На головну

Оцінка конкурентоспроможності товару.

  1. D. Наступні дії і оцінка
  2. А) Оцінка рівня підготовленості нового працівника.
  3. Адекватність, еквівалентному і оцінка перекладу
  4. Аналіз і оцінка впливу собівартості на величину прибутку від продажів.
  5. Аналіз і оцінка даних аргументації
  6. Аналіз і оцінка ділової активності.
  7. Аналіз і оцінка показників ефективності використання основних засобів

Під конкурентоспроможністю розуміють характеристику продукції, яка показує її відмінність від товару-конкурента як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення.

Оцінка конкурентоспроможності продукції грунтується на дослідженні потреб покупця і вимог ринку. Щоб товар задовольняв потреби покупця, він повинен відповідати певним параметрам:

технічним (властивості товару, область його застосування і призначення);

ергономічним (відповідність товару властивостям людського організму);

естетичним (зовнішній вигляд товару);

нормативним (відповідність товару чинним нормам і стандартам);

економічним (рівень цін на товар, сервісне його обслуговування, розмір коштів, наявних у споживача для задоволення даної потреби).

Завдання аналізу:

оцінка і прогнозування конкурентоспроможності продукції;

вивчення факторів, що впливають на її рівень;

розробка заходів щодо забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції.

Методика аналізу конкурентоспроможності продукції показана на рис. 17.1.

Для оцінки конкурентоспроможності необхідно зіставити параметри аналізованого вироби і товару-конкурента з рівнем, заданим потребою покупця, і порівняти отримані результати. З цією метою розраховують одиничні, групові та інтегральний показники конкурентоспроможності продукції.

Поодинокі показники відображають процентне відношення рівня будь-якого технічного або економічного параметра до величини того ж параметра продукту-конкурента:

де q - одиничний параметричний показник; Р - рівень параметра досліджуваного вироби; p100 - рівень параметра виробу, прийнятого за зразок, що задовольняє потребу на 100%.

Груповий, показник (G) об'єднує одиничні показники (qi) по однорідної групі параметрів (технічних, економічних, естетичних) за допомогою вагових коефіцієнтів (а i), визначених експертним шляхом:

Інтегральний показник (J) являє собою відносно групового показника за технічними параметрами (GmJ) до групового показника за економічними параметрами (Gе):

Якщо J <1, то аналізований виріб поступається зразку, а якщо Y> 1, то воно перевершує виріб-зразок або виріб конкурента за своїми параметрами.

В даному прикладі (табл. 17.7) за технічними параметрами оцінюваний холодильник поступається базовому зразку, але перевершує його за економічними параметрами, що робить його конкурентоспроможним: J = 0,962 / 0,911 = 1,056.

Крім рейтингової оцінки конкурентоспроможності товарів для визначення фактичного стану вироби на певному ринку можна використовувати матричний метод. Сутність його полягає в побудові матриці, в якій по вертикалі відображаються темпи зростання обсягу продажів всіх або основних фірм-продавців на ринку, а по горизонталі вказується частка ринку, контрольована даною фірмою. Чим більше ця частка, тим вище фактична конкурентоспроможність товарів фірми на даному ринку, і навпаки. З цією ж метою розраховують і такий показник, як відношення частки, займаній фірмою на ринку, до частки найбільш великого конкурента. Якщо це відношення більше одиниці, то частка фірми вважається високою, якщо менше - низькою.

Важливий напрямок підвищення конкурентоспроможності продукції - вдосконалення процесу руху товарів, організації торгівлі, сервісного обслуговування покупців, реклами продукції, які є потужними інструментами стимулювання попиту.

При аналізі організації торгівлі з'ясовують, чи має суб'єкт господарювання фірмові магазини, які використовуються методи торгівлі (пряма, оптова, дрібний опт, роздрібна, дилери і т.д.), який питома вага вони займають в загальному обсязі продажів і які з них найбільш дохідні , який рівень витрат обігу, як можна зменшити витрати, не знижуючи ефективності?

Сервісні послуги та реклама є потужними чинниками в конкурентній боротьбі за покупця. Вони вимагають додаткових витрат, але збільшують обсяг продажів і прибуток. Тому в процесі аналізу необхідно встановити, які види сервісних послуг надає підприємство і як це стимулює попит на продукцію, скільки коштів витрачається на рекламу і яка її ефективність: простежується зв'язок між активністю реклами і рівнем збуту, рівнем прибутку, чи добре помітний фірмовий знак підприємства серед конкуруючих, наскільки упаковка товару сприяє збільшенню обсягу продажів?

Для вивчення впливу даних факторів на обсяг продажів, суму прибутку можна використовувати прийоми зіставлення паралельних рядів чисел, аналітичних угруповань, кореляційного аналізу.



Попередня   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   Наступна

Організація і нормування праці | структура циклу | Розрахунок тривалості виробничого циклу | тривалість циклу | Виробничий процес: принципи організації та основні види | Наукові основи організації виробництва | Сутність, форми та показники кооперування виробництва | Сутність, форми та показники рівня комбінування виробництва | Типи організації виробництва і економічно доцільні межі їх застосування | Маркетингові дослідження ринку: цілі, етапи проведення, маркетингова інформація |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати