Головна

МОТИВИ ВИБОРУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФЕСІЇ

  1. Аксіологічного КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
  2. Алгоритм вирішення педагогічного завдання.
  3. Аналіз психолого-педагогічної діяльності вчителя технології
  4. Без усвідомлення у нас немає вибору
  5. Найважливіші принципи педагогічної теорії і практики А. С. Макаренка
  6. Взаємозв'язок методів здійснення педагогічного процесу і умови їх оптимального вибору
  7. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ З ЛІКУВАННЯМ ЗОРУ

Негативні наслідки неправильно обраної професії зачіпають як самої людини, так і його соціальне оточення. За даними досліджень американських вчених, правильний вибір професії в 2 2,5 рази зменшує плинність кадрів і на 10-15% збільшує продуктивність праці. Що означає правильний вибір професії? Існує одна розхожа істина, основний зміст якої зводиться до наступного: людина тоді цілком щасливий, коли з радістю поспішає на роботу і з такою ж радістю поспішає додому. Думка ця, при всій своїй уявній простоті, банальності, чітко визначає два основних напрямки роботи загальноосвітньої школи: допомогти підростаючому людині усвідомлено і вдало вибрати і професію, і супутника життя до душі і на «все життя», тобто виробити і реалізувати унікальну для даного індивіда траєкторію щасливого життя. Бо людина, що працює не за покликанням, в більшості випадків тяготиться своєю роботою, не досягає оптимального творчого режиму своєї діяльності, часто зганяє свою незадоволеність роботою на членах сім'ї, що аж ніяк не сприяє встановленню стабільної і сприятливої ??обстановки, що сприяє, крім усього іншого, правильному вихованню дітей, формуванню у них професійної спрямованості і мотивів слідувати професійної шляхами батьків.

Що впливає на вибір професії взагалі і педагогічної професії зокрема? Що означає правильний вибір професії? Будь-який вибір професії можна розглядати як взаємодію, з одного боку, підлітка з його індивідуальними особливостями, які проявляються у фізичному розвитку, в можливостях, інтересах, схильностях, характер і темперамент, а з іншого боку - спеціальності з тими вимогами, які вона пред'являє людині. При правильному виборі професії індивідуальні особливості випускника школи в цілому збігаються з вимогами професії. Допомогти учневі правильно вирішити проблему вибору професії покликана вирішувати система профорієнтаційної роботи загальноосвітнього закладу, основні напрями якої будуть розглянуті в курсі з педагогіки. Тут же ми обмежимося тільки проблемою мотиву вибору педагогічної професії.

Е. А. Климов вказує наступні вісім основних факторів, що визначають професійний вибір:

1) позиція старших, сім'ї;

2) позиція однолітків;

3) позиція шкільного педагогічного колективу (вчителя, класного керівника і т.д.);

4) особисті професійні та життєві плани;

5) здатності і їх прояви;

6) домагання на суспільне визнання;

7) інформованість про тієї чи іншої професійної діяльності;

8) схильності (Климов Е. А. Як вибирати професію. М .: Просвещение, 1990. С. 121-128).

Для того, щоб краще орієнтуватися у великому різноманітті мотивів, їх можна розділити на внутрішні і зовнішні. Внутрішні мотиви вибору тієї чи іншої професії:

- Її громадська і особиста значимість;

- Задоволення, яке приносить робота завдяки її творчому

характером;

- Можливість спілкування, керівництва іншими людьми і т.д.

Внутрішня мотивація виникає з потреб самої людини, тому на її основі він трудиться з задоволенням, без зовнішнього тиску.

Зовнішні мотиви:

- Заробіток;

- Прагнення до престижу;

- Боязнь осуду і т.д.

Зовнішні мотиви можуть бути розділені на позитивні і негативні. До позитивних мотивів належать: матеріальне стимулювання, можливість просування по службі, схвалення начальства, колективу, престиж, тобто стимули, заради яких людина охоче буде працювати. До негативних мотивів відносяться впливу на особистість шляхом тиску, погроз, покарання, критики та інших дій негативного характеру

Дослідження показують, що найбільш ефективним з точки зору задоволеності працею і його результатами є переважання внутрішніх мотивів в сукупності з позитивною зовнішньою мотивацією. У Додатку 2 дані методики, що дозволяють виявити провідний тип мотивів в процесі вибору професії, тип особистості та її професійну спрямованість. Ці фактори важливі і для вибору педагогічної професії як професії, але одним з найважливіших факторів, що визначають її перевагу, є любов до дітей, схильність допомагати їм в освоєнні досвіду. Останнє, за словами Н. В. Кузьміної, є найбільш типовим. Тобто сам зміст педагогічної діяльності ( «можливість навчати дітей») дуже впливає на вибір педагогічної професії, і випадковість цього вибору, за даними дослідження І. О. Кузьміної, не перевищує 9%, Найбільш значимими факторами для вибору педагогічної професії виступають впливу: а) вчителі та улюбленого навчального предмета; б) сім'ї, сімейних традицій; в) попереднього досвіду роботи. Істотно також і задоволення від педагогічної діяльності. За даними Н. В. Кузьміної, «індекс загальної задоволеності професією і процесом діяльності у педагогів в цілому високий» (Кузьміна Н. В. Професіоналізм особистості викладача і майстра виробничого навчання. М., 1990. С. 28), закономірно підвищуються в міру зростання її продуктивності. Однак останнім часом, коли кризові явища охопили всі сторони життя росіян, в тому числі і педагогів, престиж професій, що відносяться до бюджетної сфери, став різко знижуватися через неотрегулированности питань зарплати, забезпечення школи необхідним обладнанням, навчальною та методичною літературою, незабезпечення законних пільг щодо забезпечення життя та діяльності вчителів.

Анкетування абітурієнтів, які вступають в Московський державний педагогічний університет, проведене групою дослідників під керівництвом В. А. Сластенина, дозволило виявити ряд чинників, що впливають на вибір педагогічної професії, визначити їх значимість і вибудувати ранжируваних ряд:

1) інтерес до навчального предмету - 27,2%;

2) бажання навчати даного предмету - 16,2%;

3) прагнення присвятити себе вихованню дітей - 19,2%;

4) усвідомлення педагогічних здібностей - 6%;

5) бажання мати вищу освіту -13%;

6) подання про суспільну важливість, престиж педагогічної професії - 12,2%;

7) прагнення до матеріальної забезпеченості - 2,2%;

8) так склалися обставини - 4%.

Аналіз даних, отриманих в ході цього дослідження, дозволив В. А. Сластьонін зробити висновок про те, що трохи більше половини майбутніх вчителів обирають професію, керуючись мотивами, що свідчать про педагогічної спрямованості їх особистості (схильність до навчання і виховання, інтерес до дітей) (Сластенін В. А. та ін. Педагогіка: Навчальний посібник дли студентів педагогічних навчальних закладів. М .: Школа-Пресс, 1997. С. 56).

Якщо розуміти мотив як предмет потреби, то для студентів педвузу такими предметами можуть бути, як вказує В. А. Сластьонін, «чистий» пізнавальний інтерес, прагнення краще підготуватися до самостійної професійної діяльності, почуття обов'язку і відповідальності або ж прагнення за допомогою вчення виділитися серед однокурсників , зайняти престижне місце в колективі, уникнути нарікань з боку викладачів і батьків, бажання заслужити похвалу, отримувати підвищену стипендію і т.д. (Там же. С. 57).

Великий інтерес представляє робота Г. Н. Пашкевич, що досліджувала проблеми наступності педагогічної орієнтації школярів і студентів в сучасних умовах. Одним з результатів цих досліджень було виявлення передумов реалізації внутрівузівської педагогічної профорієнтації, під якою розуміється «самостійний компонент загальної системи професійної орієнтації, хронологічно наступний за шкільним довузівської її періодом і представляє собою поглиблення професійної спрямованості студентів педагогічного вузу». До основних передумов автор віднесла: наявність у студентів довузівської педагогічного досвіду, мотиви вибору вчительської професії особами з різним педагогічним стажем, тип вибору професії, обізнаність про вчительському праці, динаміка розвитку професіоналізму (Пашкевич Г. Н. Наступність педагогічної орієнтації школярів і студентів в сучасних умовах: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. М., 1991, С. 12?13).

Вивчення мотивів вибору педагогічної професії і довузівської педагогічного досвіду дозволив умовно виділити чотири типи студентів:

1) студенти, які мають одноплановий мотив вибору професії вчителя (любов до предмету);

2) студенти, які не мали мотивів надходження в педагогічний інститут, тобто надійшли без усвідомленого мотивування;

3) випробовувані, котрі проявили яскраві здібності до організаторської роботи;

4) студенти, що відрізняються яскраво вираженими супутніми довузівської вміннями.

Робота з професійної внутрівузівської орієнтації на вчительську професію може ефективно здійснюватися по ряду напрямків, найважливіші серед яких:

1) узгоджене і спадкоємне взаємодія школи і педвузу з професійної орієнтації школярів і студентів;

2) виконання студентами диференційованих коригуючих програм по внутрівузівської профорієнтації з урахуванням їх типологічних особливостей, що характеризуються наявністю довузівської досвіду педагогічної діяльності і мотивів вибору професії вчителя;

3) залучення студентів в різні види профорієнтаційної діяльності в школах з метою коригування мотиву вибору вчительської професії (Там же. С. 18).

Таким чином, підготовка до професії вчителя повинна починатися задовго до того, як людина робить свій професійний вибір, і тривати вже в процесі його професійної підготовки у відповідному навчальному закладі.



Попередня   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   Наступна

ПОНЯТТЯ Про СТИЛІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | Загальна характеристика СТИЛЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК СТИЛЮ І ХАРАКТЕРУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | НЕОБХІДНІСТЬ культурологічних СКЛАДОВОЇ В ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ | СУТНІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ЗАГАЛЬНОЇ І ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | КОМПОНЕНТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | Аксіологічного КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | ЕВРИСТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ | ОСОБИСТІСНИЙ КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати