загрузка...
загрузка...
На головну

Дисциплінарне провадження в органах внутрішніх справ.

  1. Автоматизоване робоче місце (АРМ) працівника органів внутрішніх справ. Загальне уявлення
  2. В каких случаях расторжение брака производится в органах ЗАГСа?
  3. В органах внутренних дел организаторами выявления, раскрытия, расследования, предупреждения и пресечения преступлений являются, прежде всего, их первые руководители.
  4. В органах внутрішніх справ
  5. В органах внутрішніх справ ...............................................................475
  6. Використання результатів аналізу і оцінки оперативної обстановки в діяльності міськрайлінорганів внутрішніх справ
  7. Вимоги, що пред'являються до кадрів органів внутрішніх справ

Особовий склад органів внутрішніх справ виконує свої завдання та функції в умовах реального соціально-економічного та політичного становища в країні, тобто він не є якимось відірваним від суспільства, замкненим світом, а становить його невід'ємну частину. Тому різні соціальні негаразди безпосередньо впливають на стан справ в органах внутрішніх справ, зокрема на рівень дисциплінованості працівників органів та підрозділів системи МВС України. На рівень законності та дисциплінованості працівників органів внутрішніх справ впливає також своєчасне і правильно здійснене провадження в справах про дисциплінарні проступки, яке повинно закінчуватись винесенням компетентною посадовою особою відповідного до вчиненого проступку рішення.

Так, дисциплінарну відповідальність особи рядового та начальницького складу служб, органів та підрозділів МВС України несуть відповідно до норм Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 №3460 VI[138]. Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу можуть накладатися такі стягнення: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

На осіб рядового і начальницького складу, нагороджених нагрудним знаком органів внутрішніх справ, може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення цього знака.

Обов'язки і права працівників органів внутрішніх справ дуже різноманітні, закріплюються рядом нормативних актів, які встановлюють також вимоги щодо службової дисципліни та засоби її забезпечення. При цьому варто зазначити, що дисциплінарні вимоги в органах внутрішніх справ включають не тільки приписи щодо службової, професійної діяльності працівників, а й щодо особистих якостей, тобто моральні правила поведінки як на службі, так і поза нею. Це правило чітко простежується в нормах Закону "Про міліцію", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, які в основному і регулюють питання державної служби в цих органах та службової дисципліни в них. У зв'язку з цим вчинення працівником органів внутрішніх справ адміністративного правопорушення також слід розглядати як порушення службової дисципліни. В Дисциплінарному статуті до основних обов'язків працівника віднесено, зокрема, додержання чинного законодавства, вимога з гідністю і честю поводити себе поза службою, бути прикладом у додержанні громадського порядку (ст. 7). Зрозуміло, що до цього належить також утримання від вчинення адміністративних проступків[139].

За характером санкцій та мірою матеріальних наслідків для правопорушників дисциплінарні стягнення, передбачені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, можна поділити на:

- заходи дисциплінарного впливу, які не змінюють правового стану порушника дисципліни і не пов'язані безпосередньо з негативними для нього матеріальними наслідками, це так званні "моральні стягнення" (зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, позбавлення нагрудного знаку);

- заходи дисциплінарного впливу, які змінюють правовий стан порушника дисципліни і тягнуть за собою негативні матеріальні наслідки (звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь);

- виключний (надзвичайний) захід дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

Наведене дозволяє визначити такі основні особливості дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ:

1. Порядок притягання до дисциплінарної відповідальності регулюється спеціальним законодавством.

2. Правові норми, за порушення яких передбачено дисциплінарну відповідальність, містяться у нормативно-правових актах різної юридичної сили (від законів до наказів начальників органів внутрішніх справ).

3. Наявність специфічних заходів дисциплінарного впливу, які перераховані у ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

4. Відповідальність настає за порушення не тільки правових норм, але й за порушення етично-моральних правил поведінки (грубе, гонорове, несправедливе, неуважне і недоброзичливе ставлення до громадян, допускання проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей тощо).

Реалізація дисциплінарної відповідальності в органах внутрішніх справ відбувається в ході дисциплінарного провадження. Процесуальні норми, які регулюють дисциплінарне провадження в органах внутрішніх справ, мають деякі особливості: вони не кодифіковані; орієнтовані на простоту та оперативність дисциплінарного провадження; їх дія поширюється тільки на працівників органів внутрішніх справ; застосовуються посадовими особами, наділеними дисциплінарною владою в органах внутрішніх справ; застосовуються у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку; результат застосування цих норм - дисциплінарні стягнення.

Основними завданнями дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ є:

- своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне встановлення обставин кожної справи про дисциплінарне правопорушення, вирішення якої повинно ґрунтуватися на чинному законодавстві;

- виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню дисциплінарних проступків;

- попередження дисциплінарних правопорушень, виховання у працівників органів внутрішніх справ дисциплінованості;

- забезпечення виконання винесених у справі рішень;

- зміцнення дисципліни і законності в органах та підрозділах системи МВС України.

Реалізація цих завдань можлива лише за умов дотримання принципів дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ. До основних принципів дисциплінарного провадження можна віднести: законність, презумпцію невинності, об'єктивну істину, офіційність та доступність, рівність усіх перед законом, гласність та економічність, участь у провадженні громадськості, право на захист [140].

Як зазначалося вище, дисциплінарне провадження в органах внутрішніх справ становить діяльність посадових осіб, наділених дисциплінарною владою. Але в цій діяльності беруть участь й інші особи, яких можна назвати учасниками провадження. Їх можна поділити на дві групи: особи, які мають самостійний інтерес у справі, та особи, які не мають самостійного інтересу у справі. До першої групи можна віднести: особу, яка притягується до дисциплінарної відповідальності; потерпілого (якщо такий є); адвоката (на стадії оскарження накладеного стягнення у суді); представників (апаратів по роботі з персоналом, медичних, фінансових підрозділів, професійних спілок (асоціацій). Варто зауважити, що правові норми, які регулюють дисциплінарне провадження в органах внутрішніх справ, не визначають у повному обсязі правовий статус зазначених учасників дисциплінарного провадження.

Дисциплінарне провадження як процесуальна діяльність посадових осіб органів внутрішніх справ складається із стадій, які є відносно самостійними, пов'язаними між собою частинами провадження. Їх пов'язує спільність завдань і цілей. Своєрідність їх полягає в наявності окремих завдань, у певному колі учасників провадження та особливостях дисциплінарно-процесуальних відносин.

Можна виділити такі стадії дисциплінарного провадження:

1) порушення дисциплінарного провадження;

2) розгляд справи і прийняття по ній рішення;

3) виконання рішення;

4) оскарження рішення по дисциплінарній справі[141].

1. Порушення справи і дисциплінарне розслідування є початковою стадією провадження, завдання якої є встановлення події проступку, обставин правопорушення. Фактичною підставою порушення дисциплінарного провадження є вчинення працівником органів внутрішніх справ діяння, яке містить ознаки дисциплінарного проступку. Але наявність фактичної підстави не завжди тягне за собою порушення справи. Наприклад, начальник при незначному порушенні дисципліни підлеглим має право нагадати йому про службові обов'язки та попередити про неприпустимість таких діянь. Рішення про порушення дисциплінарного провадження спеціальною постановою не оформлюється. На практиці, як правило, це резолюція начальника на рапорті працівника органів внутрішніх справ, на заяві, повідомленні або скарзі інших осіб про проведення службової перевірки (розслідування) за фактом вчинення дисциплінарного проступку. У крайніх випадках, що не терплять зволікання, особа рядового або начальницького складу, яка вчинила проступок, може бути усунута від виконання службових обов'язків начальником, якому вона є підлеглою по службі.

Від винного в порушенні службової дисципліни відбирається пояснення (письмове чи усне). Одержання пояснення від винного, який перебуває в нетверезому стані, відкладається до його витвереження. Дисциплінарний статут зобов'язує з'ясування всіх обставин - як тих, що пом'якшують, так і тих, що обтяжують відповідальність.

У необхідних випадках для з'ясування всіх обставин справи може проводитися службове розслідування, порядок якого врегульовано наказом МВС України № 552 від 6 грудня 1991 р "Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України". Завданнями службового розслідування, перш за все, є: повне, всебічне й об'єктивне дослідження обставин службових правопорушень вчинених працівниками органів внутрішніх справ, чи надзвичайної події, встановлення винних у їх вчиненні; точне і правильне застосування норм чинного законодавства, виявлення, узагальнення і аналіз причин та умов, що призвели до вчинення правопорушень чи до надзвичайної події; розробка заходів та рекомендацій, спрямованих на їх усунення; виховання особового складу в дусі точного і безумовного дотримання чинного законодавства.

2. Розгляд справи і прийняття по ній рішення.

Справи про дисциплінарні правопорушення, як правило, розглядаються за місцем служби працівників органів внутрішніх справ. Під час розгляду справи має бути з'ясовано: чи мав місце дисциплінарний проступок; чи винна ця особа в його вчиненні; чи була заподіяна в результаті протиправного діяння майнова шкода; чи є в разі наявності такої шкоди причинний зв'язок між діянням і наслідками; чи є підстави для передачі справи на розгляд товариського суду та ін. При розгляді справи необхідно також з'ясувати причини та умови, що сприяли вчиненню проступку.

Після розгляду справи по ній приймається рішення. Видається наказ посадової особи, котра наділена дисциплінарною владою і розглядала справу. Матеріали про вчинені працівниками органів внутрішніх справ правопорушення, що надійшли у встановленому законом порядку із суду, органів слідства, прокуратури, інших компетентних органів і посадових осіб, можуть розглядатися як посадовими особами органів внутрішніх справ, що наділені дисциплінарною владою, так і судами честі. Тому за даними матеріалами до винних можуть застосовуватися як заходи дисциплінарного, так і громадського впливу.

Про оголошене працівнику стягнення він повідомляється під розпис. Відмова працівника від ознайомлення з наказом про оголошення стягнення або посвідчення цього факту своїм підписом не ставить під сумнів чинність стягнення, але відмова в разі спору повинна бути доведена в суді.

Статтею 15 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено порядок накладання дисциплінарних стягнень в особливих випадках. Зокрема, у разі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складу в період перебування у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу, у межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, уживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду за місцем проходження служби порушника. Накладання дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу за проступки, учинені під час чергування, несення вартової чи патрульно-постової служби, здійснюється тільки після закінчення чергування, варти або після заміни їх іншими особами та здачі зброї. Накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка перебуває в стані сп'яніння, а також одержання від неї пояснень мають бути відкладені до її протверезіння. Дисциплінарні стягнення за порушення кримінально-процесуального законодавства на осіб рядового і начальницького складу можуть накладати лише начальники, яким надано право призначати цих працівників на посаду, та їх заступники у порядку визначеному Положенням про органи досудового слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженому наказом МВС України від 20 лютого 2006 року №160.

3). Виконання рішення. Сутність виконання рішення про накладення дисциплінарного стягнення полягає в практичній реалізації дисциплінарного стягнення. В процесі виконання дисциплінарного стягнення правопорушник зазнає відповідних обмежень морального та матеріального характеру.

Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Особи, з вини яких накладені дисциплінарні стягнення не виконані без поважних причин, несуть відповідальність за цим Статутом.

У разі подання скарги виконання накладеного дисциплінарного стягнення не припиняється.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Особа рядового або начальницького складу вважається такою, яка не має дисциплінарного стягнення, якщо її заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення, нагороджено державною нагородою чи відзнакою Президента України або минув рік з дня накладення дисциплінарного стягнення.

4) Оскарження рішення по дисциплінарній справі. Стадія оскарження рішення у дисциплінарному провадженні є факультативною. Вона є гарантом законності та обґрунтованості притягнення працівника органу внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності, засобом виправлення можливих помилок дисциплінарної практики, що допускаються прямими начальниками на попередніх стадіях дисциплінарного провадження. Кожна особа рядового або начальницького складу має право оскаржити неправомірні щодо неї дії начальників старшому прямому начальникові аж до Міністра внутрішніх справ України.

У відповідності до статті 20 Статуту скарга не пізніше ніж протягом п'яти днів надсилається за належністю, про що повідомляється заявникові. Забороняється пересилати скарги на розгляд тих начальників, дії чи рішення яких оскаржуються. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено старшим прямим начальником, який має право накладати дисциплінарні стягнення. За результатами розгляду скарги на рішення в адміністративній справі про дисциплінарний проступок старший прямий начальник або суд приймає одне з таких рішень:

- зашипіти рішення у справі без змін, а скаргу без задоволення;

- змінити захід дисциплінарного стягнення в межах, передбачених відповідним дисциплінарним статутом (спеціальним положенням про дисципліну);

- задовольнити скаргу в повному обсязі та скасувати рішення у справі.

Подання скарги на рішення в справі про дисциплінарний проступок не припиняє виконання наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Крім того, в ст.ст. 40, 55 Конституції України передбачено право всіх громадян, у тому числі і працівників органів внутрішніх справ, на судове оскарження рішень органів та посадових осіб усіх рівнів. Така конституційна норма знайшла своє відображення в Кодексі адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року (далі - КАСУ). В п.2 ч.1 ст.17 КАСУ визначено, що до компетенції адміністративних судів України відноситься, зокрема, розгляд та вирішення спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби. Таким чином спір між керівником, який наклав дисциплінарне стягнення на працівника ОВС в процесі проходження ним державної публічної служби має вирішуватись в адміністративному суді. Відповідно до норм КАСУ працівник міліції для оскарження рішення щодо незаконності застосування дисциплінарного стягнення в трьохмісячний термін з моменту прийняття такого рішення може звернутися до окружного адміністративного суду за місцем проживання відповідача, тобто знаходження міськрайліноргану внутрішніх справ, керівник якого застосував дисциплінарне стягнення. Процесуальний порядок провадження щодо оскарження вищезазначеного рішення визначений КАСУ.

Питання для самоконтролю

5. Визначте поняття дисциплінарного провадження.

6. Охарактеризуйте особливості дисциплінарних проваджень.

7. Зробить поділ дисциплінарних проваджень на окремі види.

8. Проаналізуйте особливості адміністративно-процесуального статусу суб'єктів дисциплінарного провадження.

9. Визначте та охарактеризуйте основні стадії дисциплінарних проваджень.

10. Розкрийте процесуальний порядок та особливості накладення дисциплінарних стягнень.

11. Особливості здійснення дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ.

 



  24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   Наступна

Поняття контролю та нагляду в державному управлінні. | Поняття, ознаки та види контрольно-наглядових проваджень | Стадії контрольно-наглядових проваджень. | Особливості здійснення нагляду органами внутрішніх справ в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та дозвільної системи. | Поняття та ознаки виконавчого провадження. | Суб'єкти виконавчого провадження та їх процесуальний статус. | Стадії виконавчого провадження та їх зміст. | Особливості діяльності Державної виконавчої служби щодо виконання рішень матеріального характеру. | Поняття, принципи та види дисциплінарних проваджень. | Класифікація суб'єктів дисциплінарного провадження. |

загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати