У цьому розділі вказується спосіб обробки емпіричної інформації (ручний або машинний); зміст роботи з підготовки інформації до обробці (контроль якості заповнення анкет, ручна кодування відповідей на відкриті питання, редакція анкет, контроль на логічну несуперечливість і т.п.); обсяг підготовчої роботи і приблизні витрати на її виконання.
Зібрані в емпіричному дослідженні факти отримали в соціології назва даних. Поняття «соціологічні дані» і «емпіричні дані» в підручниках і словниках, як правило, спеціально не визначаються і зазвичай вважаються синонімами. Такого роду поняття вважаються чимось само собою зрозумілим, звичним, знайомим для кожного професійного соціолога. Ем піріческіе дані з'являються тільки на певному етапі - після проведення польового обстеження (масового збору інформації на об'єктах).
З соціологічними даними можна робити такі операції: 1) готувати їх для обробки; шифрувати, кодувати і т.д .; 2) обробляти (вручну або за допомогою комп'ютера); табулювати, розраховувати багатовимірні розподілу ознак, класифікувати і т.д .; 3) аналізувати; 4) інтерпретувати.
Етап аналізу даних - комплекс процедур, складових стадії перетворення даних. В якості основних виділяються: етап підготовки до збирання та аналізу інформації; оперативний етап первинної обробки даних, перевірки надійності інформації, формування описових даних, їх інтерпретації; результуючий етап узагальнення даних аналізу і реалізації прикладної функції. На кожному етапі вирішуються відносно самостійні завдання. Разом з тим хід аналізу в дослідженні відрізняється досить високою гнучкістю. Поряд із загальною і встановленої послідовністю етапів складаються певна циклічність і ітеративний ряду процедур, виникає необхідність повернення до колишніх етапах. Так, в ході інтерпретації отриманих показників та перевірки гіпотез для уточнення (пояснення) формуються нові подмассіви даних, змінюються або будуються нові гіпотези і показники. Відповідно, представлені в схемах етапи і процедури аналізу задають лише загальний напрямок циклу аналізу даних.
Аналіз даних являє собою своєрідну «вершину» всієї процедури соціологічного дослідження, її результатом, заради якого все, власне, і проробляється. Методи аналізу даних описуються відповідно до розроблюваної методикою збору інформації. Вказуються такі універсальні процедури аналізу, як отримання первинних (лінійних) розподілів відповідей на питання анкети; подвійні (парні) зв'язку між досліджуваними ознаками (змінними); коефіцієнти зв'язку, які будуть отримані на ЕОМ.
Мал. 6. Аналіз даних - найбільш важлива частина соціологічного дослідження
Аналіз даних - основний вид робіт соціологічного дослідження, спрямований на виявлення стійких, істотних властивостей, тенденції досліджуваного об'єкта; включає виділення і розрахунок показників, обгрунтування і доказ гіпотез, побудова висновків дослідження. На його основі підтримується логічна стрункість, послідовність, обґрунтованість всіх процедур дослідження.
Основне призначення аналізу даних: зафіксувати інформацію про досліджуваному об'єкті у вигляді ознак, визначити її надійність, виробити об'єктивні і суб'єктивно-оцінні характеристики і показники досліджуваного процесу, обґрунтувати і перевірити гіпотези, узагальнити результати дослідження, встановити напрямки і форми їх практичного застосування.
Основні нормативні вимоги: керівна роль теоретичних вимог, методологічних принципів; концептуальна взаємозв'язок всіх етапів аналізу з програмою дослідження, забезпечення повноти, надійності інформації і продедур достовірності результатів дослідження; систематизація, стиснення і більш повне вираження інформації за рахунок використання на всіх етапах аналізу логічних, математико-статистичних та інформаційних методів, ефективних процедур, сучасних технічних засобів; ітеративна процесу аналізу, підвищення рівня обгрунтованості інформації на кожному наступному етапі дослідження; всемірне використання компетенції фахівців, розвиток творчої ініціативи виконавців.
Програма аналізу даних є складовою частиною програми соціологічного дослідження. Її провідні завдання: визначення виду і складу необхідної інформації, визначення способів, засобів її реєстрації, вимірювання, обробки і перетворення, забезпечення надійності даних, визначення форм інтерпретації, узагальнення даних, встановлення способів практичного застосування результатів дослідження.
Вимірювання - це приписування, відповідно до певних правил, числових значень об'єктам, їх ознаками у вигляді емпіричних індикаторів і математичних символів. З його допомогою дається кількісна та якісна оцінка властивостей, ознак об'єкта. Воно може бути розглянуто як побудова математичної моделі певної емпіричної системи. Процедура вимірювання включає три основних етапи: виділення вимірюваних величин з усього набору можливих величин, що характеризують об'єкт; знаходження еталона; співвіднесення еталона з вимірюваноївеличиною і отримання відповідної числової характеристики.
Важливим інструментом вимірювання виступають в соціології вимірювальні шкали. Вимірювальна шкала - основний інструмент соціального виміру, як еталон служить засобом фіксації тієї чи іншої сукупності значень, що цікавлять дослідника. Шкала встановлює певну послідовність індикаторів. Вона є засобом аналізу статистичного матеріалу. В ході вимірювання з її допомогою якісно різнорідні дані наводяться до порівнянним кількісними показниками. Залежно від характеру вимірюваних ознак і завдань їх аналізу використовуються різні шкали: номінальна (для класифікації об'єктів, їх ознак), порядкова (для порівняння інтенсивності прояву ознаки за зростанням і зменшенням), інтервальна (для аналізу інтенсивності властивостей об'єктів, виражених величинами, розбитими на рівні інтервали), шкала відносин (для відображення відносин пропорції).
Організаційний план дослідження
Організаційний план описує розподіл в часі виконання етапів і окремих процедур дослідження. Він будується за схемою, традиційної для будь-якого плану роботи, що включає зміст виконуваних видів робіт, виконавців і терміни виконання. У плані дослідження соціолог вказує лише найбільші розділи.
Організаційна робота в цілому складається з наступних етапів:
¦ організація відносин із замовниками та співвиконавцями дослідження: а) оформлення договорів і угод; б) забезпечення доступності джерел інформації (документів, які спостерігаються ситуацій, респондентів); в) забезпечення організаційних умов для проведення польового дослідження (час, приміщення, умови, оргтехніка);
¦ фінансове і кадрове забезпечення дослідження;
¦ тиражування методичного інструментарію;
¦ проведення пробного дослідження;
¦ проведення основного дослідження;
¦ обробка результатів дослідження;
¦ інтерпретація емпіричних даних і перевірка робочих гіпотез дослідження;
¦ обгрунтування теоретичних висновків дослідження;
¦ розробка практичних рекомендацій;
¦ обговорення із замовниками результатів і практичних рекомендацій;
¦ впровадження практичних рекомендацій і (або) контроль за їх впровадженням;
¦ оцінка ефективності впровадження практичних рекомендацій.
Таким чином, в методичну частину програми соціологічного дослідження входять три важливих компонента, по відношенню до яких інші елементи займають другорядне місцем:
¦ Методи вибірки.
¦ Методи збору даних.
¦ Методи аналізу даних.
ЗАГАЛЬНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРО ПРОГРАМУ | Формулювання та обґрунтування проблеми дослідження | Цілі і завдання дослідження | Визначення об'єкта і предмета дослідження | Логічний аналіз основних понять | теоретична інтерпретація | висування гіпотез | Емпірична інтерпретація понять | Гіпотези в маркетинговому дослідженні | вибірка |