Головна

Виникнення юридичної освіти

  1. II. Порядок утворення комісії
  2. II.5.2) Порядок освіти і загальні риси магістратури.
  3. II.6.3) Особливості категорії юридичної особи.
  4. А) виникнення і основні риси
  5. Абстрактні (широкі) корпорації, або корпорації-інститути - це соціальні освіти з невизначеним колом осіб, об'єднаних спільними інтересами і нормативними законами.
  6. Адміністративно-територіальний устрій суб'єкта РФ і внутрішнє територіальний поділ муніципального освіти
  7. Активність особистості в процесі засвоєння і перетворення речових вимог

Представники юридичних професій, до яких відносяться судді, прокурори, адвокати, нотаріуси, правові радники (юрисконсульти), слідчі, дізнавачі і ін., Утворюють за кордоном значну за чисельністю професійну групу, яка має суттєвий вплив на забезпечення виконання функцій держави. Знайомство з біографіями зарубіжних державних діячів, провідних політиків, представників науки, релігії, культури та бізнесу свідчить про те, що чимала частина з них має юридичну освіту [383]. Ця традиція зберігається і в наші дні. Інтерес до вивчення юридичних наук можна пояснити юридизации всіх суспільних відносин в сучасному суспільстві і державі. Професор В. Бергманн (Німеччина), визначаючи поняття «юристи», приходить до висновку, що «це фахівці, сферу діяльності яких складають технології раціонального вирішення соціальних конфліктів» [384].

За кордоном традиційно юридичні спеціальності відносяться до числа найбільш престижних і високооплачуваних, що далеко не завжди викликає до «законникам» добрі почуття у пересічних громадян. У США громадяни не люблять також лікарів, адвокатів і автомеханіків, вважаючи, що занадто сильно їх побут залежить від послуг саме цих фахівців.

В даний час переважна більшість країн має власні системи освіти, в тому числі і юридичного. При всьому їх різноманітті юридичну освіту різних країн має як загальні, так і свої особливі, національні риси. Великий інтерес в цьому відношенні представляє юридичну освіту в Європі, де воно має давні традиції і багату історію.

Ще за часів середньовіччя правителі численних феодальних володінь відчували потребу в грамотних юристів, що і послужило причиною ретельної розробки системи юридичної освіти. Суть його полягала в тому, що, по-перше, воно покладалося на університети, а по-друге, теоретична частина знань повинна була являти собою єдине ціле з юридичною практикою. Раніше всього (XI ст.) Середньовічні вищі школи з'явилися в Італії, наприклад Болонська правова школа, яка в 1158 році отримала статус університету. Уже в перших європейських університетах поряд з медичним та теологічним факультетами обов'язковим був факультет права.

У Західній Європі юридичну освіту починає свою історію з словесно-логічних вправ. Так, в період близько 1200 р в юридичній школі в Болоньї, де тоді навчалося 10 тис. Чоловік, основною формою навчальних занять були диспути. Два студента перед викладачем розігрували роль осіб, які шляхом обговорення проблеми з протилежних позицій сприяли б її вирішення. Учасники такого диспуту повинні були в довільній формі викласти суть справи, потім самостійно сформулювати правову проблему у вигляді конкретного питання, а потім запропонувати можливі варіанти вирішення спору з посиланням на ті чи інші ключові слова в законі. У підсумку треба було скласти письмовий документ, де рішення було б представлено в систематичному, зручному для сприйняття вигляді [385].

У Пруссії і Бранденбургу в кінці XVII ст. кандидату, який претендує на зайняття посади радника при дворі або суді вищої інстанції, стояло випробування державним іспитом. Надалі кваліфікаційний іспит став застосовуватися не тільки до майбутнім суддям, а й до кандидатів на посади прокурорів, адвокатів і нотаріусів. У Пруссії 6 травня 1862 був прийнятий закон «Про юридичні іспитах і підготовці до заняття вищих посад».



Попередня   293   294   295   296   297   298   299   300   301   302   303   304   305   306   307   308   Наступна

Режим як засіб виправлення засуджених | Праця як засіб виправлення засуджених | Загальноосвітній і професійно - технічне навчання засуджених | Громадське вплив як засіб виправлення засуджених | Зміна кількості неповнолітніх засуджених, які до засудження ніде не вчилися і не працювали | Особливості процесу перевиховання засуджених жінок | Соціально-виховна робота з особами, засудженими до довічного позбавлення волі | Завдання порівняльно-юридичної педагогіки | Методологічні принципи порівняльно-педагогічного дослідження | Теоретична база зарубіжної юридичної педагогіки |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати