Головна

Сутність процесу прийняття управлінського рішення

  1. I стадія раневого процесу.
  2. II. Проблема виродженого базисного рішення
  3. III. 13.1. Поняття про уяву, його основних видах і процесах
  4. III.1.1) Форми кримінального процесу.
  5. IV. Учасники освітнього процесу
  6. IV. Учасники освітнього процесу
  7. IV.3.2) Види легісакціонногопроцесу.

Поняття "рішення" в науковій літературі трактується по-різному. Воно розуміється і як процес, і як акт вибору, і як результат вибору. Рішення як процес характеризується тим, що він, протікаючи в часі, здійснюється в кілька етапів. У зв'язку з цим тут доречно говорити про етапи підготовки, прийняття та реалізації рішень. Етап прийняття рішень можна трактувати як акт вибору, здійснюваний індивідуальним або груповим особою, яка приймає рішення з допомогу певних правил. Рішення як результат вибору являє собою розпорядження до дії (план роботи, варіант проекту тощо).

Рішення є одним з видів розумової діяльності і проявом волі людини. Його характеризують такі ознаки:

- Можливість вибору з безлічі альтернативних варіантів: якщо немає альтернатив, то немає вибору і, отже, немає і рішення;

- Наявність мети: безцільний вибір не розглядається як рішення;

- Необхідність вольового акту керівника при виборі рішення, так як суб'єкта прийняття рішення формує його через боротьбу мотивів і думок.

Управлінські рішення можуть бути обгрунтованими, прийнятими на основі економічного аналізу та багатоваріантного розрахунку, і інтуїтивними, які хоч і економлять час, але містять у собі імовірність помилок і невизначеність.

Саме по собі прийняття рішення є компроміс. Беручи рішення, необхідно зважувати судження про цінності, що включає розгляд економічних факторів, технічної доцільності і наукової необхідності, а також враховувати соціальні та чисто людські фактори. Прийняти "правильне" рішення, - значить вибрати таку альтернативу з числа можливих, в якій з урахуванням всіх цих різноманітних чинників буде оптимізована загальна цінність.

Часто буває необхідно кілька поступитися одній з характеристик (наприклад, надійністю), з тим щоб отримати виграш в інший (наприклад, у витратах). Завданням особи, яка приймає рішення, є відшукання альтернатив, які представляють собою оптимальний компроміс при обліку всіх розглянутих факторів.

Є думка, що прийняття рішень по суті є мистецтвом. Це переконання міцно вкоренилося в свідомості багатьох людей, зайнятих у сфері адміністративного та державного управління. Однак поява обчислювальної техніки і успіхи, досягнуті в розробці наукових методів прийняття рішень, призвели до зміни цих поглядів. Раніше вважалося, що прийняття рішень носить повністю якісний характер і є суб'єктивним справою. В даний час в цій області інтенсивно впроваджуються кількісні методи.

Прийняті рішення повинні ґрунтуватися на достовірній, поточній прогнозованої інформації, аналізі всіх фактів, що впливають на рішення, з урахуванням передбачення його можливих наслідків. Керівники зобов'язані постійно і всебічно вивчати інформацію, що надходить для підготовки і прийняття на її основі управлінських рішень, які необхідно погоджувати на всіх рівнях внутріфірмової ієрархічної піраміди управління.

Кількість інформації, яку необхідно переробити для вироблення ефективних управлінських рішень, настільки велике, що воно давно перевищила людські можливості. Саме труднощі управління сучасним великомасштабним виробництвом зумовили широке використання електронно-обчислювальної техніки, розробку автоматизованих систем управління, що зажадало створення нового математичного апарату та економіко-математичних методів.

Оскільки керівник має змогу вибирати рішення, він несе відповідальність за їх виконання. Прийняті рішення надходять до виконавчих органів і підлягають контролю за їх реалізацією. Тому управління повинно бути цілеспрямованим, повинна бути відома мета управління. В системі управління обов'язково повинен дотримуватися принцип вибору прийнятого рішення з певного набору рішень. Чим більше вибір, тим ефективніше управління. При виборі управлінського рішення до нього висуваються такі вимоги: обгрунтованість рішення; оптимальність вибору; правомірність рішення; стислість і ясність; конкретність у часі; адресність до виконавців; оперативність виконання.



Попередня   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   Наступна

Програмно-цільове управління | організаційні процеси | Етапи проектування організації | Сучасні тенденції реформування організаційної структури | Тема 8. Організаційні процеси в системі менеджменту | Види організаційних повноважень | Зворотній зв'язок | Види комунікації і багатство інформації | Комунікаційні стилі в управлінні | комунікаційні мережі |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати