На головну

I. індоєвропейських мов

  1. DBASe-подібні реляційні мови
  2. VII. НІГЕРОКОНГОЛЕЗСКІЕ МОВИ
  3. Б. Східна група: нахско-дагестанські мови
  4. Б. Східна група: нахско-дагестанські мови
  5. Все чаромутние мови утворювалися за однаковими і незмінним законам.
  6. Графічні (схематичні) реляційні мови

1. Індійська група1

(Всього понад 96 живих мов)

1 Про індійських мовах див .: 3 о г р а ф Г. А. Мови Індії, Пакистану, Цейлону та Непалу. М., 1960.

1) Хі2нді і урду2 (іноді об'єднувалися загальною назвою хіндуста2ні1) - Два різновиди одного новоіндійських літературної мови; урду- державна мова Пакистану, має писемність на основі арабського алфавіту; хінді (державна мова Індії) - на основі староіндійських листа девана2гарі.

1 Див., Наприклад, назва книги А. П. Баранникова «Хіндустані (урду і хінді)». Л., 1934.

2) Б е н г а 2 л і.

3) Панджа2 бі.

4) Л а 2 х н д а (л е н д і).

5) С і 2 н д х і.

6) Раджастха2 ні

7) Гуджара2 ти.

8) М а р а 2 т х і.

9) Сингальська.

10) Н е п а л і (східний паха2 ри, в Непалі).

11) Б і х а р і.

12) Орися я (інакше: Одрі, утка2 л і, в східній Індії).

13) А з з а м с ь к и й.

14) Циганський, що виділився в результат переселення і міграцій в V - Х ст. н. е.

15) Кашмірі та інші дардскіе мови.

мертві:

16) Ведійскій- мову найдавніших священних книг індійців - Вед, що склалися в першій половині другого тисячоліття до н. е. (Записані були пізніше).

17) Санскрі2 т. «Класичний» літературна мова стародавніх індійців з III в. до н. е. по VII ст. н. е. (Буквально санскрит samskrta значить «оброблений», на противагу prakrta - "не нормалізований» розмовну мову); на санскриті залишилася багата література, релігійна і світська (епос, драматургія); перша граматика санскриту IV ст. до н. е. Паніні, перероблена в XIII в. н. е. Вопадевой.

18) Палі- среднеіндійскій літературний і культова мова середньовічної епохи.

19) П р а к р і т и - різні розмовні среднеіндій-ські прислівники, від яких пішли новоіндійських мови; на пракріті написані репліки другорядних осіб в санскритської драматургії.

2. Іранська група1

(Більше 10 мов; найбільшу близькість виявляє з індійською групою, з якої об'єднується в загальну індоіранських, або арійську, групу;

а р ь я - племінне самоназва в найдавніших пам'ятниках, з нього і ран, і Алан самоназва скіфів)

1Про іранських мовах див .: Оранський І. М. Іранські мови. М., 1963.

1) Перська (фарсі) - писемність на основі арабського алфавіту; про давньоперсидської і середньо перській див. нижче.

2) Даруй (фарсі-Кабул) - літературна мова Афганістану, поряд з пушту.

3) Пушту (п а ш т о, афганський) - літературна мова, з 30-х рр. державна мова Афганістану.

4) белуджських (б а л у ч и).

5) Таджицький.

6) Курдська.

7) Осетинський; прислівники: іронський (східне) і дигорський (західне). Осетини - нащадки аланів-скіфів.

8) Татскій- тати поділяються на татів-мусульман і «гірських євреїв».

9) Т а л и ш с ь к и й.

10) Прикаспійські (гилянських, мазандеранскіе) діалекти.

11) Памірські мови (шугнанскій, Рушанський, бартангскій, capикольскій, хуфскій, орошорскій, язгулямскій, ішкашімскій, Ваханський) - неписьменні мови Паміру.

12) Я г н о б с ь к і й.

мертві:

13) Давньоперсидською - мова клинописних написів епохи Ахеменідів (Дарія, Ксеркса і ін.) VI - IV ст. до н. е.

14) Авестійська - інший давньоіранської мови, що дійшов у среднеперсидських списках священної книги «Авеста», де зібрані релігійні тексти культу зороастрійців, послідовників Заратуштри (по-грецьки: Зороастра).

15) Пехлеві- среднеперсідскій мову III - IX ст. н. е., що зберігся в перекладі «Авести» (цей переклад називається «Зенд», звідки довгий час сам авестийська мову неправильно називали зендскім).

16) Мідійський - рід північно-західних іранських діалектів; писемних пам'яток не збереглося.

17) Парфянскій- один з среднеперсидських мов III в. до н. е. - III ст. н. е., поширений в Парфії на південний схід від Каспійського моря.

18) Согдійської - мова Согдіани в долині Зеравшану, перше тисячоліття н. е .; предок ягнобської мови.

19) Хорезмййскій - мова Хорезма по нижній течії Амудар'ї; перше - початок другого тисячоліття н. е.

20) Скіфскій- мову скіфів (аланів), що жили в степах по північному березі Чорного моря і на схід до кордонів Китаю в першому тисячолітті до н. е. і першому тисячолітті н. е .; зберігся у власних іменах в грецькій передачі; предок осетинського мови.

21) бактрийского (Кушанский) - мова стародавньої Бактрії по верхній течії Амудар'ї, а також мову Кушанского Царства; початок першого тисячоліття н.е.

22) З а до с ь к и й (хотанский) - в Середній Азії і в Китайському Туркестані; від V - Х ст. н. е. залишилися тексти, написані індійським листом брахми.

Примітка. Більшість сучасних іраністів поділяють живі і мертві іранські мови на наступні групи:

А. західні

1) Ю г о-з а п а д н и е: давньо-і среднеперсідскій, сучасний перський, таджицький, татський і деякі інші.

2) З е в е р о-з а п а д н и е: мидийский, парфянский, балучі (балучи), курдський, талиська і інші прикаспійські.

Б. Східні

1) Південно-східні: Сакський (хотанский), пушту (пушту), памірські.

2) Північно-східні: скіфський, согдийский, хорезмійський, осетинський, ягнобська.



Попередня   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   Наступна

Складних синтаксичних ЦІЛЕ | ГРАФІКА | самодійських мов | Б. Тибето-бірманська гілка |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати