Головна

Дискусії про українську мову як лінгвістичний та суспільний феномен у XIX - на початку XX ст.

  1. Бюрократия как социальный феномен. Концепция рациональной бюрократии М. Вебера.
  2. Вера в «доброго царя» и самозванство как социокультурные феномены российской истории
  3. Визначні художні феномени, епохи і стилі ХІХ ст.
  4. Відновлення туристсько-екскурсійної діяльності наприкінці 40-х - на початку 50-х рр.
  5. Глава 4. Феноменология
  6. Глава 5. Феноменология
  7. Глава 5. Этапы построения локальных психических и знаковых сред, отражающих феноменологию целостностей.

Вступні зауваги

У вітчизняній філології історіографія нашої лінгвістики уже сформувалась в окрему галузь науки завдяки дослідженням М. Возняка, А. А. Москаленка, П. Й. Горецького, А. С. Паламарчука, В. В. Німчука, С. М. Лучканина, М. В. Павлюка, Б. М. Соколата ряду інших українських учених. У монографіях та статтях названих філологів принагідно, а у дослідженнях Ф. Савченко, Б. Сокола, М. Павлюка - докладно, висвітлюються дискусії XIX - початку XX ст. навколо статусу і місця української мови в колі слов'янських мов та перспектив розвитку її писемно-літературної форми. Зазначимо, що історична проблема мовних дискусій XIX - на початку XX ст. має дві суттєві особливості (хронологічну та якісну), які вимагають висвітлення та аналізування у курсі історії української літературної мови (ІУЛМ).

По-перше, хронологічна межа XIX - початку XXст. зумовлена тим, що саме у зазначений період питання, пов'язані з українською мовою, були дискутовані особливо гостро й часто. По-друге, полеміка відносно української мови, хоч і зумовлена важкими умовами розвитку культури нашої нації, землі якої були між двома чужими державами, стала важливим чинником розвитку української науки XIX - на початку XX ст., вона активізувала мовознавчу працю українських та європейських учених, а унаслідок тривалих суперечок дедалі чіткіше окреслювались особливості структури української мови, питання, пов'язані з її походженням, історією, поділом на діалекти, перспективами літературного нормування.

Головні дослідники проблеми лінгвістичних дискусій щодо української мови XIX - на початку XX ст. М. Павлюк та Б. Сокол виділяють у ній два періоди, обираючи за умовну межу 1863р. (першу постанову царської влади про обмеження українського друкованого слова). Перший період- перша половина - середина XIX ст., коли велися суперечки про давність української мови та її місце в слов'янський родині мов, інакше - дискусія про статус української мови. Хоча хронологічно ця дискусія тривала і в другій половині XIX ст. Другий період - кінець XIX ст.- початок XX ст. - дискусія навколо перспектив розвитку української літературної мови та її варіантів, під час якої було висловлено погляди на сферу вживання писемної української мови і вироблення єдиних норм її.

 



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД | Виявлення особливостей української мови | Дискусії навколо походження і статусу української літературної мови її перспектив і варіантів у другій половині XIX - початку XXст. | Правопису XIX - поч.XXст. | На східноукраїнських землях. | У західноукраїнському письменстві. | П половини XIX - початку ХХст. у східноукраїнському письменстві. | Правописні системи II пол. XIX - поч. ХХст. у західноукраїнському письменстві. | Становлення і розвиток галицького шкільництва вХІХ - на поч. ХХст. Видання західноукраїнських граматичних автодидактів. | Східноукраїнські граматики. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати