загрузка...
загрузка...
На головну

Методологічні аспекти визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я

  1. Вибір матеріалу коліс. Визначення допустимих напруг
  2. Визначення вартості власного і позикового капіталу підприємства
  3. Визначення видових понять кримінально-правової кваліфікації
  4. Визначення геометричних параметрів
  5. Визначення геометричних параметрів циліндрової передачі
  6. Визначення довжини l підшипникового гнізда, мм
  7. Визначення еквівалентного динамічного навантаження

У цей час ВЛЕ розглядається як орган управління якістю комплектування військ здоровим і практично здоровим поповненням, лікувально-профілактичної роботи у військах і військових лікувальних закладах.

Якість визначають як ступінь відповідності стандарту. Медичні стандарти визначають гарантований перелік діагностичних і лікувальних процедур, що підлягають виконанню (якість процесу), і вимоги до результатів лікування та медичного огляду (якість результату). Вони застосовуються для експертної оцінки закінчених випадків лікування, результатів діяльності лікарів-фахівців і лікувальних установ у цілому. Деталізація медичних стандартів дозволяє формувати більш конкретний перелік необхідних процедур і вимог до результатів лікування, залежно від стадії захворювання, тяжкості його перебігу, наявності та характеру ускладнень.

При цьому зростає роль об'єктивізації анатомічних (морфологічних) і функціональних порушень при розробці медичних критеріїв оцінки ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я на основі сучасних методів діагностики: променевої, у тому числі ультразвукової та комп'ютерної томографії, ехокардіографії, сучасних функціональних методів дослідження органів кровообігу та дихання, пункційної біопсії тощо.

Таким чином, наукова розробка методичних підходів до визначення критеріїв оцінки ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я є в цей час одним з найважливіших завдань ВЛЕ.

Загальноприйнято, що здатність до праці внаслідок травми (каліцтва) або хвороби у конкретної людини може змінюватися відразу або через деякий термін після виникнення хвороби (одержання травми тощо), тимчасово або назавжди, частково або повністю, але завжди по відношенню до певних видів або умов праці. Військова служба являє собою особливий вид трудової діяльності, тому поняття "працездатність військовослужбовця" може бути сформульоване як стан фізичних і духовних можливостей, що дозволяють йому виконувати обов'язки військової служби. Поняття «виконання обов'язків військової служби» припускає такий їхній обсяг і якість виконання, до яких військовослужбовець може бути повністю адаптований. При цьому виконання обов'язків військової служби не повинне приносити шкоду здоров'ю і має бути ефективним.

Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положенням визначено винесення таких постанов про ступінь придатності до військової служби за станом здоров'я:

а - "Придатний" (до військової служби; до військової служби за контрактом; до військової служби у військовому резерві; для підготовки до участі у ММО; до участі у ММО; до служби (роботи) у миротворчому персоналі; до навчання у ВВНЗ; до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, аеромобільних військах, спеціальних спорудах; до підводного водіння танків; до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі ДІВ), компонентами ракетного палива (далі КРП), джерелами електромагнітних полів (далі ЕМП), лазерного випромінювання (далі ЛВ), мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності; до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта; до служби водолазом на глибині до _____ метрів, водолазом-глибоководником на глибині до ____ метрів, акванавтом на глибині до ____ метрів; до навчання (служби) за спеціальністю (вказати спеціальність). Постанова приймається щодо військовослужбовців, які відбираються для навчання, проходження військової служби за окремими військовими спеціальностями, вказаними у ТДВ. Цьому ступеню відповідають громадяни, у яких захворювання відсутні або є окремі хронічні захворювання (за відсутності їхніх загострень) чи фізичні вади тощо, без порушення або з незначним порушенням функції органів та систем, які здатні виконувати обов'язки військової служби без шкоди для свого здоров'я. Щодо зазначеної категорії громадян висновок про ступінь придатності до військової служби за станом здоров'я в окремих видах ЗС України і за деякими військово-обліковими спеціальностями виноситься відповідно до Розкладу хвороб і Таблиць додаткових вимог (ТДВ).б - "Непридатний" (до військової служби з виключенням із військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; до військової служби за контрактом; для підготовки до участі у ММО; до участі у ММО; до служби (роботи) у миротворчому персоналі; до навчання у ВВНЗ; до служби у плавскладі ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, аеромобільних військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом; до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта; до підводного водіння танків; до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності; до служби у військовому резерві; до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях; до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час); до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів)). Цьому ступеню придатності до військової служби відповідають громадяни, у яких порушення життєдіяльності внаслідок хвороби або каліцтва призвели до стійкої втрати здатності виконувати обов'язки військової служби або служби в окремих видах ЗС України чи за окремими військовими спеціальностями. Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (обмежено придатними) до військової служби; інші постанови (про непридатність до служби у виді Збройних Сил України, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині тощо) не приймаються. Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до служби у виді Збройних Сил України або за військовою спеціальністю, спецспорудах, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині, до участі у ММО тощо, одночасно приймається постанова про ступінь придатності до військової служби.в - "Потребує" (звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів з перебуванням у лазареті медичного пункту частини (постанова приймається щодо військовослужбовців строкової військової служби); звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів; відпустки за станом здоров'я на ___ календарних днів; звільнення від походів з переоглядом через 3-6 місяців (щодо військовослужбовців ВМС ЗС України); лікування у ______ (вказати лікувальний заклад та орієнтовний термін лікування); стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у __________(вказати лікувальний заклад); направлення у батальйон (команду) видужуючих (постанова приймається на воєнний час); переведення до ___ (вказати лікувальний заклад та його дислокацію)). Зазначені постанови приймаються щодо військовослужбовців, яким для відновлення здатності виконувати обов'язки військової служби після перенесеного захворювання або травми з порушенням функцій органів і систем зворотного характеру потрібен певний час.

г - "Обмежено придатний до військової служби".

Така постанова приймається щодо військовослужбовців за контрактом з числа осіб офіцерського, старшинського, сержантського, рядового складу, прапорщиків та мічманів, у яких має місце стійкий стан порушення життєдіяльності внаслідок хвороби або каліцтва, що обмежує здатність виконувати обов'язки військової служби без шкоди для здоров'я. Одночасно з постановою ВЛК, в індивідуальному порядку, з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у висновку в довільній формі вказується, які види служби та роботи даній особі протипоказані. Особи, які визнані обмежено придатними до військової служби, до служби у аеромобільних військах, плавскладі, морській піхоті, спеціальних спорудах, льотної роботи, роботи за фахом - непридатні. З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.

ґ - "Тимчасово непридатний" (щодо військовослужбовців - до парашутних стрибків, служби у спеціальних спорудах, служби у плаваючому складі ВМС тощо, щодо військовозобов'язаних та резервістів - до проходження зборів). Цьому ступеню відповідають громадяни, які втратили здатність виконувати обов'язки військової служби протягом обмеженого проміжку часу внаслідок захворювання або травми з порушенням функцій органів і систем зворотного характеру. Щодо таких військовослужбовців виноситься висновок про потребу їх у відпустці або звільненні від виконання обов'язків військової служби за станом здоров'я. При призові громадян на військову службу у такому випадку виноситься постанова про тимчасову непридатність громадянина до військової служби на 6 або 12 місяців.

Таким чином, поняття «придатний до військової служби» не є синонімом повного здоров'я, а наявність деяких захворювань і фізичних вад не є перешкодою громадянам для призову або прийняття на військову службу за контрактом, військовослужбовцям - для проходження військової служби. При розробці Розкладу хвороб було враховано, що ступінь придатності особи, яка проходить медичний огляд, до військової служби перебуває в прямій залежності не стільки від нозологічної форми захворювання, скільки від функціональної здатності організму адаптуватися до конкретних умов військової служби.

Тому перед лікарем, який залучається до медичного огляду громадян, або ВЛК при визначенні ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я постає завдання правильно оцінити результати медичного обстеження та лікування хворого з точки зору лікарсько-експертного наслідку захворювання, тобто, коли, незалежно від продовження лікування, у хворого чітко визначається прогноз стосовно подальшого проходження військової служби і йому, відповідно до Розкладу хвороб, може бути визначено ступінь придатності до військової служби.

У тому випадку, коли лікарсько-експертний висновок ще не визначився і прогноз стосовно подальшого проходження військової служби може бути сприятливим, а для відновлення придатності до військової служби потрібен деякий термін, виноситься постанова про потребу громадянина при призові про тимчасову непридатність до військової служби на 6 або 12 місяців, а щодо військовослужбовців - про потребу у відпустці за станом здоров'я або звільненні від виконання обов'язків військової служби на відповідний термін. При цьому експертний підхід повинен бути диференційованим, суворо індивідуальним, з урахуванням, насамперед, функціональної здатності організму адаптуватися до умов військової служби.

Практика медичного огляду в Збройних Силах довела, що метод індивідуальної оцінки ступеня придатності до військової служби є найважливішим і визначальним.

За статтями (пунктам статей) Розкладу хвороб, які передбачають щодо військовослужбовців за контрактом індивідуальне визначення ступеня придатності до військової служби, ВЛК виносить постанову «обмежено придатний до військової служби», як правило, в тому випадку, якщо командир частини в службовій характеристиці, а начальник медичної служби - в медичній, вказують на неможливість (утруднення) виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби на займаній посаді за станом здоров'я.

Визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я є основним завданням ВЛК. При цьому військово-лікарські комісії повинні керуватися низкою критеріїв, які можна розділити на дві групи - медичні та соціальні.

Медичні критерії включають вчасно встановлений, точний, повний клініко-експертний діагноз із урахуванням вираження морфологічних змін, ступеня функціональних порушень, стадії, тяжкості та характеру перебігу захворювання, наслідків травми (каліцтва) тощо, наявності декомпенсації, ускладнень. Велике значення має клінічний прогноз (найближчий і віддалений) і перспективи стосовно продовження проходження військовослужбовцем військової служби, які ґрунтуються на аналізі результатів лікування, зворотності морфологічних і функціональних порушень, характеру перебігу захворювання і його ускладнень тощо.

Під час оцінювання ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я пріоритет віддається ступеню вираження функціональних порушень органів та систем органів. Саме від стану адаптаційних механізмів залежить ступінь вираження функціональних порушень у зв'язку з фізичними навантаженнями під час роботи і у побуті, кліматичними та іншими умовами зовнішнього середовища. Традиційно у ВЛЕ виділяють три ступені вираження функціональних порушень:

I ступінь (незначні порушення) - це стан напруження адаптаційних механізмів, встановлений об'єктивними методами при рівні навантажень на організм, що перевищує повсякденні (звичайні) для конкретної людини. При цьому здатність виконувати обов'язки військової служби, як правило, збережена або незначно обмежена, але військовослужбовець не може проходити військову службу в окремих видах (родах) Збройних Сил за деякими військово-обліковими спеціальностями, які вимагають великого фізичного та нервово-психічного напруження (аеромобільні війська, плавсклад, морська піхота, спеціальні споруди тощо).

При наявності I ступеня функціональних порушень у військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, виноситься постанова ВЛК "придатний до військової служби" або "обмежено придатний до військової служби", а щодо військовослужбовців строкової служби, як правило, - "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час", якщо інше не передбачено Розкладом хвороб. Для громадян при призові на строкову військову службу виноситься постанова ВЛК "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час".

II ступінь (помірні порушення) - це стан зриву адаптаційних механізмів, що проявляється при повсякденних (звичайних) для конкретної людини навантаженнях. Здатність виконувати обов'язки військової служби при цьому обмежена. Розклад хвороб у цьому випадку передбачає для військовослужбовців за контрактом постанову "обмежено придатний до військової служби" або "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час", а для військовослужбовців строкової служби - "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час".

III ступінь (значні, або різко виражені порушення) - це стан повного зриву адаптаційних механізмів, що виявляється вже в спокої. Здатність виконувати обов'язки військової служби при цьому стійко втрачається. Розклад хвороб у цих випадках передбачає при медичному огляді щодо всіх контингентів військовослужбовців і громадян висновок "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Таким чином, порушення функцій організму з погляду ВЛЕ оцінюється, насамперед, з позиції - наскільки ці порушення призводять до зниження у громадянина здатності виконувати обов'язки військової служби і його соціальної адаптації.

Методи клінічного дослідження не при кожному захворюванні дозволяють достовірно кількісно оцінити порушення функцій (наприклад: при остеохондрозі хребта, плоскостопості, хронічному гепатиті, цирозі печінки і т. ін.). У цих випадках ступінь вираження анатомічних змін, що виявляються сучасними інструментальними методами променевої діагностики, пункційної біопсії тощо, дозволяє більш точно оцінити клінічний прогноз і прогноз стосовно виконання людиною обов'язків військової служби (трудовий прогноз).

При ряді захворювань сам факт встановлення діагнозу визначає несприятливий прогноз стосовно виконання обов'язків військової служби і, відповідно, непридатність до військової служби при медичному огляді (наприклад: злоякісні пухлини, лейкози, лімфогранулематоз, дифузні захворювання сполучної тканини, лепра, СНІД, шизофренія тощо).

При інших захворюваннях правильно оцінити прогноз щодо подальшого проходження військової служби і відповідно ступінь придатності до військової служби можна з урахуванням перебігу захворювання, стадії, тяжкості, частоти загострень (рецидивів), оборотності наявних анатомічних і функціональних порушень. Прикладами таких захворювань є: гіпертонічна хвороба, при якій ступінь придатності до військової служби оцінюється в залежності від стадії захворювання; бронхіальна астма, цукровий діабет, тиреотоксикоз, при яких ступінь придатності до військової служби оцінюється залежно від тяжкості захворювання; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічний холецистит, хронічний панкреатит, при яких ступінь придатності оцінюється залежно від частоти загострень захворювання, наявності ускладнень або ступеня вираження функціональних порушень.

В усіх випадках ступінь придатності до військової служби оцінюється комплексно з урахуванням усіх наявних медичних критеріїв. Конкретні медичні критерії придатності до військової служби при різних захворюваннях і наслідках травм, каліцтв тощо викладені в Поясненнях щодо застосування статей Розкладу хвороб станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Соціальні критерії стосовно військово-лікарської експертизи можна розділити на три групи:

1) соціально-демографічні критерії;

2) військові та соціально-політичні критерії;

3) соціальні критерії, які визначають фактичну здатність виконувати обов'язки військової служби.

Вони враховуються при визначенні рівня вимог до стану здоров'я військовослужбовців і громадян при призові, зарахуванні на військову службу за контрактом і до військово-навчальних закладів.

Соціальні критерії, що визначають фактичну здатність виконувати обов'язки військової служби, відображають усе, що пов'язане з професійною діяльністю військовослужбовця. До них відносяться: характеристика фізичного та нервово-психічного навантаження, організація, періодичність, ритм роботи, наявність навантаження на окремі органи і системи організму, а також несприятливі умови праці та професійні шкідливості. Тому при медичному огляді з метою визначення ступеня придатності до військової служби враховуються рівень освіти особи, яка проходить огляд, підготовки за військово-обліковою спеціальністю, наявність досвіду роботи, вік, думка командування й лікаря військової частини про фактичну здатність особи, яка проходить медичний огляд, виконувати обов'язки військової служби і можливість використовувати її на роботі, що найбільш відповідає стану здоров'я, а також спрямованість особи, яка проходить огляд, на продовження військової служби.

На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час, серед інших документів, визначених Положенням, обов'язково подаються службова та медична характеристики.

У службовій характеристиці можуть бути відображені відомості про вплив стану здоров'я військовослужбовця на виконання ним обов'язків військової служби за займаною посадою, думка про доцільність збереження військовослужбовця на військовій службі. Службову характеристику підписує командир військової частини та скріплює гербовою печаткою.

У медичній характеристиці повинні бути зазначені відомості про результати медичних оглядів ВЛК та диспансерного динамічного спостереження за станом здоров'я військовослужбовця, про звернення його по медичну допомогу та про кількість днів працевтрат за останні 3 роки, пов'язаних зі станом здоров'я. Обов'язково вказується думка начальника медичної служби військової частини щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров'я. Відомості, зазначені в медичній характеристиці, повинні бути підтверджені даними медичної книжки та інших медичних документів.

Дана норма дає підставу об'єктивізувати індивідуальний підхід при оцінці ступеня придатності до військової служби військовослужбовців за контрактом.

Медичний огляд ВЛК являє собою складний процес вивчення та оцінки одночасно біомедичного і соціального статусу людини та визначення відповідності громадянина вимогам військової служби, причинного зв'язку захворювань, наслідків травм тощо з проходженням (виконанням обов'язків) військової служби, а також вирішення інших питань із винесенням письмового висновку.

Під час медичного огляду громадян з метою ВЛЕ попередньо призначаються і проводяться клінічні, лабораторні, рентгенологічні, функціональні, інструментальні дослідження. Ретельно вивчається анамнез, як зі слів, так і за даними медичних документів (медична карта амбулаторного хворого, медична книжка військовослужбовця, історія хвороби, виписки з них, довідки і т. ін.). При необхідності зазначені документи запитуються з установ охорони здоров'я (як військових, так і цивільних), військових комісаріатів, архівів тощо.

Кожен лікар-фахівець, який приймає участь у медичному огляді військовослужбовців, а потім ВЛК вивчають думку командування та лікаря військової частини, умови військової праці, побуту особи, яка проходить огляд, за даними службової і медичної характеристик, особових справ та інших документів, а також під час особистої бесіди з обстежуваним, лікарем військової частини, представниками командування.

Паралельно проводиться обстеження лікарями-фахівцями (терапевтом, хірургом, окулістом, оториноларингологом, невропатологом, стоматологом, жінок - гінекологом, а при необхідності - іншими фахівцями), які на момент огляду встановлюють діагноз захворювання, ступінь вираження функціональних розладів, наявність ускладнень. Слід наголосити, що кожен лікар-фахівець під час огляду з метою ВЛЕ встановлює обстежуваному клініко-експертний діагноз, при формулюванні якого обов'язково зазначаються: етіопатогенез захворювання; клініко-морфологічні зміни; ступінь тяжкості перебігу; ускладнення; дата травми (оперативного лікування); характер та ступінь функціональних порушень. При цьому лікар-фахівець записує в медичних документах особи, яка проходить медичний огляд, свій мотивований висновок про ступінь придатності до військової служби, а також про причинний зв'язок травм (поранень, контузій, каліцтв) або захворювань з проходженням військової служби, що надалі враховується при винесенні постанови ВЛК. У складних експертних випадках лікар-фахівець може обмежитись встановленням діагнозу, залишаючи винесення постанови на розсуд голови та членів ВЛК.

Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів, їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.

Постанови ВЛК приймаються у формулюваннях, зазначених у п.20.3 розділу ІІ Положення. Постанова про придатність (непридатність) до навчання (служби) за військовою спеціальністю, служби у спеціальних спорудах, до участі у ММО, миротворчому персоналі тощо згідно з вимогами ТДВ приймається за такою формою:

"На підставі статті ___ графи ___ Розкладу хвороб та графи ___ Таблиці ___ додаткових вимог, придатний (непридатний) до _____".

Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (обмежено придатними) до військової служби, інші постанови (про непридатність до служби у виді Збройних Сил України, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині тощо) не приймаються.

Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (до служби у виді Збройних Сил України або за військовою спеціальністю, спеціальних спорудах, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині, до участі у ММО тощо), одночасно приймається постанова про придатність до військової служби.)

За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами ІІ, ІІІ, ВЛК приймає одну з таких постанов:"непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час";"обмежено придатний до військової служби". За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами ІІ, ІІІ, ВЛК приймає одну з таких постанов:"обмежено придатний до військової служби";

"придатний до військової служби".

Щодо військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори і визнані ВЛК непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, обмежено придатними до військової служби або потребують відпустки за станом здоров'я, одночасно приймається постанова "непридатний для подальшого проходження зборів".

Постанови, які приймає ВЛК щодо виявлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу IІ Положення. Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва). При медичному огляді військовослужбовців за контрактом, які досягли граничного віку перебування на військовій службі і пройшли медичний огляд за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність, ВЛК приймає постанову "Непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час".

Засідання ВЛК є завершальним етапом медичного огляду. При цьому комісія не обмежується «підведенням» особи, яка проходить медичний огляд, під одну зі статей Розкладу хвороб, а, користуючись ним як базовим пунктом, з урахуванням соціальних критеріїв, визначає ступінь придатності до військової служби та причинний зв'язок захворювань (наслідків травм) з проходженням військової служби. Постанова записується в книгу протоколів засідань військово-лікарської комісії і оформляється свідоцтвом про хворобу або довідкою ВЛК, як це передбачено Положенням.

У розробці Положення про військово-лікарську експертизу брали участь головні медичні фахівці Міністерства оборони України, Міністерства охорони здоров'я України. Проект Положення був підданий експертній оцінці у видах Збройних Сил, Військово-медичних клінічних центрах, де в його обговоренні взяли участь провідні спеціалісти, штатні ВЛК. Командування Збройних Сил України приділяло винятково велику увагу розробці Положення. Положення підготовлено відповідно до законодавчих і нормативних актів, що стосуються питань медичного огляду громадян і соціального захисту військовослужбовців.

У військовій медицині в інтересах динамічного диспансерного спостереження за військовослужбовцями та ВЛЕ використовуються наступні визначення:

- «здоровий» - особи, у яких захворювання відсутні (в анамнезі та при обстеженні в них не виявляються гострі або хронічні захворювання та фізичні вади) і які здатні виконувати обов'язки військової служби без обмежень. До цієї категорії можна також віднести осіб з так званими «граничними станами», у яких при обстеженні виявляються незначні відхилення від установлених меж норми величин деяких фізіологічних характеристик, що не впливають на самопочуття, функціональну діяльність організму та працездатність;

- «практично здоровий» - особи, які мають окремі хронічні захворювання або фізичні вади при відсутності їхніх загострень протягом декількох років або з нечастими загостреннями, без порушення або з незначним порушенням функції органів і систем організму, що не знижують працездатність, та які здатні виконувати обов'язки військової служби в конкретних умовах професійної діяльності без шкоди для здоров'я;

- «особи, які потребують систематичного лікарського нагляду» - особи, які мають хронічні захворювання з помірним порушенням функцій органів і систем, періодичними загостреннями і зниженням працездатності.

Під час роботи над Положенням врахована необхідність комплектування ЗС України здоровим та практично здоровим контингентом, а саме: щодо громадян, які підлягають призову (приймаються за контрактом) на військову службу - здоровими і практично здоровими, які не мають хронічних захворювань, з незначним порушенням функції органів і систем. Стосовно військовослужбовців, яких під час диспансерного огляду віднесено до групи осіб, що потребують систематичного лікарського нагляду, начальник медичної служби доповідає командирові частини для подальшого прийняття рішення щодо направлення їх на огляд ВЛК для уточнення діагнозу та визначення ступеня придатності до військової служби.

Ступінь придатності до військової служби перебуває в прямій залежності не стільки від нозологічної форми захворювання (назви хвороби), скільки від функціональної здатності організму адаптуватися до конкретних умов військової служби. Тому перед ВЛК при визначенні ступеня придатності до військової служби стоїть завдання правильно оцінити результати медичного обстеження та лікування хворого з погляду лікарсько-експертного наслідку захворювання, тобто, коли незалежно від продовження лікування у хворого чітко визначається прогноз стосовно військової служби і йому, відповідно до Розкладу хвороб, може бути визначено ступінь придатності до військової служби.

Схема 1

Визначення соціальних критеріїв 1. Вивчення думки командування і начальника медичної служби військової частини, умов військової праці і побуту особи, яка проходить медичний огляд, за даними характеристик, особової справи та інших документів, в особистій бесіді з особою, яка проходить огляд, і представниками командування, начальником медичної служби військової частини. 2. Запити до військових комісаріатів, військових частин, архівів тощо.
Методи оцінки стану здоров'я 1. Попереднє клінічне, лабораторне, рентгенологічне, функціональне, інструментальне обстеження та ін. 2. Вивчення медичних документів: амбулаторна картка хворого, медична книжка військовослужбовця, історія хвороби, довідки з медичних установ, архівів та ін.) 3. Запити до закладів охорони здоров'я , військово-медичних установ, військових комісаріатів, архівів. 4. Обстеження лікарями-фахівцями (терапевтом, хірургом, оториноларингологом, окулістом, невропатологом, жінок - гінекологом і, за показаннями, - іншими фахівцями) з оформленням письмового висновку про ступінь придатності до військової служби і причинний зв'язок захворювання або каліцтва з військовою службою
Медичні критерії 1. Клініко-експертний діагноз. Характер перебігу захворювань (стадія, тяжкість, частота рецидивів, ускладнення). Вираження морфологічних порушень, їх зворотність. Ступінь вираження функціональних порушень. 2. Клінічний прогноз і прогноз щодо подальшого проходження військової служби.
Критерії визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я

Вимоги до стану здоров'я громадян, обумовлені Положенням про військово-лікарську експертизу. Побудова Розкладу хвороб відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям, 10 перегляду

У випадку, якщо лікарсько-експертний наслідок ще не визначився та прогноз стосовно подальшого продовження військової служби може бути сприятливим, а для відновлення здатності до військової служби потрібен час, варто виносити постанову щодо громадянина під час призову - про тимчасову непридатність до військової служби на термін 6-12 місяців, а щодо військовослужбовця - про тимчасову непридатність (потребує відпустки за станом здоров'я, звільнення від виконання службових обов'язків на визначений термін, продовження лікування тощо). Під час медичного огляду експертний підхід повинен бути диференційованим, строго індивідуальним з урахуванням, насамперед, функціональної здатності організму пристосуватися до умов військової служби. Метод індивідуальної оцінки ступеня придатності до військової служби є найважливішим і визначальним принципом ВЛЕ.

Розклад хвороб включає статті Розкладу хвороб, назви хвороб із зазначенням ступеня порушення функції, а також контингенти, які проходять медичний огляд за графами Розкладу хвороб. Громадянам під час огляду ВЛК висуваються медичні вимоги до стану здоров'я за відповідними графами Розкладу хвороб:

Графа І - громадяни під час приписки до призовних дільниць та призову на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовці строкової військової служби;

Графа ІІ - громадяни, військовослужбовці, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського та старшинського складу, прапорщики (мічмани);

Графа ІІІ - громадяни, особи офіцерського складу, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

Статті та назви захворювань в Розкладі хвороб побудовані відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям, 10 перегляду (МКХ) за принципом групування захворювань (патологічних станів) за окремими органами і системами, з урахуванням традиційного для ВЛЕ їхнього поділу залежно від профілю медичної спеціальності, з обов'язковим урахуванням ступеня порушення функції.

Відомо, що МКХ визначена як система рубрик, у яких окремі патологічні стани включені у відповідності з певними встановленими критеріями. Групування рубрик за тим або іншим принципом визначається необхідністю компромісу між підходами до різних класифікацій, які засновані на етіології, анатомічній локалізації, обставинах виникнення захворювання тощо, та, крім того, це групування залежить від якості інформації, наявної в медичній документації. Хоча жодна класифікація не може відповідати всім перерахованим вище вимогам, МКХ, проте, забезпечує єдину класифікаційну основу для загальних статистичних цілей, тобто групування даних, зберігання та видачі за потребою.

Таким чином, МКХ, будучи у своїй основі статистичною класифікацією хвороб, обмежується певною кількістю рубрик, які охоплюють всю сукупність патологічних станів. Конкретне захворювання в МКХ має самостійне значення в класифікації хвороб лише в тому випадку, якщо висока частота цього захворювання або його значимість як патологічного стану виправдовує його виділення в окрему рубрику. З іншого боку, багато назв у класифікації МКХ відносяться до груп окремих, але зазвичай споріднених хворобливих станів, і кожна хвороба або патологічний стан, включений в одну з рубрик статистичної класифікації, займає в ній певне та відповідне місце.

Саме можливість згрупування в статистичній класифікації МКХ відрізняє її від номенклатури переліку або каталогу визнаних найменувань патологічних станів. Незважаючи на те, що в цілому МКХ призначена для статистичного обліку та звітності, Розклад хвороб адаптований до МКХ без зміни основного принципу ВЛЕ - обліку ступеня вираження патологічних змін, порушень функцій органів та систем, частоти загострень і, як результат, - індивідуального методу оцінки ступеня придатності до військової служби.

Клініко-статистичні групи та найменування захворювань в Розкладі хвороб в основному відповідають розміщенню їх у МКХ і, отже, подібні до даних прийнятих медичною службою ЗС України звітів, складених згідно з Табелем термінових донесень з медичної служби, затвердженим Директивою Начальника Генерального штабу ЗС України № ДГШ-11 від 17.12.2001 р. Така побудова Розкладу хвороб спрощує роботу зі звітними даними в штатних ВЛК, дозволяє більш якісно проводити аналіз та складання звітів за різними формами як медико-статистичних даних. Проте, враховуючи особливості військової служби та з метою соціального захисту військовослужбовців (колишніх військовослужбовців), деякі захворювання об'єднані в окрему групу "Інші хворобливі прояви". До неї включені: недостатній фізичний розвиток, конституційна високорослість тощо; вегето-судинна та нейроциркуляторна дистонія; ангіотрофоневрози кінцівок; заїкання із захлинанням; неорганічний енурез.

У Розкладі хвороб неможливо зазначити всі нозологічні форми захворювань, передбачених в МКХ. У разі виявлення такого захворювання, лікар, який залучається до участі у ВЛЕ, під час прийняття експертного рішення визначає статтю Розкладу хвороб відповідно до класу, до якого відноситься це захворювання в МКХ, та ступеня порушення функції. Наприклад, алергічний риносинусит в Розкладі хвороб не передбачений, а згідно з МКХ він відноситься до хвороб органів дихання (J30.3). Відповідно, під час прийняття експертного рішення у такому випадку застосовується стаття 45"в" Розкладу хвороб.

У той же час окремі захворювання, що мають у ряді випадків для лікаря визначальне значення, включені в класи захворювань, а, отже, і в статті Розкладу хвороб, які поєднують хвороби тієї системи органів, до яких відноситься прояв розглянутого захворювання або його ускладнення. Наприклад, поліомієліт за МКХ включений у клас «Інфекційні та паразитарні хвороби», а лікування його наслідків, а, отже, і винесення експертного висновку проводиться не терапевтом-інфекціоністом, а невропатологом. У ряді випадків захворювання хірургічного, терапевтичного, неврологічного профілю включені в різні класи та групи хвороб (статті Розкладу хвороб), що деякою мірою ускладнює винесення експертного висновку лікарем певної спеціальності. Наприклад, у класі «Хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини, їх наслідки» є захворювання, за якими експертний висновок повинен виноситися різними лікарями-фахівцями: при ревматоїдному артриті - терапевтом, при остеохондрозах - хірургом. За класом «Вроджені аномалії...» експертний висновок буде виноситися практично всіма лікарями-фахівцями.

Таким чином, МКХ у структурі Розкладу хвороб застосована з метою приведення у відповідність із вимогами ВООЗ до обліку хвороб і фізичних вад населення нашої країни, їхньої наукової розробки та узагальнення, у тому числі і з метою ВЛЕ.

Думка окремих медичних фахівців про те, що застосування МКХ зруйнує закріплений в практиці ВЛЕ принцип побудови Розкладу хвороб з урахуванням нозології та функціонального підходу до визначення придатності тих, хто проходить медичний огляд, до військової служби, не відповідає дійсності. В «сітці» розкладу хвороб цей принцип збережений без змін.

Придатність до військової служби визначається за наслідками перенесених захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) в залежності від ступеня порушення функції органів та систем на момент огляду та при визначеному лікарсько-експертному результаті. До кожної статті Розкладу хвороб, як правило, застосований єдиний алгоритм визначення цих функціональних порушень. Перелік наслідків перенесених захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) викладений в Поясненнях щодо застосування статей Розкладу хвороб.

З огляду на принцип комплектування Збройних Сил України здоровими та практично здоровими громадянами, у Розкладі хвороб передбачено підвищення вимог до стану здоров'я громадян, які призиваються (приймаються) на військову службу та які проходять військову службу. Не допускаються на військову службу громадяни з розладами особистості незалежно від ступеня вираження та стану компенсації; ті, які зловживають наркотичними засобами та токсичними речовинами при наявності синдрому залежності; особи з недостатністю харчування при негативній динаміці маси тіла та зі зниженою фізичною працездатністю; ВІЛ-інфіковані, хворі на хронічні вірусні гепатити, будь-які форми туберкульозу тощо.



  2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   Наступна

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНІ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВІЙСЬКОВО-ЛІКАРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ | Основні поняття та терміни. Методологія військово-лікарської експертизи | РОЗДІЛ 2. ВІЙСЬКОВО-ЛІКАРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА З МЕТОЮ ВЛЕ | Основні принципи оформлення лікарсько-експертних документів. | Організація та проведення контролю з метою військово-лікарської експертизи. Критерії оцінки діяльності військово-лікарських комісій. | Критерії оцінки діяльності органів військово-лікарської експертизи | Організація контрольного обстеження і медичного огляду військовослужбовців | РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ | Медичний огляд громадян, які приймаються на військову службу за контрактом | Медичний огляд громадян, які бажають навчатися у ВВНЗ |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати