Головна

I Суб'єкти управління персоналом державної і муніципальної служби

  1. Amp; 5. суб'єкти історії
  2. I. Причини звернення за допомогою до консультанта по роботі з персоналом
  3. III.1. Послідовна структура управління
  4. III.2. Умовна структура управління
  5. " Тиха "революція в філософії управління туризмом
  6. VI. Система органів державної влади в Російській Федерації

Управління персоналом передбачає наявність суб'єкта управління. Що стосується загальних питань управління та організації діяльності службовців, то цим зазвичай займаються посадові особи, наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями. Правовий зміст цих функцій в певній мірі пояснюється у постанові, прийнятій Верховним Судом СРСР в 1990 р Однак залишилося без уваги наявність у посадових осіб владних повноважень по відношенню до персоналу, а також їх право здійснювати стосовно службовців юридич-


14 *


но значимі дії. Облік зазначених чинників потребують певних змін в посадових інструкціях керівних працівників державних і муніципальних органів і доповнень до них.

В системі державної служби Російської Федерації назріла необхідність виділити самостійний федеральний суб'єкт управління персоналом державної служби. Звісно ж, що подібним органом міг би стати спеціальний федеральний орган. У його склад могли б увійти ряд підрозділів, зокрема, Адміністрації Президента Російської Федерації, апарату Уряду РФ, Міністерства праці та соціального розвитку і деяких інших, які в даний час займаються питаннями кадрової політики, управління персоналом державної служби. Можливо, це потребує прийняття спеціального закону про такий орган, як це зроблено в інших країнах.

У правовому акті про федеральному органі державної служби можна було б передбачити наступні завдання з управління персоналом.

У сфері професійної діяльності державних службовців:

- Визначення критеріїв оцінки діяльності державних валют
 ських службовців;

- Вироблення рекомендацій щодо матеріального та морального
 стимулювання успішної службової діяльності і вище
 ню відповідальності службовців за результати праці;

- Визначення заходів щодо підвищення ролі посадових осіб в
 організації персоналу.

У сфері підвищення правового статусу державних службовців:

- Підготовка матеріалів, пов'язаних з регулюванням пра
 вового статусу службовців, їх правовим захистом;

- Розробка нормативних документів про проходження дер
 дарчим служби та реалізації прийнятих правових норм.

У сфері організації державної служби:

- Аналіз тенденцій зміни і прогнозування чисельні
 ності і якісного складу службовців;

- Прогнозування і планування професійного раз
 витку службовців;


- Управління підготовкою, перепідготовкою та підвищенням
 кваліфікації працівників апарату;

- Відбір кадрів на посади керівників територіально
 них органів федеральної виконавчої влади, а також ряд
 інших напрямків, що забезпечують підвищення відповідальний
 ності державних службовців, контроль за раціональним
 використанням кадрового потенціалу державної служ
 б, надання науково-методичної та інформаційної допо
 щі в управлінні персоналом державної і муніципалів
 ної служби.



Попередня   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88   Наступна

Генезис служб управління персоналом державних установ | Посилення органів управління державними службовцями в XIX - початку XX ст. | Практика роботи з персоналом цивільної служби | входила регулярна | Прийом на службу, присяга і вимоги до державних службовців | Управління кар'єрою та атестація державного службовця | Конкурс і резерв в державній службі | Відповідальність і контроль в державній службі | Норми конституційного права в управлінні персоналом | Норми адміністративного права в управлінні персоналом |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати