Головна

Вихідні дані для курсового проектування

  1. Вихідні дані для визначення функції витрат методом вищої-нижчої точки
  2. Вихідні дані для розрахунків
  3. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ІНДЕКСІВ РІВНЯ СПОЖИВАННЯ
  4. Вихідні теоретичні положення
  5. Ескізне проектування.
  6. Етапи та стадії виробничого та навчального проектування
Регіони України Номер варіанту Розрахункові типи ПС
Ар Крим (Сімферополь) В767-300, В737-800, ІЛ-76,
Винницька В737-400, ТУ-134, АН-26
Волинська (Луцьк) В737-200, АН-74, АН-26
Дніпропетровська В757-200, В737-800, ИЛ-76
Донецька В747-200, ИЛ-62, АН-12
Житомирська В737-400, ЯК-40, АН-26
Закарпатська (Ужгород) В737-800, ЯК-42, АН-12
Запорізька В737-200, ТУ-134, АН-26
Івано-Франківська В737-400, ЯК-40, АН-26
Київська (Бориспіль) В-747-200, ИЛ-96, АН-124
Київська (Жуляни) В737-800, ЯК-42, ИЛ-76
Кіровоградська В737-400, ЯК-42, АН-26
Луганська В737-200, ИЛ-114, АН-26
Львівська В767-300, АН-74, ИЛ-76
Миколаївська В737-400, ЯК-40, АН-26
Одеська В757-200, АН-72, АН-12
Полтавська В737-200, ИЛ-114, АН-26
Рівненська В737-400, АН-74, АН-12
Сумська В737-200, ЯК-42, АН-26
Тернопільська В737-400, АН-26, ЯК-40
Харківська В737-800, ТУ-134, ИЛ-76
Херсонська В737-200, ИЛ-114, АН-26
Хмельницька В737-400, ЯК-40, АН-26
Черкаська В737-200, АН-72, АН-26
Чернігівська В737-400, АН-140, АН-26
Чернівецька В737-200, ЯК-40, АН-26

Таблиця 2 Вихідні дані для курсового проекту (продовження)
  Літери Алфавіту За першою літерою прізвища За другою літерою прізвища За третьою літерою прізвища
Штучна основа жорсткого покриття Ni,зл/рік Матеріали для основи нежорсткого покриття
n1 n2 n3
А, Б. В, Г Піскоцементна Щебінь з природного каменя з граничною міцністю при стисканні 80 і 60 МПа. жорства з осадочних вапняків
Ґ. Д Е, Є Піщана Щебінь (100 і 80 МПа). крупно- і дрібнозерниста грунтогравійні суміші
Ж, 3, И, І Грунтоцементна Щебінь (80 МПа). грубо- і дрібнозерниста грунтогравійні суміші
Ї, И, К, Л Піщана Щебінь (80 і 60 МПа). жорства з вивержених гірських порід
М, Н, О, П Піскоцементна Щебінь (100 МПа). кислі металургійні шлаки
Р, С, Т, У Піщана Щебінь (60 МПа). середньо- і дрібнозерниста піскощсбсневі суміші
Ф. X, Ц, Ч Грунтоцементна Щебінь (80 і 60 МПа). крупно- і середньозерниста грунтогравійні суміші
Ш, Щ. Ю, Я Піщана Щебінь (100 і 80 МПа). основні металургійні різнозернисті шлаки

Примітки. 1. Назва "щебеневе" означає покриття з міцного щебеню підібраного складу, обробленого органічним в'яжучим матеріалом.

2. За потребою включення в конструкцію нежорсткого покриття піщаного шару припускається наявність в районі будівництва крупно- чи середньозернистих пісків.

Таблиця 3

Вихідні дані для курсового проекту (закінчення)
    Літери алфа- віту За четвертою літерою прізвища За п'ятою літерою прізвища За шостою літерою прізвища
Тип гідрогеологічних умов Ґрунт природної основи Коефіцієнт пористості е
А, Б, В, Г Суглинок 0,62
Ґ. Д, Е, Є Глина 0,53
Ж. 3, И. І Суглинок пилуватий 0,6
І, И, К, Л Супісок пилуватий 0,74
М, Н, О, П Супісок 0,81
Р, С, Т, У Глина 0,66
Ф, X, Ц, Ч Суглинок 0,59
Ш, Щ, Ю, Я Супісок пилуватий 0,84

Вихідні дані необхідно оформляти на окремому аркуші за встановленою формою. Приклад оформлення наведений у додатку 2.


Розрахунок та конструювання

аеродромних покриттів

Проектування аеродромних покриттів буває здебільшого варіантним і включає в себе чотири взаємозв'язані етапи:

1) конструювання покриттів - вибір видів покриттів (варіантів) придатних для застосування на даному аеродромі; вибір матеріалів для влаштування конструктивних шарів покриттів і штучних основ; призначення попередньої товщини конструктивних шарів; розробка армування плит; вибір конструкцій деформаційних швів тощо;

2) розрахунок покриттів (за граничним станом відповідної групи) - розрахункова перевірка правильності призначення товщини конструктивних шарів, виходячи із заданого навантаження (розрахунок забезпечує рівноміцність конкурентоспроможних варіантів покриттів);

3) техніко-економічне обґрунтування вибору покриттів - оцінка економічності конкурентоспроможних варіантів покриттів і на цій основі остаточний вибір найбільш економічного варіанта;

4) оформлення проектної документації - виконання робочих креслень для вибраного варіанта покриття і складання пояснювальної записки до проектних матеріалів.

Дана розрахункова робота охоплює перший, другий і четвертий з названих етапів проектування. Особливістю виконання першого, другого і четвертого етапів проектування покриттів є те, що з метою зменшення трудомісткості роботи студенти розглядають (на відміну від реальних умов) лише один варіант жорсткого покриття - одношарове бетонне і один варіант нежорсткого покриття - асфальтобетонне.

Оскільки конструювання і розрахунок покриттів як етапи проектування - взаємозалежні, то їх слід виконувати одночасно: спочатку ту частину етапу конструювання, яка необхідна для розрахунку за граничним станом, а потім сам розрахунок, після чого конструювання покриттів завершують (наприклад, в монолітних жорстких покриттях призначають відстані між деформаційними швами, вибирають конструкції швів, розробляють армування плит і т.д.). У випадку, коли розрахунок дає незадовільні результати, в заздалегідь призначену конструкцію покриття вносять корективи і розрахунок повторюють (якщо необхідно, це роблять декілька разів до одержання потрібного результату). Враховуючи зазначену особливість перших двох етапів проектування, на практиці терміном «розрахунок покриття» часто називають як сам розрахунок , так і зв'язану з ним частину конструювання покриття.

Користування посібником передбачає наявність у студента чинного нормативного документа з проектування аеродромних покриттів [1] (роз'яснення до його положень даються лише у необхідних випадках).

Приступаючи до виконання розрахункової роботи, слід з'ясувати вихідні дані (подані в загальних методичних вказівках). Далі потрібно опрацювати навчальні матеріали відповідно до завдання на розрахункову роботу: лекції і практичні заняття за програмою дисципліни «Основи проектування аеродромів» та «Проектування аеродромів», а також ознайомитися з положеннями [1, гл. 5]. Після вивчення зазначених матеріалів можна приступати до виконання розділів пояснювальної записки з розрахунку та конструювання варіантів жорсткого і нежорсткого покриттів, використовуючи приклади розрахунку різних видів аеродромних покриттів, які наведено у даних методичних рекомендаціях.

Для отримання навичок вишукувальних робіт та збору інформації у рамках предпроектних робіт, в завданні на курсову роботу наведена не уся необхідна інформація. Частину інформації студенти отримують особисто з нормативної та довідкової літератури. Вихідними даними для отримання такої інформації є місто України, у якому необхідно запроектувати покриття ЗПС та РД. До інформації, яку студенти отримують особисто відносяться:

- промислово-економічна характеристика району проектування;

- клас та код аеродрому проектування - він визначається класом та кодом існуючого аеродрому (але у курсовій роботі приймається не нижче ніж 3С);

- необхідні для розрахунку покриттів та деформаційних швів кліматичні умови району проектування;

- дорожньо-кліматична зона;

- характеристика ПС та інше.

В поясненнях тих чи інших особливостей розрахункової методики в одному з прикладів розрахунку покриття в наступних прикладах не повторюються.

Розробку креслення "Конструкція жорсткого аеродромного покриття" необхідно розпочинати з опрацювання його загальної компоновки. При цьому слід дотримуватися рівномірності і необхідної щільності заповнення листа креслення графічними матеріалами.

План розкладки плит покриття (масштаб 1:500) являє собою схему трасування поздовжніх та поперечних деформаційних швів на покриттях кінцевої ділянки ЗПС і примикаючої до неї кінцевої смуги гальмування (КСГ) та ділянки сполучної РД з вузлом спряження. Ці покриття діляться швами на окремі плити. Ширина ЗПС і РД та радіус вузла спряження по внутрішньому краю покриття слід приймати залежно від класу та коду аеродрому відповідно до положень [1, гл.2] та [3]. Креслення виконується на папері формату А3.

Відстані між швами на ЗПС і РД призначаються з урахуванням вимог [1, п. 5.27-5.30] та прийнятої ширини захвату бетоноукладальних машин (студенту надано право вибору машин на свій розсуд, залежно від ширини ЗПС і РД, із шириною захвату 7, 7,5 або 9м. На периферійних ділянках вузла плити можуть бути неправильної (не прямокутної) конфігурації з відсутніми гострими кутами.

У процесі складання плану розкладки плит при виборі конструктивних рішень швів слід дотримуватися таких рекомендацій. Поздовжні технологічні шви на ЗПС і РД потрібно виконувати у вигляді шпунтових стикових швів стискання (якщо товщина плит покриття більша ніж 24 см) або наскрізних швів стискання з крайовим армуванням плит (якщо товщина плит покриття 24 см і менше). Поперечні шви слід виконувати у вигляді несправжніх швів стискання зі штирями. У вузлі спряження, як і у випадку виконання технологічних швів на ЗПС і РД, залежно від товщини покриття слід приймати стикові шви шпунтові або наскрізні з крайовим армуванням плит. У вузлі спряження ЗПС відділяється від РД наскрізним швом розширення з крайовим армуванням плит.

На плані розкладки плит показують кінцеву смугу гальмування (КСГ), яка примикає до торця ЗПС, а також укріплені узбіччя РД і ЗПС [1, п. 2.7, 2.8, 5.22 і 5.23]. Рекомендована ширина узбіч не менше 1,5 м.

На плані розкладки плит необхідно показувати розміри, які відносяться до штучних аеродромних покриттів, укріплених узбіч, а також до трасування швів.

Умовні позначення швів наносять поряд з планом розкладки плит. Основні з них такі: несправжній шов стискання зі штирями - тонка штрихова лінія; шпунтовий шов стискання - дві близько розташовані паралельні тонкі лінії (суцільна і штрихова); наскрізний шов розширення з крайовим армуванням плит - потовщена суцільна лінія; наскрізний шов розширення зі штирями - потовщена штрихова лінія.

Поперечні розрізи покриттів ЗПС і РД виконують на папері формату А4. Горизонтальний масштаб - відповідно 1:500; вертикальний - 1:50. Креслення виконують на всю ширину, включаючи укріплені узбочини. На розрізах повинні бути показані всі конструктивні шари покриттів і штучних основ з умовними позначеннями застосованих матеріалів і підстильного ґрунту. Показують також закромочні дрени та лотки у кромках покриттів (якщо їх потрібно влаштовувати). Ставлять необхідні розміри; показують напрями і числові значення поперечних ухилів; роблять пояснювальні написи, які розкривають пошаровий склад покриття, штучної та ґрунтової основи, а також укріплених узбочин. В написі наводять найменування матеріалу конструктивного шару, його основні технічні характеристики (якщо необхідно) і проектну товщину шару. Наприклад, записують: '"Бетон (Bbtb4,0; В30) - 280 мм", «Два шари пергаміну», "Асфальтобетон дрібнозернистий (суміш марки І, типу А) - 50 мм", «Супісок ущільнений» тощо.

Конструкції застосованих в покритті деформаційних швів потрібно розробляти у масштабі 1:20 на папері формату А4. На кресленні показують поперечні розрізи швів з необхідними розмірами і позначенням усіх конструктивних елементів цифровими позиціями. Розшифровка позицій подається в експлікації «Конструктивні елементи швів".

Всі розміри на кресленні ставляться в міліметрах.

Розглянуті графічні матеріали повинні бути озаглавлені зверху або позначені (для розрізів, вузлів) з написом масштабів побудови. Називаються також конструкції деформаційних швів.

Зразки виконання графічних матеріалів з конструювання аеродромних покриттів наведені у методичних рекомендаціях.


Вимоги до оформлення матеріалів курсового проекту

Текстова частина і розрахунки пояснювальної записки до курсового проекту повинні бути написані або надруковані на одному боці аркуша паперу формату А4 (210 х 297 мм) кегль 14, рекомендований шрифт - Times New Roman з полями по 20 мм з усіх боків. Відступ абзацу 12,5 мм (5 знаків). Сторінки і рисунки пояснювальної записки необхідно пронумерувати.

Текст пояснювальної записки, хід розрахунків, обґрунтування конструктивних рішень повинні бути лаконічними, чіткими. Описи з літературних джерел в записці не слід наводити, обмежуючись лише посиланнями на них у списку використаної літератури. Список літератури складають відповідно до загальноприйнятої форми (див., наприклад, список літератури в кінці посібника).

Записи обчислень повинні містити формули у літерному вигляді з підстановкою в них числових значень розрахункових величин. Розшифровку літерних позначень формул давати не слід. Необхідно лише пояснити, як і чому приймаються ті чи інші значення розрахункових величин і вказати розмірності розрахункових величин та результатів обчислень.

Матеріали, включені в пояснювальну записку, повинні бути викладені в такому порядку: 1) титульний аркуш; 2) завдання на курсовий проект з вихідними даними; 3) текстова частина (два розділи записки); 4 креслення; 5) список використаної літератури.

Креслення ''Конструкції жорсткого аеродромного покриття виконують олівцем або за допомогою ПЕОМ на аркуші паперу (ватмані). При цьому повинні бути витримані вимоги чинних стандартів з будівельного креслення. Лист креслення обрамовують прямокутною рамкою, сторони якої повинні відстояти від верхнього, нижнього і правого країв на 5 мм, а від лівого - на 20 мм. Над основним написом дають примітки до графічних матеріалів креслення.

Контроль виконання курсового проекту та його захист

Хід виконання курсового проекту контролює його керівник (під час проведення консультацій і на переглядах проекту).

Після закінчення строку виконання курсового проекту призначають його захист, розклад якого заздалегідь доводиться до відома студентів. Неявка на захист у встановлений термін з неповажних причин розглядається як невиконання проекту.

За курсовий проект ставиться диференційована оцінка, яка враховує: правильність виконання розрахунків і обґрунтованість конструктивних рішень покриттів; якість оформлення графічного матеріалу і пояснювальної записки; повноту і правильність відповідей студента на задані йому на захисті питання; додержання календарного графіка виконання етапів проекту та його захисту.


ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ АЕРОДРОМНИХ ПОКРИТТІВ

Приклад 1. Розрахунок одношарового бетонного покриття

на піщаній штучній основі.

Вихідні дані

Клас аеродрому за СНиП - В, за ІСАО - 4С. Типи літаків, які будуть експлуатуватися на аеродромі: Як-42, Іл-114, Ан-24. Розрахункові характеристики наведені в дод. 1.

Літак Як-42: нормативне навантаження на основну опору = 260,5 кН; число коліс на основній опорі = 4; відстань між центрами відбитків коліс основної опори аТ = 0,62 м, вТ = 0,98 м; число осей на основній опорі па = 2; внутрішній тиск повітря в пневматиках коліс основної опори ра = 0,88 МПа.

Літак Іл-114: = 106,0 кН; = 2; аТ = 0,6 м; вТ = 0 м; па = 1; ра = 0,588 МПа.

Літак Ан-24: = 96,0 кН; = 2; аТ = 0,5 м; вТ = 0 м; па = 1; ра = 0,49 МПа.

Середньорічне число зльотів літаків (зл/р): для Як-42 N1 = 2000 зл/р; для Іл-114 N2 = 5000 зл/р; для Ан-24 N3 = 6000 зл/р.

Розташування району будівництва - III дорожньо-кліматична зона (в її північній частині), на північ від 50ї паралелі північної широти.

Тип гідрогеологічних умов - 2. Ґрунт природної основи покриття - суглинок природного залягання (з коефіцієнтом пористості е=0,57). Місцеві будівельні матеріали - середньозернистий пісок.

Розрахунок

Як приклад виконаємо розрахунок покриття на ділянках груп А [1, п. 5.48].

Розрахунок потрібно починати з визначення навантажувальних характеристик для літака з найбільшим нормативним навантаженням на основну опору і який можливо є розрахунковим для покриття (в даному прикладі - це літак Як-42, для якого =260,5 кН).

1. Згідно з вимогами [1, п. 5.52] визначаємо розрахункове навантаження (кН) на колесо основної опори літака і радіус круга (м) рівновеликого площі відбитка пневматика колеса на покритті:

, кН; (1)

кН.

де: коефіцієнти = 1,2; = 1,0 (приймаємо згідно з вимогами [1, табл. 30] для ділянок покриттів групи А при ра - 0,88 МПа, що < 1,0 МПа)

, м; (2)

м.

2. Враховуючи вказівки [1,п.п. 5.3-5.6, 5.15, 5.16 і 5,24-5.26,] призначаємо конструкцію одношарового бетонного покриття (рис.1) і приймаємо проектні класи бетону за міцністю на розтяг при згинанні Вbtb4,0 і на стискання В30 [1, табл. 20]. Розрахункові характеристики бетону беремо з [1, табл. 1 дод. 9]: розрахунковий опір розтягу при згинанні Rbtb = 3,43 МПа; модуль пружності важкого бетону Еb - 3,24×104 МПа. Передбачаємо влаштування дрену вального шару із середньозернистого піску завтовшки 25 см [1, табл. 23]

3. Згідно з нормами [1, п. 4.4] визначаємо глибину стискуваної товщі ґрунтової основи Нс. Залежно від навантаження на одне колесо основної опори = 78,2 кН і число коліс на опорі пк = 4

[1, табл. 15] приймаємо Нс = 5 м.

Рисунок 1. Конструкція одношарового бетонного покриття:

1 - бетон проектних класів Вbtb4,0 і В30; 2 - два шари пергаміну; 3 - середньозернистий пісок; 4 - суглинок

4. Враховуючи наявність шару штучної основи з насипного середньозернистого піску, який підстеляється масивом суглинку, за вказівками [1. п. 2 дод. 5] визначаємо еквівалентний коефіцієнт постелі у межах стискуваної товщі ґрунтової основи. При цьому приймаємо: = 25 см (товщина шару піску); = 0.

Спочатку за даними [1, табл. 6 дод. 9] визначаємо коефіцієнт постелі насипного середньозернистого піску = 1,2×102 МН/м3 Потім з норм [1, табл. дод. 4] з урахуванням другого типу гідрогеологічних умов, коефіцієнта пористості ґрунту е = 0,57 та розташування району будівництва у III дорожньо-кліматичній зоні (в межах України) приймаємо для суглинку в природному стані коефіцієнт постелі = 50 МН/м3.

За формулою [1, формула 1 дод. 5] обчислюємо значення еквівалентного коефіцієнта постелі:

, МН/м3; (3)

МН/м3,

де:

; (4)

.

В наведених обчисленнях умовний діаметр передачі навантаження на основу Dr приймався рівним 2,4 м, оскільки літак Як-42 відповідає IV категорії нормативного навантаження (1, табл.)

Рисунок 2. Розрахункова схема основної опори літака Як-42

5. За формулою [1, формула 12] знаходимо жорсткість плити покриття на одиницю ширини розрахункового розрізу (1 м):

, Н∙м2/м; (5)

= 3,81×104 кН∙м2/м.

6. Згідно з нормами [1, п. 5.52] визначаємо пружну характеристику плити

, м; (6)

= 0,90 м

7. Згідно з нормами [1, п. 5.52] знаходимо максимальні моменти в розрахункових перерізах плити, перпендикулярних осям X і У, при центральному її навантаженні (коли центр відбитка першого колеса збігається з перетином розрахункових розрізів, як це показано на рис. 2):

; (7)

кН∙м/м;

; (8)

кН∙м/м;

де f(a) приймається з [1, табл. 1 дод. 10] для ; і беруть для кожного і-го починаючи з другого колеса основної опори з норм [1, табл. 2 дод. 10] залежно від значень координат і (числові значення і показані на рис.2).

Зауважимо, що згідно із вказівкою [1, п. 5.52] при визначенні сума моментів і від ряду коліс, які включають в

себе третє і четверте колеса, не враховувалася як така, що давала від'ємне значення (0,014 - 0,051 = - 0,037).

Результати визначення і наведено в таблиці 1

Таблиця 1

Проміжні результати розрахунку покриття

Колесо f(a)
Перше Друге Третє Четверте 0,19 - - - 0,2120 - - - - 0,69 0,69 - 1,09 1,09 - 0,0231 0,0227 0,0483 - 0,0836 0,0014 -0,0051

Примітка. Числові значення обчислень рекомендується подавати в табличній формі, коли число коліс пк ≥ 4.

8. Приймаємо як більше з одержаних значень і :

= =23,92 кН · м/м.

Аналогічним чином (як це було зроблено для літака Як-42 визначаємо для літаків Іл-114 і Ан-24:

для Іл-114 = 18,38 кН · м/м;

для Ан-24 = 17,26 кН · м/м.

Одержані результати обчислень свідчать про те, що розрахунковим типом літака для даного покриття, як і передбачалося, є літак Як-42, оскільки він дає найбільше значення (23,95 > 18,38 > 17,26 кН · м/м).

Примітка. В пояснювальній записці до розрахункової роботи обчислення значень для всіх заданих типів літаків потрібно описувати повністю (як це було показано для літака Як-42).

9. Виходячи з = 23,92 кН · м/м для розрахункового типу

літака, визначаємо за формулою [ 1, формула 11 ] при = 1,0 (оскільки жорсткість плит у напрямах X і У однакова):

= , кН · м/м; (9)

= 23,92 × 1,2 × 1,1 × 1,0 = 31,58 кН · м/м,

де = 1,2 - приймається з урахуванням того, що покриття бетонне і передбачається застосування в плитах стикових з'єднань або крайового армування [1, п. 5.52];

= 1,1 (за наявності на ділянках покриття групи А піщаної штучної основи, не обробленої в'яжучим).

10. За формулою [1, формула 14] визначаємо граничний згинальний момент на одиницю ширини розрахункового перерізу плити (1 м):

, кН·м; (10)

Н · м/м = 31,87 кН · м,

де ус = 0,8 - приймається з норм [1, табл. 31] для бетонного покриття на ділянках групи А при розташуванні аеродрому на північ від 50 ° північної широти;

ки = 1,21 - визначається з норм [1, графіка 3 дод. 10] залежно від розрахункового числа прикладань навантаження при зльотах літаків = 0,8×105 .

Зазначене розрахункове число прикладань навантаження на покриття обчислюємо в такій послідовності. Визначаємо число прикладань навантаження , від основної опори кожного типу літака за проектний строк служби покриття Т, який у відповідності з нормами [1, п. 5.54] для жорстких покриттів повинен прийматися рівним 20 рокам:

для літака Як-42

(рік) ×Т = 2×2000×20=0,8×105;

для літака Іл-114

(рік) ×Т = 1×5000×20=1,0×105;

для літака Ан-24

(рік) ×Т = 1×6000×20=1,2×105.

Залежно від відношення центральних моментів і від навантажень відповідно і-го і розрахункового типу літаків, а також від прийнятих з норм [1. графік 4 дод. 10] значень обчислюємо еквівалентне число прикладань навантаження від опори і-го типу літака на покриття , приведене до прикладань навантаження від опори розрахункового літака:

для розрахункового типу літака Як-42 = = 0,8 × 105;

для другого (і = 2) типу літака Іл-114 з урахуванням

= (Іл-114) = 18,38 кН · м/м і / = 18,38/23,95 = 0,77 і = 1,0 × 105.

= 900;

для третього (i =3) типу літака Ан-24 з урахуванням

= (Ан-24) = 17,51 кН · м/м і / = 17,51/23,95 = 0,73 і = 1,2 × 105.

= 900;

Тоді

; (11)

,

де = 3 означає число типів літаків, які враховуються;

і - порядковий номер типу літака.

11. За формулою [1, формула 10] перевіряємо міцність плити:

= 31,58 кН · м/м < = 31,87 кН · м/м (на 0,9 %).

Прийнята товщина плити (t = 0,24 м) відповідає умовам міцності.

Примітка. В розрахунках жорстких покриттів розбіжність між числовими значеннями і може допускатися у межах 5 % (розбіжність обчислюється відносно значення т. При більшій розбіжності у заздалегідь прийняту конструкцію покриття потрібно внести корективи і виконати повторний розрахунок.

12. Призначаємо розміри плит покриття в плані і вибираємо конструкції деформаційних швів.

Згідно з нормами [ 1, п 5.27 і 5.28] відстань між поздовжніми технологічними швами стискання приймаємо 7 м (при ширині ЗПС аеродрому 4С, що дорівнює 45 м, передбачається застосування бетоноукладальних машин з шириною захвату 7,5 м). Оскільки товщина плит покриття t = 24 см, ці шви потрібно виконувати [2, рис. 15.4] за типом VII "а" (наскрізні шви стискання з армуванням країв плит). Крайові ділянки плит (завширшки 0,8×l = 0,8 × 90 = 0,72 м) повинні мати арматуру класу АІІ зверху і знизу [2, рис. 15.6]. Відповідно з [ 1, п 5.19] армування виконуємо арматурою ϴ 12 мм. Вздовж шва по 4 стержні зверху та знизу плити з шагом 230 мм. Поперек шва по 18 стержнів з шагом 290 мм. Площа перерізу одного стержня 113 мм2. Загальна площа арматури в повздовжньому напрямку складає 904 мм2 (113×8=904), а в поперечному напрямку - 4072 мм2 (113×36=4072). Площа перерізу армованої ділянки плити поперек шва складає 172800 мм2 (720×240=172800), відповідно процент армування становить 0,52% (904/172800) > 0,25%. Площа перерізу плити вздовж шва складає 1 200 000 мм2 (5000×240=1200000), процент армування становить 0,34% (4072/1200000) > 0,25%. Таке армування, прийняте конструктивно, відповідає вимогам чинних нормативів. Захисний шар бетону знизу та по кромкам плит - 30 мм, зверху - 40 мм.

У зв'язку з тим, що t = 24 см < 30 см, передбачаємо влаштування між поздовжніми технологічними швами додаткового поздовжнього шва стискання - за типом І "б" (несправжній шов стискання зі штирями) Приймаємо штирі діаметром 22 мм завдовжки 50 см з кроком установки 35 см [2, табл. 15.5].

Відстань між поперечними швами стиснення приймаємо 5 м (з урахуванням того, що t = 24 см < 30 см). Ці шви слід влаштовувати за згаданим вище типом І "б".

Таким чином, плити на ЗПС в плані мають розміри 3,75×5 м.

Мінімальна ширина РД для аеродрому коду 3С - 18 м. Доцільно використовувати бетоноукладчик з шириною робочого органа 9 м. Конструкція швів залишається такою самою як на ЗПС. Розміри плит на РД в плані 4,5×5 м.

Між ЗПС та РД необхідно запроектувати шов розширення. Він виконується з дошки товщиною 20 мм та шириною 160 мм. Верхні 80 мм заповнюються мастикою.

Приклад 2. Розрахунок одношарового бетонного узбіччя та КСГ

Вихідні дані

Клас аеродрому за СНиП - В, за ІСАО - 4С. Типи літаків, які будуть експлуатуватися на аеродромі: Як-42, Іл-114, Ан-24. Розрахункові характеристики наведені в дод. 1.

Літак Як-42: нормативне навантаження на основну опору = 260,5 кН; число коліс на основній опорі = 4; відстань між центрами відбитків коліс основної опори аТ = 0,62 м, вТ = 0,98 м; число осей на основній опорі па = 2; внутрішній тиск повітря в пневматиках коліс основної опори ра = 0,88 МПа.

Літак Іл-114: = 106,0 кН; = 2; аТ = 0,6 м; вТ = 0 м; па = 1; ра = 0,588 МПа.

Літак Ан-24: = 96,0 кН; = 2; аТ = 0,5 м; вТ = 0 м; па = 1; ра = 0,49 МПа.

Середньорічне число зльотів літаків (зл/р): для Як-42 N1 = 2000 зл/р; для Іл-114 N2 = 5000 зл/р; для Ан-24 N3 = 6000 зл/р.

Розташування району будівництва - III дорожньо-кліматична зона (в її північній частині), на північ від 50ї паралелі північної широти.

Тип гідрогеологічних умов - 2. Ґрунт природної основи покриття - суглинок природного залягання (з коефіцієнтом пористості е=0,57). Місцеві будівельні матеріали - середньозернистий пісок.

Розрахунок

Виконаємо розрахунок покриття для узбіччя та КСГ. Відповідно з вимогами [3] ці покриття повинні витримувати навантаження від разових викорчувань ПС. У зв'язку з цим розрахунок виконуємо лише на одне ПС з найбільшим нормативним навантаженням на опору.

Під час розрахунку аеродромного покриття ми з'ясували, що таким ПС є ЯК-42.

1. Згідно з вимогами [1, п. 5.52] визначаємо розрахункове навантаження на колесо основної опори літака і радіус круга рівновеликого площі відбитка пневматика колеса на покритті:

За формулою (1):

кН.

де = 1,1; = 1,0.

За формулою (2):

м.

2. Призначаємо конструкцію одношарового бетонного покриття мінімальною товщиною 16 см (рис.3) і приймаємо проектні класи бетону за міцністю на розтяг при згинанні Вbtb4,0 і на стискання В30. Розрахункові характеристики бетону беремо з [1, табл. 1 дод. 9]: розрахунковий опір розтягу при згинанні Rbtb = 3,43 МПа; модуль пружності важкого бетону Еb - 3,24×104 МПа. Передбачаємо влаштування дренувального шару із середньозернистого піску завтовшки 33 см [1, табл. 23]. Товщина дренувального шару штучної основи обрана для дотримання умов, щоб нижній край дренувального шару узбіччя знаходився не вище ніж на ЗПС. (16 + 33 = 24 + 25) Інакше це приведе до накопичення води у дренувальному шарі.

Рисунок 3. Конструкція одношарового бетонного покриття узбіччя:

1 - бетон проектних класів Вbtb4,0 і В30; 2 - два шари плівки;

3 - середньозернистий пісок; 4 - суглинок.

3. Враховуючи наявність шару штучної основи з насипного середньозернистого піску, який підстеляється масивом суглинку, за вказівками [1. п. 2 дод. 5] визначаємо еквівалентний коефіцієнт постелі . Аналогічно з розрахунком для бетонного аеродромного покриття розраховуємо за формулою (3).

МПа/м3,

де α3 визначена за формулою (4)

4. За формулою (5) знаходимо жорсткість плити покриття на одиницю ширини розрахункового розрізу (1 м):

= 1,1×104 кН∙м2

5. За формулою (7) визначаємо пружну характеристику плити:

= 0,65 м

6. Згідно з нормами [1, п. 5.52] за формулами (7 та 8) знаходимо максимальні моменти в розрахункових перерізах плити, перпендикулярних осям X і У, при центральному її навантаженні (коли центр відбитка першого колеса збігається з перетином розрахункових розрізів, як це показано на рис. 2).

=13,37+0,17+0,46+1,33= 15,33 кН∙м/м;

13,37+4,28=17,65 кН∙м/м;

де f(a) приймається з [1, табл. 1 дод. 10] для ; і беруть для кожного і-го починаючи з другого колеса основної опори з норм [1, табл. 2 дод. 10] залежно від значень координат і (числові значення і показані на рисунку 2).

Результати визначення і наведено в таблиці 2

7. Приймаємо як більше з одержаних значень і :

= =17,65 кН м/м.

Для інших ПС розрахунок не виконуємо. Згинальний момент від коліс їх опори буде менший від згинального моменту коліс ЯК-42.

Таблиця 2

Проміжні результати розрахунку покриття

Колесо f(a)
Перше Друге Третє Четверте 0,250 - - - 0,1868 - - - - 0,95 0,95 - 1,50 1,50 - 0,0033 0,0077 0,0148 - 0,0582 -0,0060 -0,0155

8. Виходячи з = 17,65 кНм/м для розрахункового типу літака, визначаємо за формулою (9):

= 17,65×1,5×1,0×1,0 = 29,12 кН м/м,

де = 1,5 - приймається з урахуванням того, що у бетонному покритті не передбачається застосування в плитах стикових з'єднань або крайового армування [1, п. 5.52];

= 1,1 (за наявності на ділянках покриття групи А піщаної штучної основи, не обробленої в'яжучим).

9. За формулою (10) визначаємо граничний згинальний момент на одиницю ширини розрахункового перерізу плити (1 м):

Н м/м = 32,20 кН м/м,

де ус = 1,1 - приймається з норм [1, табл. 31] для бетонного покриття на ділянках групи Г при розташуванні аеродрому на північ від 50 ° північної широти;

ки = 2 - визначається з норм [1, графіка 3 дод. 10] залежно від розрахункового числа прикладань навантаження при зльотах літаків = 1 .

10. За формулою [1, формула 10] перевіряємо міцність плити:

= 29,12 кН м/м < = 32,20 кН м/м (на 9,5 %).

Конструкцію залишаємо без змін, бо передбачені мінімальні товщини шарів та міцності бетону конструкції.

Прийнята товщина плити узбіччя та КСГ (t = 0,16 м) відповідає умовам міцності.

11. Розміри плит на КСГ приймаємо аналогічно з розміром плит ЗПС (3,5×5 м). На узбіччях ЗПС та РД проектуємо плити довжиною 5 м та шириною, яка дорівнює ширині узбіччя (на ЗПС - 1,5 м; на РД - 3,5 м). Усі шви проектуємо - хибний шов без посилення кромок.

 



  1   2   3   4   5   6   7   Наступна

Обчислення розрахункового числа прикладань навантаження літака В757-200 | Приклад 5. Розрахунок асфальтобетонного покриття | Обчислення приведеної повторювальності прикладань розрахункового навантаження літака В757-200 | Обчислення приведеної повторювальності прикладань розрахункового навантаження літака В757-200 |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати