На головну

Розвиток радянської культури в 20-30-і рр. XX ст.

  1. I. 3.1. Розвиток психіки в філогенезі
  2. I.3.1) Розвиток римського права в епоху Стародавнього Риму.
  3. II. 6.4. Основні види діяльності та їх розвиток у людини
  4. II. 7.5. Розвиток уваги у дітей і шляхи його формування
  5. II. 8.4. Розвиток мови в процесі навчання
  6. II. РОЗВИТОК ВИРАЗНОСТІ ТІЛА
  7. II. РОЗВИТОК ВИРАЗНОСТІ ТІЛА

Культура епохи революції. Найважливішим напрямком політики більшовиків стали боротьба з неписьменністю і розвиток освіти. У 1919 р вийшов декрет про боротьбу з неписьменністю, в 1920 р створюється Надзвичайна комісія з ліквідації неписьменності. Відкрилися тисячі пунктів навчання дітей і дорослих, перебудовувалася школа. У школах проводилося чимало експериментів з впровадження нових форм навчання, проте більшість з них виявилися невдалими. Революційні події внесли розкол в ряди діячів культури. Багато з них виявилися в еміграції. Інші продовжували творити в Росії. Частина з них робили це з патріотичних міркувань, а багато хто щиро сприйняли ідеї революції. У 20-і рр. XX ст. бурхливо розвивалися модерністські течії в поезії, живопису, театрі, архітектурі. Поет В. В. Маяковський, режисери В. Е. Мейєрхольд, А. Я. Таїров, архітектори В. Є. Татлін, К. С. Мель-ників шукали нові початку в мистецтві.

Одночасно продовжувало розвиватися традиційний напрям. У ці роки творили великі режисери К. С. Станіславський і В. І. Немирович-Данченко, поет С. А. Єсенін. Великою популярністю користувалися реалістичні твори про Громадянську війну Д. А. Фурманова, А. С. Серафимовича, І. Е. Бабеля, М. А. Булгакова, А. А. Фадєєва. У 1928 р вийшла перша частина геніальної епопеї М. А. Шолохова «Тихий Дон». Йшла гостра ідейна боротьба між прихильниками «нового мистецтва» і прихильниками традиційних напрямків. Перші нерідко користувалися підтримкою влади, оскільки виступали з позицій «пролетарської культури».

Для перших років радянської влади характерно різноманіття культурного розвитку, але при цьому виявлялися спроби задушення «класово чужих» напрямків.

Культура в 30-і рр. XX ст. Розвиток культури, просвітництво народу вважалися одними з головних пріоритетів Радянської держави. Здійснення культурної революції передбачало загальну грамотність населення, так як ще в 1927 р більше половини сільського населення було неписьменним. По всій країні були розгорнуті пункти лікнепу, до викладання в них залучалися крім професійних вчителів студенти і школярі.

Величезне значення для духовного збагачення мало прилучення народу до скарбів вітчизняної та світової культури. Було збільшено число видань А. С. Пушкіна, Л. Н. Толстого, А. В. Кольцова, Н. В. Гоголя, інших видатних російських і зарубіжних письменників і поетів.

Посилився контроль з боку органів державної влади за розвитком культури. Окремими її галузями тепер керували спеціальні комітети. Під час обговорення термінів п'ятирічного плану до порядку денного також включалися дискусії за темпами розвитку культури. Велике значення надавалося твердженням марксизму в свідомості людей. Серед діячів культури почали шукати «класових ворогів», які піддавалися репресіям. Боролися з «релігійними забобонами». Активну роботу вів Союз войовничих безбожників, атеїстична пропаганда йшла через друк, лекції, радіо.

Однією з найважливіших завдань культурної революції було створення нової інтелігенції, відданої ідеям соціалізму. Вирішення цього завдання вимагало створення системи середньої та вищої освіти і залучення на бік радянської влади старих фахівців.

Величезне значення мала діяльність А. М. Горького, який співав інтенсивну роботу з письменниками. Особливу увагу було звернуто на підготовку технічної інтелігенції, фахівців в області народного господарства. Збільшилося число вузів, академій, які готують фахівців самого широкого профілю. В 1934 р було прийнято постанову про викладання історії і школах. У Московському і Ленінградському університетах відновлювалися історичні факультети, готувалися нові підручники з історії, в яких історичний процес інтерпретувався з класових позицій.

Промисловості були потрібні кваліфіковані кадри. Для поліпшення їх підготовки були створені технічні гуртки, курси, школи. Багато робилося для розвитку шкільної системи освіти. В 1930 р уряд запровадив обов'язкову початкову освіту. Розширювалося також загальну середню освіту. Були збільшені грошові дотації на будівництво, ремонт і обладнання шкіл, покращено матеріальне становище вчителів, посилено забезпечення школярів підручниками, письмовим приладдям.

Радянська наука. В країні створювалися нові науково-дослідні центри. У Москві відкрилися інститути органічної хімії, геофізики. Проводилися дослідження з проблем мікрофізики, фізики напівпровідників, атомного ядра. Основою для створення перших досвідчених ракет стали роботи К. Е. Ціолковського.

Під керівництвом А. П. Александрова були розроблені способи захисту кораблів від магнітних мін. Відомі радянські вчені Н. Н. Семенов, Д. В. Скобельцина, Л. І. Мандельштам, І. В. Курчатов та інші внесли великий вклад в розвиток ядерної фізики. А. А. Микулин, В. Я. Климов, А. Д. Шведов заклали основи конструювання авіаційних двигунів. Чимала заслуга в рішенні ряду проблем хімії, що мають велике практичне значення, належить радянським ученим С. В. Лебедєву і А. Е. Фаворського. Великих успіхів домоглися вчені в галузі фізіології, біології та математики.

 



Попередня   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   Наступна

Лекція 16. Росія на початку 19 століття | Лекція 17. Міжнародні відносини в XIX столітті | Лекція 18. Світ на початку XX століття | Лекція 19. Росія на рубежі XIX-XX ст. | Лекція 20. Революція 1905-1907 рр. | Лекція 21. Росія в період столипінських реформ | Лекція 22. Перша світова війна | Лекція 23. Жовтнева революція і її наслідки | Лекція 24. Громадянська війна 1918-1920 рр. в Росії: причини, учасники, підсумки | Лекція 25. Росія періоду НЕПу |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати