На головну

Особливості провадження по розгляду звернень громадян органами внутрішніх справ

  1. А. Согласие D. Справедливость С. Поведение
  2. А. Счастье Д. Справедливость
  3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) працівника органів внутрішніх справ. Загальне уявлення
  4. Авторская справка
  5. Арон А. В. Справочное руководство по проектированию деталей
  6. Б. Проверка исправности клапана выдоха
  7. Биографическая справка

Усього за шість місяців 2009 року до МВС України, його органів та підрозділів на місцях надійшло майже 427,2 тисяч звернень громадян, що на 7,3 % менше, ніж за аналогічний період 2008 року. Також зменшилася на 12,7 % кількість звернень, які надійшли під час особистого прийому громадян. У першому півріччі 2009 року до центрального апарату МВС поштою надійшло 13,3 тисяч письмових звернень громадян, що на чверть менше порівняно з аналогічним періодом минулого року (2008 - 20 тисяч).

За тематикою питань, порушених громадянами у листах, усі звернення можна поділити наступним чином:

- скарги на неправомірні, на думку авторів звернень, дії працівників міліції - 1,6 тисяч (2008 р. за аналогічний період надійшло 2,4 тисяч таких звернень);

- неналежне розслідування кримінальних справ - 2,6 тисяч (2008 р. - 3,6 тисяч);

- заяви про злочини, учинені посадовими особами - 1,2 тисяч (2008 р. - 3,6 тисяч);

- звернення щодо інших злочинів - 2,5 тисяч (2008 р. - 1,6 тисяч).

Упродовж першого півріччя 2009 року безпосередньо до приймальні МВС України на особистий прийом звернулося майже 2,7 тисяч громадян з різних регіонів України, що на 10,7 % менше, ніж за аналогічний період минулого року. Зауважимо, що така кількість звернень певною мірою пояснюється покращанням роботи підпорядкованих підрозділів Міністерства на місцях та належним контролем із боку керівництва ГУМВС та УМВС України при розгляді звернень громадян.

Керівництвом Міністерства особисто прийнято 387 громадян з різних питань щодо діяльності органів внутрішніх справ України, з яких 93 громадяни прийнято особисто Міністром.[56]

Основний зміст повноважень органів внутрішніх справ у сучасних умовах полягає в усуненні негативних факторів, які перешкоджають вільному здійсненню громадянами особистих прав та свобод[57].

Здійснюючи свої обов'язки, працівники міліції, незалежно від посади, місцезнаходження і часу, в разі звернення до них громадян чи посадових осіб із заявами чи повідомленнями про злочини і пригоди, що загрожують особистій чи громадській безпеці, чи в разі безпосереднього виявлення таких випадків, зобов'язані вжити необхідних заходів для попередження і припинення правопорушення.

Є. В. Курінний виділяє у провадженні по справах щодо розгляду звернень громадян ряд етапів (стадій)[58]. Робота зі зверненнями громадян є важливим напрямком діяльності органів внутрішніх справ, засобом отримання інформації з питань, віднесених до їх компетенції, однією з форм зміцнення і розширення зв'язків міліції з громадськістю і містить в собі такі складові елементи:

1. приймання, реєстрація і первинний розгляд звернень громадян;

2. вирішення звернень та надання відповідей авторам;

3. контроль за станом роботи зі зверненнями;

4. узагальнення та аналіз звернень громадян;

5. використання результатів аналізу в практичній діяльності[59].

Необхідно відмітити, що звернення від громадян надходять до органів внутрішніх справ у вигляді листів (поштою) та під час їх особистого прийому посадовими особами (усні й письмові). Керівники органів внутрішніх справ усіх рівнів згідно зі своїми функціональними обов'язками несуть персональну відповідальність за організацію роботи зі зверненнями громадян та питань їх особистого прийому. Чуйне й уважне ставлення до звернень громадян кожен працівник міліції громадської безпеки зобов'язаний вважати своїм службовим обов'язком. У роботі зі зверненнями, а також під час особистого прийому громадян слід уважно відноситися до їх запитів і проблем, дотримуватися високої культури поводження і правил етикету.

Усні звернення громадян безпосередньо розглядаються, а порушені в них питання, по можливості, вирішуються посадовими особами органів внутрішніх справ під час особистого прийому громадян, який проводиться згідно із затвердженим графіком.

Письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, реєстрації та первинному розгляду з метою визначення їх належності до компетенції органів внутрішніх справ та призначення за ними конкретного виконавця.

Про результати розгляду звернення громадянинові повідомляється письмово або усно за його бажанням. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів внутрішніх справ або їх заступниками відповідно до їх повноважень.

Якщо у зверненні, що надійшло до підрозділу міліції, поряд з питаннями, які порушує громадянин, міститься інформація про злочини, що вчинені або готуються, воно підлягає обов'язковій реєстрації у черговій частині відповідного органу внутрішніх справ та розгляду згідно з вимогами наказу МВС України № 400 від 14 квітня 2004 р. "Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються"[60].

Безпосередні виконавці при здійсненні перевірок за зверненнями обов'язково спілкуються з їх авторами, з'ясовують усі порушені питання та обставини, детально вникають в їх суть, вживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах своєї компетенції відповідно до чинного законодавства. До перевірки звернень громадян можуть залучатися за згодою представники громадськості.

За результатами перевірки звернення складається мотивований висновок про результати розгляду звернення громадян, який має містити в собі об'єктивний аналіз усіх зібраних матеріалів і повинен відповідати порядку його складання.

Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне і правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені в них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом, який його отримав і до компетенції якого входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівника або його заступника. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, вжиті органом внутрішніх справ, у межах його компетенції, для захисту конституційних прав громадян. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка долучається до матеріалів перевірки звернення. У журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли поштою, або журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли під час особистого прийому, або ЕРК фіксується, що про наслідки перевірки автора повідомлено в усній формі під час особистої бесіди.

Відповідь за результатами розгляду колективного звернення громадян (якщо звернення підписали двоє та більше громадян) направляється тому громадянину, який у зверненні підписався першим або адреса якого вказана. У тексті відповіді необхідно вказувати загальну кількість громадян, які звернулися до органу внутрішніх справ.

Термін розгляду звернень обчислюється з дня їх надходження та реєстрації в органі внутрішніх справ до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то за останній день терміну вважається перший після нього робочий день.

Щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень:

- прийняти до свого провадження.

- передати на вирішення до підпорядкованого чи іншого органу внутрішніх справ.

- надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів внутрішніх справ, про що одночасно повідомити автора.

- залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про звернення громадян"[61].

У разі направлення звернення для перевірки й прийняття рішення до підвідомчих органів внутрішніх справ термін розгляду такого звернення обчислюється з дня надходження його до органу внутрішніх справ вищого рівня й закінчується днем надання відповіді тим органом внутрішніх справ, який його розглядав по суті. В інших випадках термін розгляду звернень громадян обчислюється від дня їхньої реєстрації.

Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.

За зверненнями громадян, за якими неможливо своєчасно закінчити перевірку та прийняти в установлений термін рішення, виконавець не пізніше ніж за 3 робочі дні до закінчення цього терміну письмово доповідає керівникові органу внутрішніх справ або його заступникові і порушує питання щодо продовження терміну в межах, установлених законодавством про звернення громадян. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Про продовження терміну розгляду письмово повідомляється автор звернення. Існують особливості розгляду звернень окремих категорій громадян. Так, звернення військовослужбовців, а також членів їхніх сімей в центральному апараті МВС України вирішуються в термін до 15 днів від дня їх надходження, а в інших органах внутрішніх справ - невідкладно, але не пізніше ніж через 7 днів. У разі потреби строки вирішення таких звернень можуть бути продовжені, але не більш як відповідно ще до 15 або до 7 днів, про що сповіщається автор звернення.

Також, мають особливості й терміни розгляду депутатських запитів та депутатських звернень. Орган або посадова особа, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший встановлений Верховною Радою України строк.

Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надсилається відповідно Голові Верховної Ради України та народному депутату України, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депутатів, комітетом Верховної Ради України, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутатові, підпис якого під запитом значиться першим, голові комітету Верховної Ради України. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, керівник підрозділу міліції, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову Верховної Ради та народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України, який вніс (які внесли) запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту.

Депутатське звернення є обов'язковим для розгляду посадовими особами, яким воно адресовано, у строк не більше 10 днів з моменту одержання. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.

Розгляд звернень та запитів народних депутатів України за зверненнями громадян береться під особливий контроль перших керівників органів внутрішніх справ. Про наслідки розгляду питань таких звернень і запитів керівник органу повідомляє народного депутата України.

При наданні відповіді на депутатські запити і звернення слід надавати фінансово-економічне та юридичне обґрунтування у разі неможливості позитивного розв'язання порушених проблем, а також пропозиції щодо інших шляхів їх розв'язання.

Специфічним є й порядок вирішення та розгляду скарг громадян. Скарга на дії чи рішення органу внутрішніх справ або посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу внутрішніх справ або посадовій особі відповідно до чинного законодавства, а в разі незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

За кожною скаргою, в якій громадяни порушують питання про наявність порушень чи недоліків у роботі органів внутрішніх справ або скаржаться на дії працівників міліції, проводиться ретельна перевірка викладених фактів органом внутрішніх справ, до якого звернувся громадянин. За результатами перевірки надаються матеріали керівникові органу внутрішніх справ або його заступникам, в яких зазначається, підтвердились чи ні наведені відомості (факти) і які заходи вжиті для усунення виявлених порушень чи недоліків та притягнення до відповідальності винних осіб. Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова або усна відповідь (за його бажанням). Рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу внутрішніх справ (або його заступник), у провадженні якого перебуває скарга.

Посадова особа, визнавши скаргу громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити повноту і своєчасність її розгляду, прийняти рішення відповідно до законодавства і негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадянина.

Не підлягають розгляду та вирішенню скарги на прийняті рішення, що оскаржувались раніше, подані до органу або посадової особи вищого рівня протягом одного року з моменту їх прийняття та пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з ними.

У разі задоволення скарги підрозділ міліції громадської безпеки або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, витрати на виїзд для розгляду скарги на вимогу відповідального органу і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп, образи, дискредитує окремих громадян, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян та їх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та іншим протиправним діям, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

Отже, пропозиції, заяви та скарги громадян є не тільки засобами захисту прав і законних інтересів особи, підприємств, установ і організацій, а ще й джерелом отримання працівниками міліції інформації про наявність фактів порушення закону; про осіб, які готуються вчинити злочини або схильні до вчинення правопорушень, отримання іншої інформації, використовуючи яку вони можуть планувати свою подальшу роботу на території обслуговування.

Необхідно відмітити також нормативні акти що стосуються звернень громадян. По-перше це спільний наказ Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я № 307/105 від 10 травня 1993 року "Про порядок обліку випадків звернення до медичних установ і міськрайлінорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру". Даний наказ спрямовано на забеспечення повного обліку випадків заподіяння громадянам тілесних ушкоджень внаслідок правопорушень чи пригод і вжиття оперативних заходів щодо перевірки та розслідування їх обставин[62].

Наступним нормативним документом, що має налжне значення для міліції громадської безпеки є спільний наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоровя України № 5/24/34/11 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення"[63].

В органах внутрішніх справ встановлено єдиний порядок приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. Підрозділи міліції громадської безпеки, являючись складовою частиною ОВС здійснюють свою діяльність щодо розгляду заяв і повідомлень громадян згідно з цим порядком. Даний порядок визначено в Інструкції, затвердженій Наказом МВС України № 400 від 14.04.2004[64].

Для роз'яснення населенню порядку приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, в підрозділах міліції у спеціальних кімнатах для приймання громадян або у вестибюлях вивішуються примірні правила приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. У них зазначаються номери телефонів (адреси) керівників ГУМВС, УМВС, УМВСТ на які покладено контроль за додержанням законності при розгляді заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, та прокуратури, що здійснює нагляд.

Позитивним аспектом цього документа необхідно визнати включення термінологічних категорій, що дозволяє більш точно зрозуміти особливості діяльності міліції у цьому напряму. Так, під термінами "приймання", "реєстрація", "розгляд" заяв і повідомлень про злочини, слід розуміти:

а) приймання - дії посадових осіб органів внутрішніх справ при одержанні заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються;

б) реєстрація - присвоєння кожній отриманій заяві і повідомленню про злочин, що вчинений або готується порядкового номера і фіксація в передбачених облікових документах (ЖРЗПЗ, ЖРІЗ) стислих даних про заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються;

в) розгляд - здійснення перевірки відомостей про злочини, що вчинені або готуються, про які йдеться в заяві і повідомленні, узагальнення матеріалів та прийняття рішення згідно з вимогами КПК України.

Приймання заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, незалежно від місця і часу їх вчинення, повноти отриманих даних, а також особистості заявника, здійснюється тим підрозділом міліції, до якого надійшло звернення чи повідомлення, цілодобово оперативним черговим (оперативний черговий МВС, ГУБОЗ МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ, помічник начальника міськрайліноргану - оперативний черговий, помічник начальника чергової частини - оперативний черговий, старший оперуповноважений (оперуповноважений) - черговий, старший інспектор (інспектор) - черговий, помічник оперативного чергового, а також працівники інших служб, призначені підмінними черговими у встановленому порядку).

Оперативний черговий, прийнявши заяву чи повідомлення про злочин, що вчинений або готується зобов'язаний діяти згідно з Інструкцією з організації реагування ОВС на повідомлення про злочини, затвердженої наказом МВС України № 1155 від 04.10.2003 р., негайно направити на місце події слідчо-оперативну групу чи оперативну групу та вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його, організувати невідкладні дії з розкриття злочину у короткий термін[65].

За межами дислокації підрозділу, працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про злочин, або у разі безпосереднього виявлення такого, зобов'язаний вжити заходів щодо його припинення, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили злочин, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Заяви або повідомлення представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадськості чи окремих громадян про злочини можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, про що відмічається у протоколі.

Анонімні листи, що містять відомості про злочин, що вчинений або готується, реєструються лише в режимно-секретних підрозділах і передаються до відповідних служб для використання при розкритті злочинів або запобіганні їм.

Скарга на дії чи рішення органу внутрішніх справ або посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу внутрішніх справ або посадовій особі відповідно до чинного законодавства, а в разі незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. За кожною скаргою, в якій громадяни порушують питання про наявність порушень чи недоліків у роботі органів внутрішніх справ або скаржаться на дії працівників ОВС, проводиться ретельна перевірка викладених фактів органом внутрішніх справ, до якого звернувся громадянин. За результатами перевірки надаються матеріали керівникові органу внутрішніх справ або його заступникам, в яких зазначається, підтвердились чи ні наведені відомості (факти) і які заходи вжиті для усунення виявлених порушень чи недоліків та притягнення до відповідальності винних осіб. Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова або усна відповідь (за його бажанням). Рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу внутрішніх справ (або його заступник), у провадженні якого перебуває скарга. Посадова особа, визнавши скаргу громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити повноту і своєчасність її розгляду, прийняти рішення відповідно до законодавства і негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадянина.

Рішення вищого органу внутрішніх справ щодо розгляду скарги в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржене в суді у термін, передбачений законодавством України. Не підлягають розгляду та вирішенню скарги на прийняті рішення, що оскаржувались раніше, подані до органу або посадової особи вищого рівня протягом одного року з моменту їх прийняття та пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з ними.

У разі задоволення скарги орган внутрішніх справ або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, витрати на виїзд для розгляду скарги на вимогу відповідального органу і втрачений за цей час заробіток. Суперечки про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.[66]

Питання для самоконтролю.

1. Дайте визначення дефініції "звернення громадян".

2. Які види та форми звернень громадян вам відомі?

3. Визначте особливості провадження за зверненнями громадян.

4. Зазначте основні стадії провадження за зверненнями громадян.

5. Які звернення громадян не підлягають розгляду?

6. Визначте суб'єктів провадження за зверненнями громадян.

7. Які строки розгляду звернень громадян передбачені діючим законодавством?

8. Визначте процесуальний порядок розгляду звернень громадян в підрозділах органів внутрішніх справ.

Тема 4. Провадження у справах про адміністративні правопорушення (2 години)

4.1. Поняття, принципи, ознаки провадження у справах про адміністративні правопорушення.

4.2. Учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення.

4.3. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення та їх зміст.

4.4. Особливості застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.



  7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   Наступна

Поняття адміністративного процесу, його загальні та особливі риси. | Принципи адміністративного процесу. | Структура адміністративного процесу. | Види та класифікація адміністративних проваджень. | Поняття та структура адміністративно-процесуальних норм. | Види адміністративно-процесуальних норм. | Поняття та зміст адміністративно-процесуальних відносин. | Суб'єкти адміністративно-процесуального права. | Поняття та види звернень громадян. | Правова основа та процесуальний порядок розгляду звернень громадян. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати