загрузка...
загрузка...
На головну

Стану повітря і процеси на «i, d» - діаграмі вологого повітря

  1. I Основні інформаційні процеси і їх реалізація за допомогою комп'ютерів
  2. I-d ДІАГРАМА ВОЛОГОГО ПОВІТРЯ
  3. I. Основні і допоміжні процеси
  4. VII. Порядок обліку комунальних послуг з використанням приладів обліку, підстави і порядок проведення перевірок стану приладів обліку і правильності зняття їх показань
  5. VII. Порядок обліку комунальних послуг з використанням приладів обліку, підстави і порядок проведення перевірок стану приладів обліку і правильності зняття їх показань
  6. Z1.2. КОМУНІКАТИВНІ ЯВИЩА І ПРОЦЕСИ В УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 437
  7. Автоколивальні БІОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ

Л. К. Рамзін побудував «i, d»- Діаграму, яка широко використовується в розрахунках сушки, кондиціонування повітря в ряді інших розрахунків, пов'язаних зі зміною стану вологого повітря. Ця діаграма Вира-жує графічну залежність основних параметрів повітря (t, ?, pп, d, i) При заданому барометричному тиску.

елементи «i, d»- Діаграми показані на рис. 7.4. Діаграма по-буд в косокутній системі координат з кутом між осями i и d 135 °. По осі ординат відкладаються величини ентальпій і температур повітря (i, КДж / кг сухого повітря і t, ° С), по осі абсцис - величини вологовмісту вологого повітря d, Г / кг.

Мал. 7.4. Орієнтовна «i, d»- Діаграма

Раніше вже згадувалося, що параметри (t ° C, i кДж / кг, ?%, d г / кг, pП Па), що визначають стан вологого повітря, на «i, d»- Діаграмі можна графічно зобразити точкою. Наприклад, на рис. нижче точки А відповідають параметри вологого повітря: температура t = 27 ° С, відносна вологість ? = 35%, ентальпія i = 48 кДж / кг, влагосодер жаніе d = 8 г / кг, парціальний тиск пара pП = 1,24 кПа.

Необхідно враховувати той факт, що отримані графічним шляхом параметри вологого повітря відповідають барометричному (атмосферного) тиску 760 мм рт. ст., для якого була побудована наведена на рис. «i, d»- Діаграма.

Практика використання графоаналитических розрахунків для визначення парціального тиску пари за допомогою «i, d»- Діаграм показує, що розбіжності між отриманими результатами (в межах 1 - 2%) пояснюється ступенем точності побудови діаграм.

Якщо параметри точки А на «i, d»- Діаграмі (рис. 7.5) iА, dА, А кінцевого Б - iБ , dБ , То ставлення (iБ - iА) / (dБ - dА) · 1000 = ? представ-ляет собою кутовий коефіцієнт лінії (променя), що характеризує дане зміна стану повітря в координатах «i, d»- Діаграми.

Мал. 7.5. Визначення кутового коефіцієнта ? з використанням «i, d»- Діаграми.

Величина ? має розмірність кДж / кг вологи. З іншого боку, в практиці використання «i, d»- Діаграм заздалегідь відома отримана розрахунковим шляхом величина ?.

В такому випадку на «i, d»- Діаграмі можна побудувати промінь, відпо-відний отриманого значення ?. Для цього використовують набір променів, що відповідають різним значенням кутового коефіцієнта і нанесених по контуру «i, d»- Діаграми. Побудова цих променів вироб-водилося в такий спосіб (див. Рис. 7.6).

Для побудови кутового масштабу розглядають різні зміни стану вологого повітря, прийнявши при цьому однакові початкові параметри повітря для всіх розглянутих на малюнку 4 випадків - це початок координат (i1= 0, d1 = 0). Якщо кінцеві параметри позначити через i2 и d2, То вираз кутового коефіцієнта можна записати в цьому випадку

? = .

Наприклад, приймаючи d2 = 10 г / кг і i2 = 1 кДж / кг (відповідає точці 1 на рис. 1.4), ? = (1/10) · 1000 = 100 кДж / кг. Для точки 2 ? = 200 кДж / кг і так далі для всіх розглянутих точок на малюнку 1.4. для i = 0 ? = 0, тобто промені на «i, d»- Діаграмі збігаються. Аналогічним шляхом можуть бути на-несени промені, які мають негативні значення кутових коефіцієнтів.

На полях "i, d»- Діаграми нанесені напрямки масштабних променів для значень кутових коефіцієнтів в межах від - 30000 до + 30000 кДж / кг вологи. Всі ці промені виходять з початку координат.

Практичне використання кутового масштабу зводиться до паралельного переносу (наприклад, за допомогою лінійки) масштабного променя з відомим значенням кутового коефіцієнта в задану точку на «i, d»- Діаграмі. На рис. показаний перенесення променя з ? = 100 в точку Б.

Мал. 7.6.

Побудова на «i, d»- Діаграмі кутового масштабу.

Визначення температури точки роси tР і температури мокрого термометра tМ за допомогою "i, d»- Діаграми.

Температура точки роси - це температура повітря в насиченому стані при даному влагосодержании. на «i, d»- Діаграмі для визначення tР необхідно з точки даного стану повітря (точка А на рис. нижче) опуститися по лінії d = Const до перетину з лінією насичення ? = 100% (точка Б). В такому випадку ізотерма, що проходить через точку Б, відповідає tР.

Мал. 7.7.

визначення значень tР и tМ на «i, d»- Діаграмі

Температура мокрого термометра tМ дорівнює температурі повітря в насиченому стані при даній ентальпії. У «i, d»- Діаграмі tМ проходить через точку перетину ізотерми з лінією ? = 100% (точка В) і практично збігається (при параметрах, що мають місце в системах кондиціонування) з лінією I = Const, що проходить через точку Б.

Зображення процесів нагрівання та охолодження повітря на «i, d»-діаграмме. Процес нагрівання повітря в поверхневому теплообміннику - калорифере в «i, d»- Діаграмі зображується вертикальною лінією АБ (див. Ріс.ніже) при d = Const, так як вміст вологи повітря при кон-такті із сухою нагрітою поверхнею не змінюється. Температура і ентальпія при нагріванні збільшується, а відносна вологість зменшується.

Процес охолодження повітря в поверхневому теплообміннику-повітроохолоджувачі може бути реалізований двома шляхами. Перший шлях - охолодження повітря при постійному влагосодержании (процес а на рис. 1.6). Цей процес при d = Const протікає в тому випадку, якщо температура поверхні повітроохолоджувача буде вище температури точки роси tР. Процес пройде по лінії ВГ або в крайньому випадку - по лінії ВГ '.

Другий шлях - охолодження повітря при зменшенні його вмісту вологи, що можливо тільки при випаданні вологи з повітря (випадок б на рис. 7.8). Умова реалізації такого процесу - температура поверхні повітроохолоджувача або будь-який інший поверхні, контак-тірующей з повітрям повинна бути нижче температури точки роси повітря в точці Д. У цьому випадку буде відбуватися конденсація водяної пари в повітрі і процес охолодження буде супроводжуватися зменшенням волого-вмісту в повітрі . На рис. цей процес піде по лінії СЖ, причому точка Ж відповідає температурі tП. В. поверхні повітроохолоджувача. На практиці процес охолодження закінчується раніше і досягає, наприклад, точки Е при температурі tЕ.

Мал. 7.8. Зображення процесів нагрівання та охолодження повітря на «i, d»- Діаграмі

Процеси змішування двох потоків повітря в «i, d»- Діаграмі.

У системах кондиціонування повітря використовуються процеси змішання двох потоків повітря з різним їх станом. Наприклад, використання рециркуляційного повітря або змішання підготовлений-ного повітря з повітрям всередині приміщення при подачі його з кондиціо-нера. Можливі й інші випадки змішання.

Цікавим є для розрахунків процесів змішання знайти зв'язок між аналітичними розрахунками процесів і їх графічними зображення-нями на «i, d»- Діаграмі. На рис. 7.9 представлені два випадки здійснення процесів змішання: а) - точка стану повітря на «i, d»- Діаграмі лежить вище лінії ? = 100% і випадок б) - точка суміші лежить нижче лінії ? = 100%.

Розглянемо випадок а). Повітря стану точки А в кількості GА з параметрами dА и iА змішується з повітрям стану точки В в количес-тве GB c параметрами dB и iB. При цьому беруть умова, що розрахунки проводяться на 1 кг повітря стану А. Тоді величиною n = GВ/GА оцінюють, скільки повітря стану точки В припадає на 1 кг повітря стану точки А. Для 1 кг повітря стану точки А можна записати баланси теплоти і вологи при змішуванні

iA + iB = (1 + n)iСМ ;

dA + ndB = (1 + n)dСМ ,

де iСМ и dСМ - Параметри суміші.

З рівнянь отримують:

.

Рівняння є рівнянням прямої лінії, будь-яка точка якої вказує параметри змішування iСМ и dСМ. Положення точки змішання З на прямій АВ може бути знайдено за співвідношенням сторін подібних трикутників АСД і СВ

Мал. 7.9. Процеси змішування повітря в «i, d»- Діаграмі. а) - точка суміші лежить вище лінії ? = 100%; б) - точка суміші лежить нижче ? = 100%.

,

тобто точка С ділить пряму АВ на частини, обернено пропорційні масам змішуваного повітря.

Якщо положення точки С на прямій АВ відомо, то можна знайти маси GA и GB. З рівняння випливає

,

тоді

.

аналогічно

.

На практиці можливий випадок, коли в холодний період року точка суміші З1'Лежить нижче лінії ? = 100%. У цьому випадку в процесі сме-шення матиме місце конденсація вологи. Сконденсована волога випадає з повітря і буде перебувати після змішування в стані насичення при ? = 100%. Параметри суміші досить точно визначаються-ються точкою перетину лінії ? = 100% (точка С2) і iСМ = Const. При цьому кількість випала вологи одно ?d.

 



Попередня   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   Наступна

Види нагрівальних приладів | Класифікація систем вентиляції | Розрахунок повітрообміну по теплонадлишки. | Розрахунок витяжної системи природної вентиляції | аерація | Системи механічної вентиляції і їх розрахунок. | Вентилятори. | Знепилюючі пристрої. | Калорифери. | лекція 7 |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати