загрузка...
загрузка...
На головну

Образ Лариси

  1. Amp; 2. Общество как целостное социальное образование
  2. I ступень- начальное общее образование
  3. I. Образовательные технологии
  4. I. Образовательные технологии
  5. II ступень- основное общее образование
  6. Ii) публичное представление, исполнение и сообщение по проводам для всеобщего сведения переделанных или воспроизведенных таким образом произведений.
  7. Ii) публичное представление, исполнение и сообщение по проводам для всеобщего сведения переделанных или воспроизведенных таким образом произведений. 1 страница

Вчитель. Та хіба ж винен Сашко, що покохав іноземку, що саме угорська дівчина обдарувала його коханням.

А чи щаслива жінка в новелі О. Гончара? Яка ж вона Лора?

§ А жниця вийшла із-за полукіпка і позиркує на шлях до солдата завабливим оком.

§ Її портрет має такі деталі: «червона як жар» кофтина, «загорілі ноги», темне волосся, «карим сонцем налляті очі», «густовишневі губи»

§ Уже від такої портретної характеристики створюється настрій жаги, шаленства, романтичної піднесеності.

§ Кофтина палахкотить на ній. Червона як жар. Волосся темніє, вільно спадаючи на плечі. Ноги загорілі блищать.

§ своєю усмішкою покликала його перша.

§ сміху не було на її устах, не було жарту в її погляді. Щось інше було. Щось інше світилося з глибини аж присмучених, карим сонцем наллятих очей. Ах, ці очі, що в них затаєна безодня жаги й ніжності, ця кофтина червона, благенька, що вже аж розлазиться на смаглому тілі, ці зрошені жнив'яним потом, напіввідкриті, напівоголені перса. Ніщо не боялось його, все ніби ждало цієї миті, цієї зустрічі з ним, ніби навіть довгожданим.

§ Золоту соломинку знічев'я крутила в руках. Діденко обережно взяв у неї ту соломинку, - віддала, не опираючись, лише спаленіла щоками, зашарілася густо.

§ взяв руку її, маленьку, тверду, у свою - велику, грубу. Вона не висмикнула й руки, не відпручувалась, а широко відкритими очима, їх наллятою яснотою мовби дякувала, що він з нею такий ласкавий.

§ вона дивилась на нього так спрагло, ніби все життя ждала саме його.

§ У чорній хвилі волосся, що розсипалось по плечах, помітив срібну ниточку, і це вразило: що так рано її посріблило? Яке горе, які смутки?

§ біля неї сонцем пахли снопи, і вона йому теж пахла сонцем і снопами.

§ безодня очей заваблювала, густовишневі губи були так довірливо близько.

§ Вона ніби тільки й ждала цього пориву, шпарко охопила хлопця руками і, відхилена на снопи, віддарювала його жаркими поцілунками спраглості, вдячності й відваги

§ Ларисою звати її - це єдине, що знали ми, Діденкові друзі.

§ Хоч тільки один-однісінький раз Сашко бачив Ларису, міг розповідати про неї до ранку.

§ За нелюба віддано. Бо ж, напевне, безприданниця, вроду тільки й мала, ось і дісталася дукачеві, жмикрутові старому, що світ їй, молодій, зав'язав.

§ Збурунилась їй душа, коли побачила оцього білявого артилериста.

§ Оце женщина! Ось за кого варто в огонь і в воду! - так говорилось про неї коло гауптвахти.

§ Спалахнула, мов полум'я, зневажила всі умовності, безоглядно віддала солдатові свою любов. Він переможець, а вона хіба ж не рівня йому? Хіба не здобула перемогу над своїм рабством сімейним, над плітками, забобонами, хіба не довела, збунтувавшись, що свобода й любов для неї понад усе?!

§ Орден вічного щастя,- жартував котрийсь, а Сашко усміхався.

§ Мов з хреста знята - така була вона, коли під поглядами вартових наближалася до гауптвахти.

§ Для вартових вона вже не зваблива «переможниця» життя, а ніби безпомічна жертва обставин - «змучена, перестраждана жінка з темним проваллям очей, що горять, як у хворої»,.

§ «темно вбрана, боса, зарошена, і волосся на голові кучмилося недбало».

§ руки, темні, буденні руки, що, видно, бачили всяку роботу.

§ Зіронько моя! Циганочко! Ясонько! Оченя моє каре, щастячко рідне моє!.

§ вона не зреклася Сашка, хоча для цього їй довелося йти проти рідні та суспільства, поламавши і своє життя.

Вчитель. Пропоную підвести підсумок, використовуючи метод незакінченого речення.

Лариса - це...

5. Тема, ідея, проблематика твору.

Ми разом проаналізували текст, охарактеризували образи головних героїв.

Тому давайте визначимо, яка ж тема новели «За мить щастя»?

Тема: зображення кохання мадярки, заміжньої жінки, та радянського бійця, молодого хлопця з першого погляду та й страшної розплати за мить щастя.

Ідея: оспівування краси і сили почуття кохання.

Проблематика новели

1. Проблема престижу держави;

2. Проблема кохання з першого погляду;

3. Проблема солдатської дружби і моральної підтримки;

4. Проблема філософської сутності щастя людини.

V. Узагальнення вивченого матеріалу

 



1   2   3
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати