Головна

адвокати

1. Організаційно-правові основи діяльності адвокатів. Професійна кар'єра адвоката, можливо, більш важка, ніж приваблива. Її зміст і умови сильно змінювалися в різних умовах Государства Российского. У 90-х роках минулого століття існувала нормативна база діяльності адвокатів повністю застаріла. Положення про адвокатуру Української РСР, затверджене Верховною Радою Української РСР 20 листопада 1980 р вже не відповідало сучасним реаліям і в значній частині не виконувалося. Інститути, які в той час проекти закону "Про адвокатуру в Російській Федерації", не дивлячись на всі спроби знаходження певного компромісу, викликали досить гострі суперечки. Суть їх полягала у визначенні положення адвокатури, зокрема у встановленні меж її незалежності, визнання права створювати поряд з юридичними консультаціями інші структури, в яких може проходити діяльність адвокатів. Але, мабуть, центральним все ж було питання про те, чи буде єдиним співтовариство адвокатів, тобто чи буде діяти в межах певної адміністративно-територіальної одиниці (суб'єкти федерації) одна або кілька колегій адвокатів. В даний час ця проблема пов'язана з діяльністю так званих альтернативних адвокатських колегій * (205).

Різні позиції щодо принципової можливості створення декількох незалежних один від одного колегій по суті визначали реальний доступ до адвокатської діяльності, ступінь автономності адвокатських організацій (теза про виключення залежності адвокатури від державних органів є наївним) і умови конкуренції адвокатів на ринку правових послуг.

У підсумку 31 травня 2002 був прийнятий Федеральний закон "Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації". Оцінка його складна. Можна прийняти позицію А. Г. Кучерена, по якій "вже зараз очевидні його переваги перед положенням про адвокатуру 1980 г." * (206).

2. Діючий порядок доступу до адвокатської діяльності. Статус адвоката можуть придбати особи, які відповідають вимогам, визначеним законодавством про адвокатуру, після (і на основі) складання кваліфікаційних іспитів.

За чинним законодавством Російської Федерації, обов'язковими вимогами є: вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років або проходження стажування в адвокатському освіті.

Реальний доступ до адвокатської професії так чи інакше все ж визначається політикою даної колегії. Потреба в адвокатську діяльність виміряти досить важко. Вона залежить не тільки від наявності проблемних ситуацій, а й від попиту, тобто можливостей оплати адвокатської діяльності. Багато в чому практичний попит на послуги адвоката визначається і довірою до правосуддя. Приймаюча рішення кваліфікаційна комісія за чинним законодавством при цьому не має права відмовити успішно здав кваліфікаційний іспит претенденту, якщо відсутні перешкоди для допуску до нього. Але цей припис Закону не повинно розслабляти претендента на статус адвоката. Доступ до професії адвоката став ширше, але не виявився автоматичним.

Разом з тим повинні бути створені умови для більш жорсткої конкуренції між адвокатами і розширення доступу до адвокатури при хорошій готовності до адвокатській праці.

3. Умови адвокатського праці. Вони дуже різноманітні. Адвокати працюють в так званих юридичних утвореннях, формами яких згідно із законом можуть бути: 1) адвокатський кабінет; 2) колегія адвокатів; 3) адвокатське бюро; 4) юридична консультація. Найчастіше працю адвоката здійснюється в рамках колегій адвокатів, які гарантують кожному адвокату і групі адвокатів для адвокатської діяльності робочі місця. Частина адвокатів працює в таких умовах професійної діяльності, які наближаються до сучасних стандартів і, головне, забезпечують можливість надання кваліфікованої правової допомоги.

Робота адвоката в колегії часто схожа з роботою в юридичній консультації, яка багаторазово описувалася в літературі. З точки зору власне професійної діяльності слід звернути увагу на такі її особливості:

- Адвокат в принципі працює від свого імені і за досить широкого кола питань, хоча він і може не брати на себе ведення деяких справ;

- Адвокат зобов'язаний консультувати відвідувачів в прийомні години;

- Адвокат зобов'язаний надавати безкоштовну юридичну допомогу або вести кримінальні справи за призначенням, коли його діяльність оплачується державою в встановлених розмірах.

4. Зміст праці адвоката. Основним змістом праці адвоката незалежно від його спеціалізації є надання правової допомоги. Вона може надаватися на що триває основі юридичній особі або, що буває рідко, фізичній особі, і за разовими угодами - як фізичним, так і юридичним особам. Форми і методи надання правової допомоги надзвичайно різноманітні. Адвокати за відповідним уповноваженням представляють інтереси громадян і юридичних осіб в судових процесах, здійснюють пошук нормативних актів і роз'яснюють їх зміст, дають попередню або наступну юридичну оцінку різних фактів і ситуацій, надають допомогу в складанні документів, заяв, скарг.

Поряд з цим виникли нові форми роботи, перш за все у сфері економіки. До них відносяться: розробка установчих документів і реєстрація юридичних осіб, правовий супровід ліцензування, операцій з нерухомістю, надання інших послуг.

Так, одна з Колегій адвокатів оголошує, що вона, зокрема, проводить економіко-правовий аналіз використання правових засобів в діяльності підприємств і установ, здійснює юридичний супровід аудиту та правовий аналіз його результатів, пропонує апробовану методику перевірки надійності та платоспроможності контрагентів і клієнтури, надає допомога в питаннях повернення боргів, оцінює правомірність підприємницької діяльності і т.п. Зрозуміло, правова допомога і цілий ряд послуг такого роду потребують додаткової юридичної опрацювання. Однак початківці, та й не тільки початківці, юристи повинні розуміти, що їх професійна підготовка залежить від оволодіння основами економіки, знання практики підприємницької діяльності, сучасних технічних прийомів пошуку і обробки великих обсягів правової інформації.

5. Інтегральні особливості професійної кар'єри адвоката. Виходячи з зауважень, зроблених вище, і в більшій мірі з великої літератури з адвокатуру, можна вказати на наступне:

а) логіка адвокатської кар'єри полягає в підвищенні рівня професіоналізму, створенні своєї професійної орієнтації;

б) рух адвокатської кар'єри здійснюється нерідко повільно, потрібні терпіння і велика праця для здобуття популярності й відповідної оплати;

в) адвокату доводиться уникати спокус нехтування законом і вміти протистояти незаконному тиску.

г) крім вдосконалення власне юридичних знань адвокат постійно потребує освоєнні прийомів комунікації, писемного та усного мовлення, вирішення конфліктів і т.п .;

д) протягом усього своєї професійної кар'єри адвокат перебуває під жорстким соціальним контролем.



Попередня   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   Наступна

Міжособистісні комунікації юриста | проведення бесід | Робота юриста з учасниками правового обороту | Глава VII. правове мислення | Спостереження за обстановкою і робота з правовими проблемними ситуаціями | Виявлення, усвідомлення і вирішення проблемних ситуацій | правові завдання | правові рішення | Кар'єра юриста | Суди і судді |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати