На головну

Особливості багатовекторної міжнародної економічної політики Республіки Білорусь

  1. I. Особливості хірургії дитячого віку
  2. I. Особливості експлуатації родовищ
  3. II. Національний інтерес як головний принцип зовнішньої політики в Новий час
  4. II. Об'єктивні методи дослідження органів дихання. Особливості загального огляду. Місцевий огляд грудної клітки.
  5. II. Об'єктивні методи дослідження ендокринної системи. Особливості загального огляду.
  6. II.6.3) Особливості категорії юридичної особи.
  7. II. Об'єктивні методи дослідження органів жовчовиділення і підшлункової залози. Особливості загального огляду. Місцевий огляд живота. Діагностичне значення результатів огляду.

Складається геополітична і внутрішня економічна ситуація Республіки Білорусь вказує на необхідність розвитку двох напрямків в міжнародному співробітництві. Реалізуючи цілі, пов'язані зі вступом до Світової організації торгівлі, слід забезпечити партнерські відносини з Європейським союзом; зберігаючи і поглиблюючи економічні відносини з Росією, потрібно активно співпрацювати в формованих з її участю об'єднаннях, перш за все в Митному союзі і Єдиному економічному просторі.

При цьому Білорусь буде керуватися національними економічними інтересами, пов'язаними з міждержавним рухом робочої сили, товарів, капіталів, підтримкою і регулюванням діяльності національних виробників.

Економіка Республіки Білорусь в значній мірі залежить від умов і результатів зовнішньої торгівлі. У 2009 році частка її експорту в ВВП становила 50,7%. За даними Національного банку Республіки Білорусь обсяг зовнішньої торгівлі за січень-листопад 2010 року склав 59,1 млрд. Доларів США, в тому числі експорт - 26,3 млрд. Доларів, імпорт - 32,8 млрд. Доларів. Обсяг зовнішньої торгівлі товарами - 52, 8 млрд. Доларів, у тому числі експорт - 22,2 млрд. Доларів, імпорт - 30,6 млрд. Доларів. Обсяг зовнішньої торгівлі послугами за січень-листопад 2010 року - 6581,8 млн. Доларів США, в тому числі експорт - 4056,8 млн. Доларів, імпорт - 2525,0 млн. Доларів.

У січні-листопаді 2010 року зареєстровано експортно-імпортні операції з 187 країнами світу. Товари поставлялися на ринки 152 держав, імпортувалася продукція з 171 країни. Основними торговими партнерами республіки були Росія - 47%, від усього обсягу товарообігу, Україна - 7,5%, Нідерланди 5,2%, Німеччина -4,8%, Китай - 3,6%, Польща -3,4%, Венесуела -2,4%, Латвія -1,7%, Італія 1,6%. Із загального обсягу експорту Білорусі на частку Росії припадало 40,2%, інших країн СНД - 15%, країн ЄС - 29,2%. Імпорт з Росії в нашу республіку склав 52% від загального обсягу імпорту, інших країн СНД - 6,9%, країн ЄС - 21,5%.

У січні-листопаді 2010 року сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами склалося негативне і становило 6404,8 млн. Доларів США. При цьому негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами сформувалося в розмірі 8380 млн. Доларів США. Основним джерелом сформованого негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами є експортно-імпортні операції з проміжними товарами (енергоносії, сировину, матеріали та комплектуючі вироби). Частка проміжних товарів в загальному обсязі експорту склала 63,8%, імпорту - 73,8%. На енергетичні товари (газ, нафта та ін.) Припадає 39,7% вартісного обсягу експорту і 46,4% імпорту проміжних товарів.

Сальдо зовнішньої торгівлі споживчими товарами в січні-листопаді 2010 року склалося позитивне і склало 91,5 млн. Доларів США, що зумовлено результатом експортно-імпортних операцій по продовольчій групі товарів. Позитивне сальдо по даній групі - 1286,2 млн. Доларів США і збільшилася в порівнянні з відповідним періодом 2009 року в 2,3 рази.

Експорт послуг в січні-листопаді 2010 року склав 4056,8 млн. Доларів США, імпорт - 2525,0 млн. Доларів США. Сальдо зовнішньої торгівлі послугами склалося позитивне і склало 1531,8 млн. Доларів США. Експорт послуг до країн СНД - 27,9% від загального обсягу експорту, країни поза СНД - 72,1%. Імпорт послуг з країн СНД становив 29,8% від загального обсягу імпорту послуг, з країн поза СНД - 20,2%.

Співдружність незалежних держав (СНД) було створено в грудні 1991 р в результаті розпаду СРСР з метою збереження соціально-економічних зв'язків між колишніми радянськими республіками. У своєму розвитку СНД пройшло кілька етапів.

Перший етап - 1991-1993 рр. Союзні республіки набувають політичну незалежність, оформляють державність і самостійні фінансово-економічні, митні та прикордонні структури. Проте як і раніше їх народногосподарські комплекси продовжують працювати в рамках єдиного економічного простору з єдиною валютою. І хоча в рамках СНД приймаються сотні рішень, спрямованих на збереження єдиного ринку, відцентрові тенденції посилюються.

Другий етап - 1993-1996 рр. Країни СНД зміцнили свій політичний суверенітет, самостійно увійшли в світову спільноту, напрацювали господарські зв'язки з найближчими сусідами, що не входили в Радянський Союз. В рамках же Співдружності ставлення до прийнятих спільних рішень стає все більш жорстким і критичним. Залишаються невиконаними домовленості про створення Економічного і Платіжного спілок та багато інших. Однак між окремими державами з'являється прагнення встановити більш тісні зв'язки. Це виражається в освіті Митного союзу трьох країн і Центрально-азіатського економічного співтовариства.

третій етап почався з 1997 р Всіма учасниками визнається криза в Співдружності, який проявляється в невиконанні основних рішень, відмову ряду країн у співпраці з багатьох економічних питань та у структурних організаціях СНД. Починається пошук шляхів вдосконалення діяльності, нових об'єднують цілей і завдань. Окремі держави і вчені пропонують ідею об'єднання всіх виконавчих органів СНД і висунення на перший план економічного співробітництва, створення зони вільної торгівлі, тарифного, митного і валютного союзів.

Триває переорієнтація зовнішньоторговельних потоків Росії та інших країн - членів Співдружності на ринки далекого зарубіжжя. Ще різкіше проявляється тенденція посилення ролі третіх країн в кредитно-інвестиційній сфері, яка багато в чому визначає перспективу розстановки економічних сил на пострадянському просторі.

Головним сполучною ланкою економік країн СНД є високий ступінь взаємозалежності. Зберігаються технологічна спільність виробництв, які базуються на тісних коопераційних зв'язках багатьох підприємств, загальні або пов'язані транспортні комунікації і лінії електропередач. І, нарешті, вельми важливою сполучною ланкою є прагнення зберегти і розширити присутність кожної з країн на ринках інших країн СНД. В умовах посилення конкуренції на світових ринках значення цього чинника буде зростати.

Серед країн СНД найбільш послідовну економічну інтеграцію здійснюють Республіка Білорусь і Російська Федерація, які в квітні 1996 р підписали Договір про утворення Співтовариства Білорусі і Росії, в 1997 р - Договір про утворення Союзу Білорусі і Росії, в 1999 р - Договір про утворення Союзної держави.

Результати роботи щодо зближення Білорусі та Росії відображаються в показниках обсягів взаємної торгівлі. За підсумками 1999 року, з якого Білорусь і Росія починали будівництво Союзної держави, взаємний товарообіг становив трохи більше 5 млрд. Доларів США. За підсумками 2008 року він перевищив 34 млрд. Доларів США. Таким чином, товарообіг взаємної торгівлі між нашими країнами за період з початку створення союзу Білорусі і Росії виріс в 2008 році майже в 7 разів.

У 2009 році внаслідок негативного впливу світової фінансово-економічної кризи і зниження внутрішнього попиту в обох державах обсяг взаємної торгівлі, як і в цілому, обсяг світової торгівлі, істотно скоротився. Він склав 24,4 млрд. Доларів США, в тому числі експорт Республіки Білорусь в Російську Федерацію - 6,7 млрд. Доларів, імпорт Республіки Білорусь з Російської Федерації - 16,7 млрд. Доларів США

Проте, питома вага Республіки Білорусь в загальному обсязі товарообігу Росії виріс, вона займає п'яте місце серед основних торговельних партнерів Російської Федерації і перше - в зовнішньоторговельному обороті Росії з країнами СНД.

Важливу роль у становленні Союзної держави відіграє бюджет Союзної держави, який є ефективним інструментом вирішення спільних соціально-економічних завдань Білорусі та Росії.

Бюджет Союзної держави має стійку тенденцію до щорічного зростання. Вперше загальний бюджет Союзу Білорусі і Росії був сформований в 1998 році за рахунок відрахувань коштів з національних бюджетів держав-учасниць в пропорції: Росія - 65%, Білорусь -35% в обсязі 585 млн. Російських рублів. У 2009 році дохідна частина бюджету Союзної держави склала майже 4,9 мільярда, тобто його номінальний обсяг збільшився більш ніж в 8 разів.

Всього за 1998-2009 роки в союзному бюджеті було акумульовано і направлено на рішення загальних проблем Білорусі та Росії майже 30 млрд. Російських рублів. Понад 90 відсотків коштів союзного бюджету направляється на фінансування спільних програм і заходів.

Бюджет Союзної держави на 2010 рік визначено в сумі 4 872,0 млн. Російських рублів. За рахунок коштів бюджету Союзної держави реалізується більше 20 програм, а також заходи в галузі освіти, культури, спорту, екології, природоохоронної діяльності. Завдяки програмам Союзної держави було створено 5 млн робочих місць на 26 тис. Підприємствах в Білорусі і Росії. У бюджеті Союзної держави передбачені такі напрями бюджетних витрат як: фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресу, промисловість, енергетика, будівництво, транспорт, зв'язок, інформатика; військово-технічне співробітництво, правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки Союзної держави; соціальна політика, охорона здоров'я і фізична культура, екологія, ліквідація надзвичайних ситуацій, освіта, культура, ЗМІ.

Бюджет Союзної держави на 2011 рік буде збільшено до 5,6 млрд російських рублів. 90% бюджетних грошей буде витрачено на фінансування 45 союзних програм і заходів. За час існування Союзної держави товарообіг між Білоруссю і Росією виріс більш ніж в 5 разів. За 9 місяців 2010 року обсяг товарообігу між двома країнами склав 19,4 млрд доларів, що на 20% вище цього показника за аналогічний період 2009 р Близько 85% товарного потоку з Європи в Росію йде через Білорусь.

Важливою формою розвитку інтеграційних процесів в СНД є створення Митного союзу (МС) Республіки Білорусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації. Митний союз почав функціонувати з 1 січня 2010 року. Митний кодекс Митного союзу (МК МС) вступив в чинності 6 липня 2010 року.

Створення Митного союзу визначається стратегічними завданнями, які покликане вирішити це інтеграційне об'єднання: зняття тарифних і нетарифних бар'єрів у взаємній торгівлі; спрощення зовнішньоторговельних процедур; скорочення часу на перевезення товарів у зв'язку зі скасуванням всіх видів контролю на внутрішніх кордонах; забезпечення захисту своїх інтересів в рамках суперечок з третіми країнами; створення додаткових передумов для залучення іноземних інвестицій; збільшення ВВП за рахунок зростання взаємної торгівлі країн-членів МС.

Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії створений з урахуванням стандартів Кіотської конвенції щодо гармонізації та спрощення митних процедур.

Функціонування Митного союзу трьох держав засновано на наступних шести основних принципах:

1. об'єднання митних територій сторін в єдину митну територію;

2. скасування мит у взаємній торгівлі;

3. скасування обмежень економічного характеру у взаємній торгівлі;

4. застосування єдиних заходів нетарифного регулювання;

5. прийняття і застосування єдиного митного тарифу;

6. здійснення однакового митного регулювання на території Митного союзу.

Створення єдиного митного простору Білорусі, Казахстану і Росії заслужено називають прикладом найбільш глибокої економічної інтеграції на пострадянському просторі.

 



Попередня   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   Наступна

Розділ 6 Комплекси соціальної сфери. Регіональна структура національної економіки | Соціально-споживчий комплекс | Регіональні соціально-економічні комплекси. Регіональна економічна політика | Передумови та етапи формування перспективної моделі соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь | Інституційні перетворення і розвиток інститутів ринку | Підприємництво як найважливіший фактор ефективного розвитку національної економіки. | Структурна трансформація економіки та інноваційно-інвестиційна політика | Цілі і функції державного регулювання економіки. Система органів державного управління | Методи і інструменти реалізації економічної політики держави | Система прогнозів і програм розвитку національної економіки |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати