загрузка...
загрузка...
На головну

Права громадян у сфері зайнятості.

  1. Amp; 9. Громадянське суспільство
  2. Citizen [ 'sitizn] пгражданін
  3. Соціальна підтримка осіб, які здійснюють догляд за інвалідами та людьми похилого віку громадянами
  4. I. Парестезія в області геніталій 1913 р
  5. I.2.1) Поняття права.
  6. I.2.3) Система римського права.
  7. I.3.1) Розвиток римського права в епоху Стародавнього Риму.

Ст.8 Право громадян на вибір місця роботи

1. Громадяни України мають право на вибір місця роботи шляхом прямого звернення до роботодавця, або шляхом безкоштовного посередництва органів служби зайнятості, або за допомогою інших організацій щодо сприяння у працевлаштуванні населення.

2. Рішення про прийом на роботу оформляється шляхом укладення трудового договору між роботодавцем і особою, що приймаються на роботу.

Необхідно чітко уявляти собі структуру державних органів, що займаються правовим регулюванням зайнятості і працевлаштування. Федеральна служба з праці та зайнятості Російської Федерації здійснює керівництво працевлаштуванням і зайнятістю. В її складі сформовано управління зайнятості населення. У систему рострами та входять: департаменти федеральної державної служби зайнятості населення суб'єктів Федерації, управління праці та зайнятості місцевих органів влади і управління, центри зайнятості.

Федеральна служба з праці та зайнятості і Мінфін Росії спільно розробляють на кожен рік програму фінансування заходів щодо сприяння зайнятості населення та соціальної підтримки безробітних громадян за рахунок коштів федерального бюджету.

Російське законодавство надає громадянам право на вибір місця роботи як шляхом прямого звернення до роботодавця, так і шляхом посередництва органів служби зайнятості або за допомогою інших організацій щодо сприяння у працевлаштуванні населення (ст. 8 Закону про зайнятість).

Громадянам Російської Федерації надається право на професійну діяльність за кордоном. Для цього полягають міждержавні угоди, що передбачають чисельність міграційних потоків, їх кваліфікаційний склад, умови та строки найму. Уряд Російської Федерації постановою від 14 червня 2002 № 424 затвердив Положення про ліцензування діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням громадян Російської Федерації за межами Російської Федерації.

Однією з гарантій реалізації прав громадян на працю є безкоштовне сприяння органів служби зайнятості у підборі підходящої роботи.

Напрямки органів служби зайнятості про прийом на роботу громадян не є обов'язковими для роботодавців. Згідно зі статтею 26 Закону про зайнятість роботодавець має право приймати на роботу громадян, безпосередньо які звернулися до нього, на рівних підставах з тими, хто спрямований службою зайнятості, одним з обов'язків якої є, до речі, допомога роботодавцям у підборі необхідних працівників. Таким чином, відмовляючи в прийомі на роботу особі, яка звернулася за направленням служби зайнятості, роботодавець не порушує трудове законодавство, проте він повинен пояснити в письмовій формі причини такої відмови. Таким чином, служба зайнятості в правовідносинах з працевлаштування виступає в якості посередника, а направлення на роботу, які вона видає, носять рекомендаційний характер. Лише відносно громадян, які потребують особливої ??соціальної захисту, вони стають обов'язковими, якщо для них встановлені квоти. До них відносяться інваліди та неповнолітні. Держава, здійснюючи правове регулювання в сфері зайнятості та працевлаштування, приймає нормативні акти, що встановлюють додаткові гарантії для цих верств населення. Місцевим органам влади надано право встановлювати для роботодавців мінімальна кількість спеціальних робітників місць для вищеперелічених громадян за рахунок власних коштів, податкових пільг, інших джерел. Розмір броні прийому залежить як від стану місцевого ринку праці, так і від потреб підприємств у робочій силі і фінансових можливостей місцевих органів влади (див., Наприклад, закон р Москви від 22 грудня 2004 № 90 «Про квотування робочих місць») .

Порядок і умови визнання громадянина безробітним визначені в статті 3 Закону про зайнятість, а то, що вважається підходящою роботою для безробітного, - в статті 4 Закону. Громадяни, яким було відмовлено у визнанні їх безробітними, через місяць знову можуть звернутися в органи служби зайнятості для вирішення питання про визнання їх безробітними.

Правовий статус безробітного крім визначення включає в себе також його права та обов'язки; соціальні гарантії та компенсації, що надаються при втраті роботи і в інших випадках. Безробітні громадяни мають право самостійно підшукувати собі роботу або користуватися послугами Федеральної служби зайнятості. Вони мають право на безкоштовні професійну орієнтацію, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за направленням органів служби зайнятості, а також на отримання відповідної інформації з метою вибору виду зайнятості, місця роботи і режиму праці.

Обов'язки безробітного в основному зводяться до регулярної перереєстрації в органах служби зайнятості (не рідше двох разів на місяць) і неприпустимість відмов від пропозиції підходящої роботи.

До гарантій щодо соціальної підтримки безробітних відноситься і допомогу з безробіття.

Треба добре уявляти, яким чином розраховується і в якому розмірі виплачується допомога по безробіттю. Порядок визначення розмірів допомоги по безробіттю встановлено статтею 30, умови і терміни виплати допомоги по безробіттю - статтею 31, а розміри визначаються відповідно до статей 33 і 34 Закону про зайнятість.

Для громадян, які проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, розмір допомоги розраховується з урахуванням районного коефіцієнта.

Важливе значення для безробітних має можливість участі в оплачуваних громадських роботах. Організація громадських робіт покладається на органи виконавчої влади суб'єктів Федерації, органи місцевого самоврядування за пропозицією та за участю органів служби зайнятості та регулюється крім статті 24 Закону про зайнятість Положенням про організацію громадських робіт (з последующ, вим.), Затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1997 № 875.

під громадськими роботами розуміються загальнодоступні види трудової діяльності, як правило, не вимагають попередньої професійної підготовки працівників і організовувані в якості додаткової соціальної підтримки громадян, які шукають роботу.

До громадських робіт не відносяться види діяльності, пов'язані з необхідністю ліквідації наслідків аварій, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій і потребують спеціальної підготовки працівників, а також їх кваліфікованих і відповідальних дій в найкоротші терміни.

Як приклад громадських робіт можна назвати: озеленення та благоустрій територій; підсобні роботи в будівництві житла, об'єктів соціально-культурного призначення; догляд за людьми похилого віку та інвалідами; окремі види некваліфікованих сільськогосподарських робіт; збирання та заготівля ягід, грибів, лікарських рослин і ін.

Участь громадян у громадських роботах допускається тільки з

їх згоди. З особами, які бажають брати в них участь, укладається строковий трудовий договір. Переважним правом на укладення такого договору користуються безробітні громадяни, які не одержують з різних причин допомогу з безробіття, а також безробітні громадяни, які перебувають на обліку в органах служби зайнятості понад шість місяців.

На громадян, зайнятих в громадських роботах, поширюється законодавство України про працю та соціальне страхування. У період участі безробітних громадян у громадських роботах за ними зберігається право на одержання допомоги по безробіттю.

Залучення на територію Російської Федерації іноземної робочої сили і порядок її працевлаштування здійснюється відповідно до Федерального закону від 25 липня 2002 № 115-ФЗ «Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації» (з последующ, вим.).

Правове регулювання праці російських громадян за кордоном регулюється міжнародними договорами та угодами і національним законодавством країни перебування.

Ст.8 третій абзац в конспекті

Ст.2, 3 поняття безробіття, п.2, п

Тема 8:



Попередня   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   Наступна

Класифікація джерел трудового права, їх види | Загальна характеристика найважливіших джерел трудового права | Поняття і види суб'єктів трудового права, їх правового статусу | Громадянин (працівник) як суб'єкт трудового права | Роботодавець як суб'єкт трудового права | Профспілка як суб'єкт трудового права | Поняття і види правовідносин сфери трудового права | Трудові правовідносини | Поняття і види правовідносин сфери соціального партнерства. | Правові аспекти соціального партнерства в сфері праці |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати