Головна |
ЗАТВЕРДЖУЮ ЗАТВЕРДЖУЮ
___ ___
Посада представника органу посаду представника
приймання (при його наявності) виробника (постачальника)
___ ___ ___ ___
Особистий підпис Розшифровка підпису Особистий підпис Розшифровка підпису
«___» ___ 200 ___ г. «___» ___ 200 ___ г.
АКТ № ___
про результати періодичних випробувань
___ За № ___
найменування та позначення продукції
виготовленої підприємством ___
позначення, найменування підприємства
Дані результати періодичних випробувань поширюються на продукцію, що випускається до ___ (дата) ___
місяць рік
або на продукцію ___
кількість одиниць партій
___
або їх заводські номери
Початок випробувань Закінчення випробувань
«___» ___ 200__р «___» ___ 200__р
Місце проведення випробувань ___
___
1. Результати випробувань ___
позитивний або негативний результат в цілому;
___
при негативному результаті
___
перераховують виявлені дефекти або проводять посилання на перелік дефектів
___
2. Висновок ___
витримала або не витримала продукція періодичні випробування
___
3. Пропозиції___
___
___
4. Підстави: протокол періодичних випробувань № ___ від «___» ___ 200__р
Акт підписують посадові особи, які проводили випробування.
ВСТУП В ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО
ВСТУП
НАУКА про літературу І ЇЇ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ
Вступ до літературознавства
Наука про літературу називається літературознавством. Вона охоплює різні галузі вивчення літератури і на сучасному етапі наукового розвитку ділиться на такі самостійні наукові дисципліни, як теорія літератури, історія літератури і літературна критика.
Т е о р і я літератури вивчає соціальну природу, специфіку, закономірності розвитку і суспільну роль художньої літератури і встановлює принципи розгляду і оцінки літературного матеріалу.
Більш приватні, але не менш важливі завдання вирішує і с т о р і я літератури. Вона досліджує процес літературного розвитку і визначає місце і значення в цьому процесі різних літературних явищ. В поле зору істориків літератури входять конкретні літературні твори та літературно-критичні статті, творчість окремих письменників і критиків, формування, особливості та історичні долі художніх методів, літературних видів і жанрів.
Оскільки розвиток літератури в кожній країні нерозривно пов'язане з історією життя даного народу і відрізняється неповторним національним своєрідністю, остільки історія літератури підрозділяється на історії окремих національних літератур. Це не означає, однак, що історико-літературне розгляд обмежується тільки національними рамками. Навпаки, простежуючи літературний процес, що плив в одній країні, історик літератури зобов'язаний з'ясувати його зв'язок і взаємодія з літературним процесом в інших країнах і охарактеризувати загальнолюдське значення того національного внеску, який був внесений або вноситься певним народом у всесвітню літературу. Всесвітній ж вона, подібно до всесвітньої історії, стає лише на певному етапі розвитку, в процесі виникнення і зміцнення зв'язків і взаємодій між народами.
Л і т е р а т у р н а к р і т і до а - живий відгук на найважливіші літературні події часу. Її завдання - всебічний аналіз тих чи інших літературних явищ і оцінка їх ідейно-художньої значущості для сучасності. Предметом аналізу в літературно-критичних роботах може бути або окремий твір, або творчість письменника в цілому, або ряд творів різних письменників. Цілі літературної критики двоякі. З одного боку, критик покликаний допомогти читачам правильно зрозуміти і по гідності оцінити розбираються їм твори. З іншого боку, завданням критика є сприяння подальшому творчому зростанню самих письменників. Вказуючи на позитивні і негативні сторони тих чи інших літературних творів, критик допомагає письменникам розвивати і вдосконалювати цінне і долати помилкове. Теорія літератури, історія літератури і літературна критика перебувають у безпосередньому зв'язку і взаємодії.
Теорія літератури в своїх наукових побудовах спирається на всю сукупність здобутих історією літератури фактів і на досягнення критичних досліджень і оцінки літературних пам'яток.
Історія літератури виходить із загальних розроблених теорією літератури принципів розгляду літературного процесу і при висвітленні літературного матеріалу грунтується на результатах літературно-критичних робіт.
Літературна критика, вирушаючи, подібно історії літератури від теоретико-літературних передумов, в той же час строго враховує історико-літературні дані, що допомагають їй з'ясувати ступінь того нового і значного, що вноситься в літературу аналізованих твором в порівнянні з попередніми. Тим самим літературна критика збагачує історію літератури новим матеріалом, прояснює тенденції і перспективи літературного розвитку.
Нами названі три основні галузі літературознавства. Крім них, літературознавство, як і будь-яка інша наука, має в своєму розпорядженні і допоміжними дисциплінами, до числа яких відносяться історіографія, текстология и бібліографія.
історіографія літературознавства збирає матеріали, що знайомлять з історичним розвитком теорії і історії літератури та літературної критики. Висвітлюючи пройдений кожної даної наукою шлях і досягнуті нею результати, історіографія дозволяє плідно продовжувати дослідження, спираючись на все краще, що було в цій галузі вже створено.
Текстологія встановлює в потрібних випадках автора безіменного художнього твору або наукової праці, визначає ступінь завершеності різних редакцій, очищає від сторонніх привнесень досліджувані тексти. Відновлюючи остаточну, канонічну, редакцію тих чи інших творів, текстології надають неоціненну послугу як читачам, так і дослідникам.
Бібліографія - Покажчик книг - допомагає орієнтуватися у величезній кількості як художніх творів, так і теоретичних та історико-літературних робіт. Вона реєструє, а часом і постачає коротким описом видання творів письменника, спеціальні роботи про них, загальні праці літературознавчого характеру.
У розробці свого матеріалу літературознавство постійно спирається на дані ряду інших наук. Аналіз і узагальнення практики літературної творчості і літературного розвитку, природно, невіддільні від розуміння всього розвитку суспільного життя, в процесі якого виникають і складаються різні форми суспільної свідомості. Тому природно звернення літературознавців до ряду наукових дисциплін, тісно пов'язаних з наукою о. літературі: до філософії, і естетиці, до історії, до науки про мистецтво і науку про мову.
На філологічних факультетах і літератури вищих навчальних закладів вивчаються два теоретичних курсу: «Вступ до літературознавства» і «Теорія літератури».
«Вступ до літературознавства» знайомить з основними поняттями теорії літератури і створює необхідну перспективу для подальшого вивчення теорії та історії літератури у вищому навчальному закладі. Головну увагу в цьому курсі приділяється розгляду загальних властивостей художньої літератури, особливостям окремих літературних творів, найважливішим закономірностям літературного процесу.
«Теорія літератури» поглиблює і розширює отримані раніше теоретико-літературні знання, розвиває навички аналізу творінь літератури. У центрі уваги цього курсу, читаного випускникам, - художні методи і стилі, поетичні пологи, види і жанри, традиції і новаторство, проблеми соціалістичного реалізму, проблема художності, принципи літературознавчого аналізу, питання історіографії.
«Вступ до літературознавства» складається з трьох розділів. У першому характеризуються загальні властивості літератури. Другий присвячений з'ясуванню ідейно-художніх особливостей літературних творів. У третьому розглядаються закономірності літературного розвитку.
Знайомство з загальними властивостями літератури природно передує осмислення тих особливостей окремих літературних творів, в яких загальні властивості літератури і отримують своє конкретне переломлення. Засвоєння ж студентами і загальних відомостей про літературу в цілому, і відомостей про окремі твори створює необхідну базу для подальшої роботи з вивчення закономірностей літературного розвитку:
Історичне осмислення закономірностей розвитку художньої літератури отримує у «Вступі до літературознавства» тільки свій початок. Пізніше, при вивченні історико-літературних курсів, це осмислення підкріплюється новим матеріалом.
Особливості предмета літератури | Особливості художнього образу | Засоби створення образу-персонажа | Літературні роди і жанри | Жанри епічних творів | Жанри ліричних творів | Жанри драматичних творів | Жанр і стиль літературного твору | ЛІТЕРАТУРНИЙ ТВІР | особливості теми |