Головна

О. Г. Бахтияров.

Існуючі функції і структура органів внутрішніх справ здатні змінюватись. Насамперед, це пояснюється тим, що "функції різних управляючих систем і їх складових частин відчувають сильний вплив з боку нових об'єктивних чинників, змінюється їх зміст, співвідношення, у взаємодії ланок виникають нові моменти"3.

На зміни структури органів внутрішніх справ впливають також:

1) виникнення нових функцій;

2) відміна старих функцій;

3 0,іт.: Тихомиров Ю. А. Социальнме управляющие системьі // Советское государство й право. - 1970. - № 5. - С. 67-68.


3) актуалізація функцій в зв'язку з кількісними та якісними перетвореннями апаратів управління;

4) актуалізація функцій в зв'язку з впровадженням нових технічних засобів;

5) істотні зміни в навколишньому середовищі та ін.

Будучи соціальною системою управління, МВС, УМВС не тільки використовують діючі в суспільстві об'єктивні закони в своїх цілях, але й самі зазнають впливу цих законів. Під впливом НТР змінюється і характер діяльності органів внутрішніх справ, ставляться нові завдання, видозмінюються функції, впроваджуються нові досягнення науки і техніки та ін.

У загальному вигляді процес удосконалення оргструктури можна уявити як процес вивчення змін факторів, що впливають на формування органів внутрішніх справ, і внесення корективів в їх побудову, структуру управління або розподіл прав та відповідальності між структурними підрозділами.

Всі складові елементи органу внутрішніх справ взаємопов'язані і взаємозалежні. Тому зміна характеру функцій одних елементів веде до змін внутрішніх взаємозв'язків, що потребує відповідної організаційно-структурної перебудови. Для успішного виконання завдань, поставлених перед органами внутрішніх справ, організаційно-структурна побудова їх системи повинна відповідати, як вже зазначалося, її функціям. Порушення даної вимоги об'єктивно буде обумовлювати виникнення "вузьких місць" у процесі управління і власне функціональної діяльності. У таких випадках управління буде зводитись до ліквідації невиправданих складностей і труднощів, що викликані недосконалістю організації його системи.

При аналізі причин недостатньо ефективного функціонування того чи іншого органу внутрішніх справ і його структурних підрозділів не можна обмежуватися оцінкою підготовленості, здібностей, професійних навичок, сумлінності керівників та співробітників. Тут більш важливе вивчення об'єктивних умов функціонування даних систем, їх організаційно-структурних характеристик. Якщо останні містять певні недоліки, то навіть висока професійна підготовка та безсумнівні здібності працівників не зможуть компенсувати негативних наслідків недосконалості структури системи управління.

Конструювання та удосконалення організаційних структур системи управління в сучасних умовах стало об'єктом наукових досліджень і передбачає урахування сукупної дії різноманітних факторів (соціальних, економічних, організаційних, географічних, технічних та інших), специфіки управління в різних сферах громадської діяльності, а також змін та майбутніх (прогнозованих) умов функціонування систем управління.

Удосконалення структури органів внутрішніх справ повинно бути засноване на врахуванні соціально-економічних характеристик території обслуговування (кількісних та якісних показни-


ків розвитку економіки, стану, структури та динаміки злочинності, демографічних змін і т.д."), обсягу і змісту виконуваної роботи, професійної підготовки співробітників і технічного оснащення органів внутрішніх справ.

Організаційно-структурна побудова органу управління перебуває у прямій залежності і від розподілу праці між його ланками, і від спеціалізації працівників, які реалізують ті чи інші функції. Тому науково обґрунтоване створення апарату управління потребує пошуку раціональних форм розподілу праці. Разом з тим тут "не можна забувати, що свою специфічну функцію кожна частина здатна виконувати не сама по собі, а в рамках даної цілісної системи, в прямому або опосередкованому зв'язку та взаємодією з іншими частинами"4.

Структурно-функціональна спеціалізація в органах внутрішніх справ може бути пов'язана як з забезпеченням реалізації функцій зовнішнього управління (наприклад, створення нових підрозділів для боротьби з окремими видами злочинів, для виконання певних видів покарання і т.д.), так і з внутрішньоорганізаційними завданнями (наприклад, створенням інформаційних, аналітичних, обліково-довідкових підрозділів).

Як відомо, одним із шляхів удосконалення організаційної структури органів внутрішніх справ є створення в окремих випадках тимчасових структурних утворень, необхідність в яких обумовлена сезонними факторами або різкими змінами оперативної обстановки. Так, тимчасові формування в міськрайлінорганах внутрішніх справ можуть створюватися на курортний сезон або в період навігації. Забезпечення динамічності системи, її пристосованості до змінюваних умов повинно виявлятися і в здатності структурного формування, яке створено для виконання однієї функції, швидко переключатися на виконання іншої. До подібних тимчасових організаційних структурних утворювань можна віднести оперативні групи, які спеціально формуються для розкриття конкретного злочину або разового здійснення інших заходів у сфері боротьби зі злочинністю. До складу цих груп, як правило, входять представники різних служб та підрозділів.

При проектуванні структури органів внутрішніх справ слід враховувати майбутні умови їх функціонування, зміни соціально-економічних характеристик зовнішнього середовища і стану злочинності, що прогнозуються. Це передбачає експериментальні перевірки ефективності організаційно-структурних змін. Експериментальні моделі відповідних структур дають змогу здобути інформацію про те, як нова організаційна структура може забезпечити виконання завдань, що покладаються на неї, виявити недоліки та прорахунки, допущені при її розробці, виправити їх і в

4 Афанасьев В. Г. Научное управление обществом. - М., 1973. -С. 18.


результаті вибрати найкращі варіанти структурних та організаційно-штатних змін.

Удосконалення структури органів внутрішніх справ тісно пов'язане з науково обґрунтованим визначенням нормативів штатної чисельності та установленням найбільш доцільного співвідношення різних категорій працівників. У даному випадку проблема полягає в тому, щоб спроектувати нечисленний та недорогий апарат, здатний успішно виконувати покладені на нього функції, виконувати поставлені перед ним завдання.

Сьогодні існують два основних методи нормування штатної чисельності: а) визначення норми витрат часу на виконання однорідних за характером та змістом операцій з наступним обчисленням необхідної кількості співробітників; б) розробка (з застосуванням методів математичної статистики) укрупнених нормативів, заснована на вивченні впливу різних факторів на обсяг роботи. Встановлювати необхідну штатну чисельність можна і з допомогою методу визначення середньопрогресивного показника. При цьому рекомендується: згрупувати об'єкти аналізу за основними ознаками; визначити в кожній групі типові об'єкти; вивчити їх управлінський апарат з метою подальшого його спрощення та здешевлення; розробити на даній основі прогресивні організаційні схеми і нормативи штатної чисельності адміністративно-управлінського персоналу, які після відповідної перевірки можуть бути прийняті як типові5.

Специфіка діяльності більшості співробітників органів внутрішніх справ не дає можливості з достатньою точністю заздалегідь визначити фактично необхідні витрати часу на виконання тих чи інших трудових операцій. Розподіл же праці та її спеціалізація зумовлюють міцні залежності між окремими етапами, стадіями, частинами, операціями управлінського процесу, що дозволяє визначити кількісні параметри того чи іншого апарату управління і структурних підрозділів. Застосовуючи положення математичної статистики і використовуючи усталені статистичні закономірності масових явищ з урахуванням основних факторів, що впливають на побудову органів внутрішніх справ, можна обґрунтувати середньоорієнтовні нормативи штатної чисельності певної категорії співробітників.

Наприклад, досліджуючи методами математичної статистики відповідні показники по достатньо великий сукупності органів внутрішніх справ та їх підрозділів, можна встановити середньо-статистичні значення загальної чисельності співробітників по кожній службі на 10 тис. населення, навантаження залежно від рівня злочинності в середньому на одного співробітника даної служби. В результаті можна розробити середній нормативний показ-

5 Див.: Каменицер С. Об-ьективньїе основьі управлення промьіш-ленньм производством // Очерки теории управлення промьішленньїм производством. - М., 1969. - С. 24.


ник, що враховує вплив найбільш істотних факторів на обсяг роботи. Вказана методика успішно застосовується при вирішенні завдань рівномірного розподілу штатів, а також при визначенні укрупнених нормативів штатної чисельності.

Таким чином, при визначенні нормативів штатної чисельності органів внутрішніх справ доцільно враховувати: 1) фактичні витрати часу на успішну реалізацію трудових операцій по тій чи іншій категорії посад; 2) об'єктивні фактори, що впливають на обсяг роботи; 3) прогресивні зміни та шляхи подальшого удосконалення діяльності органів внутрішніх справ на основі позитивного досвіду та нової техніки.

О. Г. Бахтияров.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   Наступна

Глава 1. Психонетика. определения и разграничения. | Глава 2. Целостные объекты: попытки концептуального воспроизведения. | Глава 3. Формирование целостностей в психических средах. | Глава 4. Характеристики локальной психической и локальной знаковой сред, пригодных для адекватного отражения целостных объектов. | Глава 5. Этапы построения локальных психических и знаковых сред, отражающих феноменологию целостностей. | Глава 6. Психотехническая организация процесса построения ЛПС-ЛЗС. | Глава 7. Взаимоинтерпретация организмических и психонетических схем. | Глава 8. Психонетика: научно-техническая революция или контрреволюция? |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати