Головна

ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ НА вчительської професії

  1. I. Теоретичні основи формування артикуляційної моторики у дітей.
  2. II.1. основи державності
  3. IV. 14.2. Фізіологічні основи емоційних станів
  4. V. 16.2. Фізіологічні основи темпераменту
  5. V. 17.2. Фізіологічні основи характеру
  6. VI. 1. ОСНОВИ РОСІЙСЬКОЇ орфоепія
  7. Аксіологічні засади ПЕДАГОГІКИ

Сьогодні навряд чи варто когось переконувати, що учителем може бути далеко не кожен. Хороші, різні фахівці для суспільства однаково вагомі. Але вчителі в загальний ряд не поставиш - від нього, і тільки від нього залежить моральна і професійна спроможність і інженера, і підприємця, і військового, і лікаря. Ось чому вибір професії вчителя - питання величезної соціальної важливості, а професійна орієнтація на вчительську професію є надзвичайно важливим напрямом всієї системи профорієнтаційної роботи як в школі, так і в професійно-педагогічному закладі.

Вибір професії вчителя не може бути процесом стихійним, залежним від випадкових факторів. Він повинен будуватися так, щоб можливості вибирає професію співвідносилися як з його особистими потребами та інтересами, так і до потреб суспільства. Первісна робота з професійної орієнтації майбутніх педагогів починається в школі. Деякі вважають, що поступово в педагогічний вуз, студент остаточно визначається зі своєю майбутньою професією. Однак це далеко не так - професійна орієнтація не закінчується навіть стінами педвузу

Професійна орієнтація на вчительську професію як система діяльності включає в себе наступні компоненти:

- Професійне просвітництво (профінформації);

- Профессиография;

- Професійну консультацію;

- Професійний відбір;

- Професійну адаптацію.

Якщо робота над першими чотирма компонентами починається ще в стінах школи, то процес професійної адаптації проходить вже безпосередньо в учительському колективі в перші роки роботи.

професійніше просвітапередбачає оволодіння учнями загальноосвітньої школи певною сукупністю знань про соціально-економічних і психофізіологічних умовах правильного вибору вчительської професії. Як правило, учні тут отримують інформацію про найбільш загальних ознаках професії. У міру накопичення дана інформація набуває для школяра спонукальну спрямованість. Психологи рекомендують починати роботу по профорієнтації вже на ранніх етапах соціалізації особистості, можливо з 4-5 класу школи за спеціальними програмами.

Важливим кроком у знайомстві з педагогічною професією є можливість звернутися до профессіографіі,представляє собою опис вчительської професії, спеціальностей, в неї входять. Профессиография включає в себе основні вимоги, які пред'являються до психологічним і фізичним якостям учителя, а також фактори, які зумовлюють успішність або неуспішність, задоволеність або незадоволеність особистості професійною діяльністю вчителя.

професійна консультаціяпередбачає встановлення відповідності індивідуальних психофізіологічних і особистісних особливостей школяра специфічним вимогам тієї чи іншої професії.

Професійний відбірдозволяє, спираючись на виявлені психофізіологічні та особистісні якості, визначити для школяра професію і спеціальність. Визначення придатності до педагогічної професії обумовлено впливом різних факторів. Адже далеко не байдуже, що послужило підставою для вибору професії, яким шляхом складалися мотиви, прагнення, спонукання, під впливом яких прискорювався або сповільнювався зростання професійної придатності.

під професійною адаптацієюрозуміють процес пристосування молодої людини до виробництва, трудовому колективу, умов праці і особливостей конкретної спеціальності. Успішність адаптації служить показником правильного вибору професії. На думку ряду дослідників (Пашкевич Г. Н., Чистякова С. Н.), професійна адаптація вчителів характеризується такими ознаками, як збереження і подальший розвиток схильностей до педагогічної діяльності, збіг суспільної та особистої мотивації праці. Професійна адаптація здійснюється в єдності з соціальною адаптацією.

Підготовка до професійної адаптації починається зі школи, але не закінчується на ній. Професійна адаптація молодих вчителів відбувається успішно при сприятливому ставленні з боку адміністрації школи, більш досвідчених колег, батьків, комунікативних та інших особистісних якостей самого вчителя. У профорієнтації, крім вищеназваних компонентів, важливо мати на увазі економічний, соціальний, психологічний, медико-фізіологічний і педагогічний аспекти.

економічний аспект в сучасних умовах допомагає заново осмислити деякі постулати, пов'язані із сучасною школою. На жаль, сучасний учитель задовольняється більш ніж скромною зарплатою і місцем в ієрархії посад (відповідно до їхнього реального престижу). Результат - масове звільнення з учительської сфери чоловіків - позначитися не забарився.

соціальний аспект професійної орієнтації безпосередньо пов'язаний з вимогами, які повинні бути враховані при формуванні громадської думки, що визначає престиж учительської професії. Соціологічні дослідження розкривають соціальні причини ситуації орієнтації на вчительську професію, недооцінки її частиною молоді.

психологічний аспект передбачає виявлення професійно значущих особистісних якостей особистості майбутнього вчителя, психологічної сторони професійної придатності та можливих шляхів її формування.

Медико-фізіологічний аспект визначає специфічні вимоги до здоров'я і психофізіологічними якостями майбутнього педагога, необхідних для виконання професійної діяльності.

педагогічний аспект передбачає пошук шляхів і засобів формування професійної орієнтації серед учнівської молоді.

Для досягнення мети формування педагога-гуманіста важливо вже в стінах школи створювати умови для реалізації актуалізується в підлітковому і юнацькому віці потреби самопізнання, саморозвитку, самореалізації через виховання і навчання інших. Так, в Московській області створена регіональна система допрофесійної педагогічної освіти, метою якої є створення умов для задоволення потреб особистості в отриманні педагогічної освіти відповідно до здібностей, можливостями, а також потребами міст і районів області. Дана система включає як традиційні, так і інноваційні форми роботи (див. Схему 17).

СХЕМА 17

Особливого поширення в країні отримали педагогічні класи, які часто організаційно і змістовно пов'язані з педагогічними вузами. Так, в даний час, наприклад, Московський педагогічний університет працює з муніципальними органами освіти області на основі 25 типових договорів і 45 договорів з окремими школами. В процесі спільної роботи вдосконалюється система відбору в педагогічні класи, підвищується рівень психолого-педагогічної підготовки вчителів, які працюють в педагогічних класах, розробляються програми поглибленого вивчення профільних дисциплін, навчально-методичні матеріали, відбувається навчання шкільних вчителів новим педагогічним технологіям.

Практика свідчить, що іноді в педагогічні вузи і училища надходять ті, хто обрав педагогічну професію волею випадку. Іноді навіть після першого року їх самостійної роботи в школі виявляється безпорадність таких вчителів в роботі.

Ось чому важливо вже в студентські роки опанувати основами педагогічної майстерності. З одного боку, останнім часом вченими Московського педагогічного університету (Г. Н. Пашкевич) виявлена ??необхідність проведення так званої внутрівузівської орієнтації на педагогічну професію з метою досить швидкого включення студентом педвузу в самоосвітню роботу і активізації їх потенційних можливостей. Дослідження Г. Н. Пашкевич (Наступність педагогічної орієнтації школярів і студентів. М., 1996. С. 11-12) показали, що для організації диференційованої профорієнтаційної роботи студентів педвузу можна класифікувати по 4 групах відповідно до мотивами вибору їм професії вчителя.

Перший тип - студенти, які мають одноплановий мотив (любов до предмету). У роботі з ними ставиться завдання внести корективи в мотиваційну сферу з метою подвоєння мотиву, тобто поєднання любові до предмету і мотиву педагогічної діяльності.

другий тип - Студенти, які надходили в педвуз без чітко усвідомленого мотиву, випадково. Зміст профорієнтаційної роботи з цією категорією студентів складається в здійсненні повного процесу профорієнтації з використанням усіх дисциплін педагогічного циклу та інших засобів залучення їх до майбутньої роботи.

Третій тип - студенти, які виявляють яскраві організаційно-педагогічні здібності, потенційні керівники освітніх установ, профорієнтаційна робота з ними повинна бути направлена ??на формування індивідуального стилю управлінської роботи.

Четвертий тип - студенти, що володіють яскраво вираженими супутніми педагогічної роботи вміння (малювати, фотографувати, співати і т.д.).

Внутрівузівських профорієнтація з ними повинна бути направлена ??на підготовку їх до успішного розвитку у школярів різноманітних здібностей і спеціальних умінь.

З іншого боку, важливу роль в цьому відіграє безперервна педагогічна практика студентів в базових виховних установах. Саме педагогічна практика має великі можливості для формування внутрішньої установки на педагогічну професію. У процесі практики інтенсифікується процес професійного становлення вчителя, його самоосвіти і самовиховання, здійснюється перевірка ступеня професійної підготовленості та придатності до педагогічної діяльності, рівня педагогічної спрямованості.

Діяльність студентів під час практики є аналогом професійної діяльності вчителя, адекватна змістом і структурою педагогічної діяльності, організовується в реальних умовах школи. Вона характеризується тим же різноманіттям відносин (з учнями, їхніми батьками, вчителями, студентами) і функцій, що і діяльність вчителя. Уже з молодших курсів завдяки педпрактики у студентів з'являється можливість перевірки і оцінки себе як майбутнього вчителя, своєї професійної підготовки і придатності. Як ми вже відзначали вище, заключною ланкою у професійній орієнтації на вчительську професію є професійна адаптація молодого вчителі. Цей процес у кожного протікає по-різному і триває різними періодами, Часто він не може об'єктивними причинами: нездоровим морально-психологічним кліматом в колективі вчителів, побутової невлаштованістю молодого вчителя і т.д.

У той же час, як свідчать дані опитувань як самих молодих фахівців, так і інших працівників освіти (керівників шкіл, досвідчених вчителів), вирішальним фактором у адаптації випускників педвузів і училищ є їх професійна компетентність, ступінь розвиненості професійно значущих особистісних якостей.



Попередня   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   Наступна

Загальна характеристика СТИЛЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК СТИЛЮ І ХАРАКТЕРУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | НЕОБХІДНІСТЬ культурологічних СКЛАДОВОЇ В ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ | СУТНІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ЗАГАЛЬНОЇ І ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | КОМПОНЕНТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | Аксіологічного КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | ЕВРИСТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | ОСОБИСТІСНИЙ КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | СИСТЕМА БЕЗПЕРЕРВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати