загрузка...
загрузка...
На головну

Зовнішня торгівля

  1. D ЗОВНІШНЯ правильна
  2. Болт затягнутий, зовнішнє навантаження розкриває стик деталей
  3. Зовнішня - інформація, яку збирають за межами фірми.
  4. зовнішня адаптація
  5. зовнішня безпека
  6. зовнішня валідність
  7. Зовнішня і внутрішнє середовище бізнесу, її аналіз

Зовнішня торгівля - найважливіша форма міжнародних економічних відносин; поряд з міжнародної виробничої, науково-технічної та іншими формами (підготовка кадрів, туризм і т.д.) співробітництва.

Основні форми міжнародного виробничого співробітництва:

 сучасна координація виробництва і збуту на основі спеціалізації і кооперування;

 спільне володіння підприємствами (спільні підприємства);

 підрядне будівництво;

 науково-технічне співробітництво.

Особливо значущим для сучасного розвитку світового господарства стає науково-технічне співробітництво, найбільш раціональними та ефективними формами якого виступають:

 створення спільних науково-дослідних центрів, бюро, лабораторій для використання новітніх науково-технічних ідей конструювання, маркетингових досліджень і техніко-економічних розрахунків;

 спільні експерименти в області вдосконалення діючої техніки і технології з метою поліпшення техніко-економічних показників роботи фірми;

 спільні дослідження та вивчення закордонного досвіду в області організації виробництва праці;

 поточна координація та консультація з питань науково-технічної політики;

 організація підготовки кваліфікованого дослідницького персоналу.

Необхідність і доцільність (вигідність) вільної зовнішньої торгівлі на противагу поглядам меркантилістів обгрунтували ще класики політичної економії А. Сміт і Д. Рікардо на основі переваг міжнародного поділу праці (див. Сучасні теорії МРТ).

Сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн утворює міжнародну торгівлю.

Міжнародна торгівля - це обмін товарами і послугами між державно-національними господарствами.

Вона зародилася в далекій давнині, але лише до ХIХ ст. прийняла форму світового ринку, оскільки в неї було втягнуто в основному всі розвинені країни.

Для оцінки міжнародної торгівлі аналізується або сумарний обсяг експорту, або зовнішньоторговельний оборот країни. Він розраховується шляхом підсумовування експорту и імпорту.

Експорт (вивезення) товарів означає, що їх реалізація відбувається на зовнішньому ринку.

Економічна ефективність експорту визначається тим, що дана країна вивозить ту продукцію, витрати виробництва якої нижче світових. Розмір виграшу при цьому залежить від співвідношення національних і світових цін даного товару, від продуктивності праці в країнах, що беруть участь в міжнародному обороті даного товару в цілому.

При імпорті (ввезенні) товарів країна купує товари, виробництво яких в даний час економічно не вигідно, тобто купуються вироби з меншими витратами, ніж витрачаються на виробництво даної продукції всередині країни.

При підрахунку ефективності зовнішньої торгівлі визначається той економічний виграш, який отримує дана країна через швидке задоволення своїх потреб у певних товарах за рахунок імпорту і вивільнення ресурсів, що витрачаються на виробництво подібних товарів в країні.

Існує ряд показників, що характеризують ступінь включеності країни у зовнішньоекономічні зв'язки. Наприклад, показники рівня міжнародної спеціалізації виробництва галузі (відповідно виду виробництва) - коефіцієнт відносної експортної спеціалізації (Коесит) і експортна квота у виробництві галузі. Коесит визначається за формулою:

K0 = Е0 / ЕM,

 де:  ЕО - Питома вага товару (сукупності товарів галузі) в експорті країни; Ем - Питома вага товарів (товарів-аналогів) у світовому експорті.

Якщо співвідношення перевищує одиницю, з'являються підстави говорити про віднесення даної галузі (товару) до міжнародно спеціалізованими, і навпаки.

Що стосується експортної квоти , То вона є орієнтиром, що характеризує рівень відкритості національної промисловості для зовнішнього ринку:

 Ке = Э ,
 ВВП

де: Э - Вартість експорту.

Збільшення експортної квоти свідчить як про зростаючий участю країни в міжнародному поділі праці, так і про зростання конкурентоспроможності продукції.

Обсяг експорту на душу населення даної країни характеризує ступінь «відкритості» економіки. Експортний потенціал (експортні можливості) - це частка продукції, яку може продати дана країна на світовому ринку без шкоди за вирахуванням внутрішніх потреб).

 



Попередня   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107   Наступна

Структура кредитної системи. Сутність кредиту. форми кредиту | соціальної політики | Економічний добробут населення | Розподіл доходів і нерівність | розподілу доходів | перерозподілу доходів | Роки прийняття законів у сфері соціального страхування (XIX - початок XX ст.) | Заробіток і негативний прибутковий податок (НПН) | Інтеграція та інтернаціоналізація | Основні риси світового господарства |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати