загрузка...
загрузка...
На головну

Поняття про методи, прийоми і засоби виховання. Методи організації виховного процесу в початкових класах

  1. Amp; 8. Держава - ядро ??політичної організації суспільства
  2. I стадія раневого процесу.
  3. I. 1. 1. Поняття про психологію
  4. I. 1. 3. Поняття про свідомість
  5. I. 2.4. Принципи та методи дослідження сучасної психології
  6. I. Методи перехоплення.
  7. I. НОРМАТИВНА БАЗА ДЛЯ РОЗРОБКИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕРВИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФСПІЛКИ

Для вирішення різних виховних завдань використовуються різноманітні засоби, методи і прийоми виховання.

Методи виховання в теорії та практиці виховання завжди були дискусійною проблемою. Практично в кожному суспільстві, освітній установі, у кожного педагога складається своє уявлення про методи виховання.

«Метод» в буквальному перекладі означає, спосіб, шлях пізнання об'єктивної дійсності.

методи виховання - Це способи професійної взаємодії педагога і учнів з метою вирішення освітньо-виховних завдань. А. С. Макаренка називає методи виховання інструментом тонкого дотику до особистості.

Метод виховання розпадається на складові його елементи (частини, деталі), які називаються методичними прийомами. Стосовно методу прийоми носять приватний, підлеглий характер. Вони виступають як практичний акт реалізації того чи іншого методу в різних педагогічних ситуаціях. Методи виховання і методичні прийоми тісно пов'язані між собою, можуть здійснювати взаємопереходів, заміняти один одного в конкретних педагогічних ситуаціях.

К засобам виховання відносяться, з одного боку, різні види діяльності (Ігрова, навчальна, трудова та ін.), А з іншого - сукупність предметів і творів матеріальної і духовної культури, що залучаються для педагогічної роботи (Наочні посібники, історична, художня і науково-популярна література, твори образотворчого та музичного мистецтва, технічні пристосування, засоби масової інформації і т.п.).

Різниця між засобами і методами виховання полягає в тому, що кошти виховання можуть надавати виховує без активної ролі педагога. Так, прочитана книга, переглянутий кінофільм надають виховний вплив своїм змістом. Методи виховання припускають активну взаємодію, діяльність педагога, спілкування вихователя і вихованця для вирішення педагогічних завдань.

У практиці педагог може і не замислюватися, яким конкретним методом він користується, проте в складній ситуації він відчуває потребу в оволодінні системою методів виховання, яка допоможе вирішити конкретну виховну задачу. Вибудувана за певною ознакою система методів - це класифікація методів. Труднощі класифікації методів виховання пояснюється тим, що існує безліч критеріїв: цілі виховання, засоби здійснення, послідовність застосування, особистісний фактор (позиції вихователів і вихованців).

За характером методи виховання діляться на переконання, вправа, заохочення і покарання (Н. І. Болдирєв, М. К. Гончаров, Ф. Ф. Корольов та ін.). В даному випадку загальна ознака «характер методу» включає в себе спрямованість, застосовність, особливість і деякі інші сторони методів. До цієї класифікації тісно примикає інша система загальних методів виховання, що трактує характер методів більш узагальнено (Т. А. Ільїна, І. Т. Огородніков). Вона включає в себе методи переконання, організації діяльності, стимулювання поведінки школярів. У класифікації І. С. Мар'єнко названі такі групи методів виховання, як пояснювально-репродуктивні, проблемно-ситуативні, методи привчання і вправи, стимулювання, гальмування, керівництва, самовиховання.

В даний час найбільш об'єктивної і зручною є класифікація методів виховання на основі спрямованості - інтегративної характеристики, що включає в себе в єдності цільову, змістовну та процесуальну сторони методів виховання.

В Згідно з цією характеристикою Г. І. Щукіна виділяє три групи методів виховання:

· методи формування свідомості особистості;

· методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки;

· методи стимулювання поведінки і діяльності.

У цю класифікацію вчені-економісти також

u методи оцінки та самооцінки;

u методи самовиховання.

Перерахуємо конкретні методи з кожної групи: методи формування свідомості особистості (розповідь, бесіда, лекція, диспут, метод прикладу, переконання); методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки особистості (привчання, метод створення виховують ситуацій, педагогічне вимога, інструктаж, ілюстрації і демонстрації); методи стимулювання і мотивації діяльності та поведінки особистості (змагання, пізнавальна гра, дискусія, емоційний вплив, заохочення, покарання та ін.); методи самовиховання (рефлексія, самонаказ, самозвіт, самоодобрение, самоосуждение та ін.); методи контролю, самоконтролю і самооцінки у вихованні (бесіда, аналіз результатів діяльності вихованців, створення контрольних ситуацій).

Розглянемо деякі загальні методи виховання.

Методи формування свідомості особистості виступають як методи впливу на інтелектуальну сферу особистості для формування поглядів, понять, переконань, суджень, оцінок. Виділена група методів вирішує такі виховні завдання: формування нових або подальший розвиток наявних уявлень, понять і цінностей; вироблення правильного ставлення виховуваних до тих чи інших вчинків і стосунків; формування адекватної самооцінки і т.п. Ефективність даних методів визначається опорою на позитивний досвід школярів, на практичну колективну діяльність; створенням емоційного підкріплення; активізацією сприйняття (активне включення школярів в обговорення, наведення прикладів, наведення прикладів з життя і літературних творів); авторитетністю вихователя; урахуванням рівня вихованості учнів; комунікативними здібностями педагога.

Наприклад, такий метод з даної групи, як переконання передбачає розумне доказ якогось поняття, моральної позиції, оцінки того, що відбувається. Якщо проаналізувати домінуючі в цьому процесі дії вихователя, то очевидно, що, перш за все, це живе слово вчителя. Джерелами інформація можуть бути книги, журнали, телепередачі тощо. У міру вироблення особистого ставлення до неї, інформація надає виховний вплив на учнів. При цьому очевидно вона повинна також формувати і позитивні морально цінні емоції (Ю. К. Бабанський). Однак ступінь переконливості залежить не тільки від змісту інформації, але і способу передачі. Сприймаючи запропоновану інформацію, учні сприймають не стільки поняття і судження, скільки логічність викладу педагогами своєї позиції. Переконуючись в правоті сказаного, учні формують свою систему поглядів на світ, суспільство, соціальні відносини. Обговорення найрізноманітніших питань життя - один із прийомів переконання, спосіб залучення школярів до процесу виявлення істини. Воно дозволяє виробити колективну думку, формувати позиції по відношенню до особистості, суспільних подій, проблем трудових, моральних, естетичних, організаційних відносин. Як прийом переконання може використовуватися прояв співчуття. Як спосіб тактовного вираження педагогом своїх почуттів з приводу переживань дитиною прийшло на нього невдач або неприємностей. Застереження як прийом переконання є спосіб тактовного попередження, профілактики та гальмування можливих аморальних вчинків і навіть правопорушень.

Методи організації діяльності і формування досвіду позитивної поведінки - Це шляхи впливу на предметно-практичну сферу особистості з метою виділення, закріплення і формування в досвіді дітей позитивних способів і форм поведінки і моральної мотивації. Серед умов ефективності даної групи методів Коджаспирова Г. М. називає постановку мети виробляються умінь, якостей і звичок поведінки; виконання діяльності на основі зразка; організація активної самостійної позиції, опора на громадську думку і успіх. Традиційним методом з цієї групи є вимога (умова або правило, обов'язкове для виконання), яке може бути як прямим (наказ, заборона, вказівка), так і непрямим (рада, довіру, недовіру, прохання, натяк, умова, осуд). Для вимоги характерні визначеність, імперативність, точність, конкретність, зрозумілі формулювання.

Методи стимулювання діяльності та поведінки припускають вплив на мотиваційну сферу особистості, вони спрямовані на спонукання вихованців до поліпшення своєї поведінки, розвиток у них позитивної мотивації поведінки. Неоднозначно оцінюються в педагогічній теорії і практиці такі методи з даної групи як заохочення і покарання. Заохочення - це стимулювання позитивних проявів особистості за допомогою високої оцінки її вчинків, породження почуття задоволення і радості від усвідомлення визнання іншими старань і зусиль особистості. Покарання - гальмування негативних проявів особистості за допомогою негативної оцінки її вчинків, породження почуття провини, сорому і каяття.

Види заохочень - схвалення, похвала, подяка, нагородження, надання, почесних прав, матеріальна винагорода. Види покарань - зауваження, несхвалення, осуд, догану, позбавлення задоволення, позбавлення або обмеження прав, накладення додаткових обов'язків, відстрочене покарання, відмова від покарання. У виховній практиці метод заохочення дає набагато більші результати, ніж покарання ( «Похвала підносить душу» М. Ф. Квінтіліан). Використовуючи заохочення і покарання, необхідно враховувати мотив дії, малі заходи позитивної оцінки (не "перехвалити»), ретельна дозування і обережність, порівняння дитини з самим собою, використання методу «природних наслідків». Заохочення ефективно, коли доставляє обопільне задоволення і дітям, і дорослим. Воно не сприймається і навіть принижує, якщо при врученні подарунка, наприклад, підкреслюється, що нагорода не зовсім заслужена і очікується відповідь подяку. Постійні заохочення за одні й ті ж вчинки також перестають викликати у дитини позитивний ефект, тому в заохоченні завжди повинен бути ефект несподіванки, сюрпризу.

Як показує практика, для дитини не менш важливо моральне схвалення його вчинку, шанобливе ставлення до його діяльності. Педагогічної мети досягає заслужене заохочення, що викликає у дитини бажання виконати роботу ще краще. У вихованні важких і педагогічно запущених дітей особливе значення має авансування заохочення, коли заохочується ще не сам по ступок, а його мотиви або розпочату справу, щоб стимулювати бажання дитини виконати суспільно корисну роботу, повірити в сої сили.

Загальні причини (умови, фактори) визначають вибір методів виховання:

· Цілі і завдання виховання.

· Зміст виховання.

· Вікові особливості вихованців.

· Рівень сформованості колективу.

· Індивідуальні та особистісні особливості вихованців.

· Умови виховання.

· Засоби виховання.

· Рівень педагогічної кваліфікації.

· Час виховання.

· Очікувані наслідки.

В реальних умовах педагогічного процесу методи виступають в складному і суперечливому єдності. На якомусь  певному етапі педагогічного процесу той чи інший метод може застосовуватися в більш-менш ізольованому вигляді. Але без відповідного підкріплення іншими методами, без взаємодії з ними він втрачає своє призначення, уповільнює рух освітнього процесу до наміченої мети.

Запитання і завдання

1. Що таке засоби, методи і прийоми виховання?

2. Назвіть основні засоби, методи і прийоми виховання.

3. У чому виражається їх взаємозв'язок і взаємодія?

4. Розкрийте зміст окремих методів виховання.

5. Дайте обґрунтовану оцінку застосування в практиці початкової школи таких методів виховання як заохочення і покарання.

6. Назвіть загальні причини (умови, фактори) визначають вибір методів виховання:



Попередня   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   Наступна

Метод роботи учнів з підручником і книгою | Наочні і практичні методи навчання | Форми організації навчання в початковій школі: загальнокласних, групові та індивідуальні | Урок як основна форма організації педагогічного процесу. Вимоги до сучасного уроку в початковій школі | Типологія уроків в початковій школі. Характеристика структури уроку. Підготовка вчителя до уроку | Організація домашньої навчальної роботи молодших школярів | Освітня, виховна і розвиваюча функції перевірки і оцінки засвоєння знань молодшим школярем. Діагностика розвитку особистості дитини в освітньому процесі | Виховання як суспільне і педагогічне явище. Проблема мети виховання в педагогічній науці | Сучасні концепції виховання. Характеристика гуманістичного та особистісно-орієнтованого підходу у вихованні молодших школярів | Виховання в структурі педагогічного процесу початкової школи. Наступність виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати