно установити інтервал групування, щоб кількісно виділити одні типи від інших. Це питання розв'язується на основі визначення таких кількісних меж, які виділяють нову якість.

Типологічні групування використовують всюди, де потрібно охарактеризувати якісні особливості окремих груп.

Структурнігрупування. Виділені в результаті типологічних групувань окремі типи явищ вивчаються за їх складом. Структурне групування дозволяє також охарактеризувати структуру і структурні зрушення досліджуваного явища. Так, за допомогою групувань вивчають склад населення за віком, статтю, освітою, національністю, сімейними положеннями; склад працівників - за професіями, стажем роботи, віком та іншими ознаками.

Отже, структурним групуванням у статистиці називається розподіл якісно однорідної сукупності одиниць на групи, які характеризують її структуру і структурні зрушення за відповідний період часу.

Велике значення мають структурні групування при вивченні концентрації промислових та інших підприємств.

Для вивчення процесу концентрації в промисловості, підприємства групують за вартістю основних виробничих фондів, за середньосписковою чисельністю працюючих, за обсягом виробленої або реалізованої продукції, за рівнем механізації й автоматизації виробництва і т.д. Кожна з наведених групувальних ознак по-своєму відображають концентрацію. Для трудомістких галузей економіки концентрацію відображають через групування за числом робітників, для енергомістких галузей - за допомогою групувань за енерговитратами, а в деяких випадках групування за однією ознакою доповнюють групуваннями за іншими ознаками.

Структурнігрупування широко використовують в аналізі виконання плану. Групування підприємств певної галузі за відсотком виконання плану дозволяє виявити які з них виконали і перевиконали план, а які його не виконали, установити причини невиконання плану і показати шляхи ліквідації відставання від планових завдань. Це дозволить розрахувати певні резерви для виконання і перевиконання плану по галузі в цілому.

Метод структурних групувань дає можливість аналізувати статистичні сукупності за економічними й адміністративними регіонами, за галузями економіки, за географічними зонами та іншими ознаками.

У зміні структури суспільних явищ відображаються важливі закономірності їхнього розвитку. Наприклад, індустріалізація економіки проявляється у зростанні частки промислової продукції у загальному обсязі продукції економіки, а також у збільшенні питомої ваги виробництва засобів виробництва в складі продукції промисловості.

Зростання культурного рівня населення простежується в підвищенні його грамотності і долі людей із середньою спеціальною і вищою освітою.

Якщо в структурних групуваннях порівняти дані за часом, то отримаємо інформацію, яка буде характеризувати закономірності в зміні структури, тобто про структурні зрушення в досліджуваному явищі. Тому структурні групування часто подаються в динамічних таблицях.

У багатьох випадках структурне групування представляється цілою системою показників, що дозволяє вивчати розподіл підприємств за низкою показників, які характеризують їх роботу.

Аналітичнігрупування. Одним із основних завдань, яке розв'язується за допомогою статистичних групувань, є дослідження взаємозв'язків варіаційних ознак у межах, як правило, однорідної сукупності.

Аналітичними групуваннямив статистиці називаються такі, за допомогою яких виявляють і вивчають взаємозв'язок між окремими ознаками досліджуваного соціально-економічного явища.

Всі явища суспільного життя та їхні ознаки пов'язані між собою і залежать одне від одного. Взаємозв'язані ознаки поділяються на факторні і результативні.

Факторноюназивається ознака, під впливом якої змінюється залежна від неї інша ознака.

Результативноюназивається ознака, яка змінюється під впливом факторної ознаки.

Розглянемо для прикладу аналітичне групування промислових підприємств однієї із галузей економіки за вартістю основних виробничих фондів і випуском валової продукції (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Залежність випуску валової продукції від вартості основних

виробничих фондів

Групи заводів за вартістю основних виробничих фондів, млн.грн. Кількість заводів Вартість основних виробничих фондів в середньому на один завод, млн.грн. Валова продукція за звітний період (у порівняльних цінах) у середньому на один завод, млн.грн. Фондовіддача, грн.
I 1,0-2,5 II 2,5-4,0 III 4,0-5,5 IV 5,5-7,0 1,70 3,16 4,60 6,26 1,97 3,79 5,78 10,68 1,16 1,20 1,25 1,71
Разом: 4,01 5,51 1,37

Із табл. 3.1 чітко простежується тенденція до збільшення випуску валової продукції зі зростанням вартості основних виробничих фондів. Групування показує залежність випуску валової продукції від вартості основних виробничих фондів, тобто від розміру підприємства. Це пояснюється тим, що на великих підприємствах підсилюється роль науково-технічного прогресу, покращується організація праці, збільшується число висококваліфікованих спеціалістів та ін.

Аналітичне групування показує закономірність, яка полягає в тому, що зі зростанням обсягу виробництва підвищується ефективність роботи підприємств. У нашому прикладі про це свідчить тенденція зростання фондовіддачі.

Взаємозв'язок між досліджуваними ознаками полягає також у тому, що зі збільшенням факторної ознаки результативна може не тільки збільшуватись, але й зменшуватись. Наприклад, із збільшенням рівня продуктивності праці зменшується собівартість одиниці продукції, зі зростанням обсягу виробництва знижується фондомісткість продукції і т.д.

Аналітичне групування може проводитись як за факторною, так і за результативною ознаками в залежності від того, що є основним при статистичному дослідженні. Якщо вивчається вплив якоїсь однієї причини на різні явища - групування проводять за факторною ознакою, а якщо вивчають вплив різних причин на будь-яке одне явище, то групують сукупність за результативною ознакою.

Характерною особливістю аналітичного групування є те, що кожна група, утворена за суттєвою факторною ознакою, характеризується середніми величинами результативних ознак.

Аналітичнігрупування дозволяють, за більш глибокого аналізу, знайти форму і виміряти тісноту зв'язку між варіаційними ознаками і на цій основі зробити важливі практичні висновки для планування і прогнозування.

Вторинні групування.Всі раніше наведені групування, зроблені на основі первинного статистичного матеріалу, називаються первинними групуваннями.

Іноді, за статистичного дослідження, раніше згрупований матеріал доводиться перегруповувати.

Вторинним групуванняму статистиці називається процес утворення нових груп на основі раніше проведеного групування первинних даних.

Метод вторинного групування використовується для утворення, на основі групування за кількісною ознакою, якісно однорідних груп або типів, приведення кількох групувань з різними інтервалами до одного виду, з метою порівняльності та утворення більш укрупнених груп, в яких чіткіше простежується характер розподілу. Його застосовують також при економічному аналізі роботи господарств для приведення до порівняльного виду вже згрупованих даних, але не зіставних за територією або періодами часу.

Статистика використовує два способи утворення нових груп.

Перший, найбільш простий і розповсюджений - це спосіб зміни (як правило укрупнення) інтервалів первинного групування. В більшості випадків тут виходять із передбачення про нормальний розподіл ознак усередині інтервалів.

Другий спосібвторинного групування базується на закріпленні за кожною групою певної частки одиниць сукупності (спосіб часткового перегрупування).

Перший спосіб вторинного групування застосовується для зведення двох і більше групувань з неоднаковими інтервалами до одного виду, з метою зіставлення. Проілюструємо цей спосіб перегрупування на прикладі (табл. 3.2, 3.3).

Таблиця 3.2 - Розподіл працівників за виконанням норм виробітку

Базисний період Звітний період
Групи працівників за виконанням норм виробітку Число працівників, % Групи працівників за виконанням норм виробітку Число працівників, %
I до 80 II 80-85 III 85-90 IV 90-100 V 100-110 VI 110-115 VII 115-120 VIII 120-125 IX 125 і більше 0,8 1,2 2,3 2,5 70,2 16,0 2,8 2,2 2,0 I до 90 II 90-100 III 100-110 IV 110-120 V 120 і більше 2,0 10,0 71,0 11,0 6,0
Разом: 100,0 Разом: 100,0

Таблиця 3.3 - Групування працівників за виконанням норм виробітку

Група працівників за виконанням норм виробітку Число працівників, % до підсумку
Базисний період Звітний період
I до 90 II 90-100 III 100-110 IV 110-120 V 120 і більше 4,3 2,5 70,2 18,8 4,2 2,0 10,0 71,0 11,0 6,0
Разом: 100,0 100,0

Порівняти ці два періоди між собою не можна через те, що вони мають різні інтервали. Але їх можна порівняти, провівши вторинне групування.

Узявши за основу групи працівників звітного періоду, установлюємо, що до першої групи увійдуть усі три групи працівників базисного періоду, інтервали від 90 до 100 і 100-110 обох періодів збіглися, до четвертої групи (110-120) - шоста і сьома групи працівників базисного періоду, і до останньої групи (120 і більше) - восьма і дев'ята групи.

Як видно з табл. 3.3 найбільшою є частка робітників (понад 80 %) з виконанням норм виробітку від 100 до 120. Вторинне групування дало можливість зіставити дані обох періодів.

Вторинне групування, для приведення двох групувань з різними розмірами інтервалів до єдиного виду, з метою порівняння, інколи проводять двома способами одночасно.

Покажемо проведення такого групування на прикладі (табл. 3.4, 3.5).

Таблиця 3.4 - Розподіл працівників двох цехів одного підприємства

за розміром місячної заробітної плати

Цех 1 Цех 2
Групи працівників за розміром заробітної плати, грн. Частка працівників у групі, % Групи працівників за розміром заробітної плати, грн. Частка працівників у групі, %
1200 - 1400 1400 - 1600 1600 - 1800 1800 - 2000 2000 - 2200 2200 - 2400 2400 - 2600 2600 - 2800 - 1300 - 1600 1600 - 1900 1900 - 2200 2200 - 2500 2500 - 2800 2800 - 3100 - -
Разом: Разом:

Безпосередньо порівняти розподіл працівників обох цехів підприємства неможливо, тому що цей розподіл має різні інтервали (200 і 300 грн.).

У цьому випадку за допомогою вторинного групування можна привести ці групування до порівняльного виду, перегрупувавши їх з інтервалом 400 грн.

Таблиця 3.5 - Розподіл працівників двох цехів одного підприємства

за розміром місячної заробітної плати

Групи працівників за розміром заробітної плати, грн. Частка працівників у групі, % до підсумку
Цех 1 Цех 2
1200 - 1600 1600 - 2000 2000 - 2400 2400 - 2800 2800 - 3200 17 (5 + 12) 44 (18 + 26) 32 (25 + 7) 7 (4 + 3) - 37 (30+ 1/3×21) 24 (2/3×21 + 2/3×15) 21 (1/3×15 + 16)
Разом:

Проведене вторинне групування обох цехів дало можливість порівняти їхні дані. Вони показують, що в цеху 2 місячна заробітна плата працівників більш диференційована, ніж в цеху 1.

Складні групування.Зв'язки між явищами суспільного життя складні і різноманітні, вони залежать від багатьох причин, в яких переплетені різні, часто суперечливі тенденції. Для більш повного і глибшого дослідження процесів розвитку цих явищ, потрібно групувати дані за двома і більше ознаками. Такі групування в статистиці називаються складними.

Найбільш розповсюдженим видом складних групувань є комбіновані групування, за яких розподілені на групи сукупності піддаються подальшому дрібненню на підгрупи за іншими додатковими ознаками.

Отже, комбінованимив статистиці називаються групування, коли утворені групи за однією ознакою, поділяються потім на підгрупи за однією і більше ознаками, взятими в комбінації.

Одночасне використання декількох групувальних ознак дозволяє виявити і порівняти такі відомості і зв'язки між досліджуваними ознаками, які не можна знайти через ізольовані групування за низкою групувальних ознак. Наприклад, табл. 3.6.

Таблиця 3.6 - Групування підприємств за вартістю основних виробничих

фондів і чисельністю промислово-виробничого персоналу

Групи підприємств за вартістю основних виробничих фондів, млн.грн. Підгрупи за чисельністю промислово-виробничого персоналу, чол. Число підпри-ємств Середньорічна вартість основних виробничих фондів, млн.грн. Середньо-спискова чисельність промислово-виробничого персоналу,чол. Товарна продукція в середньому на одне підприємство, млн.грн.
А
І. 10 - 160 І до 15000 80,7 103,5
ІІ 15000 і більше 102,7 166,4
Всього за групою І 86,9 121,2
ІІ. 160 - 310 І до 15000 184,7 142,7
ІІ 15000 і більше 230,0 223,4
Всього за групою ІІ 213,0 193,1
ІІІ. 310 - 460 І до 15000 328,0 359,3
ІІ 15000 і більше 380,5 513,7
Всього за групою ІІІ 358,0 447,6
Разом: 159,5 192,7

У табл. 3.6. чітко простежується залежність результативного показника (товарної продукції) від вартості основних виробничих фондів. Підсумкові дані за групами показують, що зі збільшенням вартості основних виробничих фондів зростає середня величина товарної продукції (121,2; 193,1; 447,6).

За даними таблиці також спостерігається залежність обсягу товарної продукції від чисельності промислово-виробничого персоналу. Для цього потрібно розглянути зміну результативного показника за підгрупами. У підгрупах усіх груп товарна продукція в середньому на одне підприємство зростає.

Таким чином, комбіноване групування за двома ознаками дозволяє розглянути вплив обох групувальних ознак на результативний показник.

На практиці, при проведенні комбінованого групування, обмежуються трьома-чотирма ознаками. Все це вимагає пошуків нових принципів групування, які б зняли зазначені вище обмеження.

Завдання всебічного аналізу соціально-економічних явищ і процесів не розв'язується через складання якогось одного групування, яке б характеризувало типи, структуру і взаємозв'язок даного економічного явища. Такий аналіз вимагає складання системи групувань за багатьма ознаками, яка допоможе охарактеризувати розвиток певного явища в цілому.

Утворені системи групувань повинні відповідати загальним методологічним вимогам і підпорядковуватись логічним і формальним критеріям.

Логічні критеріївимагають наступного:

а) система повинна всебічно характеризувати досліджуваний об'єкт;

б) системою групувань повинні розв'язуватись типологічні, структурні й аналітичні завдання дослідження;

в) кожне окреме групування повинно бути однією з логічних ланок у загальній системі;

г) висновки за кожним групуванням не повинні суперечити один одному;

д) система групувань повинна бути стабільною і не піддаватись чистим змінам у часі.

Основними формальними критеріямиє:

а) формування за якісними ознаками повинні передувати групуванням за кількісними ознаками;

б) результативні ознаки повинні бути виражені в однакових одиницях виміру для всієї системи абсолютних, відносних і середніх показниках;

в) таблиці системи групувань повинні мати протягом тривалого часу стабільну нумерацію;

г) інтервали групувань також повинні бути стабільними і без потреби часто не змінюватись.

Дотримання вищенаведених вимог й критеріїв робить систему групувань більш гнучкою й одночасно стабільною, що є необхідною умовою всебічного економіко-статистичного аналізу.

 



  5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   Наступна

Одеса 2011 | Розділ 8. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ | СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ | Предмет загальної теорії статистики | Стадії і методи статистичного дослідження | Завдання загальної теорії статистики | Поняття про статистичне спостереження і його завдання | Спостереження | Отриманих даних | Задачі для самостійного розв'язання |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати