На головну

Ринкове середовище господарювання сільгосппідприємств

  1. ВИРОБНИЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ І ЙОГО ВПЛИВ
  2. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
  3. Власність - це історично визначена, багатогранна система відносин між суб'єктами господарювання з приводу привласнення умов і результатів виробництва.
  4. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання.
  5. Середовище Delphi.

Розвиток товарного виробництва в сільському господарстві зумовлює об'єктивну необхідність встановлення ринку з відповідними йому категоріями і методами регулювання.

Ринок - це сукупність економічних відносин, які складаються в сфері обміну з приводу реалізації товарів, продукції, робіт чи послуг. В загальному розумінні ринок є місцем, умовою прояву економічних відносин між людьми які виникають у процесі виробництва, розподілу обліку і споживання. Це тарктування розкриває та його роль у процесі відтворення: ринок забезпечує органічний зв'язок між виробництвом і споживанням, перебуває під їхнім впливом і сам впливає на них.

Ринок функціонує на основі об'єктивних економічних законів. В якості головних виділяються наступні три:

- закон вартості - в відповідності з яким продукція реалізується з врахуванням витрат на її виробництво, але по тій вартості в якій покупець оцінює задоволення своїх потреб;

- закон економії ресурсів - передбачає постійне удосконалення якості продукції і одночасним зниженням рівня витрат. Порушення цього закону зумовленою неможливість повноцінної дії закону вартості;

- закон рівноваги - в відповідності з яким при інших рівних умовах обсяг товарів та послуг, запропонованих для продажу, повинен дорівнювати платоспроможному попиту потенційних покупців. Іншими словами, ринок зумовлює такі обсяги виробництва, щоб в будь-який час потреби відповідних покупців могли бути задоволені в повному обсязі, при чому за сприятливою для покупця ціною.

У наслідок дії закону вартості і закону рівноваги (попиту і пропонування) встановлюються необхідні відтворювальні пропозиції, оптимізуються розподіл інвестиційних, матеріальних і трудових ресурсів між сферами діяльності та галузями виробництва, забезпечується законом економії ресурсів дійовий економічний контроль за раціональним рівнем виробничих витрат.

Стимулююча функція ринку полягає в тім, що він ініціює виробництво саме тих товарів, які подібні споживачу. Через механізм конкуренції ринкові відносини активно впливають на розширення асортименту й поліпшення якості продукції, зниження витрат виробництва та обігу, вилучення з виробництва і споживання продукції, яка не має перспективи розширення збуту.

Прагнення дістати перевагу на ринку стимулює інтенсивну інноваційну діяльність виробників, спрямовану на своєчасне оновлення технологічної бази підприємств, освоєння нових видів продукції, вибору більш перспективного напрямку виробництва, посилює спонукальні мотиви працівників до високо-продуктивної роботи.

Ринкові відносини мають загальний характер, поширюються на всі госпо-дарські сфери, проникають у всі частини економічної системи. У ці відносини вступає безліч суб'єктів, а у сферу обігу надходять різноманітні товари, що формує складну структуру ринку. Вивчення цієї структури уможливлює комплексне дослідження єдності, взаємозв'язку і взаємодії складових елементів ринку, пошуки та розвиток нових організаційних форм господарських зв'язків і товано-грошового обміну, управління попитом та пропонуванням.

Окрім чисто регулюючих функції ринок виконує ряд функцій, що стимулюють ефективний розвиток народного господарства і в тому числі сільського господарства. До них належать:

- забезпечення покупців сільськогосподарською продукцією відповідної якості в кількості, якої необхідно для задоволення всіх потреб;

- стабілізація цін на сільськогосподарську продукцію;

- забезпечення росту ефективності сільськогосподарського виробництва;

- забезпечення розвитку і удосконалення міжгосподарських зв'язків.

Безперебійне функціонування ринку потребує високорозвинутої і широко розгалуженої загальної та спеціальної інфраструктури, що враховує ринкові особливості. Інфраструктуру ринку становить сукупність організацій, які мають різні напрями діяльності, забезпечують ефективну взаємодію товаровиробників та інших останніх зі сфери виробництв в сферу споживання.

До найбільш важливих елементів ринкової інфраструктури належать: комерційні інформаційні центри; сировинно-товарні, фонди, валютні, біржі; комерційні, інвестиційні, емісійні, кредитні та інші банки; транспортні і складські мережі; комунікаційні системи та інше.

В сільському господарстві функціонує велика кількість ринків, яких можна об'єднати в наступні чотири групи:

- сільськогосподарські ринки (ринки сільськогосподарської продукції);

- ринок матеріально-технічних ресурсів для сільського господарства;

- ринок сфери послуг;

- ринок сфери торгівлі (маркетингових послуг).

Ринок матеріально-технічних ресурсів забезпечує сільськогосподарські підприємства необхідною технікою і матеріально-виробничими запасами для забезпечення сільськогосподарського виробництва. Цей ринок має чотири сегменти:

- ринок сільськогосподарських машин та механізмів;

- ринок матеріально-виробничих запасів (пальне, енергія, промислова сировина і матеріали);

- ринок мінеральних добрив;

- ринок кормів для тварин.

На ринку сфери послуг сільськогосподарські підприємства забезпечуються послугами, необхідними для забезпечення виробничих процесів. В числі цих послуг можна виділити: інформаційні (включаючи послуги зв'язку); консалтинг (комплекс консультаційних і практичних послуг, а також послуг в управлінні та організації бізнесу); науково-дослідницькі (включаючи елітне насінництво); технічні (в тому випадку, коли сільськогосподарське підприємство використо-вує технічні потужності спеціалізованих машино-технологічних станцій); ветеринарні; меліоративні; пошукові та землеустрою і інші.

Ринок сфери торгівлі виникає тоді, коли сільськогосподарське підприємст-во не реалізує свою продукцію самостійно, а користується послугами спеціалі-зованих торгівельних організацій. На цьому ринку можуть надаватися такі види послуг:

- послуги ділерських та дистриб'ютерських організацій;

- послуги підприємств оптової та роздрібної торгівлі;

- послуги підприємств громадського харчування;

- послуги переробних підприємств.

Сільськогосподарські ринки можна поділити на: ринки продукції рослинництва; ринки продукції тваринництва; ринки продукції переробки.

Потреби процесів виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції понукають підприємства аграрного сектора приймати участь в діяльності більшої частини перерахованих ринків. Ця участь потребує додаткових організаційних перетворень і матеріальних витрат, пов'язаних з їх здійсненням.

 



  6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   Наступна

Особливості сільського господарства, його місце і роль | В економіці країни | Поняття, цілі й напрямки діяльності | Правові режими функціонування агропідприємства | Земельні фонди України і їх структура | Земельний кадастр і грошова оцінка землі | Інтенсивність і ефективність використовування земельних ресурсів | Персонал аграрних підприємств і його класифікація | Забезпеченість аграрних підприємств персоналом. | Поняття продуктивності праці і методика визначення в сільському господарстві. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати