Головна

Теорія споживчої поведінки

  1. Погодження - теорія
  2. III. ТЕОРІЯ ЗОВНІШНІХ І ВЗАЄМНИХ ВПЛИВІВ
  3. IV. ТЕОРІЯ ІМОВІРНОСТІ І МАТЕМАТИЧНА
  4. А) теорія держави і права (як одна з історико-теоретичних юридичних наук) ___
  5. Агрегатні стани. Розчини: поняття, теорія. Розчини насичені, ненасичені, пересичені.
  6. Актуальність моделі макроекономічного людини і теорія Дж. М. Кейнса
  7. Алексєєв С.С. Теорія держави і права. Підручник для юридичних вузів і факультетів

(До розділу 6)

Початкові дані

 Найменування, експлуатаційні характеристики обладнання ділянки (відділення, зони, пересувної майстерні)  показники
 варіанти
 Загальні дані
 1.  Виробнича програма підприємства, Тр (тис. Люд.-год)    370
 2.  Площа виробничого приміщення, S (м2)  
 3.  Висота приміщення, h (м)    3,5  3,7  4,0  4,2  3,5  3,6  4,4  3,7  3,4  3,8  4,2  3,5  3,6  3,7  3,8  4,2  4,4  4,3  4,6  4,0  4,3  4,0
 4.  Режим роботи підприємства, Среж дн. В тиждень  
 Кількість змін на добу, см   3
 6.  Ринкова ціна 1 м3 будівлі, Ц 1м3 , Руб.  
 7.  Тривалість робочої зміни, Тсм, година.  Визначити по змінному режиму підприємства
 8.  Коефіцієнт виконання норм, Квн    1,1  1,12  1,13  1,14  1,15  1,16  1,17  1,18  1,19  1,20  1,10  1,11  1,12  1,13  1,14  1,15  1,16  1,17  1,18  1,19  1,20  1,12
 9.  Ціна 1 кВт · год, руб, з ПДВ = 18% *  1,25 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
 10.  Розмір премії,%  
 11.  Витрати на основні матеріали від основної заробітної плати виробничих робітників,% від ОЗПосн р  59,5 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
 12.  Зниження витрат на 1 чол. ? год,%    12,0  12,5  10,0  10,5  11,0  11,5  13,0  13.5  14,0  14,5  15,0  15,0  9,0  9,5  10,0  10,5  11,0  11,5  12,0  12,5  13,0  13,5
 13.  Ціна 1м3 холодної води з урахуванням стоків і ПДВ 18%, руб. *  31,12 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
 14.  Ціна 1Гкалл водяної пари з урахуванням стоків і ПДВ 18%, руб. *  408,0 - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
 15.  Середня норма амортизації обладнання,%    6,6  6,7  6,85  6,8  6,92  7,0  7,1  7,2  7,3  7,4  7,5  7,6  7,8  7,9  8,0  8,1  8,2  8,3  8,4  8,5  8,6  8,7
 16.  Середня норма амортизації будівель і споруд,%    2,03  2,14  2,34  2.43  2,56  2,64  2,72  2,84  2,93  2,05  2,15  2,25  2,35  2,36  2,38  2,46  2,45  2,48  2,52  2,55  2,54  2,59
 17.  Співвідношення одиниць однотипного обладнання (для кошторису на обладнання)    20: 12: 8  15: 12: 7  12: 9: 13  15: 10: 8  18: 13: 6  13:14:10  9:11:15  8:15:13  10:12:11  12:11:10  13:12:10  9: 8: 7  16: 8: 9  9: 14: 8  8: 17: 7  7: 9:  17: 9: 7  16: 9: 12  20: 8: 4  18: 13: 5  14: 14: 8  16: 15: 8
 18.  Середня годинна тарифна ставка-основних робітників-допоміжного-ного робочого    9,26  8,87  7,65  8,98  9,90  9,53  10,3  11,65  10,67  10,82  10,43  11,85  11,43  9,76  8,59  8,64  7,85  9,45  9,38  9,57  9,68  9,98
 19.  Відсоток надбавки за шкідливі і важкі умови праці,%    12  10
 20.  Середня кількість днів додаткової відпустки за роботу в особливих умовах праці, дн.    1,5  4,5  4,3  6,8  2,2  3,7  1,5

*** Розцінки на електроенергію, водо- і теплопостачання представлені по місту Томськ.


* При багатозмінному режимі роботи підприємства кількість днів необхідно поділити на змінний режим Среж.

Теорія споживчої поведінки.

Основні терміни і поняття

Корисність і цінність, величина цінності, ефект доходу, мінова і споживча цінність, ефект заміщення, закон спадної граничної корисності, корисність, правило максимізації корисності, функція корисність, крива сукупної корисності, крива граничної корисності, крива байдужості, гранична норма заміщення, карта байдужості, становище рівноваги, споживчий надлишок, крива ціна - споживання, криві Енгеля, закони Госсена, перевагу, транзитивне перевагу, принцип рівної корисності, кутова рівновага.

Завдання тестового характеру допомагають звернути увагу на ті нюанси, які найчастіше не беруться до уваги при загальному вивченні теми. Розглянемо різні приклади тестових завдань.

1. Закон спадної граничної корисності означає, що:

а) відношення граничних корисностей до цін на предмети розкоші менше ніж на товари першої необхідності;

б) корисність, принесена кожною наступною одиницею товару, зменшується в міру збільшення кількості придбаних товарів;

в) відношення граничних корисностей до цін однаково для всіх товарів;

г) корисність придбаних товарів зменшується в міру збільшення доходу споживача;

д) жоден з відповідей не є вірним.

Вірний другий відповідь. Це завдання на закріплення знань. Для його виконання потрібно точно знати і розуміти цей закон.

2. Яке з наступних тверджень є невірним?

а) кожна точка на кривій байдужості означає комбінацію двох товарів;

б) кожна точка на бюджетній лінії означає комбінацію двох товарів;

в) всі крапки на кривій байдужості означають однаковий рівень корисності;

г) всі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень корисності;

д) нахил кривої байдужості характеризує норму, відповідно до якої одне благо може бути заміщено іншим благом без зміни рівня корисності для споживача.

В даному випадку потрібно вибрати неправильну відповідь. У такому випадку всі інші відповіді правильні. Отже, студент може йти двома шляхами або він точно знає, що таке крива байдужості і бюджетна лінія тоді він швидко знаходить один неправильний відповідь (г). Але можлива інша ситуація. Якщо студент сумнівається або має не повні знання, то він спробує піти шляхом виключення. Відповіді «а», «б», «в», - правильні, тому «г» - шукане твердження.

3. Якщо споживач вибирає комбінацію, представлену точкою, що лежить на площині, обмеженою бюджетною лінією, то він:

а) максимізує корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;

в) в повному обсязі використовує свій бюджет;

г) знаходиться в положенні споживчої рівноваги;

д) жоден з відповідей не є вірним.

В даному завданні необхідно скористатися вмінням графічних побудов. Побудуємо цю комбінацію

За графіком ми бачимо, що точка (С) лежить лівіше бюджетної лінії, по суті справи, знаходиться на іншій бюджетній лінії, відповідної меншого доходу. Тому вибираємо відповідь (в)

4а. Який з наступних переліків граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 200, 150, 100, 50;

б) 200, 300, 400, 500;

в) 200, 200, 200, 200;

г) 200, 250, 270, 280;

д) 200, 150, 150, 150;

4б. Який з наступних переліків значень загальної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 200, 300, 400, 500;

б) 200, 450, 750, 1100;

в) 200, 400, 1600, 9600;

г) 200, 250, 270, 280;

д) 200, 350, 450, 600.

Ці завдання є прикладом тих ситуацій, коли відповідь необхідно шукати на основі розрахунків при знанні певних категорій, в даному випадку, граничної і загальної корисності, закону спадної граничної корисності.

Спочатку ми розглянемо тест 4а, так як саме в ньому дано завдання з граничною корисністю. У випадку б) вона зростає, в разі в) вона стає незмінною, в разі г) вона зростає нерівним темпом на відміну від б), в разі д) гранична корисність після разового падіння стала незмінною, тому вірний відповідь а), де гранична корисність падає рівним темпом.

У випадку з завданням 4б, необхідно спочатку вести розрахунки, а потім шукати дані, відповідні цим законом.

МИn+1= ТІn+1 -Тиn

а) ТИ: 200, 300, 400, 500; МИ: 100, 100, 100;

б) ТИ: 200, 450, 750, 1100; МИ: 250, 300, 350;

в) ТИ: 200, 400, 1600, 9600; МИ: 200, 1200, 8000;

г) ТИ: 200, 250, 270, 280; МИ: 50, 20, 10;

д) ТИ 200, 350, 450, 600. МІ: 150, 100, 150.

Ми розраховували граничну корисність, віднімаючи поруч стоять цифри, наприклад, в разі а) (300-200); (400-300); (500-400), потім отримали ряди граничнихкорисностей. Зменшення, причому постійне, наявна в разі г)

Тепер звернемося до вирішення завдань.

Завдання №1.

Визначити граничну корисність за наступними даними про загалу. Загальна корисність п'яти з'їдених порцій морозива дорівнює 14 одиницям, шести - 15 одиницям, а семи - 10.

Рішення. У цьому завданню гранична корисність визначається за формулою:

МИn+1= ТІn+1 -Тиn

Умови завдання підказують, що граничну корисність можна визначити тільки для шостого і сьомого морозива:

МИ6= ТІ6-Ти5= 15-14 = 1

МИ7= ТІ7-Ти6= 10-15 = -5

Завдання №2.

Маржинальна корисність першого з'їденого апельсина дорівнює 5 одиницям, другого - 3 одиницям, а третього - 2. Обчисліть загальну корисність.

Рішення. У цьому завданню важливо знати і розуміти два моменти. По-перше, це математичний вираз суті граничної корисності, тобто

МИn+1= ТІn+1 -Тиn

По-друге, в завданню дана маржинальна корисність першого товару. Знаходимо її за формулою:

МИ1= ТІ1-Ти0, Отримуємо, що МІ1= ТІ1

Отримуємо важливий для даної задачі момент: гранична корисність першої одиниці дорівнює загальної корисності, одержуваної при споживанні однієї одиниці товару.

Тепер рішення задачі стає зрозумілим. Загальну корисність знаходимо з формули граничної корисності.

МИn+1= ТІn+1 -Тиn, Тобто загальна корисність для будь-якої одиниці товару буде визначатися як загальна корисність, отримана для попередніх одиниць плюс додаткова (гранична) корисність, отримана від споживання даної одиниці.

ТИ1= МІ1= 5 од.

ТИ2= ТІ1+ МІ2= 5 од. + 3 од. = 8 од.

ТИ3= ТІ2+ МІ3= 8 од. + 2 од. = 10 од.

Дану задачу можна розглянути трохи іншим способом. ТИ1= МІ1, Тоді ТИ2= МІ1+ МІ2, тоді  , Тобто сукупна корисність будь-якої одиниці товару буде дорівнює сумі граничних корисностей одиниць, отриманих від першої до даної одиниці товару.

Завдання №3.

Заповніть пропуски в таблиці.

 Кількість товару  Загальна корисність  гранична корисність
 
 
 

Рішення. Дане завдання вирішується, коли студент вже освоїв спосіб розрахунку та граничної, і загальної корисності, проте йому необхідно навчитися вибирати, яку з відомих йому формул, пізнаних способів розрахунку вжити в першу чергу, як у випадку з цією таблицею. В першу чергу, студенту треба згадати, що МІ1= ТІ1, Тоді заповнюється перший рядок в колонці 2 (загальна корисність). ТИ1= 10 = МІ1. Тепер друга колонка дає всю інформацію про загалу. отже МІ2, МІ3 можна визначати за відомою формулою розрахунку граничної корисності. Заповнена таблиця має вигляд:

 Кількість товару  Загальна корисність  гранична корисність
 (10)
 (8)
 (7)

За аналогією заповнюється наступна таблиця:

 Кількість товару  Загальна корисність  гранична корисність
 (51)
 (91)
 (34)

Як і в попередній задачі рішення починається з того, що МИ1= ТІ1, Це дає можливість порахувати загальну корисність другої одиниці ТИ2= МІ1+ МІ2= 51 + 40 = 91. Після цього можна знайти МІ3= ТІ3-Ти2= 125-91 = 34.

Завдання №4.

Перше яблуко доставляє Івану задоволення, рівне 8. Кожне наступне яблуко доставляє додаткове задоволення, на 2 менше попереднього. Починаючи з якого яблука сумарне задоволення від споживання яблук буде зменшуватися?

Рішення. У цьому завданню необхідно розуміти теоретичне відмінність сукупної корисності і граничної корисності, їх математичне значення, а також відмінність графіків загальної корисності та граничної корисності.

Відомо, що загальна корисність із збільшенням кількості благ поступово зростає, гранична корисність кожної додаткової одиниці блага неухильно зменшується. Максимум задоволення загальної корисності досягається в точці А, коли гранична корисність стає дорівнює 0 (рис.1). Це означає, що благо повністю задовольняє потребу.

Якщо подальше споживання приносить шкоду (гранична корисність блага негативна), то загальна корисність знижується (див. Відрізок АВ, рис.1).

 ТИ

рис.1

МИn+1 = МІn-2 МИ3 = 4 ТИ3 = 18

МИ1 = 8 ТИ1 = 8 МІ4 = 2 ТІ4 = 20

МИ2 = 6 ТИ2 = 14 МІ5 = 0 ТИ5 = 20

З усього вищесказаного випливає, що в даній задачі нам треба шукати таке яблуко, гранична корисність якого буде дорівнює 0. Можна розрахувати за звичайною формулою граничної корисності і отримати, що

МИ1= 8 - за умовою задачі.

(МІn+1= МІn-2) - Такий вид прийме формула залежності граничної корисності наступних одиниць яблука. тоді

МИ2= 6, МІ3= 4, МІ4= 2, МІ5= 0.

Виходить, що п'яте яблуко дає максимальну сумарну корисність, а з шостого вона починає спадати. В той же час

це завдання можна вирішити за формулою арифметичної прогресії, яка матиме вигляд МІi= 10-2i.

Складаємо рівняння: 10-2i,<0

i> 5,

тобто з шостого яблука корисність зменшується.

Наступне заданий е буде присвячено проблемі споживчого рівноваги, суть якого полягає у виборі споживачем такого набору товарів, який буде нести максимальну загальну корисність, можливу при цьому доході. При цьому інформацію про корисність буде нести крива байдужості, а інформацію про дохід - бюджетна лінія.

Завдання №5.

Доведіть, що криві байдужості одного раціонального споживача один з одним не перетинаються.

Доведення. Припустимо протилежне, тобто що дві криві байдужості, що відповідають різним рівням корисності, перетинаються. Тоді точка перетину характеризується двома значеннями корисності. Чого бути не може. Тому дві криві байдужості, що відповідають різним рівням корисності, не можуть перетинатися.

К - передбачувана точка перетину.

Завдання №6.

Доведіть, що оптимум споживача в точках А і В не досягається.

Доведення: че

Завдання № 7.

На малюнку зображена лінія руху

точки оптимуму деякого російського споживача з ростом доходів при виборі між яблуками і апельсинами. Поясніть це явище.

 Апельсини, кг
 Напрямок кривої показує зміну предпоч
 Яблука, кг
 тений деякого споживача з ростом його доходу.

 
 

Пояснення. При збільшенні доходу понад якоїсь межі обсяг споживання яблук починає скорочуватися. Яблука витісняються апельсинами. Економісти кажуть, що яблука служать для нашого споживача товаром нижчого порядку в порівнянні з апельсинами. Бюджетні лінії, зображені на графіку, показують зростання доходу, який викликає ефект заміщення яблук апельсинами.

Завдання №8.

Покажіть, що крива байдужості неопуклого, тобто що вона увігнута або, в крайньому випадку, лінійна.

Доведення. Припустимо гидке, тобто що крива байдужості опукла. Проведемо бюджетну лінію так, що вона стосується цієї кривої байдужості. Збільшуючи бюджет, ми не можемо досягти того ж рівня корисності, а зменшуючи - можемо навіть в двох точках. Цього не може бути. Тому крива байдужості неопуклого.

Завдання №9.

Довести, що найкраще використання суми D досягається в точці дотику відповідного бюджетного обмеження і деякої кривої байдужості.

Доведення. У цьому завданні показано, що при перетині в двох точках кривої байдужості оптимуму не досягається. Тому оптимум може досягатися тільки в точці дотику бюджетного обмеження і кривої байдужості. Така точка дотику існує, оскільки крива байдужості увігнута.

Інший доказ таке. Проведемо деяку криву байдужості, що лежить вище нашої бюджетної лінії. Будемо знижувати рівень корисності до тих пір, поки відповідна крива байдужості не торкнеться нашої бюджетної лінії. Це і буде оптимум споживача.

 товар Х

Завдання №10.

Побудувати лінію бюджетного обмеження для яблук та м'яса при доході споживача, що дорівнює 100 динарів на місяць з урахуванням цін: яблука - 2 динара за 1 кг, а м'ясо - 10 динарів. Як зміститься лінія при зниженні ціни яблук до 1 динара і при зростанні ціни м'яса на 25%? Виписати рівняння обох бюджетних прямих.

Рішення. На 1000 динарів можна купити 1000/2 = 500 кг яблук або 1000/10 = 100 кг м'яса. Поєднавши точки (500, 0) і (0, 100), отримаємо бюджетне обмеження.

Була лінія, задана рівнянням

Y = 100-0,2 x X? де Х, Y - кількості яблук і м'яса. Стала бюджетна лінія, задана рівнянням У = 80-0,08 х Х, так як 1000/1 = 1000 кг яблук і 1000 / (1,25 х 10) = 80 кг м'яса.

 М'ясо, кг

У цьому завданню має значення той факт, що бюджетна лінія графічно зображується прямою лінією, тому для її побудови досить знайти дві точки, що лежать на координатних осях. У першому випадку ми припустили, що продаються тільки яблука, отримали відповідь 500 кг; у другому випадку - тільки м'ясо, отримали 100 кг м'яса.

Рівняння бюджетної лінії ми будуємо, виходячи з формули I = PxX + PyУ, де I - дохід споживача,

Px і X - ціна і кількість одного товару, Py і Y - ціна і кількість другого товару. З вищевказаного рівняння виділимо У.  , де  - Відносна вартість двох товарів, що визначає нахил бюджетної лінії до осі абцісс.

Отже в нашому завданні 0,2 =

Завдання №11.

Як змінилися ціни, якщо пряма бюджетного обмеження зрушила таким чином, як це зображено на малюнку?

 б)
 а)

а) Ціна одного товару збільшилася.

б) Ціни обох товарів знизилися в два рази.

в) Ціна одного товару зросла, а іншого знизилася.

г) Ціна одного товару знизилася.

Рішення. У цьому завданню важливо розуміти, що зниження цін веде до зростання купівельної спроможності того ж доходу, а зростання цін - до зниження його купівельної спроможності, тому в першому випадку бюджетна лінія зміщується вправо і вгору, в другому випадку - вліво і вниз. Якщо ціна змінюється тільки на один товар, то зміщується тільки відповідна частина бюджетної лінії.

Далі ми розглянемо завдання на побудову кривих байдужості для різних благ. У випадку зі взаємодоповнюючими благами існує 2 варіанти. Взаємодоповнюваність буває жорсткою, абсолютної, коли одному благу відповідає певна кількість іншого блага, наприклад, лижі і кріплення до них, відносної, наприклад, чай і цукор, автомобіль і бензин. Для абсолютно взаємозамінних благ гранична норма заміщення дорівнює нулю: .

Взаємозамінність теж буває досконалою, коли одне благо може повністю замінити інше, наприклад, червоні та рожеві гвоздики, а може бути відносною, наприклад, чай і кава, вершкове масло і маргарин. Графічно досконала взаємозамінність зображується паралельними кривими байдужості. Гранична норма заміщення в цьому випадку постійна:  . Криві байдужості тут є прямими лініями.

Завдання №12.

Хто з дівчаток, скоріше за все, відмінниця, якщо їх криві байдужості такі:

К

Рішення. Варвара не любить танцювати і вважає за краще робити уроки. Ксенія - навпаки. Тому більш ймовірно, що Варвара є відмінницею.

Завдання №13.

Що можна сказати про взаємозамінність і взаємодоповнюваність цих товарів для Джона?

             
   
     
 
 
   
 

Рішення. Зверніть увагу на те, що частково взаємозамінні пари продуктів пиво - віскі і риба - м'ясо по-різному цінні для Джона. Мабуть, він п'є досить помірковано. Але їсть багато: при відносному нестачі м'яса він може з'їсти дуже багато риби, і навпаки. Джону все одно - носити чи черевики або кросівки. Це визначається тільки відношенням їх цін. Джон їсть тільки хліб з маслом. Один хліб або масло понад те, що можна намазати на бутерброд, для нього цінності не представляють.

Задача№14.

 цукерки
 Опишіть смаки Людмили по відомим кривим байдужості:

Рішення. Танці і теніс абсолютно взаємозамінні і улюблені. Кіно і телефонні розмови взаємозамінні і доповнюють один одного, точно так само як і фрукти, і цукерки. Зверніть увагу на те, що крива байдужості цукерок і фруктів стосується осей. Це означає, що при збільшенні споживання одного з продуктів понад кількість, що відповідає точці торкання, збільшення корисності не відбувається. Тому для Людмили настає насичення цукерок і фруктів. А ось морозиво вона вважає за краще доповнювати варенням, і навпаки. Ці продукти для Людмили є абсолютно взаємодоповнюючими.

Для закріплення матеріалу виконаємо завдання «вірно-невірно» і вставити пропущене слово.

1.Кардиналістський підхід заперечує вимірність корисності (невірно).

2.Кардиналістський підхід не допускає підсумовування корисностей споживачів (невірно).

3.Корисність вимірюється в одиницях продукту (невірно).

4.Корисність може бути негативною (невірно).

5.Гранична корисність не убуває (невірно).

6.Криві байдужості не перетинаються (вірно).

7.Бюджетна лінія - це зображення наборів, які мають однакову вартість (невірно).

8.Рівноважний набір знаходиться на бюджетній лінії (вірно).

9.При рівновазі споживача ціна кожного товару дорівнює відповідному значенню граничної корисності (вірно).

1.Корисність залежить від обсягів споживаних продуктів.

2.Економічна школа, широко використовує поняття межі, називається маржинализм.

3.Приріст корисності, викликаний збільшенням обсягу споживання продукту на одиницю, називається граничної корисністю.

4.Корисність називається також сукупної корисністю.



Попередня   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   Наступна
© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати